1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глvа, к~”
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
|
И$ поиде эTтђ'дђ а^враа'мъ на землю полђденнђю. и^ всели'ся междђ` кади'сомъ, и^ междђ` сљ=ромъ, и^ ѓ%бита` въ гера'рехъ”
|
Авраам піднявся звідти на південь і оселився між Кадесом і між Суром; і був тимчасово в Герарі.
|
|
2
|
2
|
|
Рече же а^врааM ѓ^ саррњ женњ свое'й, сестра' ми е^сть. ё^боя' бо ся рещи жена ми е^сть, е^да` побию'тъ и& мђжи гра'днїи е^я` ради” посла же а^вимеле'хъ цр~ь гера'рьскыи и^ взя` са'ррђ,
|
І сказав Авраам про Сарру, дружину свою: вона сестра моя. [Тому що він боявся сказати, що це дружина його, щоб жителі міста того не вбили його за неї.] І послав Авимелех, цар Герарський, і взяв Сарру.
|
|
3
|
3
|
|
и^ прїиде б~ъ къ а^вимеле'хђ нощїю въ снњ и^ рече е^мђ. се^ т^ы ё%мреши жены ради сея`. ю%же поя`, та бо е^сть жила` съ мђ'жемъ.
|
І прийшов Бог до Авимелеха вночі уві сні і сказав йому: ось, ти вмреш за жінку, яку ти взяв, тому що вона має чоловіка.
|
|
4
|
4
|
|
а^вимелеX же не прикоснђ'ся е'й, И$ рече г~и ја%зыk невњ'дђщїи, и^ пра'веDныи погђби'ши.
|
Авимелех же не доторкався до неї і сказав: Владико! невже ти погубиш [того, хто не знав цього] і невинний народ?
|
|
5
|
5
|
|
са'мъ ми вњща` сестра ми е^сть, и^ сїа ми рече бра'тъ ми е^сть, чи'стымъ срDцемъ и^ правеDною рђко'ю сътворXи с^е”
|
Чи не сам він сказав мені: вона сестра моя? І вона сама сказала: він брат мій. Я зробив це у простоті серця мого й у чистоті рук моїх.
|
|
6
|
6
|
|
Рече же е^мђ б~ъ въ снњ, и^ а'зъ вњмъ ја^ко чи'стымъ срDцемъ сътвори с^е, и^ пощадXњ тя да не съгрњши` къ мнњ. сего` ра'ди не да'хъ ти коснђт'ися е^я`”
|
І сказав йому Бог уві сні: і Я знаю, що ти зробив це у простоті серця твого, і стримав тебе від гріха переді Мною, тому і не допустив тебе доторкнутися до неї;
|
|
7
|
7
|
|
Нн~њ же възврати` женђ` мђж'ђ, ја^ко пррoкъ е^сть, и^ мо'литъ за тя и^ живе'ши. а%ще ли не възврати'ши, вњжDь ја%ко ё%мреши т^ы, и вс^е твое`”
|
тепер же поверни дружину чоловікові, бо він пророк і помолиться за тебе, і ти будеш живий; а якщо не повернеш, то знай, що неодмінно помреш ти й усі твої.
|
|
8
|
8
|
|
Въста же рано а^вимелеX, призва` вс^я ѓ%трокы своя`, и^ гл~а и^мъ словеса` си^ вс^я въ ё%ши иX, ё^боя'ша же ся вс^и чл~цы ѕњло”
|
І встав Авимелех рано-вранці і покликав усіх рабів своїх, і переказав усі слова ці у вуха їхні; і люди ці [усі] дуже злякалися.
|
|
9
|
9
|
|
И$ възва` а^вимелеX, а^враа'ма, и^ рече е^мђ. чт^о е^си сътвори'лъ намъ, е^да` чт^о съгрњши'хоM тебњ, да възложи на мя и^ на црsтво мое` грXњ вели'къ ѕњло” И$ дњ'ло е^гоже никто'же сътвори`, т^ы сътвори мнњ”
|
І покликав Авимелех Авраама і сказав йому: що ти з нами зробив? чим згрішив я проти тебе, що ти навів було на мене і на царство моє великий гріх? Ти зробив зі мною діла, які не роблять.
|
|
10
|
10
|
|
И$ рече а^вимеле'хъ къ а^враа'мђ, чт^о ё^мы'сливъ сътвори с^е”
|
І сказав Авимелех Аврааму: що ти мав на увазі, коли чинив цю справу?
|
|
11
|
11
|
|
Рече же а^враа'мъ, рекоX е^да` нњсть боя%зни бж~їя въ мњстњ семъ, да мя ё^бїю'тъ жены` ради моея. Пра'во
|
Авраам сказав: я подумав, що немає на місці цьому страху Божого, й уб’ють мене за дружину мою;
|
|
12
|
12
|
|
Ибо сестра ми е^сть эTц~мъ н^о не мт~рїю, и^ пояхъ ю& себњ въ женђ`”
|
та вона і насправді сестра мені: вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї; і стала моєю дружиною;
|
|
13
|
13
|
|
И$ бысть е^гда и^зведе' мя б~ъ эT до'мђ эTц~а мое^го, и^ рњX ей пра'вдђ сътвори` съ мно'ю сїю`, въ всњхъ мњ'стехъ в няже прїидемъ, тамъ рцы бра'тъ ми е^сть”
|
коли Бог повів мене подорожувати з дому батька мого, то я сказав їй: зроби зі мною цю милість, у яке не прийдемо ми місце, скрізь говори про мене: це брат мій.
|
|
14
|
14
|
|
Взя же а^вимелехъ ты'сящђ дидра'гмъ сребра`, ѓ^вца, и^ волы`, рабы`, и^ рабы'ня, и^ дасть а^враа'мђ, и^ възврати` са'ррђ женђ е^го”
|
І взяв Авимелех [срібла тисячу сиклів і] дрібної та великої худоби, і рабів і рабинь, і дав Аврааму; і повернув йому Сарру, дружину його.
|
|
15
|
15
|
|
И$ рече а^вимеле'хъ къ а^враа'мђ с^е земля` преD тобо'ю, и^дњ'же ти е^сть годњ ё^сели'ся”
|
І сказав Авимелех [Аврааму]: ось, земля моя перед тобою; живи, де тобі завгодно.
|
|
16
|
16
|
|
Са'ррњ же рече. с^е дахъ ты'сящђ дидра'гмъ бра'тђ твое^мђ, т^о да бђ'дет# по'честь лицђ` твое^мђ`, и^ всњмъ ја%же сђть с тобо'ю, и^ вс^е
|
І Саррі сказав: ось, я дав братові твоєму тисячу сиклів срібла; ось, це тобі покривало для очей перед усіма, хто з тобою, і перед усіма ти виправдана.
|
|
17
|
17
|
|
правдђ'и” Моли' же а^враа'мъ б~а, і^ и^сцњли` б~ъ а^вимеле'ха, и женђ е^го, и^ рабы'ня, и^ начаша раждати,
|
І помолився Авраам Богові, і зцілив Бог Авимелеха, і дружину його, і рабинь його, і вони стали народжувати;
|
|
18
|
18
|
|
заключа бо заключилъ г~ь вн^њё^дђ всю рожени'цђ. въ домђ` а^вимеле'ха, са'рры ради жены` а^враа'мля”
|
бо закрив Господь усяку утробу в домі Авимелеха за Сарру, дружину Авраамову.
|
