|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Отже, нема тобі виправдання, всякий чоловіче, що судиш іншого; бо тим же судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, чиниш бо те саме й ти‚ що судиш. | |
|
2
|
|
| А ми знаємо, що воістину є суд Божий на тих, хто чинить таке. | |
|
3
|
|
| Hевже думаєш ти, чоловіче, що, засуджуючи тих, хто чинить таке‚ і роблячи те саме‚ ти втечеш від суду Божого? | |
|
4
|
|
| Або зневажаєш багатство Його милосердя, лагідности і довготерпіння, не розуміючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння? | |
|
5
|
|
| Але‚ через жорстокість твою і нерозкаяність серця, ти сам собі збираєш гнів на день гніву і об’явлення праведного суду від Бога, | |
|
6
|
|
| Який воздасть кожному за вчинками його: | |
|
7
|
|
| тим, які терпінням у доброму ділі шукають слави, чести й нетління, — життя вічне; | |
|
8
|
|
| а тим, що впираються і не підкоряються істині, але віддаються неправдi‚ — лютість і гнів. | |
|
9
|
|
| Скорбота і утиск на всяку душу людини, яка чинить зло, спершу юдея, потім і елліна! | |
|
10
|
|
| Слава ж і честь і мир усякому, хто робить добро, спершу юдею, потім і елліну! | |
|
11
|
|
| Бо Бог не дивиться на особу. | |
|
12
|
|
| Ті, які, не маючи закону, згрішили, поза законом і загинуть; а ті, які у законі згрішили, за законом будуть засуджені‚ | |
|
13
|
|
| бо не слухачі закону праведні перед Богом, але виконавці закону виправдані будуть, | |
|
14
|
|
| бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне чинять, вони, не маючи закону, самі собі закон: | |
|
15
|
|
| вони показують, що справа закону написана у них в серцях, про що свідчить їхня совість і думки їхні, які то звинувачують, то виправдовують одна одну‚ | |
|
16
|
|
| у той день, коли, за моїм благовістям, Бог буде судити таємні діла людей через Ісуса Христа. | |
|
17
|
|
| Ось ти звешся юдеєм, і заспокоюєш себе законом, і хвалишся Богом, | |
|
18
|
|
| і знаєш волю Його, і розумієш те, що краще, навчаючись із закону, | |
|
19
|
|
| і певний у собі, що ти провідник сліпих, світло для тих, що в темряві, | |
|
20
|
|
| наставник нерозумних, учитель дітей, той, що має в законі взірець знання і правди: | |
|
21
|
|
| як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш самого себе? | |
|
22
|
|
| Проповідуючи не красти, крадеш? Кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш, гидуючи ідолами, святотатствуєш? | |
|
23
|
|
| Хвалишся законом, а, порушуючи закон, Бога безчестиш? | |
|
24
|
|
| Бо, як написано, «через вас ім’я Боже ганьблять язичники». | |
|
25
|
|
| Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти порушник закону, то обрізання твоє стало необрізанням. | |
|
26
|
|
| Отже, коли необрізаний дотримується постанови закону, то його необрізання чи не зарахується йому за обрізання? | |
|
27
|
|
| І необрізаний із природи, який виконує закон, чи не осудить тебе, порушника закону з Писанням і обрізанням? | |
|
28
|
|
| Бо не той юдей, хто має такий вигляд, і не те обрізання, що зовні, на тілi; | |
|
29
|
|
| але той юдей, хто в душi такий, і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою: йому і похвала не від людей, але від Бога. |
