Глава 4
|
|
1
|
|
Після цього я глянув, і ось, двері відчинені на небі, і той самий голос, який я чув, ніби звук труби, що говорив зі мною, сказав: зійди сюди, і покажу тобі, що має бути після цього. | |
2
|
|
І в ту ж мить я був у дусі; і ось, престіл стояв на небі, і на престолі був Сидячий; | |
3
|
|
і Цей Сидячий на вигляд був подібний до каменя яспису і сардису; і райдуга навколо престолу, на вигляд подібна до смарагду. | |
4
|
|
І навколо престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я двадцять чотири старці, які сиділи й одягнені були в білий одяг та мали на головах своїх золоті вінці. | |
5
|
|
І від престолу виходили блискавки, і громи, і голоси, і перед престолом горіли сім світильників вогняних, які є сім духів Божих; | |
6
|
|
і перед престолом море скляне, подібне до кристала, і посеред престолу і навколо престолу чотири тварини, сповнені очей спереду і ззаду. | |
7
|
|
І перша тварина була подібна до лева, і друга тварина подібна до тельця, і третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить. | |
8
|
|
І кожна з чотирьох тварин мала по шість крил навколо, а всередині вони були сповнені очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, взиваючи: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Який був, є і гряде. | |
9
|
|
І коли тварини воздають славу і честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі, Хто живе повік віку, | |
10
|
|
тоді двадцять чотири старці падають перед Тим, Хто сидить на престолі, і поклоняються Тому, Хто живе у віки віків, і покладають вінці свої перед престолом, кажучи: | |
11
|
|
достойний Ти, Господи, прийняти славу і честь і силу: бо Ти створив усе, і все з Твоєї волі існує і створено. |