1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глvа, к~ѕ”
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
|
Бысть же глаD на земли`, по гла'дњ, и^же б^њ прьвње въ лњта а^враа'мля. ѓ'ты'деy і^саа'къ къ а^вимеле'хђ, къ цр~ю филисти'мъскђ, въ гера'рђ”
|
Був голод у землі, більший за колишній голод, що був у дні Авраама; і пішов Ісаак до Авимелеха, царя Филистимського, у Герар.
|
|
2
|
2
|
|
ЈА/ви же ся е^мђ г~ь, и^ ре'че не ходи' въ е^гљ=петъ, всели'ся въ земли, въ не'же ти рекђ`,
|
Господь явився йому і сказав: не ходи в Єгипет; живи в землі, про яку Я скажу тобі,
|
|
3
|
3
|
|
и^ ѓ^битаи въ земли` то'й, и^ бђдђ с тобою. и^ блsвлю т^я” Тебњ б^о и^ сњмени твое^мђ даM, землю сїю, и ё^ста'влю кля'твђ, е^ю'же кля'хся къ авраа'мђ эTц~ђ твое^мђ”
|
подорожуй по цій землі, і Я буду з тобою і благословлю тебе, бо тобі і нащадкам твоїм дам усі землі ці і виконаю клятву [Мою], якою Я клявся Аврааму, батькові твоєму;
|
|
4
|
4
|
|
И$ ё^мно'жђ сњмя твое, ја%ко ѕвњ'зды нбsныя, и^ да'мъ сњ'мени твое^мђ вс^ю землю сїю`” И блsвятся ѓ^ сњмени твое^мъ вс^и ја^зы'цы земнїи`,
|
примножу нащадків твоїх, як зірки небесні, і дам нащадкам твоїм усі землі ці; благословляться в сімені твоєму всі народи земні,
|
|
5
|
5
|
|
понеже послђш'а эTц~ъ твои а^враа'мъ гла'са мое^го, и^ съблюде вся за'повњди моа` и^ повелњ'нїя моя`, и^ ѓ^правDанїя моя`, и^ зако'нъ мои”
|
за те, що Авраам [батько твій] послухався голосу Мого і виконував, що Мною заповідано було виконувати: повеління Мої, постанови Мої і закони Мої.
|
|
6
|
6
|
|
Всели же ся і^саа'къ въ гера'ры и^
|
Ісаак оселився в Герарі.
|
|
7
|
7
|
|
въпраша'хђ е^го мђ'жи тамо ѓ^бита'ющеи, ѓ^ реве'цњ женњ е^го” И$ рече сестра м^и е^сть, ё^боя' бо ся рещи` жена` м^и е^сть, да не ёбїю'тъ е^го мђ'жи ѓ^бита'телнїи, реве'кы ради жены` е^го, поне'же б^њ доброзра'чна”
|
Жителі місця того запитали про [Ревекку] дружину його, і він сказав: це сестра моя; тому що боявся сказати: дружина моя, щоб не вбили мене, думав він, жителі місця цього, за Ревекку, тому що вона прекрасна на вигляд.
|
|
8
|
8
|
|
Бысть же мно'га лњта тђ, преклони'в же ся а^вимелехъ цр~ь гера'рскїи, ѓ^кно'мъ, ви'дњ і^саа'ка и^гра'юща съ реве'кою женою свое'ю",
|
Але коли вже багато часу він там прожив, Авимелех, цар Филистимський, подивившись у вікно, побачив, що Ісаак грається з Ревеккою, дружиною своєю.
|
|
9
|
9
|
|
възва же а^вимеле'хъ і^саа'ка, и^ рече е^мђ ја%ко жена ти е^сть, почто` рече ја%ко с^естра м^и е^сть” Рече же е^мђ і^саа'къ” Рњхъ б^о да не ё^мрђ` ея` ради”
|
І покликав Авимелех Ісаака і сказав: ось, це дружина твоя; як же ти сказав: вона сестра моя? Ісаак сказав йому: тому що я думав, не вмерти б мені заради неї.
|
|
10
|
10
|
|
Рече' же е^мђ а'вимеле'хъ что^ с^е е^си сътвори'лъ нам#, мало, не бы`, нњ'кто эT рода мое^го съ жено'ю твоею, и^ възложилъ бы на ны събла'знъ”
|
Але Авимелех сказав [йому]: навіщо ти зробив це з нами? ледве один з народу [мого] не з’єднався з дружиною твоєю, і ти ввів би нас у гріх.
|
|
11
|
11
|
|
Заповњда же а^вимеле'хъ лю'дем# своиM гл~я, въсякъ и^же прико'снется мђ'жи сеM, и^л^и женњ е^го, пови'ненъ бђ'детъ смр~ти”
|
І дав Авимелех повеління всьому народові, сказавши: хто доторкнеться до цього чоловіка і до дружини його, той відданий буде на смерть.
|
|
12
|
12
|
|
Сњя' же і^саа'къ въ земли` той, и^ приѓ^брњте въ то лњто ст^ократныи плоD ја^чменю, ја%ко блsви е^го б~ъ
|
І посіяв Ісаак на землі тій і одержав у той рік ячменю у стократ: так благословив його Господь.
|
|
13
|
13
|
|
и^ възвыси'ся, и^ ё^мно'жися, даже и^ вели'къ бывъ ѕњло”
|
І став великим чоловік цей і звеличувався більше і більше до того, що став дуже великим.
|
|
14
|
14
|
|
Бысть же е^мђ ско'тъ ѓ%вчїи. и^ ско'тъ говя'жїи, и^ притяжа'нїя многа” И$ възрњвнова'ша е^мђ филисти'мове,
|
У нього були стада дрібної і отари великої худоби і безліч орних земель, і филистимляни почали заздрити йому.
|
|
15
|
15
|
|
и^ вс^я кладязя, ја^же и^скопа'ша раби` эTч~и е^мђ въ лњта эTц~а е^го. насы'паша я` филистимове, плъны зеMля`” И$
|
І всі колодязі, що їх викопали раби батька його за життя батька його Авраама, филистимляни завалили і засипали землею.
|
|
16
|
16
|
|
рече а^вимелехъ къ і^саа'кђ ѓ^тыди` эT насъ. ја%ко си'лнње е^си насъ зд^њ”
|
І Авимелех сказав Ісааку: відійди від нас, бо ти зробився набагато сильнішим за нас.
|
|
17
|
17
|
|
И$ ѓ^тыде эTтђдђ і^саа'къ, и^ ѓ^бита` въ де'бри герарьстњи, и^ вселися т^ђ”
|
І Ісаак відійшов звідти, і розташувався наметами в долині Герарській, і оселився там.
|
|
18
|
18
|
|
Пакы же і^саа'къ и^скопа кла'дязя вод#ныа, ја%же и^скопа'ша раби` а^враа'мли эTч~и е^мђ. ја^же бњша насы'пали филисти'мяне” По ё^мр~твїи а^враа'мли эTц~а е^го. и^ прозва и^мъ и^мена`, ја%коже б^њ прозвалъ а^врааM эTц~ъ е^го”
|
І знову викопав Ісаак колодязі води, що були викопані у дні Авраама, батька його, і які завалили филистимляни після смерти Авраама [батька його]; і назвав їх тими ж іменами, якими назвав їх [Авраам,] батько його.
|
|
19
|
19
|
|
И$скопа'ше же раби` і^саа'кови въ де'бри герарьстњи, и^ ѓ^брњто'ша же т^ђ кла'дязь во'ды жи'вы”
|
І копали раби Ісаакові в долині [Герарській] і знайшли там колодязь води живої.
|
|
20
|
20
|
|
И$ пря'хђся пастђси` гера'рьстњи, съ пастђхы` і^саа^ковыми гл~ющи, наша е^сть вода, и^ прозва и%мя кла'дязю томђ` ѓ^би'да ѓ^би'дяхђ бо и`”
|
І сперечалися пастухи герарські з пастухами Ісаака, говорячи: наша вода. І він нарік колодязю ім’я: Есек, тому що сперечалися з ним.
|
|
21
|
21
|
|
И$ въста'въ эTтђ'дђ і^саа'къ, и^скопа` кладязь дрђгі'и, пря'хђ же ся и^ ѓ^ томъ, прозва же и%мя емђ вражда`”
|
[Коли рушив звідти Ісаак,] викопали інший колодязь; сперечалися також і через нього; і він нарік йому ім’я: Ситна.
|
|
22
|
22
|
|
Въстав же эTтђдђ, и^скопа же кладя'зъ дрђгі'и, и^ не пря'хђся ѓ^ томъ, и^ прозва и%мя е^мђ пространство гл~я” ЈА$ко нн~њ ё^пространи` г~ь намъ, и^ въста'ви насъ на земли`”
|
І він рушив звідти і викопав інший колодязь, про який уже не сперечалися, і нарік йому ім’я: Реховоф, тому що, сказав він, тепер Господь дав нам просторе місце, і ми розмножимося на землі.
|
|
23
|
23
|
|
И$ възы'де эTтђ'дђ къ кладя'зю клятвеномђ,
|
Звідти перейшов він у Вирсавію.
|
|
24
|
24
|
|
и^ ја%ви'ся е^мђ г~ь въ т^ђ но'щъ, и^ рече е^мђ, а^з# е^смь б~ъ эTц~а твое^го а^враа'мль, не бои'ся с тобою б^о е^смь. и^ блsвлю т^я и^ ё^мно'жђ сњмя твое` а^враа'ма ради эTц~а твое^го”
|
І в ту ніч явився йому Господь і сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою; і благословлю тебе і розмножу нащадків твоїх, заради [батька твого] Авраама, раба Мого.
|
|
25
|
25
|
|
И$ създа тђ требниk, и^ призва и%мя гн~е, и^ постави т^ђ, кuђ свой” И$скопаша же т^ђ раби` і^саа'кови въ дебри герарьстњи кла'дязь”
|
І він влаштував там жертовник і закликав ім’я Господнє. І розкинув там намет свій, і викопали там раби Ісаакові колодязь, [у долині Герарській].
|
|
26
|
26
|
|
А$вимелеX же прїиде къ немђ` эT гераръ, и ѓ^хозаџъ дрђгъ е^го, и^ фихо'лъ воевода лю'дїи е^го,
|
Прийшов до нього з Герара Авимелех і Ахузаф, друг його, і Фихол, воєначальник його.
|
|
27
|
27
|
|
и^ реq и^мъ і^саакъ, въскђ'ю къ мн^њ прїидо'сте, в^ы бо ненави'дњсте мене`, и^ эTпђсти'сте м^я эT себе`”
|
Ісаак сказав їм: для чого ви прийшли до мене, коли ви зненавиділи мене і вислали мене від себе?
|
|
28
|
28
|
|
ѓ^ни же рњша ви'дњвше т^я ё^зрњхоM ја%ко б^њ г~ь с тобою, и^ гл~ахоM бђ'ди клятва межDђ на'ми и^ тобо'ю, и^ завњща'имъ междђ` на'ми и^ тобо'ю
|
Вони сказали: ми ясно побачили, що Господь з тобою, і тому ми сказали: поставимо між нами і тобою клятву й укладемо з тобою союз,
|
|
29
|
29
|
|
да не сътвори'ши с нами зла`, ја^коже и^ м^ы тебе не эTвръго'хомся, и^ ја%коже сътвори'хомъ тебњ добро`, и^ эTпђсти'хоM т^я съ ми'ромъ, и^ нн~њ т^ы блsвенъ эT г~а”
|
щоб ти не чинив нам зла, як і ми не доторкнулися до тебе, а робили тобі тільки добре і відпустили тебе з миром; тепер ти благословенний Господом.
|
|
30
|
30
|
|
И$ сътвори` и^мъ гости'твђ ја^до'ша и^ пи'ша,
|
Він зробив їм вечерю, і вони їли і пили.
|
|
31
|
31
|
|
и^ въста'въ заё%тра кля'тся дрђ'гъ къ дрђ'гђ, и^ эTпђсти` я& і^саа'къ. и^ эTи^доша эT него съ ми'роM”
|
І, вставши рано-вранці, поклялись один одному; і відпустив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром.
|
|
32
|
32
|
|
Бысть же въ то'й дн~ь прїидо'ша раби` і^саа'кови, и^ повњ'даша е^мђ ѓ^ кла'дязи е^же и^скопа'ша, и^ реко'ша не ѓ^брњто'хом# воды`,
|
У той самий день прийшли раби Ісаакові і сповістили його про колодязь, який копали вони, і сказали йому: ми знайшли воду.
|
|
33
|
33
|
|
и^ прозва и& кля'тва” Сего ради прозва` и%мя граD то'й, кладязь клятвеныи, и^ до дн~ешняго дн~е”
|
І він назвав його: Шива. Тому ім’я місту тому Беершива [Вирсавія] до цього дня.
|
|
34
|
34
|
|
Бя'ше же і^са'въ, м~ лTњ, и^ поя` женђ і^ё^динъ дщерь веи^ль хеTџе'ина, и^ васема'тъ дщерь е^ло'млю е^всђ,
|
І був Ісав сорока років, і взяв собі за дружин Ієгудифу, дочку Беера хеттеянина, і Васемафу, дочку Елона хеттеянина;
|
|
35
|
35
|
|
и^ быша ревнђ'ющи і^саа'кови и^ реве'цњ”
|
і вони були тягарем для Ісаака і Ревекки.
|
