Глава 2
1
Отже, нема тобі виправдання, всякий чоловіче, що судиш іншого; бо тим же судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, чиниш бо те саме й ти‚ що судиш.
2
А ми знаємо, що воістину є суд Божий на тих, хто чинить таке.
3
Hевже думаєш ти, чоловіче, що, засуджуючи тих, хто чинить таке‚ і роблячи те саме‚ ти втечеш від суду Божого?
4
Або зневажаєш багатство Його милосердя, лагідности і довготерпіння, не розуміючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння?
5
Але‚ через жорстокість твою і нерозкаяність серця, ти сам собі збираєш гнів на день гніву і об’явлення праведного суду від Бога,
6
Який воздасть кожному за вчинками його:
7
тим, які терпінням у доброму ділі шукають слави, чести й нетління, — життя вічне;
8
а тим, що впираються і не підкоряються істині, але віддаються неправдi‚ — лютість і гнів.
9
Скорбота і утиск на всяку душу людини, яка чинить зло, спершу юдея, потім і елліна!
10
Слава ж і честь і мир усякому, хто робить добро, спершу юдею, потім і елліну!
11
Бо Бог не дивиться на особу.
12
Ті, які, не маючи закону, згрішили, поза законом і загинуть; а ті, які у законі згрішили, за законом будуть засуджені‚
13
бо не слухачі закону праведні перед Богом, але виконавці закону виправдані будуть,
14
бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне чинять, вони, не маючи закону, самі собі закон:
15
вони показують, що справа закону написана у них в серцях, про що свідчить їхня совість і думки їхні, які то звинувачують, то виправдовують одна одну‚
16
у той день, коли, за моїм благовістям, Бог буде судити таємні діла людей через Ісуса Христа.
17
Ось ти звешся юдеєм, і заспокоюєш себе законом, і хвалишся Богом,
18
і знаєш волю Його, і розумієш те, що краще, навчаючись із закону,
19
і певний у собі, що ти провідник сліпих, світло для тих, що в темряві,
20
наставник нерозумних, учитель дітей, той, що має в законі взірець знання і правди:
21
як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш самого себе?
22
Проповідуючи не красти, крадеш? Кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш, гидуючи ідолами, святотатствуєш?
23
Хвалишся законом, а, порушуючи закон, Бога безчестиш?
24
Бо, як написано, «через вас ім’я Боже ганьблять язичники».
25
Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти порушник закону, то обрізання твоє стало необрізанням.
26
Отже, коли необрізаний дотримується постанови закону, то його необрізання чи не зарахується йому за обрізання?
27
І необрізаний із природи, який виконує закон, чи не осудить тебе, порушника закону з Писанням і обрізанням?
28
Бо не той юдей, хто має такий вигляд, і не те обрізання, що зовні, на тілi;
29
але той юдей, хто в душi такий, і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою: йому і похвала не від людей, але від Бога.
