1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глvа, к~г”
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
|
Бы'сть житїе` са'ррино, лTњ рк~з,
|
Життя Сарриного було сто двадцять сім років: ось роки життя Сарриного;
|
|
2
|
2
|
|
и^ ё^мре са'рра въ гра'дњ аврђ'цњ, и^же е^сть въ раздо'лїи, се же е^сть хевро'нъ въ земли` ханаа'нстњи” Прїиде же а^враа'мъ би'тися, по саррњ, и^ пла'кати”
|
і померла Сарра у Кириаф-Арбі, [який у долині,] що нині Хеврон, у землі Ханаанській. І прийшов Авраам ридати за Саррою й оплакувати її.
|
|
3
|
3
|
|
И$ въста'въ а^враа'мъ эT мертвеца свое^го, и^ рече сн~омъ хетџе'ѓвоM гл~я,
|
І відійшов Авраам від померлої своєї, і говорив до синів Хетових, і сказав:
|
|
4
|
4
|
|
ѓ^бита'лецъ, прїидохъ а^зъ е^смь въ ва'съ, дади'те ми ё^бо мњ'сто гробђ въ васъ, да погребђ` мр~твецъ сво'и
|
я у вас подорожній і поселенець; дайте мені у власність місце для гробу між вами, щоб мені померлу мою поховати від очей моїх.
|
|
5
|
5
|
|
эTвњщаша сн~ове хетџеѓ^вы, къ а^враамђ гл~юще, н^и, гдsне
|
Сини Хета відповіли Аврааму і сказали йому:
|
|
6
|
6
|
|
слђшаи насъ цр~ем# эT б~а ты е%си в насъ, въ чтsныхъ гро'бехъ нашихъ погреби` мр~твеца` своя`” Никтоже б^о эT насъ возбрани'тъ гро'ба свое^готебњ, погрести` мр~твеца` своя` в не'мъ”
|
послухай нас, господарю наш; ти князь Божий посеред нас; у кращому з наших погребальних місць поховай померлу твою; ніхто з нас не відмовить тобі в погребальному місці, для поховання [в ньому] померлої твоєї.
|
|
7
|
7
|
|
Въста'в же а^враа'мъ поклони'ся народђ се'лномђ, сн~омъ хеTџе'ѓвыM,
|
Авраам встав і поклонився народу землі тієї, синам Хетовим;
|
|
8
|
8
|
|
и^ рече к ниM а^враа'мъ гл~я” А/ще и'мате въ ё^мњ с^и, ја^ко погрести` мр~твецъ мои преD лице'мъ моиM” Послђш'аите мене`, и^ погл~ите ѓ^ мн`њ, е^фронђ саѓ%ровђ,
|
і говорив до них [Авраам] і сказав: якщо ви згодні, щоб я поховав померлу мою, то послухайте мене, попросіть за мене Ефрона, сина Цохарового,
|
|
9
|
9
|
|
да да'стъ м^и пеще'рђ сђгђбђю, ја%же е^сть е^го, с^и еs на предњ'лњ села` е^го, на цњнњ` подобнњ. и^ да дасть ми ее` предъ ва'ми, въ и^мњ'нїе гробђ.
|
щоб він віддав мені печеру Махпелу, що у нього на кінці поля його, щоб за задовільну ціну віддав її мені посеред вас, у власність для поховання.
|
|
10
|
10
|
|
е^фрон же сњдя'ше посредњ сн~овъ хетџе'ѓвъ” И$ эTвњщавъ е^фро'нъ хеTџе'искыи къ а^враа'мђ гл~я, слы'шащимъ сн~ово'мъ хетџе'ѓ^вомъ, и^ всњмъ приходя'щиM въ граD рече” Пристђпи`
|
Ефрон же сидів серед синів Хетових; і відповів Ефрон хеттеянин Аврааму, щоб чули сини Хета, і всі, що входили у ворота міста його, і сказав:
|
|
11
|
11
|
|
здњ гдsне, и^ послђш'аи мене`. село` и^ пеще'рђ ја%же в неM тебњ даю` преD всњми гражданы мои'ми, даю` тебњ, и^ погреби` мр~твецъ свои”
|
ні, господарю мій, послухай мене: я даю тобі поле і печеру, що на ньому, даю тобі, перед очима синів народу мого дарую тобі її, поховай померлу твою.
|
|
12
|
12
|
|
И$ поклони'ся а^враа'мъ преD наро'домъ насе'лнымъ,
|
Авраам поклонився народу землі тієї
|
|
13
|
13
|
|
и^ рече е^фронђ въ слы'шанїе преD всњ'мъ наро'домъ насе'лнымъ” Є/лма же е^си по мнњ, послђш'аи же мене`, цњ'нђ се'лнђю възми` ё^ мене, и^ погребђ` мр~твеw свои т^ђ.
|
і промовив до Ефрона, щоб чув [увесь] народ землі тієї, і сказав: якщо послухаєш, я даю тобі за поле срібло; візьми у мене, і я поховаю там померлу мою.
|
|
14
|
14
|
|
эTвњщав же е^фро'нъ а^враа' мђ гл~я,
|
Ефрон відповів Аврааму і сказав йому:
|
|
15
|
15
|
|
н^и, гдsне, слы'шахъ б^о у~. дидра'гмъ сребра`” Межди мною и тобою. чт^о ё^бо е^сть с^е, т^ы ё^бо погреби` сво'и мр~тве'ць та'мъ”
|
господарю мій! послухай мене: земля коштує чотириста сиклів срібла; для мене і для тебе що це? поховай померлу твою.
|
|
16
|
16
|
|
И послђш'а а^врааM, е^фрона и^ даде е^мђ сребро`, е^же гл~а въ слђхъ сн~овъ хеTџеѓ^въ. у~, дидра'гмъ, сребра` чи'ста кђпе'чьска”
|
Авраам вислухав Ефрона; і відважив Авраам Ефрону срібла, скільки він оголосив так, щоб чули сини Хетові, чотириста сиклів срібла, яке ходить серед купців.
|
|
17
|
17
|
|
И$ бысть село` е^фро'ново. и^же б^њ въ сђ'гђбњ'и пеще'рњ. е^же е^сть къ маMврїи лицеM, село` и^ пеще'ра ја%же б^њ в немъ, и^ все` садо'вїе е^же б^њ в селњ, и^ е^же е^сть въ предњлеX е^го ѓ^крsт#,
|
І стало поле Ефронове, що при Махпелі, навпроти Мамре, поле і печера, що на ньому, і всі дерева, що на полі, в усіх межах його,
|
|
18
|
18
|
|
а^враа'мђ бысть въ и^мњ'нїе преD сн~ы хеTџеѓ^выми, и^ преD всњми приходя'щими въ граD”
|
володінням Авраамовим перед очима синів Хета, усіх, що входять у ворота міста його.
|
|
19
|
19
|
|
По се'м же погребе` а^врааM са'ррђ женђ` свою, въ пеще'рњ се'лнњи сђгђ'бњи, ја%же е^сть проти'вђ маMврїи се'й е^сть хевро'нъ въ земли` ханаа'ньстњи.
|
Після цього Авраам поховав Сарру, дружину свою, у печері поля в Махпелі, навпроти Мамре, що нині Хеврон, у землі Ханаанській.
|
|
20
|
20
|
|
и^ ё^твержде'но е^сть село` и^ пеще'ра ја%же въ не'мъ а^враа'мови въ и^мњнїе гробђ эT сн~овъ хетџеѓ^въ”
|
Так дістались Аврааму від синів Хетових поле і печера, що на ньому, у власність для поховання.
|
