1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава`, џ~”
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
И$ блsви б~ъ но'я и^ сн~ы е^го, и^ ре'че, растњтеся и^ множи'теся, и^ напо'лъните зеMлю, и^ ѓ^блада'ите е%ю”
|
І благословив Бог Ноя і синів його і сказав їм: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, [і володійте нею];
|
|
2
|
2
|
|
И$ стра'хъ и^ тре'петъ ва'шъ да бђдет# на всњх'ъ звњ'рехъ зе'мныхъ, и^ на всњ'хъ ско'техъ, на всњхъ птицахъ нбsныхъ, и^ на всњ'хъ дви'жђщихся по земли`, и^ на всњ'хъ ры'бахъ мо'рьскихъ, въ рђцњ` ваши въдаX я&”
|
нехай бояться вас і нехай тремтять перед вами усі звірі земні, [і вся худоба земна,] і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, й усі риби морські: у ваші руки віддані вони;
|
|
3
|
3
|
|
І$ вся'къ и^же е%сть жи'въ, ва'мъ бђдетъ въ снњ'дь, ја^ко зе'лїе тра'вное да'хъ ваM все`,
|
все, що рухається, що живе, буде вам у їжу; як зелень трав’яну даю вам усе;
|
|
4
|
4
|
|
то'чїю мя`са въ кро'ви е^го дш~а да не снњ'сте,
|
тільки плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте;
|
|
5
|
5
|
|
кро'ви б^о ва'шеи дш~ъ ва'шиX, эT рђки` вся'кого звњ'ри и^зыщђ, И$ эT рђки` члчsки бра'та и^зыщђ е^я`”
|
Я стягну і вашу кров, у якій життя ваше, стягну її від усякого звіра, стягну також душу людини від руки людини, від руки брата її;
|
|
6
|
6
|
|
Пролива'яи б^о кро'вь чл~чђ, въ нея%же мњсто е^го пролие%тся, ја%ко въ ѓ%бразъ бж~їи сътвори'хъ чл~ка”
|
хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини: бо людина створена за образом Божим;
|
|
7
|
7
|
|
Вы' же раститеся и^ множи'теся, и^ напо'лните зе'млю и^ множи'теся на не'и”
|
ви ж плодіться і розмножуйтесь, і розповсюджуйтеся по землі, і примножуйтеся на ній.
|
|
8
|
8
|
|
І$ ре'че б~ъ но'е^ви и^ сн~оM е^го гл~я,
|
І сказав Бог Ною і синам його з ним:
|
|
9
|
9
|
|
с^е а%зъ поста'влю завњтъ мо'и ваM, и^ сњмени ва'шемђ по ва'съ,
|
ось, Я укладу завіт Мій з вами і з нащадками вашими після вас,
|
|
10
|
10
|
|
и^ вся'кои дш~и живђщеи съ ва'ми, эT пти'цъ до ско'та, и^ вся'кого звњ'ри зе'мнаго и^же е%сть съ ва'ми, эT всњхъ и^зъшеDшихъ и^с ковче'га,
|
і з усякою душею живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними;
|
|
11
|
11
|
|
И$ поставлю завњтъ мо'и къ ва'мъ, и^ не ё%мретъ вся'ка пло'ть ксемђ` эT воды` пото'пныя, и^ не бђ'детъ потоp ксемђ` на погђбле'нїе все'и` земли`.
|
укладу завіт Мій з вами, що не буде більше знищена всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі.
|
|
12
|
12
|
|
І$ ре'че б~ъ но'еви, с^е зна'менїе завњта, е%же а%зъ даю`, ме'ждђ мно'ю и^ ва'ми, и^ ме'ждђ вся'кою дш~ею живо'ю ја%же е%сть съ ва'ми въ ро'ды вњчныя”
|
І сказав [Господь] Бог: ось знамення завіту, який Я укладаю між Мною і між вами і між усякою душею живою, що з вами, в роди назавжди:
|
|
13
|
13
|
|
Дђ'гђ мою` на ѓ%блацехъ поста'влю, и бђдеT зна'менїе завњта вњ'чнаго, ме'ждђ мною' и^ ва'ми и^ земле'ю”
|
Я покладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаменням [вічного] завіту між Мною і між землею.
|
|
14
|
14
|
|
І$ бђдетъ е^гда поѓ^блачђ` ѓ%блаки землю, и^ я^ви'тся дђга` моя` на ѓ%блацеX,
|
І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з’явиться веселка [Моя] у хмарі;
|
|
15
|
15
|
|
и^ помянђ` завњтъ мо'и, е^же е%сть межDу мно'ю и^ ва'ми, и^ межDђ вся'кою дш~ею живо'ю, и^ вся'кою пло'тїю” И$ не бђдеT по се'мъ вода` въ пото'пъ, ја%ко потреби'ти вся'кђ плоть.
|
і Я згадаю завіт Мій, що між Мною і між вами і між усякою душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення всякої плоті.
|
|
16
|
16
|
|
и^ бђдеT дђга` моя на ѓ%блацеX, и^ ё^зрю и^ помянђ` завњT вњ'чныи, и^же поста'виX межDђ мно'ю и^ межDђ зеMле'ю, и^ межDђ вся'кою дш~ею живо'ю, и^ вся'кою пло'тїю и%же е^сть на земли`”
|
І буде веселка [Моя] у хмарі, і Я побачу її, і згадаю завіт вічний між Богом [і між землею] і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі.
|
|
17
|
17
|
|
И$ ре'че б~ъ но'еви, с^е зна'менїе, завњта ја%же еs межDђ мно'ю, и^ межDђ вся'кою пло'тїю ја%же е^сть на земли`,
|
І сказав Бог Ною: ось знамення завіту, який Я уклав між Мною і між усякою плоттю, що на землі.
|
|
18
|
18
|
|
бы'ша же сн~ве но'евы, и^зъшеDше и^с ковче'га, си'мъ, ха'мъ, и^а^фетъ, ха'мъ же бя'ше эTц~ъ ханаа'нь” Сїи сђть
|
Сини Ноєві, що вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам же був батьком Ханаана.
|
|
19
|
19
|
|
трїе сн~ве но'евы, эT сиX расплоди'шася по все'и земли`,
|
Ці троє були синами Ноєвими, і від них заселилась уся земля.
|
|
20
|
20
|
|
и^ начатъ но'е чл~къ дњлатель бы'ти земли` насади` винограD,
|
Ной почав обробляти землю і насадив виноградник;
|
|
21
|
21
|
|
и^ пи эT вина`, ё^пи'ся и^ ё%спе” І$ ѓ^бнажи'ся въ домђ свое^мъ,
|
і випив він вина, і сп’янів, і лежав оголеним у наметі своєму.
|
|
22
|
22
|
|
и^ видњ` ха`мъ Эtц~ъ ханаа'нь наготђ` эTц~а свое^го, і^ и^зшDе во'нъ повњда ѓ^бњма бра'тома свои^ма,
|
І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, і, вийшовши, розповів двом братам своїм.
|
|
23
|
23
|
|
І$ възе'мша си'мъ и^а^фе'тъ ри'зђ и^ възложи'ста ю& на ѓ^бњ` рамњ свои` І$ и^доста въспя'ть, и^ покры'ста наготђ` эTц~а свое^го, и^ лице` е^ю въспя'ть зря`, и^ наготы` эTц~а свое^го не ви дњ'ста.
|
Сим же і Яфет взяли одяг і, поклавши його на плечі свої, пішли задом і покрили наготу батька свого; обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили наготи батька свого.
|
|
24
|
24
|
|
И$стрезви' же ся но'е эT вина`, и^ разђмњ` е^ли'ко сътвори` е^мђ сн~ъ е^го ю^нњишїи”
|
Ной витверезів від вина свого і довідався, що вчинив над ним менший син його,
|
|
25
|
25
|
|
И$ ре'че, прокля'тъ бђ'ди ханааn, ра'бом# бђдеT бра'тома свои%ма.
|
і сказав: проклятий Ханаан; раб рабів буде він у братів своїх.
|
|
26
|
26
|
|
И$ ре'че, блsвнъ г~ь б~ъ си'мовъ, и^ бђдетъ ханаа'нъ ра'бъ е^мђ,
|
Потім сказав: благословенний Господь Бог Симів; Ханаан же буде рабом йому;
|
|
27
|
27
|
|
и^ да распространи'тъ б~ъ а^фе'та и^ да въселиTся в се'ла си'мова, и` да бђдTе ханаа'нъ ра'б# е^го”
|
нехай поширить Бог Яфета, нехай оселиться він у наметах Симових; Ханаан же буде рабом йому.
|
|
28
|
28
|
|
Но'е же жи'тъ по пото'пњ лњт#, тн~
|
І жив Ной після потопу триста п’ятдесят років.
|
|
29
|
29
|
|
и^ бы'ша вси` дн~їе но'евы лњтъ џ~ соT, и^ н~. и^ ё'мрњтъ”
|
Усіх же днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер.
|
