А́гнцю Пречи́стому і Па́стирю послі́дуя, / а́гнице слове́сная Татія́но, / ми́сленних звіре́й не убоя́лася єси́, / но зна́менієм кре́стним вооружи́вшися, / до конця́ тіх низложи́ла єси́ / і вошла́ єси́ в Небе́сную огра́ду, // іді́же пом'яни́ і нас, му́ченице Христо́ва многому́драя.

Агнцю Пречистому і Пастирю послідувавши, / агнице словесная Тетяно, / мисленних звірів не злякалася, / але знаменням хресним озброївшись, / до кінця їх перемогла / і увійшла в Небесну огорожу, // де й пом'яни і нас, мученице Христова многомудрая.

Сві́тло во страда́нії твоє́м возсія́ла єси́, страстоте́рпице, / от крове́й твої́х преіспещре́на^*, / і, я́ко кра́сная голуби́ця, к Небесі́ возлеті́ла єси́, Татія́но: // ті́мже моли́ при́сно за чту́щия тя.

Яскраво в стражданні твоєму засяяла ти, страстотерпице, кров'ю своєю прикрашена, і, як прекрасна голубка, на Небеса злетіла єси, Тетяно, тому моли завжди за тих, хто шанує тебе.