|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| П’ятий ангел затрубив, і я побачив зірку, що впала з неба на землю, і дано було їй ключ від колодязя безодні. | |
|
2
|
|
| Вона відкрила колодязь безодні, і вийшов дим з колодязя, як дим з великої печі; і затьмарилося сонце й повітря від диму з колодязя. | |
|
3
|
|
| І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй силу, яку мають земні скорпіони. | |
|
4
|
|
| І сказано було їй, щоб не робила шкоди траві земній й ніякій зелені, і ніякому дереву, а тільки одним людям, які не мають печаті Божої на чолах своїх. | |
|
5
|
|
| І дано їй не вбивати їх, а тільки мучити п’ять місяців; і муки від неї подібні до мук від скорпіона, коли ужалить людину. | |
|
6
|
|
| У ті дні люди будуть шукати смерти, але не знайдуть її; захочуть умерти, але смерть утече від них. | |
|
7
|
|
| За виглядом своїм сарана була подібна до коней, приготованих на війну; і на головах у неї ніби вінці, схожі на золоті, обличчя ж її, як обличчя людські; | |
|
8
|
|
| і волосся в неї — ніби волосся в жінок, а зуби в неї були, як у левів. | |
|
9
|
|
| На ній були броні, ніби броні залізні, а шум від крил її, як стукіт від колісниць, коли безліч коней біжать на війну; | |
|
10
|
|
| у неї були хвости, як у скорпіонів, і у хвостах її були жала; влада ж її була — шкодити людям п’ять місяців. | |
|
11
|
|
| Царем над собою вона мала ангела безодні; ім’я йому по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Аполліон*. | |
|
12
|
|
| Одне горе пройшло; і ось, ідуть за ним ще два горя. | |
|
13
|
|
| Шостий ангел затрубив, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, який стояв перед Богом | |
|
14
|
|
| і говорив шостому ангелу, що мав трубу: звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої річки Євфрата. | |
|
15
|
|
| І звільнені були чотири ангели, приготовані на час і день, і місяць і рік для того, щоб умертвити третю частину людей. | |
|
16
|
|
| Кількість кінного війська була дві тьми тем; і я чув кількість його. | |
|
17
|
|
| Так бачив я у видінні коней і на них вершників, які мали на собі броні вогненні, гіацинтові й сірчані; голови у коней, як голови у левів, і з рота їх виходив вогонь, дим і сірка. | |
|
18
|
|
| Від цих трьох покарань, від вогню, диму і сірки, що виходили з рота їх, померла третя частина людей; | |
|
19
|
|
| бо сила коней була в роті їх і у хвостах їх; а хвости їх були подібні до змій і мали голови, і ними вони шкодили. | |
|
20
|
|
| Інші ж люди, які не вмерли від цих покарань, не розкаялись у ділах рук своїх так, щоб не поклонятися бісам та золотим, срібним, мідним, кам’яним і дерев’яним ідолам, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити. | |
|
21
|
|
| І не розкаялися вони у вбивствах своїх, ні в чародійствах своїх, ні у розпусті своїй, ні в крадіжках своїх. |
