Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Brenton–Byzantine English Bible - Книга Премудрости Ісуса, сина Сирахового*

Порівняти:

⇄

Книга Премудрости Ісуса, сина Сирахового*	Sirach*
* Перекладена з грецької.
Глава 1	Chapter 1

0
Передмова^* Багато що і велике дане нам через закон, пророків та інших письменників, які йшли за ними, за що слід прославляти народ ізраїльський за освіченість і мудрість; і не тільки ті, що самі вивчають, повинні ставати розумними, але і ті, що знаходяться поза [Палестиною] і старанно займаються [писанням], можуть приносити користь словом і писанням. Тому дід мій Ісус, більше за інших займаючись вивченням закону, пророків та інших отцівських книг і набувши достатніх у них навичок, зважився і сам написати дещо, що відноситься до освіти і мудрости, щоб любителі навчання, вникаючи і у цю [книгу], ще більше досягали успіхів у житті за законом. Отже, прошу вас, читайте [цю книгу] прихильно й уважно і майте поблажливість до того, що в деяких місцях ми, можливо, погрішили, трудячись над перекладом: бо неоднаковий зміст має те, що читається по-єврейськи, коли перекладене буде на іншу мову, — і не тільки ця [книга], але навіть закон, пророцтва та інші книги мають чималу різницю у змісті, якщо читати їх у оригіналі. Прибувши у Єгипет у тридцять восьмому році при царі Евергеті [Птоломеї] і пробувши там, я знайшов чималу різницю в освіті [між палестинськими і єгипетськими євреями], і визнав за вкрай необхідне і самому прикласти старанність до того, щоб перекласти цю книгу. Багато безсонної праці і знань поклав я у цей час, щоб довести книгу до кінця і зробити її доступною і тим, які, знаходячись на чужині, бажають учитися і пристосовують свої звичаї до того, щоб жити за законом.
1	1
Усяка премудрість — від Господа і з Ним перебуває повік.	The Prologue to the Wisdom of Jesus the son of Sirach Whereas many and great things have been delivered unto us by the law and the prophets, and by others that have followed their steps, for the which things Israel ought to be commended for learning and wisdom: and whereof not only the readers must needs become skilful themselves,
2	2
Пісок морів і краплі дощу і дні вічности хто обчислить?	Who can number the sand of the sea, and the drops of rain, and the days of eternity?
3	3
Висоту неба і широту землі, і безодню і премудрість хто дослідить?	Who can find out the height of heaven, and the breadth of the earth, and the deep, and wisdom?
4	4
Перш за все з’явилася Премудрість, і розуміння мудрости — від віку.	Wisdom hath been created before all things, and the understanding of prudence from everlasting.
5
Джерело премудрости — слово Бога Всевишнього, і хід її — вічні заповіді.
6	6
Кому відкритий корінь премудрости? і хто пізнав мистецтво її?	To whom hath the root of wisdom been revealed? or who hath known her wise counsels?
7
Один є премудрий, дуже страшний, Який сидить на престолі Своєму, Господь.
8	8
Він породив її і бачив і виміряв її	There is one wise and greatly to be feared, the Lord sitting upon his throne.
9	9
і вилив її на всі діла Свої	He created her, and saw her, and numbered her, and poured her out upon all his works.
10	10
і на всяку плоть за даром Своїм, і особливо наділив нею тих, хто любить Його.	She is with all flesh according to his gift, and he hath given her to them that love him.
11	11
Страх Господній — слава і честь, і веселість і вінець радости.	The fear of the Lord is honour, and glory, and gladness, and a crown of rejoicing.
12	12
Страх Господній насолодить серце і дасть веселість і радість і довголіття.	The fear of the Lord maketh a merry heart, and giveth joy, and gladness, and long life.
13	13
Тому, хто боїться Господа, благо буде наостанок, і в день смерти своєї він одержить благословення. Страх Господній — дар від Господа і поставляє на стежках любови.	Whoso feareth the Lord, it shall go well with him at the last, and he shall find favour in the day of his death.
14	14
Любов до Господа — славна премудрість, і до кого благоволить Він, розділяє її за Своїм розсудом.	To fear the Lord is the beginning of wisdom: and it was created with the faithful in the womb.
15	15
Початок премудрости — боятися Бога, і з вірними вона утвориться разом в утробі. Серед людей вона утвердила собі вічну основу і сімені їхньому ввіриться.	She hath built an everlasting foundation with men, and she shall continue with their seed.
16	16
Повнота премудрости — боятися Господа; вона напуває їх від плодів своїх:	To fear the Lord is fulness of wisdom, and filleth men with her fruits.
17	17
весь дім їх вона наповнить усім, чого бажають, і комори їх — плодами своїми.	She filleth all their house with things desirable, and the garners with her increase.
18	18
Вінець премудрости — страх Господній, який вирощує мир і неушкоджене здоров’я; але те й інше — дари Бога, Який поширює славу тих, хто любить Його.	The fear of the Lord is a crown of wisdom, making peace and perfect health to flourish.
19	19
Він бачив її і виміряв, пролив, як дощ, відання і розумне знання і підніс славу тих, що володіють нею.	Wisdom raineth down skill and knowledge of understanding, and exalteth them to honour that hold her fast.
20	20
Корінь премудрости — боятися Господа, а гілки її — довголіття.	The root of wisdom is to fear the Lord, and the branches thereof are long life.
21
Страх Господній відганяє гріхи; хто ж не має страху, той не може виправдатися.
22	22
Не може бути виправданий несправедливий гнів, бо сам рух гніву є падіння для людини.	A furious man cannot be justified; for the sway of his fury shall be his destruction.
23	23
Терплячий до часу утримається і потім винагороджується веселістю.	A patient man will bear for a time, and afterward joy shall spring up unto him.
24	24
До часу він приховає слова свої, і вуста вірних розкажуть про розсудливість його.	He will hide his words for a time, and the lips of many shall declare his wisdom.
25	25
У скарбницях премудрости — притчі розуму, грішникові ж страх Господній ненависний.	The parables of knowledge are in the treasures of wisdom: but godliness is an abomination to a sinner.
26	26
Якщо бажаєш премудрости, дотримуйся заповіді, і Господь подасть її тобі,	If thou desire wisdom, keep the commandments, and the Lord shall give her unto thee.
27	27
бо премудрість і знання є страх перед Господом, і благоугодження Йому — віра і лагідність.	For the fear of the Lord is wisdom and instruction: and faith and meekness are his delight.
28	28
Не будь недовірливим до страху перед Господом і не приступай до Нього з роздвоєним серцем.	Distrust not the fear of the Lord when thou art poor; and come not unto him with a double heart.
29	29
Не лицемір перед вустами інших і будь уважний до вуст твоїх.	Be not a hypocrite in the sight of men, and take good heed what thou speakest.
30	30
Не піднось себе, щоб не впасти і не накликати нечестя на душу твою, бо Господь відкриє таємниці твої й принизить тебе серед зібрання за те, що ти не приступив щиро до страху Господнього, і серце твоє повне лукавства.	Exalt not thyself, lest thou fall, and bring dishonour upon thy soul, and so the Lord discover thy secrets, and cast thee down in the midst of the congregation, because thou camest not in truth to the fear of the Lord, but thy heart is full of deceit.
Глава 2	Chapter 2

1	1
Сину мій! якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси:	My son, if thou come to serve the Lord God, prepare thy soul for temptation.
2	2
управ серце твоє і будь твердим, і не знічуйся під час відвідування;	Set thy heart aright, and constantly endure, and make not haste in time of trouble.
3	3
приліпися до Нього і не відступай, щоб звеличитися тобі наостанок.	Cleave unto him, and depart not away, that thou mayest be increased at thy last end.
4	4
Усе, що станеться з тобою, приймай охоче, і в мінливостях твого приниження будь довготерплячим,	Whatsoever is brought upon thee take cheerfully, and be patient when thou art changed to a low estate.
5	5
бо золото випробовується у вогні, а люди, угодні Богу, у горнилі приниження.	For gold is tried in the fire, and acceptable men in the furnace of adversity.
6	6
Віруй Йому, і Він захистить тебе; управ путі твої і надійся на Нього.	Believe in him, and he will help thee; order thy way aright, and trust in him.
7	7
Ті, хто боїться Господа! очікуйте милости Його і не ухиляйтеся від Нього, щоб не упасти.	Ye that fear the Lord, wait for his mercy; and go not aside, lest ye fall.
8	8
Хто боїться Господа! віруйте Йому, і не загине нагорода ваша.	Ye that fear the Lord, believe him; and your reward shall not fail.
9	9
Ті, хто боїться Господа! сподівайтеся на благе, на радість вічну і милості.	Ye that fear the Lord, hope for good, and for everlasting joy and mercy.
10	10
Гляньте на давні роди і подивіться: хто вірив Господу — і був посоромлений? або хто перебував у страху Його — і був залишений? або хто волав до Нього, і Він знехтував його?	Look at the generations of old, and see; did ever any trust in the Lord, and was confounded? or did any abide in his fear, and was forsaken? or whom did he ever despise, that called upon him?
11	11
Бо Господь співстраждальний і милостивий і прощає гріхи, і спасає під час скорботи.	For the Lord is full of compassion and mercy, longsuffering, and very pitiful, and forgiveth sins, and saveth in time of affliction.
12	12
Горе серцям боязким і рукам ослабленим і грішникові, який ходить по двох стежках!	Woe be to fearful hearts, and faint hands, and the sinner that goeth two ways!
13	13
Горе серцю розслабленому! бо воно не вірує, і за те не буде захищене.	Woe unto him that is fainthearted! for he believeth not; therefore shall he not be defended.
14	14
Горе вам, що втратили терпіння! що ви будете робити, коли Господь відвідає?	Woe unto you that have lost patience! and what will ye do when the Lord shall visit you?
15	15
Ті, хто боїться Господа, не будуть недовірливі до слів Його, і ті, що люблять Його, збережуть путі Його.	They that fear the Lord will not disobey his word; and they that love him will keep his ways.
16	16
Ті, хто боїться Господа, будуть шукати благовоління Його, і ті, що люблять Його, наситяться законом.	They that fear the Lord will seek that which is wellpleasing unto him; and they that love him shall be filled with the law.
17	17
Ті, хто боїться Господа, підготують серця свої й смирять перед Ним душі свої, говорячи:	They that fear the Lord will prepare their hearts, and humble their souls in his sight,
18	18
упадемо у руки Господа, а не у руки людей; бо яка велич Його, така і милість Його.	saying, We will fall into the hands of the Lord, and not into the hands of men: for as his majesty is, so is his mercy.
Глава 3	Chapter 3

1	1
Діти, послухайте мене, батька, і чиніть так, щоб вам спастися,	Hear me your father, O children, and do thereafter, that ye may be safe.
2	2
бо Господь підняв батька над дітьми й утвердив суд матері над синами.	For the Lord hath given the father honour over the children, and hath confirmed the authority of the mother over the sons.
3	3
Хто шанує батька, той очиститься від гріхів,	Whoso honoureth his father maketh an atonement for his sins:
4	4
і хто поважає матір свою — як той, хто знаходить скарб.	and he that honoureth his mother is as one that layeth up treasure.
5	5
Хто поважає батька, той буде мати радість від дітей своїх і у день молитви своєї буде почутий.	Whoso honoureth his father shall have joy of his own children; and when he maketh his prayer, he shall be heard.
6	6
Хто поважає батька, буде довгоденствувати, і слухняний Господу заспокоїть матір свою.	He that honoureth his father shall have a long life; and he that is obedient unto the Lord shall be a comfort to his mother,
7	7
Хто боїться Господа, той вшанує батька і, як владикам, послужить тим, що народили його.	and will do service unto his parents, as to his masters.
8	8
Ділом і словом шануй батька твого і матір, щоб прийшло на тебе благословення від них,	Honour thy father and mother both in word and deed, that a blessing may come upon thee from them.
9	9
бо благословення батька утверджує доми дітей, а клятва матері руйнує дощенту.	For the blessing of the father establisheth the houses of children; but the curse of the mother rooteth out foundations.
10	10
Не шукай слави у нечесті батька твого, бо не слава тобі нечестя батька.	Glory not in the dishonour of thy father; for thy father's dishonour is no glory unto thee.
11	11
Слава людини — від чести батька її, і ганьба дітям — мати у неславі.	For the glory of a man is from the honour of his father; and a mother in dishonour is a reproach to the children.
12	12
Сину! прийми батька твого в старості його і не засмучуй його в житті його.	My son, help thy father in his age, and grieve him not as long as he liveth.
13	13
Хоча б він і збіднів розумом, май поблажливість і не нехтуй його у повноті сили твоєї,	And if his understanding fail, have patience with him; and despise him not when thou art in thy full strength.
14	14
бо милосердя до батька не забуте; незважаючи на гріхи твої, добробут твій примножиться.	For the relieving of thy father shall not be forgotten: and instead of sins it shall be added to build thee up.
15	15
У день скорботи твоєї згадається про тебе: як лід від теплоти, розв’яжуться гріхи твої.	In the day of thine affliction it shall be remembered; thy sins also shall melt away, as the ice in the fair warm weather.
16	16
Хто залишає батька, той — те саме, що богохульник, і проклятий від Господа той, хто дратує матір свою.	He that forsaketh his father is as a blasphemer; and he that angereth his mother is cursed of God.
17	17
Сину мій! веди діла твої з лагідністю, і буде любити тебе богоугодна людина.	My son, go on with thy business in meekness; so shalt thou be beloved of him that is approved.
18	18
Скільки ти великий, стільки смиряйся, і знайдеш благодать у Господа.	The greater thou art, the more humble thyself, and thou shalt find favour before the Lord.
19
Багато високих і славних, але таємниці відкриваються смиренним,
20	20
бо велика могутність Господа, і Він смиренними прославляється.	For the power of the Lord is great, and he is honoured of the lowly.
21	21
Понад міру важкого для себе не шукай, і що понад сили твої, того не випробовуй.	Seek not out the things that are too hard for thee, neither search the things that are above thy strength.
22	22
Що заповідано тобі, про те розмірковуй; бо не потрібно тобі те, що приховано.	But what is commanded thee, think thereupon with reverence; for it is not needful for thee to see with thine eyes the things that are in secret.
23	23
При багатьох заняттях твоїх, про зайве не піклуйся: тобі відкрито дуже багато з людського знання;	Be not curious in unnecessary matters; for more things are shewed unto thee than men understand.
24	24
тому що багатьох ввели в оману їх припущення, і лукаві мрії похитнули розум їх.	For many are deceived by their own vain opinion; and an evil suspicion hath overthrown their judgment.
25
Хто любить небезпеку, той впаде у неї;
26	26
вперте серце напослідок потерпить зло:	A stubborn heart shall fare evil at the last; and he that loveth danger shall perish therein.
27	27
вперте серце буде обтяжене скорботами, і грішник прикладе гріхи до гріхів.	An obstinate heart shall be laden with sorrows; and the wicked man shall heap sin upon sin.
28	28
Випробування не служать лікуванням для гордого, тому що зла рослина укорінилася у ньому.	In the punishment of the proud there is no remedy; for the plant of wickedness hath taken root in him.
29	29
Серце розумного обміркує притчу, й уважне вухо є бажання мудрого.	The heart of the prudent will understand a parable; and an attentive ear is the desire of a wise man.
30	30
Вода погасить полум’я вогню, і милостиня очистить гріхи.	Water will quench a flaming fire; and alms maketh an atonement for sins.
31	31
Хто відплачує за благодіяння, той помишляє про майбутнє і під час падіння знайде опору.	And he that requiteth good turns is mindful of that which may come hereafter; and when he falleth, he shall find a stay.
Глава 4	Chapter 4

1	1
Сину мій! не відмовляй у їжі убогому і не стомлюй чеканням очей нужденних;	My son, defraud not the poor of his living, and make not the needy eyes to wait long.
2	2
не засмути душі голодної і не завдавай жалю людині в її убогості;	Make not a hungry soul sorrowful; neither provoke a man in his distress.
3	3
не бентеж серця уже засмученого і не відкладай подавати нужденному;	Add not more trouble to a heart that is vexed; and defer not to give to him that is in need.
4	4
не відмовляй пригнобленому, що благає про допомогу, і не відвертай лиця твого від убогого;	Reject not the supplication of the afflicted; neither turn away thy face from a poor man.
5	5
не відвертай очей від того, хто благає, і не давай людині приводу проклинати тебе;	Turn not away thine eye from the needy, and give him none occasion to curse thee:
6	6
бо коли він у тузі душі своєї буде проклинати тебе, Той, Хто створив його, почує моління його.	for if he curse thee in the bitterness of his soul, his prayer shall be heard of him that made him.
7	7
У зібранні намагайся бути приємним і перед вищим нахиляй твою голову;	Get thyself the love of the congregation, and bow thy head to a great man.
8	8
прихиляй вухо твоє до убогого і відповідай йому ласкаво, з лагідністю;	Let it not grieve thee to bow down thine ear to the poor, and give him a friendly answer with meekness.
9	9
рятуй скривдженого від руки того, хто ображає, і не будь легкодухим, коли судиш;	Deliver him that suffereth wrong from the hand of the oppressor; and be not fainthearted when thou sittest in judgment.
10	10
сиротам будь як батько і матері їх — замість чоловіка:	Be as a father unto the fatherless, and instead of a husband unto their mother: so shalt thou be as the son of the most High, and he shall love thee more than thy mother doth.
11	11
і будеш як син Вишнього, і Він полюбить тебе більше, ніж мати твоя.	Wisdom exalteth her children, and layeth hold of them that seek her.
12	12
Премудрість підносить синів своїх і підтримує тих, хто шукає її:	He that loveth her loveth life; and they that seek to her early shall be filled with joy.
13	13
хто любить її, любить життя, і ті, що шукають її з раннього ранку, сповняться радости:	He that holdeth her fast shall inherit glory; and wheresoever she entereth, the Lord will bless.
14	14
хто володіє нею, той успадкує славу, і, куди б не пішов, Господь благословить його;	They that serve her shall minister to the Holy One: and them that love her the Lord doth love.
15	15
ті, що служать їй, служать Святому, і тих, хто любить її, любить Господь;	Whoso giveth ear unto her shall judge the nations: and he that attendeth unto her shall dwell securely.
16	16
хто слухняний їй, той буде судити народи, і хто прислуховується до неї, буде жити надійно;	If a man commit himself unto her, he shall inherit her; and his generation shall hold her in possession.
17	17
хто ввіриться їй, той успадкує її, і нащадки його будуть володіти нею:	For at the first she will walk with him by crooked ways, and bring fear and dread upon him, and torment him with her discipline, until she may trust his soul, and try him by her laws.
18	18
бо спочатку вона піде з ним путями звивистими, наведе на нього страх і боязнь	Then will she return the straight way unto him, and comfort him, and shew him her secrets.
19	19
і буде мучити його своїм водінням, доки не упевниться у душі його і не випробує його своїми уставами;	But if he go wrong, she will forsake him, and give him over to his own ruin.
20	20
але потім вона вийде до нього на прямій путі й обрадує його	Observe the opportunity, and beware of evil; and be not ashamed when it concerneth thy soul.
21	21
і відкриє йому таємниці свої.	For there is a shame that bringeth sin; and there is a shame which is glory and grace.
22	22
Якщо він зійде з путі, вона залишає його і віддає його у руки падіння його.	Accept no person against thy soul, and let not the reverence of any man cause thee to fall.
23	23
Спостерігай час і бережи себе від зла —	And refrain not to speak, when there is occasion to do good, and hide not thy wisdom in her beauty.
24	24
і не посоромишся за душу твою:	For by speech wisdom shall be known: and learning by the word of the tongue.
25	25
є сором, що веде до гріха, і є сором — слава і благодать.	In no wise speak against the truth; but be abashed of the error of thine ignorance.
26	26
Не будь упереджений проти душі твоєї і не соромся на шкоду тобі.	Be not ashamed to confess thy sins; and force not the course of the river.
27	27
Не утримуй слова, коли воно може допомогти:	Make not thyself an underling to a foolish man; neither accept the person of the mighty.
28	28
бо у слові пізнається мудрість, і у мові язика — знання.	Strive for the truth unto death, and the Lord shall fight for thee.
29	29
Не супереч істині й соромся твого неуцтва.	Be not hasty in thy tongue, and in thy deeds slack and remiss.
30	30
Не соромся сповідувати гріхи твої і не стримуй плину ріки.	Be not as a lion in thy house, nor frantic among thy servants.
31	31
Не підкоряйся людині нерозумній, і не дивися на сильного.	Let not thine hand be stretched out to receive, and shut when thou shouldest repay.
32
Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе.
33
Не будь швидким на язик твій, і лінивим та недбалим у ділах твоїх.
34
Не будь, як лев, у домі твоєму і підозрілим до домашніх твоїх.
35
Нехай не буде рука твоя розпростертою до прийняття і стисненою при віддачі.
Глава 5	Chapter 5

1	1
Не покладайся на майно твоє і не говори: «вистачить на життя моє».	Set not thy heart upon thy goods; and say not, I have enough for my life.
2	2
Не йди за потягом душі твоєї і кріпости твоєї, щоб ходити у похотях серця твого,	Follow not thine own mind and thy strength, to walk in the ways of thy heart:
3	3
і не говори: «хто владний у ділах моїх?», бо Господь неодмінно помститься за зухвалість твою.	and say not, Who shall control me for my works? for the Lord will surely revenge thy pride.
4	4
Не говори: «я грішив, і що мені було?», бо Господь довготерпеливий.	Say not, I have sinned, and what harm hath happened unto me? for the Lord is longsuffering, he will in no wise let thee go.
5	5
При думці про умилостивлення не будь безстрашний, щоб додавати гріх до гріхів	Concerning propitiation, be not without fear to add sin unto sin:
6	6
і не говори: «милосердя Його велике, Він простить безліч гріхів моїх»;	and say not, His mercy is great; he will be pacified for the multitude of my sins: for mercy and wrath come from him, and his indignation resteth upon sinners.
7	7
бо милосердя і гнів у Нього, і на грішниках перебуває лють Його.	Make no tarrying to turn to the Lord, and put not off from day to day: for suddenly shall the wrath of the Lord come forth, and in thy security thou shalt be destroyed, and perish in the day of vengeance.
8	8
Не барися звернутися до Господа, і не відкладай із дня на день:	Set not thine heart upon goods unjustly gotten; for they shall not profit thee in the day of calamity.
9	9
бо раптово найде гнів Господа, і ти загинеш під час помсти.	Winnow not with every wind, and go not into every way: for so doth the sinner that hath a double tongue.
10	10
Не покладайся на майно неправедне, бо воно не принесе тобі користи у день відвідування.	Be stedfast in thy understanding; and let thy word be the same.
11	11
Не вій при всякому вітрі і не ходи всякою стежкою: такий — двоязичний грішник.	Be swift to hear; and let thy life be sincere; and with patience give answer.
12	12
Будь твердий у твоєму переконанні, й одне нехай буде твоє слово.	If thou hast understanding, answer thy neighbour; if not, lay thy hand upon thy mouth.
13	13
Будь швидкий до слухання, й обдумано давай відповідь.	Honour and shame is in talk: and the tongue of man is his fall.
14	14
Якщо маєш знання, то відповідай ближньому, а якщо ні, то рука твоя нехай буде на вустах твоїх.	Be not called a whisperer, and lie not in wait with thy tongue: for a foul shame is upon the thief, and an evil condemnation upon the double tongue.
15	15
У словах — слава і нечестя, і язик людини буває падінням її.	Be not ignorant of any thing in a great matter or a small.
16
Не набудь слави обмовника, і не будь підступним язиком твоїм:
17
бо на злодії — сором, і на двоязичному — зле осудження.
18
Не будь нерозумним ні у великому, ні у малому.
Глава 6	Chapter 6

1
І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний.
2
Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл:
3	3
листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево.	Thou shalt eat up thy leaves, and lose thy fruit, and leave thyself as a dry tree.
4	4
Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів.	A wicked soul shall destroy him that hath it, and shall make him to be laughed to scorn of his enemies.
5	5
Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь.	Sweet language will multiply friends: and a fairspeaking tongue will increase kind greetings.
6	6
Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі.	Be in peace with many: nevertheless have but one counsellor of a thousand.
7	7
Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому.	If thou wouldest get a friend, prove him first, and be not hasty to credit him.
8	8
Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї;	For some man is a friend for his own occasion, and will not abide in the day of thy trouble.
9	9
і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою.	And there is a friend, who being turned to enmity and strife will discover thy reproach.
10	10
Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї.	Again, some friend is a companion at the table, and will not continue in the day of thy affliction.
11	11
У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми;	But in thy prosperity he will be as thyself, and will be bold over thy servants.
12	12
але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого.	If thou be brought low, he will be against thee, and will hide himself from thy face.
13	13
Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми.	Separate thyself from thine enemies, and take heed of thy friends.
14	14
Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб.	A faithful friend is a strong defence: and he that hath found such an one hath found a treasure.
15	15
Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його.	Nothing doth countervail a faithful friend, and his excellency is invaluable.
16	16
Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його.	A faithful friend is the medicine of life; and they that fear the Lord shall find him.
17	17
Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його.	Whoso feareth the Lord shall direct his friendship aright: for as he is, so shall his neighbour be also.
18	18
Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість.	My son, gather instruction from thy youth up: so shalt thou find wisdom till thine old age.
19	19
Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її:	Come unto her as one that ploweth and soweth, and wait for her good fruits: for thou shalt not toil much in labouring about her, but thou shalt eat of her fruits right soon.
20	20
бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її.	She is very unpleasant to the unlearned: he that is without understanding will not remain with her.
21	21
Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею:	She will lie upon him as a mighty stone of trial; and he will cast her from him ere it be long.
22	22
вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її.	For wisdom is according to her name, and she is not manifest unto many.
23	23
Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається.	Give ear, my son, receive my advice, and refuse not my counsel,
24	24
Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї.	and put thy feet into her fetters, and thy neck into her chain.
25	25
Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її.	Bow down thy shoulder, and bear her, and be not grieved with her bonds.
26	26
Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її.	Come unto her with thy whole heart, and keep her ways with all thy power.
27	27
Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її.	Search, and seek, and she shall be made known unto thee: and when thou hast got hold of her, let her not go.
28	28
Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її;	For at the last thou shalt find her rest, and that shall be turned to thy joy.
29	29
бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі.	Then shall her fetters be a strong defence for thee, and her chains a robe of glory.
30	30
Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом;	For there is a golden ornament upon her, and her bands are purple lace.
31	31
бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки.	Thou shalt put her on as a robe of honour, and shalt put her about thee as a crown of joy.
32	32
Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости.	My son, if thou wilt, thou shalt be taught: and if thou wilt apply thy mind, thou shalt be prudent.
33	33
Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний.	If thou love to hear, thou shalt receive understanding: and if thou bow thine ear, thou shalt be wise.
34	34
Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий.	Stand in the multitude of the elders; and cleave unto him that is wise.
35	35
Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе.	Be willing to hear every godly discourse: and let not the parables of understanding escape thee.
36	36
Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його.	And if thou seest a man of understanding, get thee betimes unto him, and let thy foot wear the steps of his door.
37	37
Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі.	Let thy mind be upon the ordinances of the Lord, and meditate continually in his commandments: he shall establish thine heart, and give thee wisdom at thine own desire.
Глава 7	Chapter 7

1	1
Не роби зла, і тебе не осягне зло;	Do no evil, so shall no harm come unto thee.
2	2
віддаляйся від неправди, і вона ухилиться від тебе.	Depart from the unjust, and iniquity shall turn away from thee.
3	3
Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш у сім разів більше пожинати з них.	My son, sow not upon the furrows of unrighteousness, and thou shalt not reap them sevenfold.
4	4
Не проси у Господа влади, й у царя — почесного місця.	Seek not of the Lord preeminence, neither of the king the seat of honour.
5	5
Не виправдовуй себе перед Господом, і не мудруй перед царем.	Justify not thyself before the Lord; and boast not of thy wisdom before the king.
6	6
Не домагайся стати суддею, щоб не виявитися тобі неспроможним сокрушити неправду, щоб не убоятися коли-небудь лиця сильного і не покласти тіні на правоту твою.	Seek not to be judge, being not able to take away iniquity; lest at any time thou fear the person of the mighty, and lay a stumblingblock in the way of thy uprightness.
7	7
Не гріши проти міської громади, і не опускай себе перед народом.	Offend not against the multitude of a city, and then thou shalt not cast thyself down among the people.
8	8
Не додавай гріха до гріха, бо і за один не залишишся непокараним.	Bind not one sin upon another; for in one thou shalt not be unpunished.
9	9
Не говори: «Він спогляне на безліч дарів моїх, і, коли я принесу їх Богу Вишньому, Він прийме».	Say not, God will look upon the multitude of my oblations, and when I offer to the most high God, he will accept it.
10	10
Не будь слабкодухим у молитві твоїй і не нехтуй подавати милостиню.	Be not fainthearted when thou makest thy prayer, and neglect not to give alms.
11	11
Не насміхайся над людиною, яка знаходиться у тузі душевній її; бо є Той, Хто смиряє і підносить.	Laugh no man to scorn in the bitterness of his soul: for there is one which humbleth and exalteth.
12	12
Не вигадуй неправди на брата твого, і не роби того самого проти друга.	Devise not a lie against thy brother; neither do the like to thy friend.
13	13
Не бажай говорити яку б то не було неправду; бо повторення її не послужить до блага.	Use not to make any manner of lie: for the custom thereof is not good.
14	14
Перед зібранням старших не будь багатослівним, і не повторюй слова у проханні твоєму.	Use not many words in a multitude of elders, and make not much babbling when thou prayest.
15	15
Не відвертайся від важкої роботи і від землеробства, яке встановлене від Вишнього.	Hate not laborious work, neither husbandry, which the most High hath ordained.
16	16
Не приєднуйся до безлічі грішників.	Number not thyself among the multitude of sinners, but remember that wrath will not tarry long.
17	17
Глибоко смири душу твою.	Humble thy soul greatly: for the vengeance of the ungodly is fire and worms.
18	18
Пам’ятай, що гнів не забариться,	Change not a friend for any good by no means; neither a faithful brother for the gold of Suphir.
19	19
що покарання нечестивому — вогонь і черва.	Forego not a wise and good woman: for her grace is above gold.
20	20
Не міняй друга на скарб, і брата єдинокровного — на золото офирське.	Whereas thy servant worketh truly, entreat him not evil, nor the hireling that bestoweth himself wholly for thee.
21	21
Не залишай розумної і доброї дружини, бо достоїнство її коштовніше за золото.	Let thy soul love a good servant, and defraud him not of liberty.
22	22
Не кривдь раба, який трудиться старанно, ні найманця, відданого тобі душею.	Hast thou cattle? have an eye to them: and if they be for thy profit, keep them with thee.
23	23
Розумного раба нехай любить душа твоя, і не відмов йому у свободі.	Hast thou children? instruct them, and bow down their neck from their youth.
24	24
Є у тебе худоба? спостерігай за нею, і якщо вона корисна тобі, нехай залишається у тебе.	Hast thou daughters? have a care of their body, and shew not thyself cheerful toward them.
25	25
Є у тебе сини? навчай їх, і з юности нагинай шию їх.	Marry thy daughter, and so shalt thou have performed a weighty matter: but give her to a man of understanding.
26	26
Є у тебе дочки? май піклування про тіло їх, і не показуй їм веселого лиця твого.	Hast thou a wife after thy mind? forsake her not.
27	27
Видай дочку заміж, і зробиш велику справу, і подаруй її чоловіку розумному.	Honour thy father with thy whole heart, and forget not the sorrows of thy mother.
28	28
Є у тебе дружина до душі? не відганяй її.	Remember that thou wast begotten of them; and how canst thou recompense them the things that they have done for thee?
29	29
Усім серцем шануй батька твого і не забувай породильних болістей матері твоєї.	Fear the Lord with all thy soul, and reverence his priests.
30	30
Пам’ятай, що ти народжений від них: і що можеш ти віддати їм, як вони тобі?	Love him that made thee with all thy strength, and forsake not his ministers.
31	31
Усією душею твоєю благоговій перед Господом і поважай священиків Його.	Fear the Lord, and honour the priest: and give him his portion, as it is commanded thee: the firstfruits, and the trespass offering, and the gift of the shoulders, and the sacrifice of sanctification, and the firstfruits of the holy things.
32	32
Усією силою люби Творця твого, і не залишай служителів Його.	And stretch thine hand unto the poor, that thy blessing may be perfected.
33	33
Бійся Господа, і шануй священика, і давай йому частину, як заповідано тобі:	A gift hath grace in the sight of every man living; and for the dead detain it not.
34	34
початки, і за гріх, і пожертву пліч, і жертву освячення, і початки святих.	Fail not to be with them that weep, and mourn with them that mourn.
35	35
І до бідного простягай руку твою, щоб благословення твоє було довершене.	Be not slow to visit the sick: for that shall make thee to be beloved.
36	36
Милість даяння нехай буде до всякого, хто живе, але і померлого не позбавляй милости.	Whatsoever thou takest in hand, remember the end, and thou shalt never do amiss.
37
Не віддаляйся від тих, що плачуть, і з тими, хто сумує, сумуй.
38
Не лінуйся відвідувати хворого, бо за це ти будеш улюбленим.
39
У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш.
Глава 8	Chapter 8

1	1
Не сварися з людиною сильною, щоб коли-небудь не впасти в її руки.	Strive not with a mighty man, lest thou fall into his hands.
2	2
Не заводь тяжби з людиною багатою, щоб вона не мала переваги над тобою;	Be not at variance with a rich man, lest he overweigh thee: for gold hath destroyed many, and perverted the hearts of kings.
3	3
бо золото багатьох погубило, і схиляло серця царів.	Strive not with a man that is full of tongue, and heap not wood upon his fire.
4	4
Не сперечайся з людиною, зухвалою на язик, і не підкладай дров у вогонь її.	Jest not with a rude man, lest thy ancestors be disgraced.
5	5
Не жартуй з невігласом, щоб не піддалися нечестю твої предки.	Reproach not a man that turneth from sin, but remember that we are all worthy of punishment.
6	6
Не докоряй людині, яка навертається від гріха: пам’ятай, що усі ми знаходимося під єпитиміями.	Dishonour not a man in his old age: for even some of us wax old.
7	7
Не зневажай людини у старості її, бо і ми старіємо.	Rejoice not over thy greatest enemy being dead, but remember that we die all.
8	8
Не радій смерті людини, хоч би вона була найбільш ворожою тобі: пам’ятай, що усі ми помремо.	Despise not the discourse of the wise, but acquaint thyself with their proverbs: for of them thou shalt learn instruction, and how to serve great men with ease.
9	9
Не нехтуй повістю мудрих і вправляйся у притчах їх;	Miss not the discourse of the elders: for they also learned of their fathers, and of them thou shalt learn understanding, and to give answer as need requireth.
10	10
бо від них навчишся віданню і — як служити сильним.	Kindle not the coals of a sinner, lest thou be burnt with the flame of his fire.
11	11
Не віддаляйся від повісти старців, бо і вони навчилися від батьків своїх,	Rise not up in anger at the presence of an injurious person, lest he lie in wait to entrap thee in thy words.
12	12
і ти навчишся від них розважливости і — яку у випадку потреби дати відповідь.	Lend not unto him that is mightier than thyself; for if thou lendest him, count it but lost.
13	13
Не розпалюй вугілля грішника, щоб не згоріти від полум’я вогню його,	Be not surety above thy power: for if thou be surety, take care to pay it.
14	14
і не повставай проти нахаби, щоб він не засів засідкою у вустах твоїх.	Go not to law with a judge; for they will judge for him according to his honour.
15	15
Не давай у борг людині, яка сильніша за тебе; а якщо даси, то вважай, що ти втратив.	Travel not by the way with a bold fellow, lest he become grievous unto thee: for he will do according to his own will, and thou shalt perish with him through his folly.
16	16
Не заручайся понад силу твою; а якщо заручишся, піклуйся, як зобов’язаний заплатити.	Strive not with an angry man, and go not with him into a solitary place: for blood is as nothing in his sight; and where there is no help, he will overthrow thee.
17	17
Не судися із суддею, тому що його будуть судити за його пошаною.	Consult not with a fool; for he cannot keep counsel.
18	18
З відважним не вирушай у путь, щоб він не був тобі за тягар; бо він буде робити за своєю сваволею, і ти можеш загинути від його нерозсудливости.	Do no secret thing before a stranger: for thou knowest not what he will bring forth.
19	19
Не заводь сварки із запальним і не йди з ним через пустелю; тому що кров — як ніщо в очах його, і де немає допомоги, він уразить тебе.	Open not thine heart to every man, lest he requite thee with a shrewd turn.
20
Не радься з дурним, бо він не може промовчати про справу.
21
При чужому не роби таємного, бо не знаєш, що він зробить.
22
Не відкривай усякій людині твого серця, щоб вона по-лихому не віддячила тобі.
Глава 9	Chapter 9

1	1
Не будь ревнивий до дружини серця твого, і не подавай їй поганого уроку проти тебе самого.	Be not jealous over the wife of thy bosom, and teach her not an evil lesson against thyself.
2	2
Не віддавай дружині душі твоєї, щоб вона не повстала проти влади твоєї.	Give not thy soul unto a woman to set her foot upon thy substance.
3	3
Не виходь назустріч розпусній жінці, щоб як-небудь не потрапити у тенета її.	Meet not with an harlot, lest thou fall into her snares.
4	4
Не залишайся довго зі співачкою, щоб не зачаруватися тобі мистецтвом її.	Use not much the company of a woman that is a singer, lest thou be taken with her attempts.
5	5
Не задивляйся на дівчину, щоб не спокуситися привабливістю її.	Gaze not on a maid, that thou fall not by those things that are precious in her.
6	6
Не віддавай душі твоєї блудницям, щоб не погубити спадщини твоєї.	Give not thy soul unto harlots, that thou lose not thine inheritance.
7	7
Не дивися на всі боки на вулицях міста і не броди по порожніх місцях його.	Look not round about thee in the streets of the city, neither wander thou in the solitary places thereof.
8	8
Відвертай око твоє від жінки благовидої і не задивляйся на чужу красу:	Turn away thine eye from a beautiful woman, and look not upon another's beauty; for many have been deceived by the beauty of a woman; for herewith love is kindled as a fire.
9	9
багато хто збився зі шляху через красу жіночу; від неї, як вогонь, загоряється любов.	Sit not at all with another man's wife, nor sit down with her in thine arms, and spend not thy money with her at the wine; lest thine heart incline unto her, and so through thy desire thou fall into destruction.
10	10
Зовсім не сиди з жінкою заміжньою і не залишайся з нею на бенкеті за вином,	Forsake not an old friend; for the new is not comparable to him: a new friend is as new wine; when it is old, thou shalt drink it with pleasure.
11	11
щоб не схилилася до неї душа твоя, і щоб ти не зламався духом на погибель.	Envy not the glory of a sinner: for thou knowest not what shall be his end.
12	12
Не залишай старого друга, бо новий не може зрівнятися з ним;	Delight not in the thing that the ungodly have pleasure in; but remember they shall not go unpunished unto their grave.
13	13
друг новий — те саме, що вино нове: коли воно зробиться старим, із задоволенням будеш пити його.	Keep thee far from the man that hath power to kill: so shalt thou not doubt the fear of death: and if thou come unto him, make no fault, lest he take away thy life presently: remember that thou goest in the midst of snares, and that thou walkest upon the battlements of the city.
14	14
Не заздри славі грішника, бо не знаєш, який буде кінець його.	As near as thou canst, guess at thy neighbour, and consult with the wise.
15	15
Не схвалюй того, що схвалюють нечестиві: пам’ятай, що вони до самого пекла не виправляться.	Let thy talk be with the wise, and all thy communication in the law of the most High.
16	16
Тримай себе далі від чоловіка, який має владу умертвляти, і ти не будеш бентежитися страхом смерти;	And let just men eat and drink with thee; and let thy glorying be in the fear of the Lord.
17	17
а якщо зближуєшся з ним, не помилися, щоб він не позбавив тебе життя:	For the hand of the artificer the work shall be commended; and the wise ruler of the people for his speech.
18	18
знай, що ти посеред сітей ідеш і по зубцях міських стін проходиш.	A man of an ill tongue is dangerous in his city; and he that is rash in his talk shall be hated.
19
За силою твоєю узнавай ближніх і радься з мудрими.
20
Розмірковування твоє нехай буде з розумними, і всяка бесіда твоя — у законі Вишнього.
21
Нехай вечеряють з тобою мужі праведні, і слава твоя нехай буде у страху Господньому.
22
Вироби хваляться за рукою художника, а правитель народу вважається мудрим за словами його.
23
Бояться в місті зухвалого на язик, і ненавидять необачного у словах.
Глава 10	Chapter 10

1	1
Мудрий правитель навчить народ свій, і правління розумного буде благоупорядковане.	A wise judge will instruct his people; and the government of a prudent man is well ordered.
2	2
Який правитель народу, такі і службовці при ньому; і який начальник над містом, такі й усі, що живуть у ньому.	As the judge of the people is himself, so are his officers; and what manner of man the ruler of the city is, such are all they that dwell therein.
3	3
Цар ненавчений погубить народ свій, а при розсудливості сильних облаштується місто.	An unwise king destroyeth his people; but through the prudence of them which are in authority the city shall be inhabited.
4	4
У руках Господа влада над землею, і людину потрібну Він вчасно воздвигне на ній.	The power of the earth is in the hand of the Lord, and in due time he will set over it one that is profitable.
5	5
У руці Господа благоуспішність людини, і на лиці книжника Він закарбує славу Свою.	In the hand of God is the prosperity of man: and upon the person of the scribe shall he lay his honour.
6	6
Не гнівайся за всяку образу на ближнього, і нікого не ображай ділом.	Bear not hatred to thy neighbour for every wrong; and do nothing at all by injurious practices.
7	7
Гордість ненависна і Господу і людям, і злочинна проти обох.	Pride is hateful before God and man: and by both doth one commit iniquity.
8	8
Володарювання переходить від народу до народу через несправедливість, образи і користолюбство.	Because of unrighteous dealings, injuries, and riches got by deceit, the kingdom is translated from one people to another.
9	9
Чого гордиться земля і попіл?	Why is earth and ashes proud? There is not a more wicked thing than a covetous man: for such an one setteth his own soul to sale; because while he liveth he casteth away his bowels.
10	10
І за життя вивергаються нутрощі його.	The physician cutteth off a long disease: and he that is to day a king to morrow shall die.
11	11
Тривалу хворобу лікар нехтує:	For when a man is dead, he shall inherit creeping things, beasts, and worms.
12	12
і ось, нині цар, а завтра помирає.	The beginning of pride is when one departeth from God, and his heart is turned away from his Maker.
13	13
Коли ж людина помре, то спадщиною її стають плазуни, звірі і черва.	For pride is the beginning of sin, and he that hath it shall pour out abomination: and therefore the Lord brought upon them strange calamities, and overthrew them utterly.
14	14
Початок гордости — віддалення людини від Господа і відступ серця його від Творця його;	The Lord hath cast down the thrones of proud princes, and set up the meek in their stead.
15	15
бо початок гріха — гордість, і хто опанований нею, вивергає мерзоти;	The Lord hath plucked up the roots of the proud nations, and planted the lowly in their place.
16	16
і за це Господь посилає на нього страшні покарання й остаточно скидає його.	The Lord overthrew countries of the heathen, and destroyed them to the foundations of the earth.
17	17
Господь руйнує престоли володарів і посаджує лагідних на місце їх.	He took some of them away, and destroyed them, and hath made their memorial to cease from the earth.
18	18
Господь вириває з корінням народи і насаджує, замість них, смиренних.	Pride was not made for men, nor furious anger for them that are born of a woman.
19	19
Господь спустошує країни народів і руйнує їх до основ землі.	They that fear the Lord are a sure seed, and they that love him an honourable plant: they that regard not the law are a dishonourable seed; they that transgress the commandments are a deceivable seed.
20	20
Він висушує їх, і губить людей і знищує із землі пам’ять їх.	Among brethren he that is chief is honourable; so are they that fear the Lord in his eyes.
21
Гордість не створена для людей, ні лють гніву — для народжених жінками.
22	22
Сім’я шановане яке? — Сім’я людське. Сім’я шановане яке? — Ті, що бояться Господа.	Whether he be rich, noble or poor, their glory is the fear of the Lord.
23	23
Сім’я безчесне яке? — Сім’я людське. Сім’я безчесне яке? — Ті, що переступають заповіді.	It is not meet to despise the poor man that hath understanding; neither is it convenient to magnify a sinful man.
24	24
Старший між братами — у повазі у них, так і ті, що бояться Господа, — в очах Його.	Great men, and judges, and potentates, shall be honoured; yet is there none of them greater than he that feareth the Lord.
25	25
Чи багатий хто і славний, чи бідний, похвала їх — страх Господній.	Unto the servant that is wise shall they that are free do service: and he that hath knowledge will not grudge when he is reformed.
26	26
Несправедливо — нечестити розумного бідного, і не слід прославляти чоловіка грішного.	Be not overwise in doing thy business; and boast not thyself in the time of thy distress.
27	27
Шановані вельможа, суддя і володар, але немає з них більшого за того, хто боїться Господа.	Better is he that laboureth, and aboundeth in all things, than he that boasteth himself, and wanteth bread.
28	28
Рабові мудрому будуть служити вільні, і розумна людина, будучи наставлювана ним, не буде нарікати.	My son, glorify thy soul in meekness, and give it honour according to the dignity thereof.
29	29
Не мудруй багато, щоб робити справу твою, і не хвалися у час нестатку.	Who will justify him that sinneth against his own soul? and who will honour him that dishonoureth his own life?
30	30
Краще той, хто трудиться і має в усьому статок, ніж той, хто без діла ходить і хвалиться, але має потребу у хлібі.	The poor man is honoured for his skill, and the rich man is honoured for his riches.
31	31
Сину мій! лагідністю прославляй душу твою і віддавай їй шану за її достоїнством.	He that is honoured in poverty, how much more in riches? and he that is dishonourable in riches, how much more in poverty?
32
Хто буде виправдовувати того, хто грішить проти душі своєї? І хто буде хвалити того, хто ганьбить життя своє?
33
Бідного шанують за знання його, а багатого — за його багатство:
34
шанований же у бідності наскільки більше буде шанований у багатстві? А безславний у багатстві наскільки буде безславніший у бідності?
Глава 11	Chapter 11

1	1
Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож.	Wisdom lifteth up the head of him that is of low degree, and maketh him to sit among great men.
2	2
Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її.	Commend not a man for his beauty; neither abhor a man for his outward appearance.
3	3
Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів.	The bee is little among such as fly; but her fruit is the chief of sweet things.
4	4
Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми.	Boast not of thy clothing and raiment, and exalt not thyself in the day of honour: for the works of the Lord are wonderful, and his works among men are hidden.
5	5
Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець.	Many kings have sat down upon the ground; and one that was never thought of hath worn the crown.
6	6
Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших.	Many mighty men have been greatly disgraced; and the honourable delivered into other men's hands.
7	7
Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай.	Blame not before thou hast examined the truth: understand first, and then rebuke.
8	8
Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай.	Answer not before thou hast heard the cause: neither interrupt men in the midst of their talk.
9	9
Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників.	Strive not in a matter that concerneth thee not; and sit not in judgment with sinners.
10	10
Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш.	My son, meddle not with many matters: for if thou meddle much, thou shalt not be innocent; and if thou follow after, thou shalt not obtain, neither shalt thou escape by fleeing.
11	11
Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає.	There is one that laboureth, and taketh pains, and maketh haste, and is so much the more behind.
12	12
Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю;	Again, there is another that is slow, and hath need of help, wanting ability, and full of poverty; yet the eye of the Lord looked upon him for good, and set him up from his low estate,
13	13
але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього.	and lifted up his head from misery; so that many that saw it marvelled at him.
14	14
Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа.	Prosperity and adversity, life and death, poverty and riches, come of the Lord.
15
Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік.
16
Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його,
17	17
коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами».	The gift of the Lord remaineth with the godly, and his favour bringeth prosperity for ever.
18	18
І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре.	There is that waxeth rich by his wariness and pinching, and this is the portion of his reward:
19	19
Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй.	whereas he saith, I have found rest, and now will eat continually of my goods; and yet he knoweth not what time shall come upon him, and that he must leave those things to others, and die.
20	20
Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму:	Be stedfast in thy covenant, and be conversant therein, and wax old in thy work.
21	21
бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного.	Marvel not at the works of sinners; but trust in the Lord, and abide in thy labour: for it is an easy thing in the sight of the Lord on the sudden to make a poor man rich.
22	22
Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його.	The blessing of the Lord is in the reward of the godly, and suddenly he maketh his blessing to flourish.
23	23
Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?»	Say not, What profit is there of my service? and what good things shall I have hereafter?
24	24
Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?»	Again, say not, I have enough, and possess many things, and what evil can come to me hereafter?
25	25
У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя.	In the day of prosperity there is a forgetfulness of affliction: and in the day of affliction there is no more remembrance of prosperity.
26	26
Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її.	For it is an easy thing unto the Lord in the day of death to reward a man according to his ways.
27	27
Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її.	The affliction of an hour maketh a man forget pleasure: and in his end his deeds shall be discovered.
28	28
Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх.	Judge none blessed before his death: for a man shall be known in his children.
29	29
Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного.	Bring not every man into thine house: for the deceitful man hath many trains.
30	30
Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння;	Like as a partridge taken and kept in a cage, so is the heart of the proud: and like as a spy, watcheth he for thy fall:
31	31
перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму.	for he lieth in wait, and turneth good into evil, and in things worthy praise will lay blame upon thee.
32	32
Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров.	Of a spark of fire a heap of coals is kindled: and a sinful man layeth wait for blood.
33	33
Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік.	Take heed of a mischievous man, for he worketh wickedness: lest he bring upon thee a perpetual blot.
34	34
Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх.	Receive a stranger into thine house, and he will disturb thee, and turn thee out of thine own.
Глава 12	Chapter 12

1	1
Якщо ти робиш добро, знай, кому робиш, і буде подяка за твої благодіяння.	When thou wilt do good, know to whom thou doest it; so shalt thou be thanked for thy benefits.
2	2
Роби добро благочестивому, й одержиш нагороду, і якщо не від нього, то від Всевишнього.	Do good to the godly man, and thou shalt find a recompence; and if not from him, yet from the most High.
3	3
Немає добра для того, хто постійно займається злом і хто не подає милостині.	There can no good come to him that is always occupied in evil, nor to him that giveth no alms.
4	4
Давай благочестивому, і не допомагай грішникові.	Give to the godly man, and help not a sinner.
5	5
Роби добро смиренному, і не давай нечестивому: замикай від нього хліб і не давай йому, щоб він через те не переміг тебе;	Do well unto him that is lowly, but give not to the ungodly: hold back thy bread, and give it not unto him, lest he overmaster thee thereby: for else thou shalt receive twice as much evil for all the good thou shalt have done unto him.
6	6
бо ти одержав би подвійне зло за все добро, яке зробив би йому; бо і Всевишній ненавидить грішників і нечестивим відплачує помстою.	For the most High hateth sinners, and will repay vengeance unto the ungodly, and keepeth them against the mighty day of their punishment.
7	7
Давай доброму, і не допомагай грішнику.	Give unto the good, and help not the sinner.
8	8
Друг не пізнається у щасті, і ворог не приховається у нещасті.	A friend cannot be known in prosperity: and an enemy cannot be hidden in adversity.
9	9
При щасті людини вороги його сумують, а у нещасті його і друг розійдеться з ним.	In the prosperity of a man enemies will be grieved: but in his adversity even a friend will depart.
10	10
Не вір ворогові твоєму повік, бо, як іржавіє мідь, так і злоба його:	Never trust thine enemy: for like as iron rusteth, so is his wickedness.
11	11
хоч би він смирився і ходив зігнувшись, будь уважний душею твоєю й остерігайся його, і будеш перед ним, як чисте дзеркало, і дізнаєшся, що він не до кінця очистився від іржі;	Though he humble himself, and go crouching, yet take good heed and beware of him, and thou shalt be unto him as if thou hadst wiped a looking-glass, and thou shalt know that his rust hath not been altogether wiped away.
12	12
не став його поруч з собою, щоб він, скинувши тебе, не став на твоє місце; не саджай його праворуч себе, щоб він коли-небудь не став домагатися твого сідалища, і ти нарешті зрозумієш слова мої і зі скорботою згадаєш про наставляння мої.	Set him not by thee, lest, when he hath overthrown thee, he stand up in thy place; neither let him sit at thy right hand, lest he seek to take thy seat, and thou at the last remember my words, and be pricked therewith.
13	13
Хто пошкодує за ужаленим заклинателем змій і за всіма, хто наближається до диких звірів? Так і про того, хто зближується з грішником і приєднується до гріхів його:	Who will pity a charmer that is bitten with a serpent, or any such as come nigh wild beasts?
14	14
до часу він залишиться з тобою, але якщо ти завагаєшся, він не встоїть.	So one that goeth to a sinner, and is defiled with him in his sins, who will pity?
15	15
Устами своїми ворог усолодить тебе, але у серці своєму замишляє вкинути тебе в яму: очима своїми ворог буде плакати, а коли знайде випадок, не насититься кров’ю.	For a while he will abide with thee, but if thou begin to fall, he will not tarry.
16	16
Якщо зустрінеться з тобою нещастя, ти знайдеш його там раніше за себе,	An enemy speaketh sweetly with his lips, but in his heart he imagineth how to throw thee into a pit: he will weep with his eyes, but if he find opportunity, he will not be satisfied with blood.
17	17
і він, начебто бажаючи допомогти, підставить тобі ногу:	If adversity come upon thee, thou shalt find him there first; and though he pretend to help thee, yet shall he undermine thee.
18	18
буде кивати головою і плескати руками, багато чого буде шепотіти, і змінить лице своє.	He will shake his head, and clap his hands, and whisper much, and change his countenance.
Глава 13	Chapter 13

1	1
Хто доторкається до смоли, той очорниться, і хто входить у спілкування з гордим, зробиться подібним до нього.	He that toucheth pitch shall be defiled therewith; and he that hath fellowship with a proud man shall be like unto him.
2	2
Не піднімай тягаря понад твою силу, і не входь у спілкування з тим, хто сильніший і багатший за тебе.	Burden not thyself above thy power while thou livest; and have no fellowship with one that is mightier and richer than thyself: for how agree the kettle and the earthen pot together? for if the one be smitten against the other, it shall be broken.
3	3
Яке спілкування у горщика з казаном? Цей штовхне його, і він розіб’ється.	The rich man hath done wrong, and yet he threateneth withal: the poor is wronged, and he must intreat also.
4	4
Багатій скривдив, і сам же погрожує; бідняк скривджений, і сам же упрошує.	If thou be for his profit, he will use thee; but if thou have nothing, he will forsake thee.
5	5
Якщо ти вигідний для нього, він використає тебе; а якщо зубожієш, він залишить тебе.	If thou have any thing, he will live with thee: yea, he will make thee bare, and will not be sorry for it.
6	6
Якщо ти достатній, він буде жити з тобою і виснажить тебе, а сам не уболіватиме.	If he have need of thee, he will deceive thee, and smile upon thee, and put thee in hope; he will speak thee fair, and say, What wantest thou?
7	7
Має він у тобі потребу, — буде лестити тобі, буде посміхатися тобі й запевняти тебе, ласкаво буде говорити з тобою і скаже: «чи не потрібно тобі чого?»	And he will shame thee by his meats, until he have drawn thee dry twice or thrice, and at the last he will laugh thee to scorn: afterward, when he seeth thee, he will forsake thee, and shake his head at thee.
8	8
Своїми пригощеннями він буде присоромлювати тебе, доки, двічі або тричі пограбувавши тебе, не насміється нарешті з тебе.	Beware that thou be not deceived, and brought down in thy jollity.
9	9
Після того він, побачивши тебе, ухилиться від тебе і буде кивати головою при зустрічі з тобою.	If thou be invited of a mighty man, withdraw thyself, and so much the more will he invite thee.
10	10
Спостерігай, щоб тобі не бути обманутим	Press thou not upon him, lest thou be put back; stand not far off, lest thou be forgotten.
11	11
і не бути приниженим у твоїх веселощах.	Affect not to be made equal unto him in talk, and believe not his many words: for with much communication will he tempt thee, and smiling upon thee will get out thy secrets:
12	12
Коли сильний буде запрошувати тебе, ухиляйся, і тим більше він буде запрошувати тебе.	but cruelly he will lay up thy words, and will not spare to do thee hurt, and to put thee in prison.
13	13
Не будь нав’язливим, щоб не відштовхнули тебе, і не занадто віддаляйся, щоб не забули про тебе.	Observe, and take good heed, for thou walkest in peril of thy overthrowing: when thou hearest these things, awake in thy sleep.
14
Не дозволяй собі говорити з ним, як з рівним тобі, і не вір занадто багатьом словам його; бо довгою розмовою він буде спокушати тебе і, ніби жартуючи, вивідувати тебе.
15	15
Немилостивий до себе той, хто не утримує себе у словах своїх, і він не убереже себе від образи і від пут.	Every beast loveth his like, and every man loveth his neighbour.
16	16
Будь обережний і дуже уважний, бо ти ходиш з падінням твоїм.	All flesh consorteth according to kind, and a man will cleave to his like.
17	17
Почувши це уві сні твоєму, не засинай.	What fellowship hath the wolf with the lamb? so the sinner with the godly.
18	18
У все життя люби Господа і взивай до Нього про спасіння твоє.	What agreement is there between the hyena and a dog? and what peace between the rich and the poor?
19	19
Усяка тварина любить подібне собі, і всяка людина — ближнього свого.	As the wild ass is the lion's prey in the wilderness: so the rich eat up the poor.
20	20
Усяка плоть з’єднується за родом своїм, і людина приліплюється до подібного собі.	As the proud hate humility: so doth the rich abhor the poor.
21	21
Яке спілкування у вовка з ягням? Так і у грішника — з благочестивим.	A rich man beginning to fall is held up of his friends: but a poor man being down is thrust also away by his friends.
22	22
Який мир у гієни із собакою? І який мир у багатого з бідним?	When a rich man is fallen, he hath many helpers: he speaketh things not to be spoken, and yet men justify him: the poor man slipped, and yet they rebuked him too; he spake wisely, and could have no place.
23	23
Ловитва у левів — дикі осли у пустелі, так пасовища багатих — бідні.	When a rich man speaketh, every man holdeth his tongue, and, look, what he saith, they extol it to the clouds: but if the poor man speak, they say, What fellow is this? and if he stumble, they will help to overthrow him.
24	24
Огидне для гордого смирення: так огидний для багатого бідний.	Riches are good unto him that hath no sin, and poverty is evil in the mouth of the ungodly.
25	25
Коли похитнеться багатий, він підтримується друзями; а коли впаде бідний, то відштовхується і друзями.	The heart of a man changeth his countenance, whether it be for good or evil.
26	26
Коли спіткає нещастя багатого, у нього багато помічників; сказав безглуздя, і виправдали його.	A cheerful countenance is a token of a heart that is in prosperity; and the finding out of parables is a wearisome labour of the mind.
27
Спіткало нещастя бідняка, і ще сварять його; сказав розумно, і його не слухають.
28
Заговорив багатий, — і всі замовкли і звеличили промову його до хмар;
29
заговорив бідний, і говорять: «це хто такий?» І якщо він спіткнеться, то зовсім скинуть його.
30
Добре багатство, у якому немає гріха, і зла бідність у вустах нечестивого.
31
Серце людини змінює лице її або на добре, або на лихе.
32
Ознака серця у щасті — обличчя веселе, а вигадування притч поєднано з напруженим розмірковуванням.
Глава 14	Chapter 14

1	1
Блаженна людина, яка не згрішила вустами своїми і не вражена була сумом гріха.	Blessed is the man that hath not slipped with his mouth, and is not pricked with the multitude of sins.
2	2
Блаженний, кого не соромить душа його і хто не втратив надії своєї.	Blessed is he whose conscience hath not condemned him, and who is not fallen from his hope in the Lord.
3	3
Багатство не є добром для людини скупої. І нащо маєток людині недоброзичливій?	Riches are not comely for a niggard: and what should an envious man do with money?
4	4
Хто збирає, віднімаючи у душі своєї, той збирає для інших, і благами його будуть пересичуватися інші.	He that gathereth by defrauding his own soul gathereth for others that shall spend his goods riotously.
5	5
Хто злий для себе, для кого буде добрим? І не буде він мати радости від маєтку свого.	He that is evil to himself, to whom will he be good? he shall not take pleasure in his goods.
6	6
Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої себе, і це — винагорода за злість її.	There is none worse than he that envieth himself; and this is a recompence of his wickedness.
7	7
Якщо вона і робить добро, то робить у безпам’ятстві, й опісля виявляє зло своє.	And if he doeth good, he doeth it unwillingly; and at the last he will declare his wickedness.
8	8
Злий, хто має заздрі очі, відвертає лице і нехтує душами.	The envious man hath a wicked eye; he turneth away his face, and despiseth men.
9	9
Очі користолюбця не насичуються якою-небудь частиною, і неправда злого висушує душу.	A covetous man's eye is not satisfied with his portion; and the iniquity of the wicked drieth up his soul.
10	10
Зле око заздре навіть на хліб і на столі своєму терпить убогість.	A wicked eye envieth his bread, and he is a niggard at his table.
11	11
Сину мій! за статком твоїм роби добро собі і приношення Господу достойно принось.	My son, according to thy ability do good to thyself, and give the Lord his due offering.
12	12
Пам’ятай, що смерть не бариться, і завіт пекла не відкритий тобі:	Remember that death will not be long in coming, and that the covenant of the grave is not shewed unto thee.
13	13
перше, ніж помреш, роби добро другові, і за силою твоєю простягай твою руку і давай йому.	Do good unto thy friend before thou die, and according to thy ability stretch out thy hand and give to him.
14	14
Не позбавляй себе доброго дня, і частина доброго бажання нехай не пройде повз тебе.	Defraud not thyself of the good day, and let not the part of a good desire overpass thee.
15	15
Чи не іншим залишиш ти надбання твої і плоди зусиль твоїх для розподілу за жеребом?	Shalt thou not leave thy travails unto another? and thy labours to be divided by lot?
16	16
Давай і приймай, і утішай душу твою,	Give, and take, and sanctify thy soul; for there is no seeking of dainties in the grave.
17	17
бо у пеклі не можна знайти утіх.	All flesh waxeth old as a garment: for the covenant from the beginning is, Thou shalt die the death.
18	18
Усяка плоть, як одяг, старіє; бо від віку — визначення: «смертю помреш».	As of the green leaves on a thick tree, some fall, and some grow: so is the generation of flesh and blood, one cometh to an end, and another is born.
19	19
Як зелені листки на густому дереві — одні спадають, а інші виростають: так і рід від плоті і крови — один помирає, а інший народжується.	Every work rotteth and consumeth away, and the worker thereof shall go withal.
20	20
Усяка річ, піддана тлінню, зникає, і той, хто зробив її, помирає з нею.	Blessed is the man that doth meditate good things in wisdom, and that reasoneth of holy things by his understanding.
21	21
Блаженна людина, яка вправляється у мудрості й у розумі своєму повчається святому.	He that considereth her ways in his heart shall also have understanding in her secrets.
22	22
Хто розмірковує у серці своєму про путі її, той отримає розуміння і у таємницях її.	Go after her as one that traceth, and lie in wait in her ways.
23	23
Виходь за нею, як ловець, і роби засідку на путях її.	He that prieth in at her windows shall also hearken at her doors.
24	24
Хто прихиляється до вікон її, той послухає і біля дверей її.	He that doth lodge near her house shall also fasten a pin in her walls.
25	25
Хто знаходиться поблизу дому її, той увіб’є цвях і в стінах її, поставить намет свій поряд з нею й оселиться в оселі благ.	He shall pitch his tent nigh unto her, and shall lodge in a lodging where good things are.
26	26
Він покладе дітей своїх під покрівлею і буде мати нічліг під сінню її.	He shall set his children under her shelter, and shall lodge under her branches.
27	27
Він прикриється нею від спеки і буде жити у славі її.	By her he shall be covered from heat, and in her glory shall he dwell.
Глава 15	Chapter 15

1	1
Той, хто боїться Господа, буде робити так, і твердий у законі оволодіє нею.	He that feareth the Lord will do good; and he that hath the knowledge of the law shall obtain her;
2	2
І вона зустріне його, як мати, і прийме його до себе, як цнотлива дружина;	and as a mother shall she meet him, and receive him as a wife married of a virgin.
3	3
наситить його хлібом розуму, і водою мудрости напоїть його.	With the bread of understanding shall she feed him, and give him the water of wisdom to drink.
4	4
Він утвердиться на ній і не завагається; приліпиться до неї і не посоромиться.	He shall be stayed upon her, and shall not be moved; and shall rely upon her, and shall not be confounded.
5	5
І вона піднесе його над ближніми його, і серед зібрання відкриє вуста його.	She shall exalt him above his neighbours, and in the midst of the congregation shall she open his mouth.
6	6
Веселощі і вінець радости і вічне ім’я успадкує він.	He shall find joy and a crown of gladness, and she shall cause him to inherit an everlasting name.
7	7
Не осягнуть її люди нерозумні, і грішники не побачать її.	But foolish men shall not attain unto her, and sinners shall not see her.
8	8
Далека вона від гордости, і люди неправдиві не подумають про неї.	For she is far from pride, and men that are liars cannot remember her.
9	9
Неприємна похвала в устах грішника, бо не від Господа послана вона.	Praise is not seemly in the mouth of a sinner, for it was not sent him of the Lord.
10	10
Буде похвала сказана мудрістю, і Господь благопоспішить їй.	For praise shall be uttered in wisdom, and the Lord will prosper it.
11	11
Не говори: «заради Господа я відступив»; бо, що Він ненавидить, того ти не повинен робити.	Say not thou, It is through the Lord that I fell away: for thou oughtest not to do the things that he hateth.
12	12
Не говори: «Він увів мене в оману», бо Він не має потреби у чоловікові грішному.	Say not thou, He hath caused me to err: for he hath no need of the sinful man.
13	13
Усяку мерзоту Господь ненавидить, і неприємна вона тим, хто боїться Його.	The Lord hateth all abomination; and they that fear God love it not.
14	14
Він від початку створив людину і залишив її у руках волі її.	He himself made man from the beginning, and left him in the hand of his counsel;
15	15
Якщо хочеш, дотримуватимешся заповідей і збережеш благоугодну вірність.	if thou wilt, to keep the commandments, and to perform acceptable faithfulness.
16	16
Він запропонував тобі вогонь і воду: на що хочеш, простягнеш руку твою.	He hath set fire and water before thee: stretch forth thy hand unto whether thou wilt.
17	17
Перед людиною життя і смерть, і чого вона побажає, те і дасться їй.	Before man is life and death; and whether he liketh shall be given him.
18	18
Велика премудрість Господа, міцний Він могутністю і бачить усе.	For the wisdom of the Lord is great, and he is mighty in power, and beholdeth all things:
19	19
Очі Його — на тих, що бояться Його, і Він знає всяке діло людини.	and his eyes are upon them that fear him, and he knoweth every work of man.
20	20
Нікому не заповів Він чинити нечестиво і нікому не дав дозволу грішити.	He hath commanded no man to do wickedly, neither hath he given any man licence to sin.
Глава 16	Chapter 16

1	1
Не бажай багато негідних дітей і не радій за синів нечестивих. Коли вони примножуються, не радій за них, якщо немає у них страху Господнього.	Desire not a multitude of unprofitable children, neither delight in ungodly sons.
2	2
Не надійся на їх життя і не спирайся на їх кількість.	Though they multiply, rejoice not in them, except the fear of the Lord be with them.
3	3
Краще один праведник, ніж тисяча грішників,	Trust not thou in their life, neither respect their multitude: for one that is just is better than a thousand; and better it is to die without children, than to have them that are ungodly.
4	4
і краще померти бездітним, ніж мати дітей нечестивих,	For by one that hath understanding shall the city be replenished: but the kindred of the wicked shall speedily become desolate.
5	5
бо від одного розумного населиться місто, а плем’я беззаконних спустіє.	Many such things have I seen with mine eyes, and mine ear hath heard greater things than these.
6	6
Багато такого бачило око моє, і ще більше того чуло вухо моє.	In the congregation of the ungodly shall a fire be kindled; and in a rebellious nation wrath is set on fire.
7	7
У збіговиську грішників запалає вогонь, як і у народі непокірливому запалювався гнів.	He was not pacified toward the old giants, who fell away in the strength of their foolishness.
8	8
Не умилостивився Він над древніми велетнями, які у надії на силу свою зробилися відступниками;	Neither spared he the place where Lot sojourned, but abhorred them for their pride.
9	9
не пощадив тих, що жили в одному місці з Лотом, якими погребував за їхню гордість;	He pitied not the people of perdition, who were taken away in their sins:
10	10
не помилував народу погибельного, який пишався гріхами своїми,	nor the six hundred thousand footmen, who were gathered together in the hardness of their hearts.
11	11
так само як і шістсот тисяч чоловік, які об’єдналися у жорстокосерді своєму. І хоч би й один був непокірливий, було б дивно, якби він залишився непокараним;	And if there be one stiffnecked among the people, it is marvel if he escape unpunished: for mercy and wrath are with him; he is mighty to forgive and to pour out displeasure.
12	12
бо і милість і гнів — у владі Його: сильний Він помилувати і вилити гнів.	As his mercy is great, so is his correction also: he judgeth a man according to his works.
13	13
Як велика милість Його, так велике і викриття Його. Він судить людину за ділами її.	The sinner shall not escape with his spoils: and the patience of the godly shall not be frustrate.
14	14
Не втече від Нього грішник з украденим, і терпіння благочестивого не залишиться марним.	Make way for every work of mercy: for every man shall find according to his works.
15
Усякій милостині Він дасть місце, кожен одержить за ділами своїми.
16
Не говори: «я сховаюся від Господа; невже з висоти хтось згадає про мене?
17	17
У великій кількості народу мене не помітять; бо що душа моя у безмежному створінні?	Say not thou, I will hide myself from the Lord: shall any remember me from above? I shall not be remembered among so many people: for what is my soul among such an infinite number of creatures?
18	18
Ось, небо і небо небес — Боже, безодня і земля коливаються від відвідання Його.	Behold, the heaven, and the heaven of heavens, the deep, and the earth, and all that therein is, shall be moved when he shall visit.
19	19
Однаково ж трясуться від страху гори й основи землі, коли Він споглядає.	The mountains also and foundations of the earth shall be shaken with trembling, when he looketh upon them.
20	20
І цього не може зрозуміти серце;	No heart can think upon these things worthily: and who is able to conceive his ways?
21	21
а путі Його хто осягне? Як вітер, якого людина не може бачити, так і більша частина діл Його прихована.	It is a tempest which no man can see: for the most part of his works are hid.
22	22
Хто звістить про діла правосуддя Його? або хто буде очікувати їх? бо далеко це визначення».	Who can declare the works of his justice? or who can endure them? for his covenant is afar off.
23	23
Убогий розумом думає так, і людина нерозумна і той, хто в омані, розмірковує так нерозумно.	He that wanteth understanding will think upon vain things: and a foolish man erring imagineth follies.
24	24
Слухай мене, сину мій, і вчися знання, і слухай серцем твоїм слова мої.	My son, hearken unto me, and learn knowledge, and mark my words with thy heart.
25	25
Я показую тобі вчення обмірковане і передаю знання точне.	I will shew forth doctrine in weight, and declare his knowledge exactly.
26	26
За визначенням Господа діла Його від початку, і від створення їх Він розділив частини їх.	The works of the Lord are done in judgment from the beginning: and from the time he made them he disposed the parts thereof.
27	27
Навіки влаштував Він діла Свої, і початки їх — у роди їх. Вони не голодніють, не стомлюються і не припиняють своїх дій.	He garnished his works for ever, and the chief of them unto all generations: they neither labour, nor are weary, nor cease from their works.
28	28
Жодне не гнітить близького йому,	None of them hindereth another, and they shall never disobey his word.
29	29
і повіки не стануть вони проти слова Його.	After this the Lord looked upon the earth, and filled it with his blessings.
30	30
І потім споглянув Господь на землю і наповнив її Своїми благами.	With all manner of living things hath he covered the face thereof; and they shall return into it again.
31
Душа усього, що живе, покрила лице її, і у неї все повернеться.
Глава 17	Chapter 17

1	1
Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї.	The Lord created man of the earth, and turned him into it again.
2	2
Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній.	He gave them few days, and a short time, and power also over the things therein.
3	3
За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм,	He endued them with strength by themselves, and made them according to his image,
4	4
і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами.	and put the fear of man upon all flesh, and gave him dominion over beasts and fowls.
5
Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування,
6	6
сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло.	Counsel, and a tongue, and eyes, ears, and a heart, gave he them to understand.
7	7
Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх,	Withal he filled them with the knowledge of understanding, and shewed them good and evil.
8	8
нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його.	He set his eye upon their hearts, that he might shew them the greatness of his works;
9
Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя;
10	10
вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої.	and they shall praise his holy name, that they may search out his marvellous works.
11	11
Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх.	Beside this he gave them knowledge, and the law of life for an heritage.
12	12
І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього.	He made an everlasting covenant with them, and shewed them his judgments.
13	13
Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його.	Their eyes saw the majesty of his glory, and their ears heard his glorious voice.
14	14
Кожному народу поставив Він вождя,	And he said unto them, Beware of all unrighteousness; and he gave every man commandment concerning his neighbour.
15	15
а Ізраїль є наділом Господа.	Their ways are ever before him, and shall not be hid from his eyes.
16
Усі діла їх — як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх.
17	17
Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх — перед Господом.	For in the division of the nations of the whole earth he set a ruler over every people; but Israel is the Lord's portion:
18
Милостиня людини — як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока.
19	19
Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне.	Therefore all their works are as the sun before him, and his eyes are continually upon their ways.
20	20
Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні.	None of their unrighteous deeds are hid from him, but all their sins are before the Lord.
21
Навернися до Господа й облиш гріхи;
22	22
молися перед Ним і зменши твої спотикання.	The alms of a man is as a signet with him, and he will keep the good deeds of man as the apple of the eye, and give repentance to his sons and daughters.
23	23
Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту.	Afterwards he will rise up and reward them, and render their recompence upon their heads.
24	24
Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його?	But unto them that repent, he granted them return, and comforted those that failed in patience.
25	25
Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення:	Return unto the Lord, and forsake thy sins, make thy prayer before his face, and offend less.
26	26
живий і здоровий звеличить Господа.	Turn again to the most High, and turn away from iniquity: for he will lead thee out of darkness into the light of health, and hate thou abomination vehemently.
27	27
Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього!	Who shall praise the most High in the grave, instead of them which live and give thanks?
28	28
Не може бути усього у людині,	Thanksgiving perisheth from the dead, as from one that is not: the living and sound in heart shall praise the Lord.
29	29
тому що не безсмертний син людський.	How great is the lovingkindness of the Lord our God, and his compassion unto such as turn unto him in holiness!
30	30
Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров.	For all things cannot be in men, because the son of man is not immortal.
31	31
За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі — земля і попіл.	What is brighter than the sun? yet the light thereof faileth: and flesh and blood will imagine evil.
Глава 18	Chapter 18

1	1
Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний.	He that liveth for ever created all things in general.
2	2
Нікому не надав Він пояснювати Його.	The Lord only is righteous.
3
І хто може дослідити великі Його?
4	4
Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його?	To none hath he given power to declare his works; and who shall find out his noble acts?
5	5
Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа.	Who shall number the strength of his majesty? and who shall also tell out his mercies?
6	6
Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування.	As for the wondrous works of the Lord, there may nothing be taken from them, neither may any thing be put unto them, neither can the ground of them be found out.
7	7
Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її?	When a man hath done, then he beginneth; and when he leaveth off, then he shall be doubtful.
8	8
Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности.	What is man, and whereto serveth he; what is his good, and what is his evil?
9	9
Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою.	The number of a man's days at the most is an hundred years.
10	10
Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий,	As a drop of water unto the sea, and a gravel-stone in comparison of the sand; so are a thousand years to the days of eternity.
11	11
і тому примножує милості Свої.	Therefore is God patient with them, and poureth forth his mercy upon them.
12	12
Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть.	He saw and perceived their end to be evil; therefore he multiplied his compassion.
13	13
Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє.	The mercy of man is toward his neighbour; but the mercy of the Lord is upon all flesh: he reproveth, and nurtureth, and teacheth, and bringeth again, as a shepherd his flock.
14	14
Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його.	He hath mercy on them that receive discipline, and that diligently seek after his judgments.
15	15
Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами.	My son, blemish not thy good deeds, neither use uncomfortable words when thou givest any thing.
16	16
Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар.	Shall not the dew assuage the heat? so is a word better than a gift.
17	17
Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше.	Lo, is not a word better than a gift? but both are with a gracious man.
18	18
Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі.	A fool will upbraid churlishly, and a gift of the envious consumeth the eyes.
19	19
Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе.	Learn before thou speak, and use physic or ever thou be sick.
20	20
Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість.	Before judgment examine thyself, and in the day of visitation thou shalt find mercy.
21	21
Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення.	Humble thyself before thou be sick, and in the time of sins shew repentance.
22	22
Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти.	Let nothing hinder thee to pay thy vow in due time, and defer not until death to be justified.
23	23
Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа.	Before thou prayest, prepare thyself; and be not as one that tempteth the Lord.
24	24
Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє.	Think upon the wrath that shall be at the end, and the time of vengeance, when he shall turn away his face.
25	25
Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки.	When thou hast enough, remember the time of hunger: and when thou art rich, think upon poverty and need.
26	26
Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом.	From the morning until the evening the time is changed, and all things are soon done before the Lord.
27	27
Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности.	A wise man will fear in every thing, and in the day of sinning he will beware of offence: but a fool will not observe time.
28	28
Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу.	Every man of understanding knoweth wisdom, and will give praise unto him that found her.
29	29
Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі.	They that had understanding in sayings became also wise themselves, and poured forth exquisite parables.
30	30
Не ходи услід за похотями твоїми і стримуйся від побажань твоїх.	Go not after thy lusts, but refrain thyself from thine appetites.
31	31
Якщо будеш доставляти душі твоїй приємне для хтивости, то вона зробить тебе потіхою для ворогів твоїх.	If thou givest thy soul the desires that please her, she will make thee a laughingstock to thine enemies that malign thee.
32	32
Не шукай розваги у великій розкоші і не прив’язуйся до бенкетів.	Take not pleasure in much good cheer, neither be tied to the expence thereof.
33	33
Не зробися жебраком, бенкетуючи на позичені гроші, коли нічого немає у тебе у гаманці.	Be not made a beggar by banqueting upon borrowing, when thou hast nothing in thy purse.
Глава 19	Chapter 19

1	1
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.	A labouring man that is given to drunkenness shall not be rich: and he that contemneth small things shall fall by little and little.
2	2
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;	Wine and women will make men of understanding to fall away: and he that cleaveth to harlots will become impudent.
3	3
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.	Moths and worms shall have him to heritage, and a bold man shall be taken away.
4	4
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.	He that is hasty to give credit is light-minded; and he that sinneth shall offend against his own soul.
5	5
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.	Whoso taketh pleasure in wickedness shall be condemned:
6	6
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.	but he that hateth babbling hath less of evil.
7	7
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.	Rehearse not unto another that which is told unto thee, and thou shalt fare never the worse.
8	8
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;	Whether it be to friend or foe, talk not of other men's lives; and if thou canst not without offence, reveal them not.
9	9
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.	For he heard and observed thee, and when time cometh he will hate thee.
10	10
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.	If thou hast heard a word, let it die with thee; and be bold, it will not burst thee.
11	11
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.	A fool travaileth with a word, as a woman in labour of a child.
12	12
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.	As an arrow that sticketh in a man's thigh, so is a word within a fool's belly.
13	13
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.	Admonish a friend, it may be he hath not done it: and if he have done it, that he do it no more.
14	14
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.	Admonish thy friend, it may be he hath not said it: and if he have, that he speak it not again.
15	15
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.	Admonish a friend: for many times it is a slander, and believe not every tale.
16	16
Не всякому слову вір.	There is one that slippeth in his speech, but not from his heart; and who is he that hath not offended with his tongue?
17	17
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?	Admonish thy neighbour before thou threaten him; and give place to the law of the most High.
18
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
19
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
20	20
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.	The fear of the Lord is all wisdom; and in all wisdom is the performance of the law.
21
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
22	22
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.	The knowledge of wickedness is not wisdom, neither at any time the counsel of sinners prudence.
23	23
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.	There is a wickedness, and the same an abomination; and there is a fool wanting in wisdom.
24	24
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.	He that hath small understanding, and feareth God, is better than one that hath much wisdom, and transgresseth the law of the most High.
25	25
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.	There is an exquisite subtilty, and the same is unjust; and there is one that turneth aside to make judgment appear.
26	26
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.	There is a wicked man that hangeth down his head sadly; but inwardly he is full of deceit,
27	27
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.	casting down his countenance, and making as if he heard not: where he is not known, he will do thee a mischief before thou be aware.
28	28
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.	And if for want of power he be hindered from sinning, yet when he findeth opportunity he will do evil.
Глава 20	Chapter 20

1	1
Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди.	There is a reproof that is not comely: again, some man holdeth his tongue, and he is wise.
2	2
Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння!	It is much better to reprove, than to be angry secretly:
3	3
Бо він уникне вільного гріха.	and he that confesseth his fault shall be preserved from hurt.
4	4
Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою.	As is the lust of an eunuch to deflower a virgin; so is he that executeth judgment with violence.
5	5
Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість.	There is one that keepeth silence, and is found wise: and another by much babbling becometh hateful.
6	6
Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час.	Some man holdeth his tongue, because he hath not to answer: and some keepeth silence, knowing his time.
7	7
Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу.	A wise man will hold his tongue till he see opportunity: but a babbler and a fool will regard no time.
8	8
Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять.	He that useth many words shall be abhorred; and he that taketh to himself authority therein shall be hated.
9	9
Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату.	There is a sinner that hath good success in evil things; and there is a gain that turneth to loss.
10	10
Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання.	There is a gift that shall not profit thee; and there is a gift whose recompence is double.
11	11
Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову.	There is an abasement because of glory; and there is that lifteth up his head from a low estate.
12	12
Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше.	There is that buyeth much for a little, and repayeth it sevenfold.
13	13
Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними.	A wise man by his words maketh himself beloved: but the graces of fools shall be poured out.
14	14
Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття.	The gift of a fool shall do thee no good when thou hast it; neither yet of the envious for his necessity: for he looketh to receive many things for one.
15	15
Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям.	He giveth little, and upbraideth much; he openeth his mouth like a crier; to-day he lendeth, and to-morrow will he ask it again: such an one is to be hated of God and man.
16	16
Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик».	The fool saith, I have no friends, I have no thank for all my good deeds, and they that eat my bread speak evil of me.
17	17
Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього!	How oft, and of how many shall he be laughed to scorn!
18	18
Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих.	To slip upon a pavement is better than to slip with the tongue: so the fall of the wicked shall come speedily.
19	19
Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів.	An unseasonable tale will always be in the mouth of the unwise.
20	20
Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно.	A wise sentence shall be rejected when it cometh out of a fool's mouth; for he will not speak it in due season.
21	21
Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися.	There is that is hindered from sinning through want: and when he taketh rest, he shall not be troubled.
22	22
Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного.	There is that destroyeth his own soul through bashfulness, and by accepting of persons overthroweth himself.
23	23
Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога.	There is that for bashfulness promiseth to his friend, and maketh him his enemy for nothing.
24	24
Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди.	A lie is a foul blot in a man, yet it is continually in the mouth of the untaught.
25	25
Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель.	A thief is better than a man that is accustomed to lie: but they both shall have destruction to heritage.
26	26
Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею.	The disposition of a liar is dishonourable, and his shame is ever with him.
27	27
Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам.	A wise man shall promote himself to honour with his words: and he that hath understanding will please great men.
28	28
Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди.	He that tilleth his land shall increase his heap: and he that pleaseth great men shall get pardon for iniquity.
29	29
Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття.	Presents and gifts blind the eyes of the wise, and stop up his mouth that he cannot reprove.
30	30
Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох?	Wisdom that is hid, and treasure that is hoarded up, what profit is in them both?
31	31
Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість.	Better is he that hideth his folly than a man that hideth his wisdom.
Глава 21	Chapter 21

1	1
Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися.	My son, hast thou sinned? do so no more, but ask pardon for thy former sins.
2	2
Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе.	Flee from sin as from the face of a serpent: for if thou comest too near it, it will bite thee: the teeth thereof are as the teeth of a lion, slaying the souls of men.
3	3
Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей.	All iniquity is as a two edged sword, the wounds whereof cannot be healed.
4	4
Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення.	To terrify and do wrong will waste riches: thus the house of proud men shall be made desolate.
5	5
Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого.	A prayer out of a poor man's mouth reacheth to the ears of God, and his judgment cometh speedily.
6	6
Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається.	He that hateth reproof is in the way of sinners: but he that feareth the Lord will repent from his heart.
7	7
Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем.	An eloquent man is known far and near; but a man of understanding knoweth when he slippeth.
8	8
Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається.	He that buildeth his house with other men's money is like one that gathereth himself stones for the tomb of his burial.
9	9
Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили.	The congregation of the wicked is like tow wrapped together: and the end of them is a flame of fire to destroy them.
10	10
Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне.	The way of sinners is made plain with stones, but at the end thereof is the pit of hell.
11	11
Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла.	He that keepeth the law of the Lord getteth the understanding thereof: and the perfection of the fear of the Lord is wisdom.
12	12
Хто дотримується закону, той володіє своїми думками,	He that is not wise will not be taught: but there is a wisdom which multiplieth bitterness.
13	13
і здійснення страху Господнього — мудрість.	The knowledge of a wise man shall abound like a flood: and his counsel is like a pure fountain of life.
14	14
Не навчиться той, хто нездатен;	The inner parts of a fool are like a broken vessel, and he will hold no knowledge as long as he liveth.
15	15
але є здатність, що множить гіркоту.	If a skilful man hear a wise word, he will commend it, and add unto it: but when one of no understanding heareth it, it displeaseth him, and he casteth it behind his back.
16	16
Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя.	The talking of a fool is like a burden in the way: but grace shall be found in the lips of the wise.
17	17
Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання.	They enquire at the mouth of the wise man in the congregation, and they shall ponder his words in their heart.
18	18
Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе.	As a house that is destroyed, so is wisdom to a fool: and the knowledge of the unwise is as talk without sense.
19	19
Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність.	Doctrine unto fools is as fetters on the feet, and like manacles on the right hand.
20	20
Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці.	A fool lifteth up his voice with laughter; but a wise man doth scarce smile a little.
21	21
Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова.	Learning is unto a wise man as an ornament of gold, and like a bracelet upon his right arm.
22	22
Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці.	A foolish man's foot is soon in his neighbour's house: but a man of experience is ashamed of him.
23	23
Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться.	A fool will peep in at the door into the house: but he that is well nurtured will stand without.
24	24
Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці.	It is the rudeness of a man to hearken at the door: but a wise man will be grieved with the disgrace.
25	25
Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей;	The lips of talkers will be telling such things as pertain not unto them: but the words of such as have understanding are weighed in the balance.
26	26
нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза;	The heart of fools is in their mouth: but the mouth of the wise is in their heart.
27	27
невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю.	When the ungodly curseth Satan, he curseth his own soul.
28	28
Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах.	A whisperer defileth his own soul, and is hated wheresoever he dwelleth.
29
У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх.
30
Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу.
31
Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити.
Глава 22	Chapter 22

1	1
До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його.	A slothful man is compared to a filthy stone, and every one will hiss him out to his disgrace.
2	2
До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку.	A slothful man is compared to the filth of a dunghill: every man that takes it up will shake his hand.
3	3
Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження.	An evil-nurtured son is the dishonour of his father that begat him: and a foolish daughter is born to his loss.
4	4
Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив.	A wise daughter shall bring an inheritance to her husband: but she that liveth dishonestly is her father's heaviness.
5	5
Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві.	She that is bold dishonoureth both her father and her husband, and they both shall despise her.
6	6
Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу.	A tale out of season is as music in mourning: but stripes and correction of wisdom are never out of time.
7
Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну.
8
Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?»
9	9
Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього.	Whoso teacheth a fool is as one that glueth a potsherd together, and as he that waketh one from a sound sleep.
10	10
Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть.	He that telleth a tale to a fool speaketh to one in a slumber: when he hath told his tale, he will say, What is the matter?
11	11
Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його.	Weep for the dead, for he hath lost the light: and weep for the fool, for he wanteth understanding: make little weeping for the dead, for he is at rest: but the life of the fool is worse than death.
12	12
З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи;	Seven days do men mourn for him that is dead; but for a fool and an ungodly man all the days of his life.
13	13
бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним;	Talk not much with a fool, and go not to him that hath no understanding: beware of him, lest thou have trouble, and thou shalt never be defiled with his fooleries: depart from him, and thou shalt find rest, and never be disquieted with madness.
14	14
ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його.	What is heavier than lead? and what is the name thereof, but a fool?
15	15
Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний?	Sand, and salt, and a mass of iron, are easier to bear, than a man without understanding.
16	16
Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду.	As timber girt and bound together in a building cannot be loosed with shaking: so the heart that is stablished by advised counsel shall fear at no time.
17	17
Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху.	A heart settled upon a thought of understanding is as a fair plaistering on the wall of a gallery.
18	18
Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні.	Pales set on an high place will never stand against the wind: so a fearful heart in the imagination of a fool cannot stand against any fear.
19	19
Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру:	He that pricketh the eye will make tears to fall: and he that pricketh the heart maketh it to shew her knowledge.
20	20
так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.	Whoso casteth a stone at the birds frayeth them away: and he that upbraideth his friend breaketh friendship.
21	21
Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне.	Though thou drewest a sword at thy friend, yet despair not: for there may be a returning to favour.
22	22
Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу.	If thou hast opened thy mouth against thy friend, fear not; for there may be a reconciliation: except for upbraiding, or pride, or disclosing of secrets, or a treacherous wound: for for these things every friend will depart.
23	23
Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби.	Be faithful to thy neighbour in his poverty, that thou mayest rejoice in his prosperity: abide steadfast unto him in the time of his trouble, that thou mayest be heir with him in his heritage.
24	24
Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення.	As the vapour and smoke of a furnace goeth before the fire; so reviling before blood.
25	25
Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга.	I will not be ashamed to defend a friend; neither will I hide myself from him;
26	26
Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його;	and if any evil happen unto me by him, every one that heareth it will beware of him.
27	27
залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині.	Who shall set a watch before my mouth, and a seal of wisdom upon my lips, that I fall not suddenly by them, and that my tongue destroy me not?
28
Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки.
29
Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його;
30
а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.
31
Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!
Глава 23	Chapter 23

1	1
Господи, Отче і Владико життя мого! Не залиш мене на волю їх і не допусти мене впасти через них.	O Lord, Father and Governor of my life, leave me not to their counsels, and let me not fall by them.
2	2
Хто приставить бич до помислів моїх і до серця мого наставника у мудрості, щоб вони не щадили провин моїх і не потурали оманам їх;	Who will set scourges over my thoughts, and the discipline of wisdom over mine heart? that they spare me not for mine ignorances, and it pass not by my sins:
3	3
щоб не примножувалися провини мої і не збільшувалися хиби мої; щоб не впасти мені перед супротивниками, і щоб не порадів наді мною ворог мій?	lest mine ignorances increase, and my sins abound to my destruction, and I fall before mine adversaries, and mine enemy rejoice over me, whose hope is far from thy mercy.
4	4
Господи, Отче і Боже життя мого! Не дай мені возношення очей, і хтивість відверни від мене.	O Lord, Father and God of my life, give me not a proud look.
5	5
Побажання утроби і похіть нехай не оволодіють мною, і не віддай мене безсоромній душі.	Turn away concupiscence from me.
6	6
Вислухайте, діти, наставлення для вуст: той, хто дотримується його, не буде уловлений своїми вустами.	Let not the greediness of the belly nor lust of the flesh take hold of me; and give me not over into an impudent mind.
7	7
Уловлений буде ними грішник, і зломовний і гордовитий спіткнуться через них.	Hear, O ye children, the discipline of the mouth: he that keepeth it shall never be taken in his lips.
8	8
Не привчай вуст твоїх до клятви	The sinner shall be left in his foolishness: both the evil speaker and the proud shall fall thereby.
9	9
і не перетворюй на звичку вживати в клятві ім’я Святого.	Accustom not thy mouth to swearing; neither use thyself to the naming of the Holy One.
10	10
Бо, як раб, який постійно піддається покаранню, не урятовується від ран, так і той, хто клянеться безперестанно ім’ям Святого, не очиститься від гріха.	For as a servant that is continually beaten shall not be without a blue mark: so he that sweareth and nameth God continually shall not be faultless.
11	11
Людина, яка часто клянеться, сповниться беззаконням, і не відступить від дому її бич.	A man that useth much swearing shall be filled with iniquity, and the plague shall never depart from his house: if he shall offend, his sin shall be upon him: and if he acknowledge not his sin, he maketh a double offence: and if he swear in vain, he shall not be innocent, but his house shall be full of calamities.
12	12
Якщо вона згрішить, гріх її на ній; і якщо вона недбайлива, то подвійно згрішить;	There is a word that is clothed about with death: God grant that it be not found in the heritage of Jacob; for all such things shall be far from the godly, and they shall not wallow in their sins.
13	13
і якщо вона клялася марно, то не виправдається, і дім її наповниться нещастями.	Use not thy mouth to intemperate swearing, for therein is the word of sin.
14	14
Є слова, наділені смертю: нехай не знайдуться вони у спадщині Якова!	Remember thy father and thy mother, when thou sittest among great men. Be not forgetful before them, and so thou by thy custom become a fool, and wish that thou hadst not been born, and curse the day of thy nativity.
15	15
Бо від благочестивих усе це буде віддалене, і вони не заплутаються у гріхах.	The man that is accustomed to opprobrious words will never be reformed all the days of his life.
16	16
Не привчай твоїх уст до грубої нечемности, бо при ній бувають гріховні слова.	Two sorts of men multiply sin, and the third will bring wrath: a hot mind is as a burning fire, it will never be quenched till it be consumed: a fornicator in the body of his flesh will never cease till he hath kindled a fire.
17	17
Пам’ятай про батька і про матір твою, коли сидиш серед вельмож,	All bread is sweet to a whoremonger, he will not leave off till he die.
18	18
щоб тобі не забутися перед ними і за звичкою не зробити дурниці, і не побажати, що краще б ти не народився, і не проклясти дня народження твого.	A man that breaketh wedlock, saying thus in his heart, Who seeth me? I am compassed about with darkness, the walls cover me, and no body seeth me; what need I to fear? the most High will not remember my sins:
19	19
Людина, яка звикає до лихослів’я, в усі дні свої не навчиться.	such a man only feareth the eyes of men, and knoweth not that the eyes of the Lord are ten thousand times brighter than the sun, beholding all the ways of men, and considering the most secret parts.
20	20
Дві якості примножують гріхи, а третя накликає гнів:	He knew all things ere ever they were created; so also after they were perfected he looked upon them all.
21	21
душа гаряча, як палаючий вогонь, не згасне, поки не виснажиться;	This man shall be punished in the streets of the city, and where he suspecteth not he shall be taken.
22	22
людина, що розпусничає у тілі плоті своєї, не припинить, поки не прогорить вогонь.	Thus shall it go also with the wife that leaveth her husband, and bringeth in an heir by another.
23	23
Блудникові солодкий усякий хліб: він не перестане, доки не помре.	For first, she hath disobeyed the law of the most High; and secondly, she hath trespassed against her own husband; and thirdly, she hath played the whore in adultery, and brought children by another man.
24	24
Чоловік, який грішить проти свого ложа, говорить у душі своїй: «хто бачить мене?	She shall be brought out into the congregation, and inquisition shall be made of her children.
25	25
Навколо мене пітьма, і стіни закривають мене, і ніхто не бачить мене: чого мені боятися? Всевишній не пом’яне гріхів моїх».	Her children shall not take root, and her branches shall bring forth no fruit.
26	26
Страх його — тільки очі людські,	She shall leave her memory to be cursed, and her reproach shall not be blotted out.
27	27
і не знає він того, що очі Господа у десять тисяч крат світліші за сонце	And they that remain shall know that there is nothing better than the fear of the Lord, and that there is nothing sweeter than to take heed unto the commandments of the Lord.
28
і дивляться на всі путі людські, і проходять у місця таємні.
29
Йому відомо було все до того, ніж коли створене було, так само як і після звершення.
30
Така людина буде покарана на вулицях міста і буде застигнута там, де не думала.
31
Так і дружина, яка залишила чоловіка і народила спадкоємця від чужого:
32
бо, по-перше, вона не скорилася закону Всевишнього, по-друге, згрішила проти свого чоловіка і, по-третє, у блуді перелюбствувала і народила дітей від чужого чоловіка.
33
Вона буде виведена перед зібранням, і щодо дітей її буде дослідження.
34
Діти її не вкоріняться, і гілки її не дадуть плоду.
35
Вона залишить пам’ять про себе на прокляття, і ганьба її не згладиться.
36
Ті, хто залишився, пізнають, що немає нічого кращого за страх Господній, і немає нічого солодшого, як виконувати заповіді Господні.
37
Велика слава — йти за Господом, а бути тобі прийнятим Ним — довголіття.
Глава 24	Chapter 24

1	1
Премудрість прославить себе і серед народу свого буде звеличена.	Wisdom shall praise herself, and shall glory in the midst of her people.
2	2
У церкві Всевишнього вона відкриє вуста свої, і перед воїнством Його буде прославляти себе:	In the congregation of the most High shall she open her mouth, and triumph before his power.
3	3
«я вийшла з уст Всевишнього і, подібно до хмари, покрила землю;	I came out of the mouth of the most High, and covered the earth as a cloud.
4	4
я поставила скинію на висоті, і престіл мій — у стовпі хмарному;	I dwelt in high places, and my throne is in a cloudy pillar.
5	5
я одна обійшла коло небесне і ходила у глибині безодні;	I alone compassed the circuit of heaven, and walked in the bottom of the deep.
6	6
у хвилях моря і по всій землі й у всякому народі та племені мала я володіння:	In the waves of the sea, and in all the earth, and in every people and nation, I got a possession.
7	7
між усіма ними я шукала заспокоєння, і у чиїй спадщині оселитися мені.	With all these I sought rest: and in whose inheritance shall I abide?
8	8
Тоді Творець усіх повелів мені, і Той, Хто породив мене, указав мені спокійне житло і сказав:	So the Creator of all things gave me a commandment, and he that made me caused my tabernacle to rest, and said, Let thy dwelling be in Jacob, and thine inheritance in Israel.
9	9
оселися в Якові і прийми спадщину в Ізраїлі.	He created me from the beginning before the world, and I shall never fail.
10	10
Раніше віку від початку Він породив мене, і я не помру повіки.	In the holy tabernacle I served before him; and so was I established in Sion.
11	11
Я служила перед Ним у святій скинії і так утвердилася у Сионі.	Likewise in the beloved city he gave me rest, and in Jerusalem was my power.
12	12
Він дав мені також спокій в улюбленому місті, і у Єрусалимі — влада моя.	And I took root in an honourable people, even in the portion of the Lord's inheritance.
13	13
І вкорінилася я у прославленому народі, у спадкоємному наділі Господа.	I was exalted like a cedar in Libanus, and as a cypress tree upon the mountains of Hermon.
14	14
Я піднеслася, як кедр на Ливані і як кипарис на горах ермонських;	I was exalted like a palm tree on the sea shore, and as a rose plant in Jericho, as a fair olive tree in a plain, and grew up as a plane tree.
15	15
я піднеслася, як пальма в Енгадді і як рожеві кущі у Єрихоні;	I gave a sweet smell like cinnamon and aspalathus, and I yielded a pleasant odour like the best myrrh, as galbanum, and onyx, and sweet storax, and as the fume of frankincense in the tabernacle.
16	16
я, як красива олива у долині і як платан, піднеслася.	As the turpentine tree I stretched out my branches, and my branches are the branches of honour and grace.
17	17
Як кориця й аспалаф, я виточила ароматний запах і, як відмінна смирна, поширила пахощі,	As the vine brought I forth pleasant savour, and my flowers are the fruit of honour and riches.
18
як халвані, онікс і стакті і як пахощі ладану у скинії.
19	19
Я розпростерла свої віти, як теревинф, і віти мої — віти слави і благодаті.	Come unto me, all ye that be desirous of me, and fill yourselves with my fruits.
20	20
Я — як виноградна лоза, що виточує благодать, і квіти мої — плід слави і багатства.	For my memorial is sweeter than honey, and mine inheritance than the honeycomb.
21	21
Приступіть до мене, хто бажає мене, і насичуйтеся плодами моїми;	They that eat me shall yet be hungry, and they that drink me shall yet be thirsty.
22	22
бо спогад про мене солодший за мед, і володіння мною приємніше за медовий стільник.	He that obeyeth me shall never be confounded, and they that work by me shall not do amiss.
23	23
Ті, що споживають мене, ще будуть жадати, і ті, що п’ють мене, ще будуть відчувати жагу.	All these things are the book of the covenant of the most high God, even the law which Moses commanded for an heritage unto the congregations of Jacob.
24
Хто слухає мене, не посоромиться, і хто трудиться зі мною, не згрішить.
25	25
Усе це — книга завіту Бога Всевишнього,	He filleth all things with his wisdom, as Phison and as Tigris in the time of the new fruits.
26	26
закон, який заповів Мойсей як спадщину сонмам Якова.	He maketh the understanding to abound like Euphrates, and as Jordan in the time of the harvest.
27	27
Він насичує мудрістю, як Фисон і як Тигр у дні новин;	He maketh the doctrine of knowledge appear as the light, and as Geon in the time of vintage.
28	28
він наповнює розумом, як Євфрат і як Йордан у дні жнив;	The first man knew her not perfectly: no more shall the last find her out.
29	29
він розливає вчення, як світло і як Гион у час збирання винограду.	For her thoughts are more than the sea, and her counsels profounder than the great deep.
30	30
Перша людина не досягла повного пізнання її; не дослідить її також і остання;	I also came out as a brook from a river, and as a conduit into a garden.
31	31
бо думки її повніші за море, і наміри її глибші за велику безодню.	I said, I will water my best garden, and will water abundantly my garden bed: and, lo, my brook became a river, and my river became a sea.
32	32
І я, як канал з ріки і як водопровід, вийшла у рай.	I will yet make doctrine to shine as the morning, and will send forth her light afar off.
33	33
Я сказала: поллю мій сад і напою мої грядки.	I will yet pour out doctrine as prophecy, and leave it to all ages for ever.
34	34
І ось, канал мій зробився рікою, і ріка моя зробилася морем.	Behold that I have not laboured for myself only, but for all them that seek wisdom.
35
І буду я сяяти вченням, як ранкове світло, і далеко виявлю його;
36
і буду я виливати вчення, як пророцтво, і залишу його у роди вічні».
37
Бачите, що я трудився не для себе одного, але для усіх, хто шукає премудрости.
Глава 25	Chapter 25

1	1
Трьома я прикрасилася і стала прекрасною перед Господом і людьми:	In three things I was beautified, and stood up beautiful both before God and men: the unity of brethren, the love of neighbours, a man and a wife that agree together.
2	2
це — однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які у згоді живуть між собою.	Three sorts of men my soul hateth, and I am greatly offended at their life: a poor man that is proud, a rich man that is a liar, and an old adulterer that doateth.
3	3
І три роди людей зненавиділа душа моя, і дуже огидне для мене життя їх:	If thou hast gathered nothing in thy youth, how canst thou find any thing in thine age?
4	4
гордовитого жебрака, неправдивого багатія і старого перелюбника, який слабшає розумом.	O how comely a thing is judgment for grey hairs, and for ancient men to know counsel!
5	5
Чого не зібрав ти в юності, — як же можеш придбати у старості твоїй?	O how comely is the wisdom of old men, and understanding and counsel to men of honour!
6	6
Як пристойно сивинам судити, і старцям — уміти давати пораду!	Much experience is the crown of old men, and the fear of God is their glory.
7	7
Як прекрасна мудрість старців і як личать людям поважним розсудливість і рада!	There be nine things which I have judged in mine heart to be happy, and the tenth I will utter with my tongue: A man that hath joy of his children; and he that liveth to see the fall of his enemy.
8	8
Вінець старців — багатобічна досвідченість, і хвала їх — страх Господній.	Well is he that dwelleth with a wife of understanding, and that hath not slipped with his tongue, and that hath not served a man more unworthy than himself.
9	9
Дев’ять помислів похвалив я у серці, а десяте висловлю язиком:	Well is he that hath found prudence, and he that speaketh in the ears of them that will hear:
10	10
це людина, яка радіє за дітей і за життя бачить падіння ворогів.	O how great is he that findeth wisdom! yet there is none above him that feareth the Lord.
11	11
Блаженний, хто живе з дружиною розумною, хто не грішить язиком і не служить недостойному себе.	But the love of the Lord passeth all things for illumination: he that holdeth it, whereto shall he be likened?
12
Блаженний, хто придбав мудрість і передає її у вуха слухачів.
13	13
Який великий той, хто знайшов премудрість! але він не вищий за того, хто боїться Господа.	Give me any plague, but the plague of the heart: and any wickedness, but the wickedness of a woman:
14	14
Страх Господній усе перевершує, і хто має його, з ким може бути порівняний?	and any affliction, but the affliction from them that hate me: and any revenge, but the revenge of enemies.
15	15
Можна перенести всяку рану, тільки не рану сердечну, і всяку злість, тільки не злість жіночу,	There is no head above the head of a serpent; and there is no wrath above the wrath of an enemy.
16	16
усякий напад, тільки не напад від тих, що ненавидять, і всяку помсту, тільки не помсту ворогів;	I had rather dwell with a lion and a dragon, than to keep house with a wicked woman.
17	17
немає голови отруйнішої за голову змії, і немає люті сильнішої за лють ворога.	The wickedness of a woman changeth her face, and darkeneth her countenance like sackcloth.
18	18
Погоджуся краще жити з левом і драконом, ніж жити зі злою дружиною.	Her husband shall sit among his neighbours; and when he heareth it shall sigh bitterly.
19	19
Злість дружини змінює погляд її і робить лице її похмурим, як у ведмедя.	All wickedness is but little to the wickedness of a woman; let the portion of a sinner fall upon her.
20	20
Сяде чоловік її серед друзів своїх і, почувши про неї, гірко зітхне.	As the climbing up a sandy way is to the feet of the aged, so is a wife full of words to a quiet man.
21	21
Усяка злість мала у порівнянні зі злістю дружини; жереб грішника нехай упаде на неї.	Stumble not at the beauty of a woman, and desire her not for pleasure.
22	22
Що сходження по піску для ніг старого, те сварлива дружина для тихого чоловіка.	A woman, if she maintain her husband, is full of anger, impudence, and much reproach.
23	23
Не задивляйся на красу жіночу і не будь хтивим до дружини.	A wicked woman abateth the courage, maketh an heavy countenance and a wounded heart: a woman that will not comfort her husband in distress maketh weak hands and feeble knees.
24	24
Досада, ганьба і великий сором, коли дружина буде переважати свого чоловіка.	Of the woman came the beginning of sin, and through her we all die.
25	25
Серце зажурене й лице сумне і рана сердечна — зла дружина.	Give the water no passage; neither a wicked woman liberty to gad abroad.
26	26
Опущені руки і розслаблені коліна — дружина, яка не щасливить свого чоловіка.	If she go not as thou wouldest have her, cut her off from thy flesh, and give her a bill of divorce, and let her go.
27
Від жінки початок гріха і через неї усі ми помираємо.
28
Не давай воді виходу, ні злій дружині — влади;
29
якщо вона не ходить під рукою твоєю, то відсічи її від плоті твоєї.
Глава 26	Chapter 26

1	1
Щасливий чоловік доброї дружини, і число днів його — подвійне.	Blessed is the man that hath a virtuous wife, for the number of his days shall be double.
2	2
Дружина доброчесна радує свого чоловіка і літа його наповнить миром;	A virtuous woman rejoiceth her husband, and he shall fulfil the years of his life in peace.
3	3
добра дружина — щаслива доля: вона дається у наділ тим, хто боїться Господа;	A good wife is a good portion, which shall be given in the portion of them that fear the Lord.
4	4
з нею у багатого і бідного — серце задоволене й лице повсякчас веселе.	Whether a man be rich or poor, if he have a good heart toward the Lord, he shall at all times rejoice with a cheerful countenance.
5	5
Трьох страшиться серце моє, а при четвертому я молюся:	There be three things that mine heart feareth; and for the fourth I was sore afraid: the slander of a city, the gathering together of an unruly multitude, and a false accusation: all these are worse than death.
6	6
міського лихослів’я, збурення черні й обмовлення на смерть, — усе це жахливо.	But a grief of heart and sorrow is a woman that is jealous over another woman, and a scourge of the tongue which communicateth with all.
7	7
Хвороба серця і печаль — дружина, ревнива до іншої дружини,	An evil wife is a yoke shaken to and fro: he that hath hold of her is as though he held a scorpion.
8	8
і бич язика її, до всіх прискіпливий.	A drunken woman and a gadder abroad causeth great anger, and she will not cover her own shame.
9	9
Ярмо вола, яке рухається туди і сюди, — зла дружина; хто бере її — той подібний до того, хто хапає скорпіона.	The whoredom of a woman may be known in her haughty looks and eyelids.
10	10
Велика досада — дружина, віддана пияцтву, і вона не приховає свого сорому.	If thy daughter be shameless, keep her in straitly, lest she abuse herself through overmuch liberty.
11	11
Схильність жінки до блуду пізнається з підняття очей і вій її.	Watch over an impudent eye: and marvel not if she trespass against thee.
12	12
Над безсоромною дочкою постав міцну варту, щоб вона, відчувши послаблення, не зловжила собою.	She will open her mouth, as a thirsty traveller when he hath found a fountain, and drink of every water near her: by every hedge will she sit down, and open her quiver against every arrow.
13	13
Бережися безсоромного ока, і не дивуйся, якщо воно згрішить проти тебе:	The grace of a wife delighteth her husband, and her discretion will fatten his bones.
14	14
як змучений спрагою подорожній відкриває вуста і п’є всяку найближчу воду,	A silent and loving woman is a gift of the Lord; and there is nothing so much worth as a mind well instructed.
15	15
так вона сяде навпроти всякого намету і перед стрілою відкриє сагайдак.	A shamefaced and faithful woman is a double grace, and her continent mind cannot be valued.
16	16
Люб’язність дружини насолодить її чоловіка, і розсудливість її зміцнить кістки його.	As the sun when it ariseth in the high heaven; so is the beauty of a good wife in the ordering of her house.
17	17
Лагідна дружина — дар Господа, і немає ціни благовихованій душі.	As the clear light is upon the holy candlestick: so is the beauty of the face in ripe age.
18	18
Благодать на благодать — дружина сором’язлива,	As the golden pillars are upon the sockets of silver; so are the fair feet with a constant heart.
19
і немає достойної міри для стриманої душі.
20
Що сонце, яке сходить на висотах Господніх,
21
те краса доброї дружини в оздобленні дому її;
22
що світильник, який сяє на святому свічнику, те краса лиця її у зрілому віці;
23
що золоті стовпи на срібній основі, те прекрасні ноги її на твердих п’ятах.
24
Від двох було у скорботі серце моє, а при третьому збуджувалося у мені обурення:
25
якщо воїн терпить від бідности, і розумні мужі бувають у зневазі;
26
і якщо хто відвертається від праведности до гріха, Господь підготує на того меч.
27
Купець ледь може уникнути гріха, а корчмар не спасеться від гріха.
Глава 27	Chapter 27

1	1
Багато хто грішив заради маловажливих речей, і той, хто шукає багатства, відвертає очі.	Many have sinned for a small matter; and he that seeketh for abundance will turn his eyes away.
2	2
Посередині скріплень каменів вбивається цвях: так посередині продажу і купівлі входить гріх.	As a nail sticketh fast between the joinings of the stones; so doth sin stick close between buying and selling.
3	3
Якщо хто не утримується старанно у страху Господньому, то швидко зруйнується дім його.	Unless a man hold himself diligently in the fear of the Lord, his house shall soon be overthrown.
4	4
При трясінні решета залишається сміття: так нечистота людини — при розмірковуванні її.	As when one sifteth with a sieve, the refuse remaineth; so the filth of man in his talk.
5	5
Глиняний посуд випробовується у печі, а випробовування людини — у розмові її.	The furnace proveth the potter's vessels; so the trial of man is in his reasoning.
6	6
Догляд за деревом виявляється у плоді його: так у слові — помисли серця людського.	The fruit declareth if the tree have been dressed; so is the utterance of a conceit in the heart of man.
7	7
Раніше бесіди не хвали людину, тому що вона є випробовуванням людей.	Praise no man before thou hearest him speak; for this is the trial of men.
8	8
Якщо ти ретельно будеш шукати правду, то знайдеш її й одягнешся нею, як подиром слави.	If thou followest righteousness, thou shalt obtain her, and put her on, as a glorious long robe.
9	9
Птахи злітаються до подібних собі, й істина навертається до тих, які вправляються у ній.	The birds will resort unto their like; so will truth return unto them that practise in her.
10	10
Як лев підстерігає здобич, так і гріхи — тих, що чинять неправду.	As the lion lieth in wait for the prey; so sin for them that work iniquity.
11	11
Бесіда благочестивого — завжди мудрість, а безумний змінюється, як місяць.	The discourse of a godly man is always with wisdom; but a fool changeth as the moon.
12	12
Серед нерозумних не гай часу, а проводь його постійно серед розсудливих.	If thou be among the indiscreet, observe the time; but be continually among men of understanding.
13	13
Бесіда дурнів огидна, і сміх їх — у забаві гріхом.	The discourse of fools is irksome, and their sport is the wantonness of sin.
14	14
Марнослів’я тих, хто багато клянеться, підніме сторчма волосся, а суперечка їх заткне вуха.	The talk of him that sweareth much maketh the hair stand upright; and their brawls make one stop his ears.
15	15
Сварка гордовитих — кровопролиття, і лайка їх нестерпна для слуху.	The strife of the proud is bloodshedding, and their revilings are grievous to the ear.
16	16
Той, хто відкриває таємниці, втрачає довіру і не знайде друга до душі собі.	Whoso discovereth secrets loseth his credit; and shall never find friend to his mind.
17	17
Люби друга і будь вірний йому;	Love thy friend, and be faithful unto him: but if thou betrayest his secrets, follow no more after him.
18	18
а якщо відкриєш таємниці його, не женися більше за ним:	For as a man hath destroyed his enemy; so hast thou lost the love of thy neighbour.
19	19
бо як людина убиває свого ворога, так ти убив дружбу ближнього;	As one that letteth a bird go out of his hand, so hast thou let thy neighbour go, and shalt not get him again.
20	20
і як ти випустив би з рук своїх птаха, так ти упустив друга і не впіймаєш його;	Follow after him no more, for he is too far off; he is as a roe escaped out of the snare.
21	21
не женися за ним, бо він далеко пішов і втік, як сарна з сіті.	As for a wound, it may be bound up; and after reviling there may be reconcilement: but he that betrayeth secrets is without hope.
22	22
Рану можна перев’язати, і після сварки можливе примирення;	He that winketh with the eyes worketh evil: and he that knoweth him will depart from him.
23	23
але хто відкрив таємниці, той утратив надію на примирення.	When thou art present, he will speak sweetly, and will admire thy words: but at the last he will writhe his mouth, and slander thy sayings.
24	24
Хто мигає оком, той будує підступи, і ніхто не втримає його від того;	I have hated many things, but nothing like him; for the Lord will hate him.
25	25
перед очима твоїми він буде говорити солодко і буде дивуватися словам твоїм,	Whoso casteth a stone on high casteth it on his own head; and a deceitful stroke shall make wounds.
26	26
а опісля перекрутить вуста свої і у словах твоїх відкриє спокусу;	Whoso diggeth a pit shall fall therein: and he that setteth a trap shall be taken therein.
27	27
багато чого я ненавиджу, але не стільки, як його; і Господь зненавидить його.	He that worketh mischief, it shall fall upon him, and he shall not know whence it cometh.
28	28
Хто кидає камінь угору, кидає його на свою голову, і підступний удар розділить рани.	Mockery and reproach are from the proud; but vengeance, as a lion, shall lie in wait for him.
29	29
Хто риє яму, сам упаде у неї, і хто ставить сіть, сам буде уловлений нею.	They that rejoice at the fall of the righteous shall be taken in the snare; and anguish shall consume them before they die.
30	30
Хто робить зло, на того обернеться воно, і він не довідається, звідки воно прийшло до нього;	Malice and wrath, even these are abominations; and the sinful man shall have them both.
31
посміяння і ганьба від гордих і помста, як лев, підстереже його.
32
Уловлені будуть сіткою ті, що радіють від падіння благочестивих, і скорбота виснажить їх раніше смерти їх.
33
Злість і гнів — теж мерзота, і вони будуть володіти чоловіком грішним.
Глава 28	Chapter 28

1	1
Мстивий одержить помсту від Господа, Який не забуде гріхів його.	He that revengeth shall find vengeance from the Lord, and he will surely keep his sins in remembrance.
2	2
Прости ближньому твоєму образу, і тоді після молитви твоєї відпустяться гріхи твої.	Forgive thy neighbour the hurt that he hath done unto thee, so shall thy sins also be forgiven when thou prayest.
3	3
Людина вигодовує гнів до людини, а у Господа просить прощення;	One man beareth hatred against another, and doth he seek pardon from the Lord?
4	4
до подібного собі людина не має милосердя, і молиться про гріхи свої;	He sheweth no mercy to a man, which is like himself: and doth he ask forgiveness of his own sins?
5	5
сам, будучи плоттю, почуває злість: хто очистить гріхи його?	If he that is but flesh nourish hatred, who will intreat for pardon of his sins?
6	6
Пам’ятай останнє і припини ворогувати; пам’ятай тління і смерть і дотримуйся заповідей;	Remember thy end, and let thy enmity cease; remember corruption and death, and abide in the commandments.
7	7
пам’ятай заповіді і не тримай зла на ближнього;	Remember the commandments, and bear no malice to thy neighbour: remember the covenant of the Highest, and wink at ignorance.
8	8
пам’ятай завіт Всевишнього і з презирством стався до неуцтва.	Abstain from strife, and thou shalt diminish thy sins: for a furious man will kindle strife.
9	9
Утримуйся від сварки — і ти зменшиш гріхи;	A sinful man disquieteth friends, and maketh debate among them that be at peace.
10	10
бо дратівлива людина розпалить сварку; людина грішна збентежить друзів і оселить розбрат між тими, що живуть у мирі.	As the matter of the fire is, so it burneth: and as a man's strength is, so is his wrath; and according to his riches his anger riseth; and the stronger they are which contend, the more they will be inflamed.
11	11
Яка речовина вогню, так він і запалає;	An hasty contention kindleth a fire: and an hasty fighting sheddeth blood.
12	12
і яка сила людини, такий буде і гнів її, і мірою багатства посилиться лють її.	If thou blow the spark, it shall burn: if thou spit upon it, it shall be quenched: and both these come out of thy mouth.
13	13
Палка суперечка розпалює вогонь, а палка сварка проливає кров.	Curse the whisperer and double-tongued: for such have destroyed many that were at peace.
14	14
Якщо подуєш на іскру, вона розгориться, а якщо плюнеш на неї, згасне: те й інше виходить з уст твоїх.	A backbiting tongue hath disquieted many, and driven them from nation to nation: strong cities hath it pulled down, and overthrown the houses of great men.
15	15
Навушник і двоязичний нехай будуть прокляті, бо вони погубили багатьох, які жили у тиші;	A backbiting tongue hath cast out virtuous women, and deprived them of their labours.
16	16
язик третій багатьох похитнув і виганяв їх від народу до народу,	Whoso hearkeneth unto it shall never find rest, and never dwell quietly.
17	17
і руйнував укріплені міста і знищував доми вельмож;	The stroke of the whip maketh marks in the flesh: but the stroke of the tongue breaketh the bones.
18	18
язик третій вигнав доблесних дружин і позбавив їх трудів їх;	Many have fallen by the edge of the sword: but not so many as have fallen by the tongue.
19	19
хто слухає його, той не знайде спокою і не буде жити у тиші.	Well is he that is defended from it, and hath not passed through the venom thereof, who hath not drawn the yoke thereof, nor hath been bound in her bands.
20	20
Удар бича робить рубці, а удар язика розтрощить кістки;	For the yoke thereof is a yoke of iron, and the bands thereof are bands of brass.
21	21
багато хто упав від вістря меча, але не стільки, скільки полягло від язика;	The death thereof is an evil death, the grave were better than it.
22	22
щасливий, хто сховався від нього, хто не відчув люті його, хто не тягнув ярма його і не зв’язаний був путами його;	It shall not have rule over them that fear God, neither shall they be burned with the flame thereof.
23	23
бо ярмо його — ярмо залізне, і пута його — пута мідні,	Such as forsake the Lord shall fall into it; and it shall burn in them, and not be quenched; it shall be sent upon them as a lion, and devour them as a leopard.
24	24
смерть люта — смерть його, і саме пекло краще за нього.	Look that thou hedge thy possession about with thorns, and bind up thy silver and gold,
25	25
Не оволодіє він благочестивими, і не згорять вони у полум’ї його;	and weigh thy words in a balance, and make a door and bar for thy mouth.
26	26
ті, що залишають Господа, впадуть у нього; у них розпалиться він і не згасне: він буде посланий на них, як лев, і, як барс, буде знищувати їх.	Beware thou slide not by it, lest thou fall before him that lieth in wait.
27
Дивись, обгороди володіння твоє терням,
28
зв’яжи срібло твоє і золото,
29
і для слів твоїх зроби вагу і міру, і для вуст твоїх — двері і засув.
30
Бережися, щоб не спіткнутися ними і не впасти перед зловмисником.
Глава 29	Chapter 29

1	1
Хто чинить милість, той дає у борг ближньому, і хто підтримує його своєю рукою, той дотримується заповіді.	He that is merciful will lend unto his neighbour; and he that strengtheneth his hand keepeth the commandments.
2	2
Давай у борг ближньому під час нестатку його і сам своєчасно повертай ближньому.	Lend to thy neighbour in time of his need, and pay thou thy neighbour again in due season.
3	3
Твердо тримай слово і будь вірний йому — і ти повсякчас знайдеш потрібне для тебе.	Keep thy word, and deal faithfully with him, and thou shalt always find the thing that is necessary for thee.
4	4
Багато хто вважав позичку знахідкою і засмутив тих, які допомогли йому.	Many, when a thing was lent them, reckoned it to be found, and put them to trouble that helped them.
5	5
Доки не одержить, він буде цілувати руку його і через гроші ближнього смирить голос;	Till he hath received, he will kiss a man's hand; and for his neighbour's money he will speak submissively: but when he should repay, he will prolong the time, and return words of grief, and complain of the time.
6	6
а у термін віддачі він буде тягнути час і буде відповідати сумно і скаржитися на час.	If he prevail, he shall hardly receive the half, and he will count as if he had found it: if not, he hath deprived him of his money, and he hath gotten him an enemy without cause: he payeth him with cursings and railings; and for honour he will pay him disgrace.
7	7
Якщо він буде у змозі, то ледь половину принесе — і це поставить йому за знахідку;	Many therefore have refused to lend for other men's ill dealing, fearing to be defrauded.
8	8
а якщо буде не у змозі, то позикодавець позбувся своїх грошей і без причини набув собі ворога у ньому:	Yet have thou patience with a man in poor estate, and delay not to shew him mercy.
9	9
він віддасть йому прокляттями і лихослів’ям і замість поваги віддасть нечестям.	Help the poor for the commandment's sake, and turn him not away because of his poverty.
10	10
Багато хто через таке лукавство ухиляється від позики, побоюючись дарма потерпіти втрату.	Lose thy money for thy brother and thy friend, and let it not rust under a stone to be lost.
11	11
Але до бідного ти будь поблажливий і з милостинею йому не барися;	Lay up thy treasure according to the commandments of the most High, and it shall bring thee more profit than gold.
12	12
заради заповіді допоможи бідному й у нестатку його не відпускай його ні з чим.	Shut up alms in thy storehouses: and it shall deliver thee from all affliction.
13	13
Витрачай срібло для брата і друга і не давай йому заіржавіти під каменем на погибель;	It shall fight for thee against thine enemies better than a mighty shield and strong spear.
14	14
використовуй скарб твій за заповідями Всевишнього, і він принесе тобі більше користи, ніж золото;	An honest man is surety for his neighbour: but he that is impudent will forsake him.
15	15
замкни у коморах твоїх милостиню, і вона позбавить тебе усякого нещастя:	Forget not the friendship of thy surety, for he hath given his life for thee.
16	16
краще за міцний щит і твердий спис вона захистить тебе проти ворога.	A sinner will overthrow the good estate of his surety:
17	17
Добра людина поручиться за ближнього, а хто втратив сором, той залишить його.	and he that is of an unthankful mind will leave him in danger that delivered him.
18	18
Не забувай благодіянь поручителя; бо він дав душу свою за тебе.	Suretyship hath undone many of good estate, and shaken them as a wave of the sea: mighty men hath it driven from their houses, so that they wandered among strange nations.
19	19
Грішник зруйнує майно поручителя, і невдячний у душі залишить свого спасителя.	A wicked man transgressing the commandments of the Lord shall fall into suretyship: and he that undertaketh and followeth other men's business for gain shall fall into suits.
20	20
Поручництво призвело до розорення багатьох людей з достатком і похитнуло їх, як хвиля морська;	Help thy neighbour according to thy power, and beware that thou thyself fall not into the same.
21	21
мужів могутніх вигнало з домів, і вони блукали між чужими народами.	The chief thing for life is water, and bread, and clothing, and a house to cover shame.
22	22
Грішник, який приймає на себе поручництво і шукає користи, впаде у тяжбу.	Better is the life of a poor man in a mean cottage, than delicate fare in another man's house.
23	23
Допомагай ближньому за силою твоєю і бережися, щоб тобі не впасти у те саме.	Be it little or much, hold thee contented,
24	24
Головна потреба для життя — вода і хліб, і одяг і дім, що прикриває наготу.	for it is a miserable life to go from house to house: for where thou art a stranger, thou darest not open thy mouth.
25	25
Краще життя бідного під дощатою покрівлею, ніж розкішні бенкети у чужих домах.	Thou shalt entertain, and feast, and have no thanks: moreover thou shalt hear bitter words:
26	26
Будь задоволений малим, як і многим.	Come, thou stranger, and furnish a table, and feed me of that thou hast ready.
27	27
Лихе життя — блукати з дому у дім, і де оселишся, не посмієш і рота відкрити;	Give place, thou stranger, to an honourable man; my brother cometh to be lodged, and I have need of mine house.
28	28
будеш подавати їжу і питво без подяки, та й зверх того ще почуєш гірке:	These things are grievous to a man of understanding; the upbraiding of houseroom, and reproaching of the lender.
29
«піди сюди, прибулець, приготуй стіл і, якщо є що у тебе, нагодуй мене»;
30
«відійди, прибулець, заради почесної особи: брат прийшов до мене у гості, дім потрібен».
31
Важкий для людини з почуттям докір за притулок у домі й осудження за послугу.
Глава 30	Chapter 30

1	1
Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним.	He that loveth his son causeth him oft to feel the rod, that he may have joy of him in the end.
2	2
Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним.	He that chastiseth his son shall have joy in him, and shall rejoice of him among his acquaintance.
3	3
Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього.	He that teacheth his son grieveth the enemy: and before his friends he shall rejoice of him.
4	4
Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе;	Though his father die, yet he is as though he were not dead: for he hath left one behind him that is like himself.
5	5
за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився;	While he lived, he saw and rejoiced in him: and when he died, he was not sorrowful.
6	6
для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку.	He left behind him an avenger against his enemies, and one that shall requite kindness to his friends.
7	7
Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його.	He that maketh too much of his son shall bind up his wounds; and his bowels will be troubled at every cry.
8	8
Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим.	An horse not broken becometh headstrong: and a child left to himself will be wilful.
9	9
Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе.	Cocker thy child, and he shall make thee afraid: play with him, and he will bring thee to heaviness.
10	10
Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми.	Laugh not with him, lest thou have sorrow with him, and lest thou gnash thy teeth in the end.
11	11
Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його.	Give him not liberty in youth.
12	12
Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі.	Beat his sides while he is still young, lest becoming stubborn, he disobey thee.
13	13
Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його.	Train up thy son, and exercise him with work, lest by thy looseness thou stumble.
14	14
Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом;	Better is the poor, being sound and strong of constitution, than a rich man that is afflicted in his body.
15	15
здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство;	Health and good estate of body are above all gold, and a strong body above infinite wealth.
16	16
немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну;	There is no riches above a sound body, and no joy above the joy of the heart.
17	17
краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває.	Death is better than a bitter life or continual sickness.
18	18
Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі.	Delicacies poured upon a mouth shut up are as messes of meat set upon a grave.
19	19
Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може:	What good doeth the offering unto an idol? for neither can it eat nor smell: so is he that is persecuted of the Lord.
20	20
так переслідуваний від Господа,	He seeth with his eyes and groaneth, as an eunuch that embraceth a virgin and sigheth.
21	21
дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає.	Give not over thy mind to heaviness, and afflict not thyself in thine own counsel.
22	22
Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю;	The gladness of the heart is the life of man, and the joyfulness of a man prolongeth his days.
23	23
веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття;	Love thine own soul, and comfort thy heart, remove sorrow far from thee: for sorrow hath killed many, and there is no profit therein.
24	24
люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум,	Envy and wrath shorten the life, and carefulness bringeth age before the time.
25	25
бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає.	I awaked up last of all, as one that gathereth after the grape-gatherers: by the blessing of the Lord I profited,
26	26
Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість.	and filled my winepress like a gatherer of grapes. Consider that I laboured not for myself only, but for all them that seek learning.
27	27
Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою.	Hear me, O ye great men of the people, and hearken with your ears, ye rulers of the congregation.
Глава 31	Chapter 31

1	1
Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.	The hopes of a man void of understanding are vain and false: and dreams lift up fools.
2	2
Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.	Whoso regardeth dreams is like him that catcheth at a shadow, and followeth after the wind.
3	3
Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами.	The vision of dreams is the resemblance of one thing to another, even as the likeness of a face to a face.
4	4
Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим.	Of an unclean thing what can be cleansed? and from that thing which is false what truth can come?
5	5
Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.	Divinations, and soothsayings, and dreams, are vain: and the heart fancieth, as a woman's heart in travail.
6	6
Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;	If they be not sent from the most High in thy visitation, set not thy heart upon them.
7	7
воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.	For dreams have deceived many, and they have failed that put their trust in them.
8	8
Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.	The law shall be found perfect without lies: and wisdom is perfection to a faithful mouth.
9	9
Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.	A man that hath travelled knoweth many things: and he that hath much experience will declare wisdom.
10	10
Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.	He that hath no experience knoweth little: but he that hath travelled is full of prudence.
11	11
Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив?	When I travelled, I saw many things; and I understand more than I can express.
12	12
Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.	I was oft-times in danger of death: yet I was delivered because of these things.
13	13
Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою	The spirit of those that fear the Lord shall live; for their hope is in him that saveth them.
14	14
і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ.	Whoso feareth the Lord shall not fear nor be afraid; for he is his hope.
15	15
Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.	Blessed is the soul of him that feareth the Lord: to whom doth he look? and who is his strength?
16	16
Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.	For the eyes of the Lord are upon them that love him, he is their mighty protection and strong stay, a defence from heat, and a cover from the sun at noon, a preservation from stumbling, and an help from falling;
17	17
Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.	he raiseth up the soul, and lighteneth the eyes: he giveth health, life, and blessing.
18	18
Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;	He that sacrificeth of a thing wrongfully gotten, his offering is ridiculous; and the gifts of unjust men are not accepted.
19	19
припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;	The most High is not pleased with the offerings of the wicked; neither is he pacified for sin by the multitude of sacrifices.
20	20
і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.	Whoso bringeth an offering of the goods of the poor doeth as one that killeth the son before his father's eyes.
21	21
Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.	The bread of the needy is their life: he that defraudeth him thereof is a man of blood.
22	22
Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;	He that taketh away his neighbour's living slayeth him; and he that defraudeth the labourer his hire is a bloodshedder.
23	23
страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.	When one buildeth, and another pulleth down, what profit have they then but labour?
24	24
Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.	When one prayeth, and another curseth, whose voice will the Lord hear?
25	25
Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.	He that washeth himself after the touching of a dead body, if he touch it again, what availeth his washing?
26	26
В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.	So is it with a man that fasteth for his sins, and goeth again, and doeth the same: who will hear his prayer? or what doth his humbling profit him?
27
Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне;
28
проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе.
29
Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.
30
Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом.
31
Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.
32
Що за життя без вина? воно створене на радість людям.
33
Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно;
34
прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.
35
Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.
36
На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;
37
не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.
Глава 32	Chapter 32

1	1
Якщо поставили тебе старшим на бенкеті, не підносся; будь між іншими як один з них:	He that keepeth the law bringeth offerings enough: he that taketh heed to the commandment offereth a peace offering.
2	2
подбай про них і потім сідай. І коли усю твою справу виконаєш, тоді займи твоє місце,	He that requiteth a good turn offereth fine flour; and he that giveth alms sacrificeth praise.
3	3
щоб порадіти на них і за добре розпорядження одержати вінок.	To depart from wickedness is a thing pleasing to the Lord; and to forsake unrighteousness is a propitiation.
4	4
Розмову веди ти, старший, — тому що це пристойно тобі, —	Thou shalt not appear empty before the Lord.
5	5
з ґрунтовним знанням; і не забороняй музику.	For all these things are to be done because of the commandment.
6	6
Коли слухають, не примножуй розмови і дочасно не мудруй.	The offering of the righteous maketh the altar fat, and the sweet savour thereof is before the most High.
7	7
Що рубінова печатка у золотій прикрасі, те благозвучність музики на бенкеті за вином;	The sacrifice of a just man is acceptable, and the memorial thereof shall never be forgotten.
8	8
що смарагдова печатка у золотій оправі, те приємність пісень за смачним вином.	Give the Lord his honour with a good eye, and diminish not the firstfruits of thine hands.
9	9
Говори, юначе, якщо потрібно тобі, ледь слова два, коли тебе запитають,	In all thy gifts shew a cheerful countenance, and dedicate thy tithes with gladness.
10	10
говори головне, багато у небагатьох словах. Будь, як знавець і, разом, як той, хто уміє мовчати.	Give unto the most High according as he hath enriched thee; and as thou hast gotten, give with a cheerful eye.
11	11
Серед вельмож не рівняйся з ними і, коли говорить інший, ти багато не говори.	For the Lord recompenseth, and will give thee seven times as much.
12	12
Грому передує блискавка, а сором’язливого випереджає прихильність.	Do not think to corrupt with gifts: for such he will not receive: and trust not to unrighteous sacrifices; for the Lord is judge, and with him is no respect of persons.
13	13
Вставай вчасно і не будь останнім; поспішай додому і не зупиняйся.	He will not accept any person against a poor man, but will hear the prayer of the oppressed.
14	14
Там забавляйся і роби, що тобі подобається; але не гріши гордим словом.	He will not despise the supplication of the fatherless; nor the widow, when she poureth out her complaint.
15	15
І за це благословляй Того, Хто сотворив тебе і насичує тебе Своїми благами.	Do not the tears run down the widow's cheeks? and is not her cry against him that causeth them to fall?
16	16
Хто боїться Господа, той прийме настановлення, і ті, що з раннього ранку звертаються до Нього, придбають благовоління Його.	He that serveth the Lord shall be accepted with favour, and his prayer shall reach unto the clouds.
17	17
Той, хто шукає закон, насититься ним, а лицемір спіткнеться через нього.	The prayer of the humble pierceth the clouds: and till it come nigh, he will not be comforted; and will not depart, till the most High shall behold to judge righteously, and execute judgment.
18	18
Ті, що бояться Господа, знайдуть суд і, як світло, запалять правосуддя.	For the Lord will not be slack, neither will the Mighty be patient toward them, till he have smitten in sunder the loins of the unmerciful, and repayed vengeance to the heathen; till he have taken away the multitude of the proud, and broken the sceptre of the unrighteous;
19	19
Чоловік грішний ухиляється від викриття і знаходить вибачення, відповідно до бажання свого.	till he have rendered to every man according to his deeds, and to the works of men according to their devices; till he have judged the cause of his people, and made them to rejoice in his mercy.
20	20
Чоловік розсудливий не зневажає міркування, а безрозсудний і гордий не здригається від страху і після того, як зробив що-небудь без розмірковування.	Mercy is seasonable in the time of affliction, as clouds of rain in the time of drought.
21
Без роздумів не роби нічого, і коли зробиш, не розкаюйся.
22
Не ходи шляхом, де руїни, щоб не спіткнутися об камінь;
23
не покладайся і на рівний шлях; остерігайся навіть дітей твоїх.
24
У всякій справі вір душі твоїй: і це є дотримання заповідей.
25
Віруючий закону уважний до заповідей, і хто уповає на Господа, не зазнає шкоди.
Глава 33	Chapter 33

1	1
З тим, хто боїться Господа, не станеться зла, але й у спокусі Він визволить його.	Have mercy upon us, O Lord God of all, and behold us:
2	2
Мудрий муж не зненавидить закон, а хто удавано тримається його — як корабель у бурю.	and send thy fear upon all the nations that seek not after thee.
3	3
Розумна людина вірить закону, і закон для неї вірний, як відповідь урима.	Lift up thy hand against the strange nations, and let them see thy power.
4	4
Приготуй слово — і будеш вислуханий; збери настановлення — і відповідай.	As thou wast sanctified in us before them: so be thou magnified among them before us.
5	5
Колесо у колісниці — серце нерозумного, і як крутиться вісь — думка його.	And let them know thee, as we have known thee, that there is no God but only thou, O God.
6	6
Глузливий друг те саме, що запальний кінь, який під усяким сідоком ірже.	Shew new signs, and make other strange wonders: glorify thy hand and thy right arm, that they may set forth thy wondrous works.
7	7
Чому один день кращий за інший, тоді як кожне денне світло у році виходить від сонця?	Raise up indignation, and pour out wrath: take away the adversary, and destroy the enemy.
8	8
Вони розділені премудрістю Господа; Він розрізнив часи і свята:	Make the time short, remember the covenant, and let them declare thy wonderful works.
9	9
деякі з них Він підніс і освятив, а інші поклав у числі звичайних днів.	Let him that escapeth be consumed by the rage of the fire; and let them perish that oppress the people.
10	10
І всі люди з пороху, і Адам був створений із землі;	Smite in sunder the heads of the rulers of the heathen, that say, There is none other but we.
11	11
але за всевіданням Своїм Господь поклав різницю між ними і призначив їм різні путі:	Gather all the tribes of Jacob together.
12	12
одних з них благословив і підніс, інших освятив і наблизив до Себе, а ще інших прокляв і принизив і зрушив з місця їх.	A cheerful and good heart will have a care of his meat and diet.
13
Як глина у гончара у руці його, і всі долі її в його волі, так люди — у руці Творця їх, і Він воздає їм за судом Своїм.
14
Як навпроти зла — добро, і навпроти смерти — життя, так навпроти благочестивого — грішник. Так дивись і на усі діла Всевишнього: їх по два, одне навпроти другого.
15
І я останній ретельно потрудився, як той, що підбирав після збирачів виноград,
16
і з благословення Господа устиг і наповнив точило, як збирач винограду.
17
Зрозумійте, що я трудився не для себе одного, але для всіх, хто шукає настановлення.
18
Послухайте мене, князі народу, і вслухайтеся, начальники зібрання:
19
ні синові, ні дружині, ні братові, ні другові не давай влади над тобою за життя твого;
20
і не віддавай іншому маєтку твого, щоб, розкаявшись, не благати за нього.
21
Доки ти живий і дихання у тобі, не замінюй себе ніким;
22
бо краще, щоб діти просили тебе, ніж тобі дивитися в руки синів твоїх.
23
У всіх справах твоїх будь головним, і не клади плями на честь твою.
24
В кінці днів життя твого і при смерті передай спадщину.
25
Корм, палка і ярмо — для осла; хліб, покарання і справа — для раба.
26
Завантажуй раба роботою — і будеш мати спокій; послаб руки йому — і він буде шукати свободи.
27
Ярмо і ремінь зігнуть шию вола, а для лукавого раба — кайдани і рани;
28
використовуй його для праці, щоб він не залишався в неробстві, тому що бездіяльність навчила багато чого злого;
29
пристав його до справи, як йому належить, і якщо він не буде коритися, наклади на нього важкі кайдани.
30
Але ні на кого не накладай зайвого і нічого не роби необдумано.
31
Якщо є в тебе раб, то нехай буде він як ти, бо ти придбав його кров’ю;
32
якщо є в тебе раб, то поводься з ним, як з братом, бо ти будеш мати потребу в ньому, як у душі твоїй;
33
якщо ти будеш кривдити його, і він встане й утече від тебе, то на якій дорозі ти будеш шукати його?
Глава 34	Chapter 34

1	1
Пусті й оманливі надії — у людини безрозсудної, і сонні мрії окриляють дурних.	Watching for riches consumeth the flesh, and the care thereof driveth away sleep.
2	2
Як той, хто обіймає тінь або женеться за вітром, так той, що вірить сновидінням.	Watching care will not let a man slumber, as a sore disease breaketh sleep.
3	3
Сновидіння цілком те саме, що подоба лиця проти лиця.	The rich hath great labour in gathering riches together; and when he resteth, he is filled with his delicacies.
4	4
Від нечистого що може бути чистого, і від неправдивого що може бути істинного?	The poor laboureth in his poor estate; and when he leaveth off, he is still needy.
5	5
Ворожба і прикмети і сновидіння — суєта, і серце наповнюється мріями, як у тієї, що народжує.	He that loveth gold shall not be justified, and he that followeth corruption shall have enough thereof.
6	6
Якщо вони не будуть послані від Всевишнього для напоумлення, не прикладай до них серця твого.	Gold hath been the ruin of many, and their destruction was present.
7	7
Сновидіння ввели багатьох у оману, і ті, що надіялися на них, були піддані падінню.	It is a stumblingblock unto them that sacrifice unto it, and every fool shall be taken therewith.
8	8
Закон виконується без обману, і мудрість у вустах вірних звершується.	Blessed is the rich that is found without blemish, and hath not gone after gold.
9	9
Чоловік учений знає багато, і багатодосвідчений висловить знання.	Who is he? and we will call him blessed: for wonderful things hath he done among his people.
10	10
Хто не мав досвіду, той мало знає; а хто подорожував, той примножив знання.	Who hath been tried thereby, and found perfect? then let him glory. Who might offend, and hath not offended? or done evil, and hath not done it?
11	11
Багато чого я бачив у моєму подорожуванні, і я знаю більше, ніж скільки говорю.	His goods shall be established, and the congregation shall declare his alms.
12	12
Багато разів був я у небезпеці смерти, і рятувався за допомогою досвіду.	If thou sit at a bountiful table, be not greedy upon it, and say not, There is much meat on it.
13	13
Дух тих, що бояться Господа, житиме, бо надія їхня — на Того, Хто спасає їх.	Remember that a wicked eye is an evil thing: and what is created more wicked than an eye? therefore it weepeth upon every occasion.
14	14
Той, хто боїться Господа, нічого не злякається і не убоїться, бо Він — надія його.	Stretch not thine hand whithersoever it looketh, and thrust it not with him into the dish.
15	15
Блаженна душа того, хто боїться Господа! ким він тримається, і хто опора його?	Judge of thy neighbour by thyself: and be discreet in every point.
16	16
Очі Господа — на тих, що люблять Його. Він — могутній захист і міцна опора, покров від спеки і покров від полуденного жару, охорона від спотикання і захист від падіння;	Eat, as it becometh a man, those things which are set before thee; and devour not, lest thou be hated.
17	17
Він підносить душу і просвітлює очі, дає лікування, життя і благословення.	Leave off first for manners' sake; and be not unsatiable, lest thou offend.
18	18
Хто приносить жертву від неправедного наживання, того приношення глузливе, і дари беззаконних неблагоугодні;	When thou sittest among many, reach not thine hand out first of all.
19	19
не благоволить Всевишній до приношень нечестивих і безліччю жертв не умилостивлюється щодо гріхів їхніх.	A very little is sufficient for a man well nurtured, and he fetcheth not his wind short upon his bed.
20	20
Що той, хто заколює у жертву сина перед батьком його, те саме той, що приносить жертву з майна бідних.	Sound sleep cometh of moderate eating: he riseth early, and his wits are with him: but the pain of watching, and choler, and pangs of the belly, are with an unsatiable man.
21	21
Хліб нужденних є життя бідних: хто віднімає його, той є кровожер.	And if thou hast been forced to eat, arise, go forth, vomit, and thou shalt have rest.
22	22
Убиває ближнього той, хто віднімає у нього їжу, і проливає кров той, хто позбавляє найманця плати.	My son, hear me, and despise me not, and at the last thou shalt find as I told thee: in all thy works be quick, so shall there no sickness come unto thee.
23	23
Коли один будує, а інший руйнує, то що вони одержать для себе, крім стомлення?	Whoso is liberal of his meat, men shall speak well of him; and the report of his good housekeeping will be believed.
24	24
Коли один молиться, а інший проклинає, чий голос почує Владика?	But against him that is a niggard of his meat the whole city shall murmur; and the testimonies of his niggardness shall not be doubted of.
25	25
Коли хто обмивається від осквернення мертвим і знову доторкається до нього, яка користь від його обмивання?	Shew not thy valiantness in wine; for wine hath destroyed many.
26	26
Так людина, яка поститься за гріхи свої і знову йде і робить те саме: хто почує молитву її? і яку користь одержить вона від того, що смирялася?	The furnace proveth the edge by dipping: so doth wine the hearts of the proud by drunkenness.
Глава 35	Chapter 35

1	1
Хто дотримується закону, той примножує приношення; хто дотримується заповідей, той приносить жертву спасіння.	If thou be made the master of a feast, lift not thyself up, but be among them as one of the rest; take diligent care for them, and so sit down.
2	2
Хто воздає подяку, той приносить семидал; а хто подає милостиню, той приносить жертву хвали.	And when thou hast done all thy office, take thy place, that thou mayest be merry with them, and receive a crown for thy well ordering of the feast.
3	3
Благоугодження Господу — відступ від зла, й умилостивлення Його — відхилення від неправди.	Speak, thou that art the elder, for it becometh thee, but with sound judgment; and hinder not music.
4	4
Не являйся перед лице Господа з порожніми руами, бо усе це — за заповіддю.	Pour not out words where there is a musician, and shew not forth wisdom out of time.
5	5
Приношення праведного наповнює вівтар, і пахощі його — перед Всевишнім;	A concert of music in a banquet of wine is as a signet of carbuncle set in gold.
6	6
жертва праведного мужа благоприємна, і пам’ять про неї незабутньою буде.	As a signet of an emerald set in a work of gold, so is the melody of music with pleasant wine.
7	7
З веселим оком прославляй Господа і не применшуй початків праць твоїх;	Speak, young man, if there be need of thee: and yet scarcely when thou art twice asked.
8	8
при усякому дарі май лице веселе і в радості присвячуй десятину.	Let thy speech be short, comprehending much in few words; be as one that knoweth and yet holdeth his tongue.
9	9
Давай Всевишньому за дари Його, і з веселим оком — мірою придбання рукою твоєю,	If thou be among great men, make not thyself equal with them; and when ancient men are in place, use not many words.
10	10
бо Господь є воздаятель і воздасть тобі усемеро.	Before the thunder goeth lightning; and before a shamefaced man shall go favour.
11	11
Не зменшуй дарів, бо Він не прийме їх: і не надійся на неправедну жертву,	Rise up betimes, and be not the last; but get thee home without delay.
12	12
бо Господь є суддя, і Він не дивиться на лиця:	There take thy pastime, and do what thou wilt: but sin not by proud speech.
13	13
Він не надає переваги якомусь лицю перед бідним і молитву скривдженого почує;	And for these things bless him that made thee, and hath replenished thee with his good things.
14	14
Він не знехтує моління сироти, ні вдови, коли вона буде промовляти прохання своє.	Whoso feareth the Lord will receive his discipline; and they that seek him early shall find favour.
15	15
Чи не сльози вдови ллються по щоках, і чи не волає вона проти того, хто вимушує їх?	He that seeketh the law shall be filled therewith: but the hypocrite will be offended thereat.
16	16
Хто служить Богу, той буде прийнятий з благоволінням, і молитва його дійде до хмар.	They that fear the Lord shall find judgment, and shall kindle justice as a light.
17	17
Молитва смиренного пройде крізь хмари, і він не утішиться, доки вона не наблизиться до Бога,	A sinful man will not be reproved, but findeth an excuse according to his will.
18	18
і не відступить, доки Всевишній не спогляне і не розсудить справедливо і не винесе рішення.	A man of counsel will be considerate; but a strange and proud man is not daunted with fear, even when of himself he hath done without counsel.
19	19
І Господь не забариться і не потерпить, доки не скрушить стегна немилосердних;	Do nothing without advice; and when thou hast once done, repent not.
20	20
Він буде воздавати помсту і народам, доки не знищить сонму гнобителів і не скрушить скіпетрів неправедних,	Go not in a way wherein thou mayest fall, and stumble not among the stones.
21	21
доки не воздасть людині за її ділами, і за діла людей — за намірами їхніми,	Be not confident in a plain way.
22	22
доки не вчинить суд над народом Своїм і не обрадує їх Своєю милістю.	And beware of thine own children.
23	23
Своєчасна милість під час скорботи, як дощові хмари під час засухи.	In every good work trust thy own soul; for this is the keeping of the commandments.
Глава 36	Chapter 36

1	1
Помилуй нас, Владико, Боже усіх, і споглянь,	There shall no evil happen unto him that feareth the Lord; but in temptation even again he will deliver him.
2	2
і наведи на всі народи страх Твій.	A wise man hateth not the law; but he that is an hypocrite therein is as a ship in a storm.
3	3
Воздвигни руку Твою на чужі народи, і нехай пізнають вони могутність Твою.	A man of understanding trusteth in the law; and the law is faithful unto him, as an oracle.
4	4
Як перед ними Ти явив святість Твою у нас, так перед нами яви велич Твою у них, —	Prepare what to say, and so thou shalt be heard: and bind up instruction, and then make answer.
5	5
і нехай пізнають вони Тебе, як ми пізнали, що немає Бога, крім Тебе, Господи.	The heart of the foolish is like a cartwheel; and his thoughts are like a rolling axle-tree.
6	6
Віднови знамення і сотвори нові чудеса;	A stallion horse is as a mocking friend, he neigheth under every one that sitteth upon him.
7	7
прослав руку і правицю Твою; воздвигни лють, і пролий гнів;	Why doth one day excel another, when as all the light of every day in the year is of the sun?
8	8
знищи супротивника і знищи ворога;	By the knowledge of the Lord they were distinguished: and he altered seasons and feasts.
9	9
прискор час і згадай клятву, і нехай сповістять про великі діла Твої.	Some of them hath he made high days, and hallowed them, and some of them hath he made ordinary days.
10	10
Люттю вогню нехай буде знищений той, хто втікає від меча, і ті, що пригноблюють народ Твій, нехай знайдуть загибель.	And all men are from the ground, and Adam was created of earth.
11	11
Сокруши голови начальників ворожих, які говорять: «нікого немає, крім нас!»	In much knowledge the Lord hath divided them, and made their ways diverse.
12	12
Збери усі коліна Якова і зроби їх спадщиною Твоєю, як було спочатку.	Some of them hath he blessed and exalted, and some of them hath he sanctified, and set near himself: but some of them hath he cursed and brought low, and turned out of their places.
13	13
Помилуй, Господи, народ, названий за іменем Твоїм, і Ізраїля, якого Ти нарік первістком.	As the clay is in the potter's hand, to fashion it at his pleasure: so man is in the hand of him that made him, to render to them as liketh him best.
14	14
Змилосердься над містом святині Твоєї, над Єрусалимом, місцем спокою Твого.	Good is set against evil, and life against death: so is the godly against the sinner, and the sinner against the godly.
15	15
Наповни Сион хвалою обітниць Твоїх, і Твоєю славою — народ Твій.	So look upon all the works of the most High; and there are two and two, one against another.
16	16
Даруй свідчення тим, які від початку були надбанням Твоїм, і воздвигни пророцтва від імені Твого.	Though I was the last to wake up, yet I received their inheritance as from the beginning.
17	17
Даруй нагороду тим, хто надіється на Тебе, і нехай вірують пророкам Твоїм.	O Lord have mercy upon the people that is called by thy name, and upon Israel, whom thou hast named thy firstborn.
18	18
Почуй, Господи, молитву рабів Твоїх, за благословенням Аарона, за народ Твій, —	O be merciful unto Jerusalem, thy holy city, the place of thy rest.
19	19
і пізнають усі, що живуть на землі, що Ти — Господь, Бог віків.	Fill Sion with thine unspeakable oracles, and thy people with thy glory.
20	20
Шлунок приймає у себе всяку їжу, але їжа за їжу краща:	Give testimony unto those that thou hast possessed from the beginning, and raise up prophets that have been in thy name.
21	21
як гортань відрізняє їжу з дичини, так розумне серце — слова неправдиві.	Reward them that wait for thee, and let thy prophets be found faithful.
22	22
Лукаве серце заподіє сум, але людина великодосвідчена воздасть йому.	O Lord, hear the prayer of thy servants, according to the blessing of Aaron over thy people, that all they which dwell upon the earth may know that thou art the Lord, the eternal God.
23	23
Жінка прийме усякого чоловіка, але дівчина за дівчину краща:	The belly devoureth all meats, yet is one meat better than another.
24	24
краса дружини веселить лице і бажаніша за усе для чоловіка;	As the palate tasteth divers kinds of venison: so doth an heart of understanding false speeches.
25	25
якщо є на язиці її привітність і лагідність, то чоловік її виходить з ряду синів людських.	A froward heart causeth heaviness: but a man of experience will recompense him.
26	26
Хто узяв дружину, той кладе початок надбанню, здобуває відповідного до нього помічника, опору спокою свого.	A woman will receive every man, yet is one daughter better than another.
27	27
Де немає огорожі, там розкрадеться майно; а у кого немає дружини, той буде зітхати, поневіряючись:	The beauty of a woman cheereth the countenance, and a man loveth nothing better.
28	28
бо хто повірить озброєному розбійнику, який блукає з міста у місто?	If there be kindness, meekness, and comfort, in her tongue, then is not her husband like other men.
29	29
Так і людині, яка не має осілости і яка зупиняється для ночівлі там, де вона припізниться.	He that getteth a wife beginneth a possession, a help like unto himself, and a pillar of rest.
Глава 37	Chapter 37

1	1
Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом.	Every friend saith, I am his friend also: but there is a friend, which is only a friend in name.
2	2
Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога?	Is it not a grief unto death, when a companion and friend is turned to an enemy?
3	3
О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю?	O wicked imagination, whence camest thou in to cover the earth with deceit?
4	4
Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього.	There is a companion, which rejoiceth in the prosperity of a friend, but in the time of trouble will be against him.
5	5
Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит.	There is a companion, which helpeth his friend for the belly, and taketh up the buckler against the enemy.
6	6
Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму.	Forget not thy friend in thy mind, and be not unmindful of him in thy riches.
7	7
Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь;	Every counsellor extolleth counsel; but there is some that counselleth for himself.
8	8
від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе;	Beware of a counsellor, and know before what need he hath; for he will counsel for himself; lest he cast the lot upon thee,
9	9
може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою.	and say unto thee, Thy way is good: and afterward he stand on the other side, to see what shall befall thee.
10	10
Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри.	Consult not with one that suspecteth thee: and hide thy counsel from such as envy thee.
11	11
Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку,	Neither consult with a woman touching her of whom she is jealous; neither with a coward in matters of war; nor with a merchant concerning exchange; nor with a buyer of selling; nor with an envious man of thankfulness; nor with an unmerciful man touching kindness; nor with the slothful for any work; nor with an hireling for a year of finishing work; nor with an idle servant of much business: hearken not unto these in any matter of counsel.
12	12
з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу,	But be continually with a godly man, whom thou knowest to keep the commandments of the Lord, whose mind is according to thy mind, and will sorrow with thee, if thou shalt miscarry.
13	13
з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу:	And let the counsel of thine own heart stand: for there is no man more faithful unto thee than it;
14	14
не покладайся на таких ні при якій нараді,	for a man's mind is sometime wont to tell him more than seven watchmen, that sit above in an high tower.
15	15
але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх,	And above all this pray to the most High, that he will direct thy way in truth.
16	16
який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою.	Let reason go before every enterprize, and counsel before every action.
17	17
Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього;	The countenance is a sign of changing of the heart.
18	18
душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження.	Four manners of things appear: good and evil, life and death: but the tongue ruleth over them continually.
19	19
Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині.	There is one that is wise and teacheth many, and yet is unprofitable to himself.
20	20
Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада.	There is one that sheweth wisdom in words, and is hated: he shall be destitute of all food.
21	21
Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик.	For grace is not given him from the Lord; because he is deprived of all wisdom.
22	22
Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна.	Another is wise to himself; and the fruits of understanding are commendable in his mouth.
23	23
Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи;	A wise man instructeth his people; and the fruits of his understanding fail not.
24	24
бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости.	A wise man shall be filled with blessing; and all they that see him shall count him happy.
25	25
Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні.	The days of the life of man may be numbered; but the days of Israel are innumerable.
26	26
Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні.	A wise man shall inherit glory among his people, and his name shall be perpetual.
27	27
Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним.	My son, prove thy soul in thy life, and see what is evil for it, and give not that unto it.
28	28
Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні.	For all things are not profitable for all men, neither hath every soul pleasure in every thing.
29	29
Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік.	Be not insatiable in any dainty thing, nor too greedy upon meats:
30	30
Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того;	for excess of meats bringeth sickness, and surfeiting will turn into choler.
31	31
бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна.	By surfeiting have many perished; but he that taketh heed prolongeth his life.
32
Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви,
33
бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери;
34
від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя.
Глава 38	Chapter 38

1	1
Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його,	Honour a physician with the honour due unto him for the uses which ye may have of him: for the Lord hath created him.
2	2
і від Вишнього — зцілення, і від царя одержує він дар.	For of the most High cometh healing, and he shall receive honour of the king.
3	3
Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані.	The skill of the physician shall lift up his head: and in the sight of great men he shall be in admiration.
4	4
Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх.	The Lord hath created medicines out of the earth; and he that is wise will not abhor them.
5	5
Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його?	Was not the water made sweet with wood, that the virtue thereof might be known?
6	6
Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його:	And he hath given men skill, that he might be honoured in his marvellous works.
7	7
ними він зціляє людину і знищує хворобу її.	With such doth he heal men, and taketh away their pains.
8	8
Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі.	Of such doth the apothecary make a confection; and of his works there is no end; and from him is peace over all the earth.
9	9
Сину мій! у хворобі твоїй не будь недбалий, але молися Господу, і Він зцілить тебе.	My son, in thy sickness be not negligent: but pray unto the Lord, and he will make thee whole.
10	10
Залиш гріховне життя і виправи руки твої, і від усякого гріха очисти серце.	Leave off from sin, and order thine hands aright, and cleanse thy heart from all wickedness.
11	11
Вознеси пахощі й із семидала пам’ятну жертву і зроби приношення повне, ніби ти уже помираєш;	Give a sweet savour, and a memorial of fine flour; and make a fat offering, as not being.
12	12
і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен.	Then give place to the physician, for the Lord hath created him: let him not go from thee, for thou hast need of him.
13	13
У якийсь час і в їхніх руках буває успіх;	There is a time when in their hands there is good success.
14	14
бо і вони моляться Господу, щоб Він допоміг їм подати хворому полегшення і зцілення для продовження життя.	For they shall also pray unto the Lord, that he would prosper that which they give for ease and remedy to prolong life.
15	15
Але хто грішить перед Творцем його, нехай упаде у руки лікаря!	He that sinneth before his Maker, let him fall into the hand of the physician.
16	16
Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого нещастя, почни плач; пристойно одягни тіло його і не зневаж поховання його;	My son, let tears fall down over the dead, and begin to lament, as if thou hadst suffered great harm thyself; and then cover his body according to the custom, and neglect not his burial.
17	17
гіркий нехай буде плач і ридання тепле, і продовж сумування за ним, за достоїнством його, день або два, щоб запобігти осуду, і тоді втішся від суму;	Weep bitterly, and make great moan, and use lamentation, as he is worthy, and that a day or two, lest thou be evil spoken of: and then comfort thyself for thy heaviness;
18	18
бо від суму буває смерть, і сум сердечний виснажить силу.	for of heaviness cometh death, and the heaviness of the heart breaketh strength.
19	19
З нещастям перебуває і сум, і життя убогого важке для серця.	In affliction also sorrow remaineth: and the life of the poor is the curse of the heart.
20	20
Не віддавай серця твого суму; віддаляй його від себе, згадуючи про кінець.	Take no heaviness to heart: drive it away, and remember the last end.
21	21
Не забувай про це, бо немає повернення; і йому ти не принесеш користи, а собі зашкодиш.	Forget him not, for there is no turning again: thou shalt not do him good, but hurt thyself.
22	22
«Згадуй про вирок наді мною, тому що він також і над тобою: мені учора, а тобі сьогодні».	Remember his judgment: for thine also shall be so; yesterday for me, and to day for thee.
23	23
З упокоєнням померлого заспокой і пам’ять про нього, й утішся про нього після відходу душі його.	When the dead is at rest, let his remembrance rest; and be comforted for him when his spirit is departed from him.
24	24
Мудрість книжна здобувається у сприятливий час дозвілля, і хто мало має своїх занять, може придбати мудрість.	The wisdom of a learned man cometh by opportunity of leisure: and he that hath little business shall become wise.
25	25
Як може зробитися мудрим той, хто править плугом і хвалиться бичем, ганяє волів і зайнятий роботами їх, і у якого розмова тільки про молодих волів?	How can he get wisdom that holdeth the plough, and that glorieth in the goad, that driveth oxen, and is occupied in their labours, and whose talk is of bullocks?
26	26
Серце його зайняте тим, щоб проводити борозни, і турбота його — про корм для телиць.	He giveth his mind to make furrows; and is diligent to give the kine fodder.
27	27
Так і усякий тесля і зодчий, що проводить ніч, як день: хто займається різьбленням, того старанність у тім, щоб урізноманітнити форму;	So every carpenter and workmaster, that laboureth night and day: and they that cut and grave seals, and are diligent to make great variety, and give themselves to counterfeit imagery, and watch to finish a work:
28	28
серце своє він спрямовує на те, щоб зображення було схоже, і турбота його — про те, щоб закінчити діло у досконалості.	The smith also sitting by the anvil, and considering the iron work, the vapour of the fire wasteth his flesh, and he fighteth with the heat of the furnace: the noise of the hammer and the anvil is ever in his ears, and his eyes look still upon the pattern of the thing that he maketh; he setteth his mind to finish his work, and watcheth to polish it perfectly:
29	29
Так і ковач, який сидить біля ковадла і думає про виріб із заліза: дим від вогню виснажує його тіло, і з жаром від печі бореться він;	So doth the potter sitting at his work, and turning the wheel about with his feet, who is alway carefully set at his work, and maketh all his work by number;
30	30
звук молота оглушає його слух, і очі його спрямовані на модель посудини;	he fashioneth the clay with his arm, and boweth down his strength before his feet; he applieth himself to lead it over; and he is diligent to make clean the furnace:
31	31
серце його спрямоване на закінчення діла, і турбота його — про те, щоб обробити його у досконалості.	all these trust to their hands; and every one is wise in his work.
32	32
Так і гончар, який сидить над своєю справою і ногами своїми крутить колесо,	Without these cannot a city be inhabited: and they shall not dwell where they will, nor go up and down:
33	33
який постійно в турботі про справу свою, і у якого обчислена вся робота його:	they shall not be sought for in public counsel, nor sit high in the congregation: they shall not sit on the judges' seat, nor understand the sentence of judgment: they cannot declare justice and judgment; and they shall not be found where parables are spoken.
34	34
рукою своєю він надає форму глині, а ногами пом’якшує її жорсткість;	But they will maintain the state of the world, and all their desire is in the work of their craft. But he that giveth his mind to the law of the most High, and is occupied in the meditation thereof,
35
він спрямовує серце до того, щоб добре закінчити посудину, і турбота його — про те, щоб очистити піч.
36
Усі вони покладаються на свої руки, і кожен умудрюється у своїй справі;
37
без них ні місто не побудується, ні жителі не населяться і не будуть жити в ньому;
38
і однак же вони у зібрання не запрошуються, на судійському сідалищі не сидять і не розмірковують про судові постанови, не вимовляють виправдання й засудження і не займаються притчами;
39
але підтримують побут житейський, і молитва їх — про успіх мистецтва їх.
Глава 39	Chapter 39

1	1
Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах:	will seek out the wisdom of all the ancients, and be occupied in prophecies.
2	2
він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч;	He will keep the sayings of the renowned men: and where subtil parables are, he will be there also.
3	3
буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч.	He will seek out the secrets of grave sentences, and be conversant in dark parables.
4	4
Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем;	He shall serve among great men, and appear before princes: he will travel through strange countries; for he hath tried the good and the evil among men.
5	5
буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми.	He will give his heart to resort early to the Lord that made him, and will pray before the most High, and will open his mouth in prayer, and make supplication for his sins.
6	6
Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої.	When the great Lord will, he shall be filled with the spirit of understanding: he shall pour out wise sentences, and give thanks unto the Lord in his prayer.
7	7
Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму,	He shall direct his counsel and knowledge, and on his secrets shall he meditate.
8	8
буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа;	He shall shew forth that which he hath learned, and shall glory in the law of the covenant of the Lord.
9	9
благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа;	Many shall commend his understanding; and so long as the world endureth, it shall not be blotted out; his memorial shall not depart away, and his name shall live from generation to generation.
10	10
він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього.	Nations shall shew forth his wisdom, and the congregation shall declare his praise.
11	11
Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік;	If he die, he shall leave a greater name than a thousand: and if he live, he shall increase it.
12	12
пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів.	Yet have I more to say, which I have thought upon; for I am filled as the moon at the full.
13	13
Народи будуть прославляти його мудрість, і суспільство буде звіщати хвалу його;	Hearken unto me, ye holy children, and bud forth as a rose growing by the brook of the field:
14	14
доки буде жити, він придбає більшу славу, ніж тисячі; а коли спочиє, збільшить її.	and give ye a sweet savour as frankincense, and flourish as a lily, send forth a smell, and sing a song of praise, bless the Lord in all his works.
15	15
Ще подумавши, розповім, бо я повний, як місяць у повноті своїй.	Magnify his name, and shew forth his praise with the songs of your lips, and with harps, and in praising him ye shall say after this manner:
16	16
Вислухайте мене, благочестиві діти, і ростіть, як троянда, що росте на полі біля потоку;	All the works of the Lord are exceeding good, and whatsoever he commandeth shall be accomplished in due season.
17	17
виточуйте пахощі, як ливан;	For at time convenient they shall all be sought out: at his commandment the waters stood as an heap, and at the words of his mouth, the receptacles of waters.
18	18
цвітіть, як лілея, поширюйте пахощі і співайте пісню;	At his commandment is done whatsoever pleaseth him; and none can hinder, when he will save.
19	19
благословляйте Господа в усіх ділах; величайте ім’я Його і прославляйте Його хвалою Його,	The works of all flesh are before him, and nothing can be hid from his eyes.
20	20
піснями вуст і гуслями і, прославляючи, говоріть так:	He seeth from everlasting to everlasting; and there is nothing wonderful before him.
21	21
усі діла Господа дуже доброчинні, і всяке повеління Його у свій час сповниться;	A man need not to say, What is this? wherefore is that? for he hath made all things for their uses.
22	22
і не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе у свій час відкриється.	His blessing covered the dry land as a river, and watered it as a flood.
23	23
За словом Його стала вода, як стіг, і за словами вуст Його з’явилися вмістилища вод.	As he hath turned the waters into saltness: so shall the heathen inherit his wrath.
24	24
У повеліннях Його — усе Його благовоління, і ніхто не може применшити спасительність їх.	As his ways are plain unto the holy; so are they stumbling-blocks unto the wicked.
25	25
Перед Ним діла всякої плоті, і неможливо сховатися від очей Його.	For the good are good things created from the beginning: so evil things for sinners.
26	26
Він передбачає з віку у вік, і нічого немає дивного перед Ним.	The principal things for the whole use of man's life are water, fire, iron, and salt, flour of wheat, honey, milk, and the blood of the grape, and oil, and clothing.
27	27
Не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе створено для свого вжитку.	All these things are for good to the godly: so to the sinners they are turned into evil.
28	28
Благословення Його покриває, як ріка, і, як потоп, напуває сушу.	There be spirits that are created for vengeance, which in their fury lay on sore strokes; in the time of destruction they pour out their force, and appease the wrath of him that made them.
29	29
Але і гніву Його зазнають народи, як колись Він перетворив води на солончаки.	Fire, and hail, and famine, and death, all these were created for vengeance;
30	30
Путі Його для святих прямі, а для беззаконних вони — спотикання.	teeth of wild beasts, and scorpions, serpents, and the sword, punishing the wicked to destruction,
31	31
Від початку для добрих створене добре, як для грішників — зле.	shall rejoice in his commandment, and they shall be ready upon earth, when need is; and when their time is come, they shall not go beyond his word.
32	32
Головні з усіх потреб для життя людини — вода, вогонь, залізо, сіль, пшеничне борошно, мед, молоко, виноградний сік, олія й одяг:	Therefore from the beginning I was resolved, and thought upon these things, and have left them in writing.
33	33
усе це благочестивим служить на користь, а грішникам може обернутися на шкоду.	All the works of the Lord are good: and he will give every needful thing in due season.
34	34
Є вітри, які створені для помсти й у люті своїй посилюють удари свої,	So that a man cannot say, This is worse than that: for in time they shall all be well approved.
35	35
під час устремління свого виливають силу і задовольняють лють Творця їх.	And therefore praise ye the Lord with the whole heart and mouth, and bless the name of the Lord.
36
Вогонь і град, голод і смерть — усе це створено для помсти;
37
зуби звірів, і скорпіони, і змії, і меч, який мститься нечестивим загибеллю, —
38
зрадіють повелінню Його і готові будуть на землі, коли будуть потрібні, й у свій час не переступлять слова Його.
39
Тому я від самого початку вирішив, обміркував і залишив у писанні,
40
що усі діла Господа прекрасні, і Він дарує усе потрібне у свій час;
41
і не можна сказати: «це гірше за те», бо усе у свій час визнане буде добрим.
42
Отже, усім серцем і вустами оспівуйте і благословляйте ім’я Господа.
Глава 40	Chapter 40

1	1
Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх.	Great travail is created for every man, and an heavy yoke is upon the sons of Adam, from the day that they go out of their mother's womb, till the day that they return to the mother of all things.
2	2
Думка про очікуване і день смерти породжує у них міркування і страх серця.	Their imagination of things to come, and the day of death, trouble their thoughts, and cause fear of heart;
3	3
Від того, хто сидить на славному престолі і до поваленого на землі і у поросі,	from him that sitteth on a throne of glory, unto him that is humbled in earth and ashes;
4	4
від того, хто носить порфиру і вінець, і до одягненого у руб’я, —	from him that weareth purple and a crown, unto him that is clothed with a linen frock.
5	5
у всякого досада і ревнощі, і знічення, і занепокоєння, і страх смерти, й обурення, і сварка, і під час заспокоєння на постелі нічний сон бентежить розум його.	Wrath, and envy, trouble, and unquietness, fear of death, and anger, and strife, and in the time of rest upon his bed his night sleep, do change his knowledge.
6	6
Мало, майже зовсім не має він спокою, і тому й уві сні він, як удень, насторожі:	Little or nothing is his rest, and afterward he is in his sleep as in a day of keeping watch, troubled in the vision of his heart, as if he were escaped out of a battle.
7	7
будучи збентеженим серцевими своїми мріями, як той, що утік з поля битви, під час безпеки своєї він пробуджується і не може надивуватися, що нічого не було страшного.	When all is safe, he awaketh, and marvelleth that the fear was nothing.
8	8
Хоч це буває з усякою плоттю, від людини до худоби, але у грішників у сім разів більше за це.	Such things happen unto all flesh, both man and beast, and sevenfold more upon sinners.
9	9
Смерть, убивство, сварка, меч, нещастя, голод, руйнація й удари, —	Death, and bloodshed, strife, and sword, calamities, famine, tribulation, and the scourge;
10	10
усе це — для беззаконних; і потоп був для них.	these things are created for the wicked, and through them came the flood.
11	11
Усе, що від землі, повертається у землю, і що з води, повертається у море.	All things that are of the earth do turn to the earth again: and that which is of the waters doth return into the sea.
12	12
Усякий подарунок і несправедливість будуть знищені, а вірність буде стояти повік.	All bribery and injustice shall be blotted out: but true dealing shall endure for ever.
13	13
Маєтки несправедливих, як потік, висохнуть і, як сильний грім при заливному дощі, прогримлять.	The goods of the unjust shall be dried up like a river, and shall vanish with noise, like a great thunder in rain.
14	14
Хто відкриває руку, той буває веселий; а злочинці остаточно загинуть.	While he openeth his hand he shall rejoice: so shall transgressors come to nought.
15	15
Нащадки нечестивих не примножать гілок, і нечисті корені — на стрімкій скелі:	The children of the ungodly shall not bring forth many branches: but are as unclean roots upon a hard rock.
16	16
осока біля усякої води і на березі ріки скошується раніше усякої іншої трави.	The weed growing upon every water and bank of a river shall be pulled up before all grass.
17	17
Доброчинність, як рай, повна благословінь, і милостиня перебуває повік.	Bountifulness is as a most fruitful garden, and mercifulness endureth for ever.
18	18
Життя задоволеного своєю долею і трудівника солодке; але перевершує обох той, хто знаходить скарб.	To labour, and to be content with that a man hath, is a sweet life: but he that findeth a treasure is above them both.
19	19
Діти і побудова міста увічнюють ім’я, але кращою за те й інше вважається бездоганна дружина.	Children and the building of a city continue a man's name: but a blameless wife is counted above them both.
20	20
Вино і музика веселять серце, але краще за те й інше — любов до мудрости.	Wine and music rejoice the heart: but the love of wisdom is above them both.
21	21
Сопілка і гуслі роблять приємним спів, але краще за них — приємний язик.	The pipe and the psaltery make sweet melody: but a pleasant tongue is above them both.
22	22
Приємність і краса бажані для очей твоїх, але більше тієї й іншої — зелень посіву.	Thine eye desireth favour and beauty: but more than both the first sprouting of corn.
23	23
Друг і приятель сходяться часом, але дружина з чоловіком — завжди.	A friend and companion never meet amiss: but above both is a wife with her husband.
24	24
Брати і покровителі — під час скорботи, але вірніше за тих та інших спасає милостиня.	Brethren and help are against time of trouble: but alms shall deliver more than them both.
25	25
Золото і срібло утверджують стопи, але надійнішою за те й інше визнається добра порада.	Gold and silver make the foot stand sure; but counsel is esteemed above them both.
26	26
Багатство і сила підносять серце, але вищий за те — страх Господній:	Riches and strength lift up the heart: but the fear of the Lord is above them both: there is no want in the fear of the Lord, and it needeth not to seek help.
27	27
у страху Господньому немає недоліку, і немає потреби шукати при ньому допомоги;	The fear of the Lord is a fruitful garden, and covereth him above all glory.
28	28
страх Господній — як благословенний рай, і наділяє його усякою славою.	My son, lead not a beggar's life; for better it is to die than to beg.
29	29
Сину мій! не живи життям убогим: краще померти, ніж просити милостиню.	The life of him that dependeth on another man's table is not to be counted for a life; for he polluteth himself with other men's meat: but a wise man well nurtured will beware thereof.
30	30
Хто задивляється на чужий стіл, того життя — не життя: він принижує душу свою чужими стравами;	Begging is sweet in the mouth of the shameless: but in his belly there shall burn a fire.
31
але людина розумна і вихована застереже себе від того.
32
У вустах безсоромного солодким здається прохання милостині, але в утробі його вогонь запалає.
Глава 41	Chapter 41

1	1
О, смерте! який гіркий спогад про тебе для людини, яка спокійно живе у своїх володіннях,	O death, how bitter is the remembrance of thee to a man that liveth at rest in his possessions, unto the man that hath nothing to vex him, and that hath prosperity in all things: yea, unto him that is yet able to receive meat!
2	2
для людини, яка нічим не заклопотана і в усьому щаслива і ще у силах приймати їжу.	O death, acceptable is thy sentence unto the needy, and unto him whose strength faileth, that is now in the last age, and is vexed with all things, and to him that despaireth, and hath lost patience!
3	3
О, смерте! утішний твій вирок для людини, яка бідує і знемагає у силах,	Fear not the sentence of death, remember them that have been before thee, and that come after; for this is the sentence of the Lord over all flesh.
4	4
для старого й обтяженого турботами про все, для того, хто не має надії і втратив терпіння.	And why art thou against the pleasure of the most High? there is no inquisition in the grave, whether thou have lived ten, or an hundred, or a thousand years.
5	5
Не бійся смертного вироку: згадай про предків твоїх і нащадків. Це вирок від Господа над усякою плоттю.	The children of sinners are abominable children, and they that are conversant in the dwelling of the ungodly.
6	6
Отже, для чого ти відвертаєшся від того, що благоугодно Всевишньому? чи десять, чи сто, чи тисяча років, —	The inheritance of sinners' children shall perish, and from their posterity shall be a perpetual reproach.
7	7
у пеклі немає дослідження про час життя.	The children will complain of an ungodly father, because they will be reproached for his sake.
8	8
Діти грішників бувають дітьми огидними і спілкуються з нечестивими.	Who be unto you, ungodly men, which have forsaken the law of the most high God! for if ye increase, it shall be to your destruction:
9	9
Спадщина дітей грішників загине, і разом з племенем їх буде поширюватися безслав’я.	and if ye be born, ye shall be born to a curse: and if ye die, a curse shall be your portion.
10	10
Нечестивому батькові будуть докоряти діти, тому що через нього вони терплять безслав’я.	All that are of the earth shall turn to earth again: so the ungodly shall go from a curse to destruction.
11	11
Горе вам, люди нечестиві, які залишили закон Бога Всевишнього!	The mourning of men is about their bodies: but an ill name of sinners shall be blotted out.
12	12
Коли ви народжуєтеся, то народжуєтеся на прокляття; і коли помираєте, то одержуєте в наділ свій прокляття.	Have regard to thy name; for that shall continue with thee above a thousand great treasures of gold.
13	13
Усе, що з землі, повернеться у землю: так нечестиві — від прокляття у погибель.	A good life hath but few days: but a good name endureth for ever.
14	14
Плач людей буває про тіла їхні, але грішників і ім’я недобре згладиться.	My children, keep discipline in peace: for wisdom that is hid, and a treasure that is not seen, what profit is in them both?
15	15
Турбуйся про ім’я, тому що воно буде з тобою довше, ніж багато тисяч золота:	A man that hideth his foolishness is better than a man that hideth his wisdom.
16	16
дням доброго життя є число, але добре ім’я перебуває повік.	Therefore be shamefaced according to my word: for it is not good to retain all shamefacedness; neither is it altogether approved in every thing.
17	17
Дотримуйтеся, діти, настановлення у мирі; а прихована мудрість і скарб невидимий — яка у них користь?	Be ashamed of whoredom before father and mother: and of a lie before a prince and a mighty man;
18	18
Краще людина, яка ховає свою дурість, ніж людина, яка ховає свою мудрість.	of an offence before a judge and ruler; of iniquity before a congregation and people; of unjust dealing before thy partner and friend;
19	19
Отже, соромтеся того, про що я скажу,	and of theft in regard of the place where thou sojournest, and in regard of the truth of God and his covenant; and to lean with thine elbow upon the meat; and of scorning to give and take;
20	20
бо не всякої соромливости добре дотримуватися і не все усіма схвалюється за істиною.	and of silence before them that salute thee; and to look upon an harlot;
21	21
Соромтеся перед батьком і матір’ю блуду, перед начальником і володарем — брехні;	and to turn away thy face from thy kinsman; or to take away a portion or a gift; or to gaze upon another man's wife;
22	22
перед суддею і князем — злочину, перед зібранням і народом — беззаконня;	or to be overbusy with his maid, and come not near her bed; or of upbraiding speeches before friends; and after thou hast given, upbraid not;
23	23
перед товаришем і другом — неправди, перед сусідами — крадіжки:	Or of iterating and speaking again that which thou hast heard; and of revealing of secrets;
24	24
соромтеся цього і перед істиною Бога і завіту Його. Соромся і спирання ліктями на стіл, обману при позичці і віддачі;	so shalt thou be truly shamefaced, and find favour before all men.
25
соромся мовчання перед тими, що вітають, задивляння на розпусну жінку, відвертання лиця від родича,
26
відбирання наділу і дару, помислу на заміжню жінку, залицяння до своєї служниці,
27
і не підходь до постелі її;
28
перед друзями соромся слів докірливих, — і після того, як ти дав, не докоряй, —
29
повторення чуток і розголошення слів таємних. І будеш істинно сором’язливий і придбаєш прихильність усякої людини.
Глава 42	Chapter 42

1	1
Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши:	Of these things be not thou ashamed, and accept no person to sin thereby:
2	2
не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому,	of the law of the most High, and his covenant; and of judgment to justify the ungodly;
3	3
суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям,	of reckoning with thy partners and travellers; or of the gift of the heritage of friends;
4	4
точности у вазі і мірах, — чи багато, чи мало придбаєш, —	of exactness of balance and weights; or of getting much or little;
5	5
неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і — скривавити ребро злому рабові.	and of merchants' indifferent selling; of much correction of children; and to make the side of an evil servant to bleed.
6	6
При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай.	Sure keeping is good, where an evil wife is; and locked up, where many hands are.
7	7
Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом.	Deliver all things in number and weight; and put all in writing that thou givest out, or receivest in.
8	8
Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини.	Be not ashamed to inform the unwise and foolish, and the extreme aged that contendeth with those that are young: thus shalt thou be truly learned, and approved of all men living.
9	9
Дочка для батька — таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її — як би не відцвіла, а у заміжжі — як би не стала гидкою;	A daughter is a wakeful care to a father; and the care for her taketh away sleep: when she is young, lest she pass away the flower of her age; and being married, lest she should be hated:
10	10
у дівоцтві — як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі — щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною.	in her virginity, lest she should be defiled and gotten with child in her father's house; and having an husband, lest she should misbehave herself; and when she is married, lest she should be barren.
11	11
Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою.	Keep a sure watch over a shameless daughter, lest she make thee a laughingstock to thine enemies, and a byword in the city, and a reproach among the people, and make thee ashamed before the multitude.
12	12
Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок:	Behold not everybody's beauty, and sit not in the midst of women.
13	13
бо як з одягу виходить міль, так від жінки — лукавство жіноче.	For from garments cometh a moth, and from women wickedness.
14	14
Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка, — жінка, яка соромить до ганьблення.	Better is the churlishness of a man than a courteous woman, a woman, I say, which bringeth shame and reproach.
15	15
Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його:	I will now remember the works of the Lord, and declare the things that I have seen: In the words of the Lord are his works.
16	16
осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої.	The sun that giveth light looketh upon all things, and the work thereof is full of the glory of the Lord.
17	17
І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його.	The Lord hath not given power to the saints to declare all his marvellous works, which the Almighty Lord firmly settled, that whatsoever is might be established for his glory.
18	18
Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку,	He seeketh out the deep, and the heart, and considereth their crafty devices: for the Lord knoweth all that can be known, and he beholdeth the signs of the world,
19	19
звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного;	declaring the things that are past, and for to come, and revealing the steps of hidden things.
20	20
не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово.	No thought escapeth him, neither any word is hidden from him.
21	21
Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік;	He hath garnished the excellent works of his wisdom, and he is from everlasting to everlasting: unto him may nothing be added, neither can he be diminished, and he hath no need of any counsellor.
22	22
Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника.	Oh how desirable are all his works! and that a man may see even to a spark.
23	23
Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри!	All these things live and remain for ever for all uses, and they are all obedient.
24	24
Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому.	All things are double one against another: and he hath made nothing imperfect.
25	25
Усі вони — удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим:	One thing establisheth the good of another: and who shall be filled with beholding his glory?
26
одне підтримує благо іншого, — і хто насититься видінням слави Його?
Глава 43	Chapter 43

1	1
Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні!	The pride of the height, the clear firmament, the beauty of heaven, with his glorious shew;
2	2
Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього!	the sun when it appeareth, declaring at his rising a marvellous instrument, the work of the most High:
3	3
У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть?	at noon it parcheth the country, and who can abide the burning heat thereof?
4	4
Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі.	A man blowing a furnace is in works of heat, but the sun burneth the mountains three times more; breathing out fiery vapours, and sending forth bright beams, it dimmeth the eyes.
5	5
Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою.	Great is the Lord that made it; and at his commandment it runneth hastily.
6	6
І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку:	He made the moon also to serve in her season for a declaration of times, and a sign of the world.
7	7
від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти;	From the moon is the sign of feasts, a light that decreaseth in her perfection.
8	8
місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні;	The month is called after her name, increasing wonderfully in her changing, being an instrument of the armies above, shining in the firmament of heaven;
9	9
це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній;	the beauty of heaven, the glory of the stars, an ornament giving light in the highest places of the Lord.
10	10
краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах!	At the commandment of the Holy One they will stand in their order, and never faint in their watches.
11	11
За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй.	Look upon the rainbow, and praise him that made it; very beautiful it is in the brightness thereof.
12	12
Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму!	It compasseth the heaven about with a glorious circle, and the hands of the most High have bended it.
13	13
Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її.	By his commandment he maketh the snow to fall apace, and sendeth swiftly the lightnings of his judgment.
14	14
Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його.	Through this the treasures are opened: and clouds fly forth as fowls.
15	15
Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи.	By his great power he maketh the clouds firm, and the hailstones are broken small.
16	16
Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду;	At his sight the mountains are shaken, and at his will the south wind bloweth.
17	17
від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер.	The noise of the thunder maketh the earth to tremble: so doth the northern storm and the whirlwind: as birds flying he scattereth the snow, and the falling down thereof is as the lighting of grasshoppers:
18	18
Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор.	the eye marvelleth at the beauty of the whiteness thereof, and the heart is astonished at the raining of it.
19	19
Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана;	The hoarfrost also as salt he poureth on the earth, and being congealed, it becometh sharp peaks.
20	20
красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце.	When the cold north wind bloweth, and the water is congealed into ice, it abideth upon every gathering together of water, and clotheth the water as with a breastplate.
21	21
І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим.	It devoureth the mountains, and burneth the wilderness, and consumeth the grass as fire.
22	22
Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати;	A present remedy of all is a mist coming speedily: a dew coming after heat refresheth.
23	23
покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву.	By his counsel he appeaseth the deep, and planteth islands therein.
24	24
Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки.	They that sail on the sea tell of the danger thereof; and when we hear it with our ears, we marvel thereat.
25	25
Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови.	For therein be strange and wondrous works, variety of all kinds of beasts, the race of whales.
26	26
Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими:	By him the end of them hath prosperous success, and by his word all things consist.
27	27
бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ.	We may speak much, and yet come short; wherefore in sum, he is all.
28	28
Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його.	How shall we be able to magnify him? for he is great above all his works.
29	29
Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе.	The Lord is terrible and very great, and marvellous is his power.
30	30
Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої.	When ye glorify the Lord, exalt him as much as ye can; for even yet will he far exceed: and when ye exalt him, put forth all your strength, and be not weary; for ye can never go far enough.
31	31
Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його!	Who hath seen him, that he might tell us? and who can magnify him as he is?
32	32
Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим;	There are yet hid greater things than these be, for we have seen but a few of his works.
33	33
і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете.	For the Lord hath made all things; and to the godly hath he given wisdom.
34
Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є?
35
Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його.
36
Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість.
Глава 44	Chapter 44

1	1
Тепер звеличимо славних мужів і батьків нашого роду:	Let us now praise famous men, and our fathers that begat us.
2	2
багато славного Господь являв через них, велич Свою від віку;	The Lord hath wrought great glory by them through his great power from the beginning.
3	3
це були володарі у царствах своїх і мужі, славетні силою; вони давали розумні поради, звіщали у пророцтвах;	Such as did bear rule in their kingdoms, men renowned for their power, giving counsel by their understanding, and declaring prophecies:
4	4
вони були керівниками народу у нарадах і у книжному навчанні.	leaders of the people by their counsels, and by their knowledge of learning meet for the people, wise and eloquent in their instruction:
5	5
Мудрі слова були у повчанні їх; вони винайшли музичні лади і написали гімни;	such as found out musical tunes, and recited verses in writing:
6	6
люди багаті, обдаровані силою, вони мирно жили в оселях своїх.	rich men furnished with ability, living peaceably in their habitations:
7	7
Усі вони були шановані між племенами своїми і у дні свої були славою.	all these were honoured in their generations, and were the glory of their times.
8	8
Є між ними такі, які залишили після себе ім’я для звіщення їх похвали, — і є такі, про яких не залишилося пам’яті, які зникли, ніби не існували, і зробилися, ніби не було їх, і діти їхні після них.	There be of them that have left a name behind them, that their praises might be reported.
9	9
Але то були мужі милости, праведні справи яких не забуваються;	And some there be, which have no memorial; who are perished, as though they had never been; and are become as though they had never been born; and their children after them.
10	10
у сімені їх перебуває добра спадщина; нащадки їх — у завітах;	But these were merciful men, whose righteousness hath not been forgotten.
11	11
сім’я їх буде твердим, і діти їхні — заради них;	With their seed shall continually remain a good inheritance, and their children are within the covenant.
12	12
сім’я їх перебуватиме до віку, і слава їх не знищиться;	Their seed standeth fast, and their children for their sakes.
13	13
тіла їхні поховані у мирі, й імена їхні живуть у роди;	Their seed shall remain for ever, and their glory shall not be blotted out.
14	14
народи будуть розповідати про їх мудрість, а Церква буде звіщати їх хвалу.	Their bodies are buried in peace; but their name liveth for evermore.
15	15
Енох догодив Господу і був узятий на небо, — образ покаяння для усіх родів.	The people will tell of their wisdom, and the congregation will shew forth their praise.
16	16
Ной виявився досконалим, праведним; під час гніву він був умилостивленням;	Enoch pleased the Lord, and was translated, being an example of repentance to all generations.
17	17
тому зробився залишком на землі, коли був потоп;	Noah was found perfect and righteous; in the time of wrath he was taken in exchange for the world; therefore was he left as a remnant unto the earth, when the flood came.
18	18
з ним укладений був вічний завіт, що ніяка плоть не знищиться більше потопом.	An everlasting covenant was made with him, that all flesh shall perish no more by the flood.
19	19
Авраам — великий батько безлічі народів, і не було подібного до нього у славі;	Abraham was a great father of many people: in glory was there none like unto him;
20	20
він зберіг закон Всевишнього і був у завіті з Ним,	who kept the law of the most High, and was in covenant with him: he established the covenant in his flesh; and when he was proved, he was found faithful.
21	21
і на своїй плоті утвердив завіт й у випробуванні виявився вірним;	Therefore he assured him by an oath, that he would bless the nations in his seed, and that he would multiply him as the dust of the earth, and exalt his seed as the stars, and cause them to inherit from sea to sea, and from the river unto the utmost part of the land.
22	22
тому Господь з клятвою обіцяв йому, що у сімені його благословляться усі народи;	With Isaac did he establish likewise, for Abraham his father's sake, the blessing of all men, and the covenant,
23	23
обіцяв примножити його як порох землі, і піднести сім’я його як зірки, і дати їм спадщину від моря до моря і від ріки до краю землі.	and made it rest upon the head of Jacob. He acknowledged him in his blessing, and gave him an heritage, and divided his portions; among the twelve tribes did he part them.
24
Й Ісааку заради Авраама, батька його, Він також підтвердив благословення усіх людей і завіт;
25
і воно ж спочило на голові Якова:
26
Він ущедрив його Своїми благословеннями і дав йому у спадщину землю, і відокремив ділянки її і розділив між дванадцятьма колінами.
27
І вивів від нього мужа милости, який придбав любов у очах усякої плоті,
Глава 45	Chapter 45

1	1
улюбленого Богом і людьми Мойсея, якого пам’ять благословенна.	And he brought out of him a merciful man, which found favour in the sight of all flesh; even Moses, beloved of God and men, whose memorial is blessed.
2	2
Він зрівняв його у славі зі святими і звеличив його ділами на страх ворогам;	He made him like to the glorious saints, and magnified him, so that his enemies stood in fear of him.
3	3
Він його словом припиняв дивні знамення, прославив його перед лицем царів, давав через нього повеління до народу його і показав йому від слави Своєї.	By his words he caused the wonders to cease, and he made him glorious in the sight of kings, and gave him a commandment for his people, and shewed him part of his glory.
4	4
За вірність і лагідність його Він освятив його, обрав Собі з усіх людей,	He sanctified him in his faithfulness and meekness, and chose him out of all men.
5	5
сподобив його чути голос Його, увів його у морок	He made him to hear his voice, and brought him into the dark cloud, and gave him commandments before his face, even the law of life and knowledge, that he might teach Jacob his covenants, and Israel his judgments.
6	6
і дав йому лицем до лиця заповіді, закон життя і відання, щоб він навчив Якова завіту й Ізраїля — постановам Його.	He exalted Aaron, an holy man like unto him, even his brother, of the tribe of Levi.
7	7
Він підняв Аарона, подібного до нього святого, брата його, з коліна Левіїного, —	An everlasting covenant he made with him, and gave him the priesthood among the people; he beautified him with comely ornaments, and clothed him with a robe of glory.
8	8
уклав з ним вічний завіт і дав йому священство у народі; Він благословив його особливою прикрасою й оперезав його поясом слави;	He put upon him perfect glory; and strengthened him with rich garments, with breeches, with a long robe, and the ephod.
9	9
Він наділив його вищою прикрасою й облачив його в багатий одяг:	And he compassed him with pomegranates and with many golden bells round about, that as he went there might be a sound, and a noise made that might be heard in the temple for a memorial to the children of his people;
10	10
у спідній одяг, в подир та ефод;	with a holy garment, with gold, and blue silk, and purple, the work of the embroiderer, with a breastplate of judgment, with the revealers of truth;
11	11
і оточив його золотими яблуками і дуже багатьма дзвіночками, щоб при ходінні його вони видавали звук, щоб зробити чутним у храмі дзвін для нагадування синам народу Його;	with twisted scarlet, the work of the cunning workman, with precious stones graven like seals, and set in gold, the work of the jeweller, with a writing engraved for a memorial, after the number of the tribes of Israel.
12	12
наділив його одежею святою із золота і гіацинтової вовни і крученого висону мистецької роботи, словом суду, уримом і тумимом,	He set a crown of gold upon the mitre, wherein was engraven Holiness, an ornament of honour, a costly work, the desires of the eyes, goodly and beautiful.
13	13
червленим тканням майстерної роботи, коштовними каменями, вирізаними як на печатці, у золотій оправі гранувальної роботи, з вирізаними на пам’ять накресленнями імен за числом колін Ізраїлевих;	Before him there were none such, neither did ever any stranger put them on, but only his children and his children's children perpetually.
14	14
на кидарі його — золотий вінець, знамення святині, слава достоїнства: велична прикраса, діло мистецтва, приємна для очей.	Their sacrifices shall be wholly consumed every day twice continually.
15	15
Раніше нього не було цього від віку:	Moses consecrated him, and anointed him with holy oil; this was appointed unto him by an everlasting covenant, and to his seed, so long as the heavens should remain, that they should minister unto him, and execute the office of the priesthood, and bless the people in his name.
16	16
хто не належав до його племені, не одягався так, тільки сини його і нащадки його в усі часи.	He chose him out of all men living to offer sacrifices to the Lord, incense, and a sweet savour, for a memorial, to make reconciliation for his people.
17	17
Жертви їх приносяться щодня, завжди по двічі.	He gave unto him his commandments, and authority in the statutes of judgments, that he should teach Jacob the testimonies, and inform Israel in his laws.
18	18
Мойсей наповнив руки його і помазав його святим єлеєм:	Strangers conspired together against him, and maligned him in the wilderness, even the men that were of Dathan's and Abiron's side, and the congregation of Core, with fury and wrath.
19	19
йому постановлено у вічний завіт і сімені його на дні неба, щоб вони служили Йому і разом священнодіяли і благословляли народ Його ім’ям Його;	This the Lord saw, and it displeased him, and in his wrathful indignation were they consumed: he did wonders upon them, to consume them with the fiery flame.
20	20
Він обрав його з усіх живих, щоб приносити Господу жертву, куріння і пахощі у пам’ять умилостивлення за народ свій;	But he made Aaron more honourable, and gave him an heritage, and divided unto him the firstfruits of the increase; especially he prepared bread in abundance:
21	21
Він дав йому Свої заповіді і владу у постановах судових, щоб навчати Якова одкровень і наставляти Ізраїля у законі Його.	for they eat of the sacrifices of the Lord, which he gave unto him and his seed.
22	22
Повстали проти нього чужі, і позаздрили йому у пустелі люди, які пристали до Дафана й Авирона, і збіговисько Корея у люті і гніві;	Howbeit in the land of the people he had no inheritance, neither had he any portion among the people: for the Lord himself is his portion and inheritance.
23	23
Господь побачив і Йому неугодне було це, — і вони загинули від люті гніву.	The third in glory is Phinees the son of Eleazar, because he had zeal in the fear of the Lord, and stood up with good courage of heart when the people were turned back, and made reconciliation for Israel.
24	24
Він учинив над ними чудо, знищивши їх полум’ям вогню Свого.	Therefore was there a covenant of peace made with him, that he should be the chief of the sanctuary and of his people, and that he and his posterity should have the dignity of the priesthood for ever:
25	25
І примножив славу Аарона і дав йому спадщину — відділив їм початки плодів:	according to the covenant made with David son of Jesse, of the tribe of Juda, that the inheritance of the king should be to his posterity alone: so the inheritance of Aaron should also be unto his seed.
26	26
насамперед підготував їм хліб для насичення, бо вони їдять і жертви Господні, які Він дав йому і сімені його;	God give you wisdom in your heart to judge his people in righteousness, that their good things be not abolished, and that their glory may endure for ever.
27
але він не повинен мати спадщини на землі народу і немає йому наділу між народом, тому що Він Сам наділ і спадщина його.
28
Також і Финеєс, син Єлеазара, третій за славою, тому що він ревнував за страх Господній і, при відпадінні народу, устояв у доброму настрої душі своєї й умилостивив Господа до Ізраїля;
29
тому укладено з ним завіт миру, щоб бути йому предстоятелем святих і народу свого, щоб йому і сімені його належало достоїнство священства навіки.
30
Як за завітом з Давидом, сином Ієссея з коліна Іудиного, царська спадщина переходила від сина до сина, так спадщина священства належала Аарону і сімені його.
31
Нехай дасть нам Бог мудрість у нашому серці — судити народ Його справедливо, щоб не загинули блага їх і слава їх перебувала у роди їх.
Глава 46	Chapter 46

1	1
Сильний був у битвах Ісус Навин і був спадкоємцем Мойсея у пророцтвах.	Jesus the son of Nave was valiant in the wars, and was the successor of Moses in prophecies, who according to his name was made great for the saving of the elect of God, and taking vengeance of the enemies that rose up against them, that he might set Israel in their inheritance.
2	2
Відповідно до імені свого, він був великий у спасінні обраних Божих, коли мстився повсталим ворогам, щоб ввести Ізраїля у спадщину його.	How great glory gat he, when he did lift up his hands, and stretched out his sword against the cities!
3	3
Як він прославився, коли підняв руки свої і простяг меч на міста!	Who before him has so stood? for the Lord himself brought his enemies over to him.
4	4
Хто раніше нього так стояв? Бо він вів битви Господні.	Did not the sun go back by his means? and was not one day as long as two?
5	5
Чи не його рукою зупинене було сонце, і один день був наче два?	He called upon the most high Lord, when the enemies pressed upon him on every side; and the great Lord heard him.
6	6
Він воззвав до Всевишнього Владики, коли з усіх боків стисли його вороги, і великий Господь почув його:	And with hailstones of mighty power he made the battle to fall violently upon the nations, and by their falling he destroyed them that resisted, that the nations might know all their strength, because he fought in the sight of the Lord, and he followed the Mighty One.
7	7
каміння граду з могутньою силою кинув Він на ворожий народ і погубив супротивників на схилі гори,	In the time of Moses also he did a work of mercy, he and Caleb the son of Jephunne, in that they withstood the enemy, and withheld the people from sin, and appeased the wicked murmuring.
8	8
щоб язичники пізнали всеозброєння його, що війна його була перед Господом, а він тільки йшов за Всемогутнім.	And of six hundred thousand people on foot, they two alone were preserved to bring them into the heritage, even unto the land that floweth with milk and honey.
9	9
І у дні Мойсея він зробив благодіяння, він і Халев, син Ієфоннії, — тим, що вони протистояли ворогам, утримували народ від гріха й утихомирювали зле ремство.	The Lord gave strength also unto Caleb, which remained with him unto his old age: so that he entered upon the high places of the land, and his seed obtained it for an heritage:
10	10
І вони тільки двоє з шестисот тисяч, які подорожували, були врятовані, щоб ввести народ у спадщину — у землю, яка тече молоком і медом.	that all the children of Israel might see that it is good to follow the Lord.
11	11
І дав Господь Халеву міць, яка збереглася у ньому до старости, зійти на висоту землі, і сім’я його одержало спадщину,	And concerning the judges, every one by name, whose heart went not a whoring, nor departed from the Lord, let their memory be blessed.
12	12
щоб бачили усі сини Ізраїлеві, що благо йти за Господом.	Let their bones flourish out of their place, and let the name of them that were honoured be continued upon their children.
13	13
Також і судді, кожен за своїм ім’ям, серце яких не помилялося і які не відверталися від Господа, — нехай буде пам’ять їх у благословеннях!	Samuel, the prophet of the Lord, beloved of his Lord, established a kingdom, and anointed princes over his people.
14	14
Нехай процвітуть кості їх від місця свого,	By the law of the Lord he judged the congregation, and the Lord had respect unto Jacob.
15	15
й ім’я їх нехай перейде до синів їхніх у прославлянні їх!	By his faithfulness he was found a true prophet, and by his word he was known to be faithful in vision.
16	16
Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, заснував царство і помазав царів народу своєму;	He called upon the mighty Lord, when his enemies pressed upon him on every side, when he offered the sucking lamb.
17	17
він судив народ за законом Господнім, і Господь споглядав на Якова;	And the Lord thundered from heaven, and with a great noise made his voice to be heard.
18	18
за вірою своєю він був істинним пророком, і у словах його визнана вірність видіння.	And he destroyed the rulers of the Tyrians, and all the princes of the Philistines.
19	19
Він воззвав до Всемогутнього Господа, коли звідусюди тіснили його вороги, і приніс у жертву молодого агнця, —	And before his long sleep he made protestation in the sight of the Lord and his anointed, I have not taken any man's goods, so much as a shoe: and no man did accuse him.
20	20
і Господь загримів з неба й у сильному шумі чутним зробив голос Свій,	And after his death he prophesied, and shewed the king his end, and lifted up his voice from the earth in prophecy, to blot out the wickedness of the people.
21
і знищив вождів тирських і всіх князів филистимських.
22
Ще раніше часу вічного упокоєння свого він засвідчив перед Господом і помазаником Його: «майна, ні навіть взуття, я не брав ні від кого», і ніхто не докорив йому.
23
Він пророкував і після смерти своєї, і прорік цареві смерть його, й у пророцтві підняв із землі голос свій, що беззаконний народ знищиться.
Глава 47	Chapter 47

1	1
Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида.	And after him rose up Nathan to prophesy in the time of David.
2	2
Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих.	As is the fat taken away from the peace offering, so was David chosen out of the children of Israel.
3	3
Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами.	He played with lions as with kids, and with bears as with lambs.
4	4
В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу,	Slew he not a giant, when he was yet but young? and did he not take away reproach from the people, when he lifted up his hand with the stone in the sling, and beat down the boasting of Goliath?
5	5
коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа?	for he called upon the most high Lord; and he gave him strength in his right hand to slay that mighty warrior, and set up the horn of his people.
6	6
Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого.	So the people honoured him with ten thousands, and praised him in the blessings of the Lord in that he gave him a crown of glory.
7	7
Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави,	For he destroyed the enemies on every side, and brought to nought the Philistines his adversaries, and brake their horn in sunder unto this day.
8	8
бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх.	In all his works he praised the Holy One most high with words of glory; with his whole heart he sang songs, and loved him that made him.
9	9
Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали;	He set singers also before the altar, that by their voices they might make sweet melody, and daily sing praises in their songs.
10	10
від усього серця він оспівував і любив Творця свого.	He beautified their feasts, and set in order the solemn times until the end, that they might praise his holy name, and that the temple might sound from morning.
11	11
І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви.	The Lord took away his sins, and exalted his horn for ever: he gave him a covenant of kings, and a throne of glory in Israel.
12	12
Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище.	After him rose up a wise son, and for his sake he dwelt at large.
13	13
І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі.	Solomon reigned in a peaceable time, and was honoured; for God made all quiet round about him, that he might build an house in his name, and prepare his sanctuary for ever.
14	14
Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо.	How wise wast thou in thy youth, and, as a flood, filled with understanding!
15	15
Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки.	Thy soul covered the whole earth, and thou filledst it with dark parables.
16	16
Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму!	Thy name went far unto the islands; and for thy peace thou wast beloved.
17	17
Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами;	The countries marvelled at thee for thy songs, and proverbs, and parables, and interpretations.
18	18
ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій;	By the name of the Lord God, which is called the Lord God of Israel, thou didst gather gold as tin, and didst multiply silver as lead.
19	19
за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни.	Thou didst bow thy loins unto women, and by thy body thou wast brought into subjection.
20	20
В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля,	Thou didst stain thy honour, and pollute thy seed: so that thou broughtest wrath upon thy children, and wast grieved for thy folly.
21	21
ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець.	So the kingdom was divided, and out of Ephraim ruled a rebellious kingdom.
22	22
Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм;	But the Lord will never leave off his mercy, neither shall any of his works perish, neither will he abolish the posterity of his elect, and the seed of him that loveth him he will not take away: wherefore he gave a remnant unto Jacob, and out of him a root unto David.
23	23
ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство.	Thus rested Solomon with his fathers, and of his seed he left behind him Roboam, even the foolishness of the people, and one that had no understanding, who turned away the people through his counsel. There was also Jeroboam the son of Nebat, who caused Israel to sin, and shewed Ephraim the way of sin:
24	24
Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його.	and their sins were multiplied exceedingly, that they were driven out of the land.
25	25
І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього.	For they sought out all wickedness, till the vengeance came upon them.
26
І спочив Соломон з батьками своїми
27
і залишив після себе від сімені свого безумство народу,
28
убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради,
29
й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха.
30
І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї;
31
і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста.
Глава 48	Chapter 48

1	1
І повстав Ілля пророк, як вогонь, і слово його горіло, як світильник.	Then stood up Elias the prophet as fire, and his word burned like a lamp.
2	2
Він навів на них голод і ревністю своєю зменшив число їх;	He brought a sore famine upon them, and by his zeal he diminished their number.
3	3
словом Господнім він закрив небо і тричі зводив вогонь.	By the word of the Lord he shut up the heaven, and also three times brought down fire.
4	4
Як прославився ти, Іллє, чудесами твоїми, і хто може зрівнятися з тобою у славі!	O Elias, how wast thou honoured in thy wondrous deeds! and who may glory like unto thee!
5	5
Ти воскресив мертвого від смерти і з пекла словом Всевишнього;	Who didst raise up a dead man from death, and his soul from the place of the dead, by the word of the most High:
6	6
ти зводив у загибель царів і знатних з ложа їх;	who broughtest kings to destruction, and honourable men from their bed:
7	7
ти чув на Синаї викриття їх і на Хориві суди помсти;	who heardest the rebuke of the Lord in Sinai, and in Horeb the judgment of vengeance:
8	8
ти помазав царів на воздаяння і пророків — у спадкоємці собі;	who anointedst kings to take revenge, and prophets to succeed after him:
9	9
ти захоплений був вогненним вихором на колісниці з вогненними конями;	who wast taken up in a whirlwind of fire, and in a chariot of fiery horses:
10	10
ти призначений був на викриття у свої часи, щоб утихомирити гнів, раніше ніж перейде він у лють, — навернути серце батька до сина і відновити коліна Якова.	who wast ordained for reproofs in their times, to pacify the wrath of the Lord's judgment, before it brake forth into fury, and to turn the heart of the father unto the son, and to restore the tribes of Jacob.
11	11
Блаженні ті, що бачили тебе і прикрашені любов’ю, — і ми життям поживемо.	Blessed are they that saw thee, and slept in love; for we shall surely live.
12	12
Ілля схований був вихором, — і Єлисей сповнився духом його	Elias it was, who was covered with a whirlwind; and Eliseus was filled with his spirit: whilst he lived, he was not moved with the presence of any prince, neither could any bring him into subjection.
13	13
й у дні свої не тремтів перед князем, і ніхто не пересилив його;	No word could overcome him; and after his death his body prophesied.
14	14
ніщо не здолало його, і після успіння його пророкувало тіло його.	He did wonders in his life, and at his death were his works marvellous.
15	15
І за життя свого творив він чудеса, і після смерти дивні були діла його.	For all this the people repented not, neither departed they from their sins, till they were spoiled and carried out of their land, and were scattered through all the earth: yet there remained a small people, and a ruler in the house of David:
16	16
Попри все те, народ не покаявся, і не відступили від гріхів своїх, доки не були полонені із землі своєї і розсіяні по всій землі.	of whom some did that which was pleasing to God, and some multiplied sins.
17	17
І залишилося дуже мало народу і князь із дому Давидового.	Ezekias fortified his city, and brought in water into the midst thereof: he digged the hard rock with iron, and made wells for waters.
18	18
Деякі з них робили угодне Богу, а деякі примножували гріхи.	In his time Sennacherib came up, and sent Rabsaces, and lifted up his hand against Sion, and boasted proudly.
19	19
Єзекія зміцнив місто своє і провів усередину його воду, пробив залізом скелю й улаштував сховища для води.	Then trembled their hearts and hands, and they were in pain, as women in travail.
20	20
У дні його зробив навалу Сеннахирим і послав до нього Рабсака, який підняв руку свою на Сион і дуже величався у гордості своїй.	But they called upon the Lord who is merciful, and stretched out their hands toward him: and immediately the Holy One heard them out of heaven, and delivered them by the ministry of Esay.
21	21
Тоді затремтіли серця і руки їх, і вони мучилися, як ті, що народжують;	He smote the host of the Assyrians, and his angel destroyed them.
22	22
і воззвали вони до Господа милосердного, простягнувши до Нього руки свої,	For Ezekias had done the thing that pleased the Lord, and was strong in the ways of David his father, as Esay the prophet, who was great and faithful in his vision, had commanded him.
23	23
і Святий скоро почув їх з неба і визволив їх рукою Ісаї;	In his time the sun went backward, and he lengthened the king's life.
24	24
Він уразив військо ассиріян, і ангел Його знищив їх,	He saw by an excellent spirit what should come to pass at the last, and he comforted them that mourned in Sion.
25	25
бо Єзекія робив угодне Господу і міцно тримався шляхів Давида, батька свого, як заповів пророк Ісая, великий і вірний у видіннях своїх.	He shewed what should come to pass for ever, and secret things or ever they came.
26
У його дні сонце відступило назад, і він додав життя цареві.
27
Великим духом своїм він передбачив віддалене майбутнє і втішав тих, що тужили у Сионі;
28
до віку сповіщав він майбутнє і потаємне, раніше, ніж воно сповнилося.
Глава 49	Chapter 49

1	1
Пам’ять Іосії — як сполука фіміаму, приготована майстерністю мироварника:	The remembrance of Josias is like the composition of the perfume that is made by the art of the apothecary: it is sweet as honey in all mouths, and as music at a banquet of wine.
2	2
в усяких устах вона буде солодка, як мед, і як музика при частуванні вином.	He behaved himself uprightly in the conversion of the people, and took away the abominations of iniquity.
3	3
Він успішно діяв у наверненні народу і знищив мерзоти беззаконня;	He directed his heart unto the Lord, and in the time of the ungodly he established the worship of God.
4	4
він спрямував до Господа серце своє і у дні беззаконних утвердив благочестя.	All, except David and Ezekias and Josias, were defective: for they forsook the law of the most High, even the kings of Juda failed;
5	5
Крім Давида, Єзекії та Іосії, усі тяжко згрішили,	for they gave their power unto others, and their glory to a strange nation.
6	6
бо залишили закон Всевишнього; царі юдейські припинилися,	They burnt the chosen city of the sanctuary, and made the streets desolate, according to the prophecy of Jeremias.
7	7
бо передали ріг свій іншим і славу свою — чужому народові.	For they entreated him evil, who nevertheless was a prophet, sanctified in his mother's womb, that he might root out, and afflict, and destroy; and that he might build up also, and plant.
8	8
Обране місто святині спалене, і вулиці його спустошені, як пророкував Єремія,	It was Ezekiel who saw the glorious vision, which was shewed him upon the chariot of the cherubim.
9	9
якого вони ображали, хоча він ще в утробі був освячений на пророка, щоб викорінювати, вражати і погубляти, так само як будувати і насаджувати.	For he made mention of the enemies under the figure of the rain, and directed them that went right.
10	10
Єзекиїль бачив явлення слави, яку Бог показав йому на херувимській колісниці;	And of the twelve prophets let the memorial be blessed, and let their bones flourish again out of their place: for they comforted Jacob, and delivered them by assured hope.
11	11
він нагадував про ворогів під образом дощу і сповіщав добре тим, хто виправляв путі свої.	How shall we magnify Zorobabel? he was even as a signet on the right hand:
12	12
І дванадцять пророків — нехай процвітуть кості їхні на місці своїм! — утішали Якова і спасали їх вірною надією.	So was Jesus the son of Josedec: who in their time builded the house, and set up an holy temple to the Lord, which was prepared for everlasting glory.
13	13
Як звеличимо Зоровавеля? І він — як перстень на правій руці;	And among the elect was Neemias, whose renown is great, who raised up for us the walls that were fallen, and set up the gates and the bars, and raised up our ruins again.
14	14
також Ісус, син Іоседека: вони у дні свої побудували дім і відновили святий храм Господу, призначений на вічну славу.	But upon the earth was no man created like Enoch; for he was taken from the earth.
15	15
Велика пам’ять і Неємії, який відбудував нам зруйновані стіни, поставив ворота і запори і відновив зруйновані доми наші.	Neither was there a man born like unto Joseph, a governor of his brethren, a stay of the people, whose bones were regarded of the Lord.
16	16
Не було на землі нікого зі створених, подібного до Еноха, — бо він був узятий від землі,	Sem and Seth were in great honour among men, and so was Adam above every living thing in the creation.
17
і не народився такий муж, як Йосиф, глава братів, опора народу, — і кості його були вшановані.
18
Прославилися між людьми Сим і Сиф, але вище за все живе у творінні — Адам.
Глава 50	Chapter 50

1	1
Симон, син Онії, великий священик, за життя свого виправив дім і у дні свої укріпив храм:	Simon the high priest, the son of Onias, who in his life repaired the house again, and in his days fortified the temple:
2	2
ним покладена основа подвійного узвишшя — зведення високої огорожі храму;	and by him was built from the foundation the double height, the high fortress of the wall about the temple:
3	3
у дні його зменшене водоймище, окружність мідного моря;	in his days the cistern to receive water, being in compass as the sea, was covered with plates of brass:
4	4
щоб охоронити народ свій від біди, він укріпив місто проти облоги.	he took care of the temple that it should not fall, and fortified the city against besieging:
5	5
Яким величним був він серед народу, при виході із завіси храму!	how was he honoured in the midst of the people in his coming out of the sanctuary!
6	6
Як ранкова зірка серед хмар, як місяць, повний днями,	He was as the morning star in the midst of a cloud, and as the moon at the full:
7	7
як сонце, що сяє над храмом Всевишнього, і як веселка, що сяє у величних хмарах,	as the sun shining upon the temple of the most High, and as the rainbow giving light in the bright clouds:
8	8
як цвітіння троянд у весняні дні, як лілеї біля джерел вод, як гілка ливану в літні дні,	and as the flower of roses in the spring of the year, as lilies by the rivers of waters, and as the branches of the frankincense tree in the time of summer:
9	9
як вогонь з ладаном у кадильниці,	as fire and incense in the censer, and as a vessel of beaten gold set with all manner of precious stones:
10	10
як кований із золота сосуд, прикрашений усякими коштовними каменями,	and as a fair olive tree budding forth fruit, and as a cypress tree which groweth up to the clouds.
11	11
як олива з плодами, і як кипарис, що піднімається до хмар.	When he put on the robe of honour, and was clothed with the perfection of glory, when he went up to the holy altar, he made the garment of holiness honourable.
12	12
Коли він приймав чудовий одяг і вдягався в усі величні прикраси, то, при сходженні до святого жертовника, освітлював блиском окружність святилища.	When he took the portions out of the priests' hands, he himself stood by the hearth of the altar, compassed with his brethren round about, as a young cedar in Libanus; and as palm trees compassed they him round about.
13	13
Також, коли він приймав жертовні частини з рук священиків, стоячи біля вогню жертовника, —	So were all the sons of Aaron in their glory, and the oblations of the Lord in their hands, before all the congregation of Israel.
14	14
довкола нього був вінець братів, як паростки кедру на Ливані, і вони оточували його як фінікові гілки,	And finishing the service at the altar, that he might adorn the offering of the most high Almighty,
15	15
і всі сини Аарона у славі своїй, і приношення Господу у руках їх перед усім зібранням Ізраїля.	he stretched out his hand to the cup, and poured of the blood of the grape, he poured out at the foot of the altar a sweetsmelling savour unto the most high King of all.
16	16
У довершення служб на вівтарі, щоб увінчати приношення Всевишньому Вседержителю,	Then shouted the sons of Aaron, and sounded the silver trumpets, and made a great noise to be heard, for a remembrance before the most High.
17	17
він простягав свою руку до жертовної чаші, вливав у неї з винограду кров і виливав її до підніжжя жертовника для пахощів Вишньому Всецарю.	Then all the people together hasted, and fell down to the earth upon their faces to worship their Lord God Almighty, the most High.
18	18
Тоді сини Ааронові викликували, сурмили кованими трубами і видавали гучний голос у нагадування перед Всевишнім.	The singers also sang praises with their voices, with great variety of sounds was there made sweet melody.
19	19
Тоді весь народ разом поспішав падати лицем на землю, щоб поклонитися Господу своєму, Вседержителю, Богу Вишньому;	And the people besought the Lord, the most High, by prayer before him that is merciful, till the solemnity of the Lord was ended, and they had finished his service.
20	20
а піснеспівці вихваляли Його своїми голосами; у великому храмі лунав солодкий спів,	Then he went down, and lifted up his hands over the whole congregation of the children of Israel, to give the blessing of the Lord with his lips, and to rejoice in his name.
21	21
і народ молився Господу Всевишньому молитвою перед Милосердним, доки звершувалося славослів’я Господа, — і так закінчували вони службу Йому.	And they bowed themselves down to worship the second time, that they might receive a blessing from the most High.
22	22
Тоді він, зійшовши, підіймав руки свої на все зібрання синів Ізраїлевих, щоб устами своїми подати благословення Господа і похвалитися ім’ям Його;	Now therefore bless ye the God of all, which only doeth wondrous things every where, which exalteth our days from the womb, and dealeth with us according to his mercy.
23	23
народ повторював поклоніння, щоб прийняти благословення від Всевишнього.	He grant us joyfulness of heart, and that peace may be in our days in Israel for ever:
24	24
І нині усі благословляйте Бога, Який скрізь робить великі діла, Який продовжив дні наші від утроби і чинить з нами за милістю Своєю:	that he would confirm his mercy with us, and deliver us at his time!
25	25
нехай дасть Він нам веселість серця, і нехай буде у дні наші мир у Ізраїлі до днів віку;	There be two manner of nations which my heart abhorreth, and the third is no nation:
26	26
нехай збереже милість Свою до нас й у свій час нехай визволить нас!	they that sit upon the mountain of Samaria, and they that dwell among the Philistines, and that foolish people that dwell in Sichem.
27	27
Двома народами гребує душа моя, а третій не є народ:	Jesus the son of Sirach of Jerusalem hath written in this book the instruction of understanding and knowledge, who out of his heart poured forth wisdom.
28	28
це ті, що сидять на горі Сеїр, филистимляни, і нерозумний народ, який живе у Сикимах.	Blessed is he that shall be exercised in these things: and he that layeth them up in his heart shall become wise.
29	29
Вчення мудрости і розсудливости окреслив у книзі цій я, Ісус, син Сирахів, єрусалимлянин, який вилив мудрість від серця свого.	For if he do them, he shall be strong to all things: for the light of the Lord is his path.
30
Блаженний, хто буде вправлятися у цих наставляннях, — і хто покладе їх на серце, той стане мудрим;
31
а якщо буде виконувати, то усе зможе; бо світло Господнє — путь його.
Глава 51	Chapter 51

0
Молитва Ісуса, сина Сирахового
1	1
Прославлю Тебе, Господи Царю, і звеличу Тебе, Бога, Спасителя мого; прославляю ім’я Твоє,	I will thank thee, O Lord and King, and praise thee, O God my Saviour: I do give praise unto thy name:
2	2
бо Ти був мені покровителем і помічником	for thou art my defender and helper, and hast preserved my body from destruction, and from the snare of the slanderous tongue, and from the lips that forge lies, and hast been mine helper against mine adversaries:
3	3
і визволив тіло моє від погибелі й від сіті наклепницького язика, від уст, що сплітають неправду; і проти повсталих на мене Ти був мені помічником	and hast delivered me, according to the multitude of thy mercies and greatness of thy name, from the teeth of them that were ready to devour me, and out of the hands of such as sought after my life, and from the manifold afflictions which I had;
4	4
і визволив мене, з великої милости і заради імені Твого, від скреготу зубів, готових пожерти мене,	from the choking of fire on every side, and from the midst of the fire which I kindled not;
5	5
від руки тих, що шукали душі моєї, від багатьох скорбот, які я мав;	from the depth of the belly of hell, from an unclean tongue, and from lying words.
6	6
від задушливого з усіх боків вогню і з середовища полум’я, в якому я не згорів;	By an accusation to the king from an unrighteous tongue my soul drew near even unto death, my life was near to the hell beneath.
7	7
із глибини утроби пекла, від язика нечистого і слова неправдивого, від наклепу перед царем язика неправедного.	They compassed me on every side, and there was no man to help me: I looked for the succour of men, but there was none.
8	8
Душа моя близька була до смерти,	Then thought I upon thy mercy, O Lord, and upon thy acts of old, how thou deliverest such as wait for thee, and savest them out of the hands of the enemies.
9	9
і життя моє було біля глибини пекла:	Then lifted I up my supplication from the earth, and prayed for deliverance from death.
10	10
з усіх боків оточували мене, і не було того, хто допомагає; шукав я очима заступництва від людей, — і не було його.	I called upon the Lord, the Father of my Lord, that he would not leave me in the days of my trouble, and in the time of the proud, when there was no help.
11	11
І згадав я про Твою, Господи, милість і про діла Твої від віку,	I will praise thy name continually, and will sing praise with thanksgiving; and so my prayer was heard:
12	12
що Ти визволяєш тих, хто надіється на Тебе, і спасаєш їх від руки ворогів.	for thou savedst me from destruction, and deliveredst me from the evil time: therefore will I give thanks, and praise thee, and bless thy name, O Lord.
13	13
І я підніс від землі моління моє і молився про спасіння від смерти:	When I was yet young, or ever I went abroad, I desired wisdom openly in my prayer.
14	14
воззвав я до Господа, Отця Господа мого, щоб Він не залишив мене у дні скорботи, коли не було допомоги від людей гордовитих.	I prayed for her before the temple, and will seek her out even to the end.
15	15
Буду хвалити ім’я Твоє безперестанно й оспівувати у славослів’ї, бо молитва моя була почута;	Even from the flower till the grape was ripe hath my heart delighted in her: my foot went the right way, from my youth up sought I after her.
16	16
Ти спас мене від загибелі і визволив мене від злого часу.	I bowed down mine ear a little, and received her, and gat much learning.
17	17
За це я буду прославляти і хвалити Тебе і благословляти ім’я Господа.	I profited therein, therefore will I ascribe the glory unto him that giveth me wisdom.
18	18
Будучи ще юнаком, раніше ніж пішов я подорожувати, відкрито шукав я мудрости у молитві моїй:	For I purposed to do after her, and earnestly I followed that which is good; so shall I not be confounded.
19	19
перед храмом я молився про неї, і до кінця буду шукати її; ніби від кольору винограду, що зріє;	My soul hath wrestled with her, and in my doings I was exact: I stretched forth my hands to the heaven above, and bewailed my ignorances of her.
20	20
серце моє радіє за неї; нога моя йшла прямим шляхом, я стежив за нею від юности моєї.	I directed my soul unto her, and I found her in pureness: I have had my heart joined with her from the beginning, therefore shall I not be forsaken.
21	21
Потроху нахиляв я вухо моє і приймав її, і знаходив у ній багато наставлянь для себе:	My heart was troubled in seeking her: therefore have I gotten a good possession.
22	22
мені був успіх у ній.	The Lord hath given me a tongue for my reward, and I will praise him therewith.
23	23
Воздам славу Тому, Хто дає мені мудрість.	Draw near unto me, ye unlearned, and dwell in the house of learning.
24	24
Я зважився йти за нею, ревнував про добро, і не посоромлюсь.	Wherefore are ye slow, and what say ye of these things, seeing your souls are very thirsty?
25	25
Душа моя подвизалася заради неї, і у ділах моїх я був точний;	I opened my mouth, and said, Buy her for yourselves without money.
26	26
простягав руки мої до висоти й усвідомлював моє неуцтво.	Put your neck under the yoke, and let your soul receive instruction: she is hard at hand to find.
27	27
Я спрямував до неї душу мою, і серце моє віддав їй із самого початку —	Behold with your eyes, how that I have had but little labour, and have gotten unto me much rest.
28	28
і при чистоті досяг її; тому не буду залишений нею.	Get learning with a great sum of money, and get much gold by her.
29	29
І подвиглися нутрощі мої, щоб шукати її; тому я придбав добре надбання.	Let your soul rejoice in his mercy, and be not ashamed of his praise.
30	30
У нагороду мені Бог дав язик, і ним я буду хвалити Його.	Work your work betimes, and in his time he will give you your reward.
31
Наблизьтеся до мене, ненавчені, й оселіться у домі навчання,
32
бо ви маєте потребу у цьому, і душі ваші сильно жадають.
33
Я відкриваю вуста мої і говорю: придбайте її собі без срібла;
34
нахиліть шию вашу під ярмо її, і нехай душа ваша приймає вчення; його можна знайти близько.
35
Бачите своїми очима: я трохи потрудився — і знайшов собі велике заспокоєння.
36
Придбайте вчення і за велику кількість срібла, — і ви придбаєте багато золота.
37
Нехай радіє душа ваша за милість Його, і не соромтеся хвалити Його;
38
робіть свою справу завчасно, і Він у свій час віддасть вашу нагороду.

← Книга Премудрости Соломона*

Книга пророка Iсаї →

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Передмова^*

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Передмова*

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Передмова^*