1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глvа, м~и”
|
Глава 48
|
|
1
|
1
|
|
Бысть же по гл~њ се'мъ, повњдаша і^ѓ'сифђ, ја%ко эTц~ъ т^и и^знемога'ет#. и^ поиM же ѓ%б^а сн~а своа` манасїю і^ е^фрема. и^ прїиде же къ і^а'ковђ”
|
Після того Йосифові сказали: ось, батько твій хворий. І він узяв з собою двох синів своїх, Манассію і Єфрема [і пішов до Якова].
|
|
2
|
2
|
|
Повњ'даша же і^а'ковђ гл~юще, с^е сн~ъ твои і^ѓ'сифъ прїиде к тебњ, и^ ё^крњпи'вся і^ил~ь и^ сњде на ѓ^дрњ”
|
Якова сповістили і сказали: ось, син твій Йосиф іде до тебе. Ізраїль зібрав сили свої і сів на постелі.
|
|
3
|
3
|
|
Реq же і^а'ковъ і^ѓ'сифђ. б~ъ мои ја%ви'ся мн^њ в лю'зњ въ земли` ханаа'ни, благослови' же м^я
|
І сказав Яків Йосифові: Бог Всемогутній явився мені в Лузі, в землі Ханаанській, і благословив мене,
|
|
4
|
4
|
|
и^ рече ми. с^е а'зъ възращђ т^я и^ ё^мно'жђ и^ сътворю т^я въ собо'ръ ја%зы'комъ. и^ да'мъ ти землю` сїю, и^ сњмени твое^мђ потебњ, въ прїа'тїе вњ'чное”
|
і сказав мені: ось, Я розплоджу тебе, і розмножу тебе, і породжу від тебе безліч народів, і дам землю цю нащадкам твоїм після тебе, у вічне володіння.
|
|
5
|
5
|
|
Нн~њ ё^бо ѓ^б^а сн~а твоа, ја%же быста въ земли е^гљ=петъстњи, прњжде прише'ствїа мое^го въ е^гљ=петъ к тебњ” Моя` е^ста` е^фрњмъ и^ манасїя, а^ки рђви'мъ и^ симеѓ'нъ, бђ'дета м^и”
|
І нині два сини твої, які народилися тобі в землі Єгипетській, до мого прибуття до тебе в Єгипет, мої вони; Єфрем і Манассія, як Рувим і Симеон, будуть мої;
|
|
6
|
6
|
|
Сн~ы же а^ще роди'ши посемъ бђ'дђтъ ти въ и%мя братїа твое^я, и^ прозовђтся къ прича'щенїю
|
діти ж твої, які народяться від тебе після них, будуть твої; вони під ім’ям братів своїх будуть іменуватися в їхньому наслідді.
|
|
7
|
7
|
|
ѓ^нXњ” б^о е^да` и^дяX эT междорњчїа сљ=рьска, ёмре рахи'ль мт~и твоя`, въ земли` ханаа'ни близъ сђщђ ми и^подро'ма, хавра'џа, земля` е^гда вхожда'хъ до ефра'џы, и^ погребохъ ю& на пђти и^подрома, и^ то е^сть вифлеѓ'мъ”
|
Коли я йшов з Месопотамії, померла в мене Рахиль [мати твоя] у землі Ханаанській, по дорозі, не дійшовши трохи до Ефрафи, і я поховав її там по дорозі до Ефрафи, що нині Вифлеєм.
|
|
8
|
8
|
|
Ви'дњв же і^ил~ь сн~а і^ѓ'сифля и^ рече, чт^о е^ста сїя тебњ
|
І побачив Ізраїль синів Йосифа і сказав: хто це?
|
|
9
|
9
|
|
рече же і^ѓ^сифъ эTц~ђ свое^мђ сн~а ми е^ста`, ја%же дасть ми б~ъ зд^њ” Рече же і^а'ковъ приведи ми я& и^ блsвлю и^хъ,
|
І сказав Йосиф батькові своєму: це сини мої, яких Бог дав мені тут. [Яків] сказав: підведи їх до мене, і я благословлю їх.
|
|
10
|
10
|
|
ѓ%чи же і^ил~ю неви'дњста эT ста'рости, и^ не можа'ше гляда'ти. приведе же я& к немђ и^ лобза и&, и^ прїяT я&,
|
Очі ж Ізраїлеві притупилися від старости; не міг він бачити ясно. Йосиф підвів їх до нього, і він поцілував їх і обійняв їх.
|
|
11
|
11
|
|
и^ рече і^ил~ь, къ і^ѓ'сифђ с^е лице твое ви'дњхъ, и^ показа ми б~ъ и^ сњмя твое”
|
І сказав Ізраїль Йосифу: не сподівався я бачити твоє лице; але ось, Бог показав мені і дітей твоїх.
|
|
12
|
12
|
|
эTведе' же і^ѓ'сифъ эT колњ'нђ е^го, и^ поклони'ся е^мђ ни'ць до земля`”
|
І відвів їх Йосиф від колін його і поклонився йому лицем своїм до землі.
|
|
13
|
13
|
|
Пои'м# же і^ѓ'сифъ ѓ^б^а сн~а своя е^фрњма въ десни'цђ прямо леви'цы і^ил~я. манасїю же в лњвђю прямо десни'цы і^ил~вы и^ приведе я& к немђ”
|
І взяв Йосиф обох [синів своїх], Єфрема у праву свою руку навпроти лівої Ізраїля, а Манассію в ліву навпроти правої Ізраїля, і підвів до нього.
|
|
14
|
14
|
|
Просте'ръ же і^а'ковъ десни'цђ и^ возложи` на главђ` е^фрњмлю, се'й же бњше мнїи, а^ лњвицђ на главђ манасїинђ премњни'в# рђцњ,
|
Але Ізраїль простяг праву руку свою і поклав на голову Єфрема, хоча цей був менший, а ліву на голову Манассії. З наміром поклав він так руки свої, хоча Манассія був первістком.
|
|
15
|
15
|
|
и^ блsвї я& и^ рече. б~ъ е^мђже ё^годи'ша эTц~ы мои`. преD нимъ а^врааM, і^саа'къ б~ъ и^же мя корми` и^з млада и^ до дн~ешняго дн~е,
|
І благословив Йосифа і сказав: Бог, перед Яким ходили батьки мої Авраам та Ісаак, Бог, Який пасе мене з тих пір, як я існую, до цього дня,
|
|
16
|
16
|
|
и^ а'гг~лъ и^же мя и^збавля'етъ эT всего зл^а, блsви дњтища сїя” И$ да прозовется и'мя мое, і^ и'мя эTц~ъ мои^хъ. а^враа'ма, і^саа'ка, да ся ё^мно'житъ въ мно'жество вели'ко на земли`”
|
ангел, що визволяє мене від усякого зла, нехай благословить отроків цих; нехай буде на них наречене ім’я моє й ім’я батьків моїх Авраама та Ісаака, і нехай виростуть вони в безліч посеред землі.
|
|
17
|
17
|
|
Ви'дњв же і^ѓ'сифъ ја%ко възложи` эTц~ъ е^го десни'цђ свою на главђ` е^фрњмлю, и^ тя'жко е^мђ бысть, и^ прїа'тъ і^ѓ'сифъ рђкђ эTц~а свое^го эTя'ти эT главы` е^фрњмля на главђ` манасїи'нђ.
|
І побачив Йосиф, що батько його поклав праву руку свою на голову Єфрема; і прикро було йому через це. І взяв він руку батька свого, щоб перекласти її з голови Єфрема на голову Манассії,
|
|
18
|
18
|
|
И$ рече і^ѓ'сифъ эTц~ђ свое^мђ, не та'ко эTч~е, се б^о еs пр'ъвенецъ, възложи` рђкђ деснђ'ю на главђ е^го
|
і сказав Йосиф батькові своєму: не так, батьку мій, бо це — первісток; поклади на його голову праву руку твою.
|
|
19
|
19
|
|
и^ не хотя'ше” И$ рече вMњ чадо вњмъ, и^ то'й бђдетъ в лю'дъ и^ то'й възнесе'т ся, н^о братъ е^го мнїи бђдетъ бо'лїи е^го, и^ сњмя е^го бђдетъ въ мно'жество ја%зы'комъ,
|
Але батько його не погодився і сказав: знаю, сину мій, знаю; і від нього народиться народ, і він буде великим; але менший його брат буде більшим за нього, і від сімені його народиться численний народ.
|
|
20
|
20
|
|
и^ блsвї я& в томъ дн~и гл~я, въ васъ блsвится і^ил~ь гл~я сътвори т^я б~ъ ја%ко е^фрњма и^ манасїю, и^ поста'ви е^фрњма выше манасїи”
|
І благословив їх у той день, говорячи: тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Бог нехай вчинить тобі, як Єфрему і Манассії. І поставив Єфрема вище за Манассію.
|
|
21
|
21
|
|
Реq же і^ил~ь і^ѓсифђ. а%зъ ё^мира'ю. бђди же б~ъ с вами, и^ възврати'т# в^ы эT земля сея`, на' землю эTц~ъ ва'шиX,
|
І сказав Ізраїль Йосифові: ось, я вмираю; і Бог буде з вами і поверне вас у землю батьків ваших;
|
|
22
|
22
|
|
азъ же даю т^и сикемъ и^збранъ и^злиха братїа твоея ю^же взяX и^з рђки аморїискы, мечемъ свои^мъ”
|
я даю тобі, переважно перед братами твоїми, одну ділянку, яку я взяв з рук аморреїв мечем моїм і луком моїм.
|
