1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| І сказав Господь Мойсеєві: ввійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце рабів його, щоб явити між ними ці знамення Мої, | Речe же гDь къ мwmсeю гlz: вни1ди къ фараHну: ѓзъ бо њжесточи1хъ сeрдце є3гw2 и3 рабHвъ є3гw2, да и3 є3щE пріи1дутъ знaмєніz сі‰ на ни1хъ: |
|
2
|
2
|
| і щоб ти розповідав сину твоєму і сину сина твого про те, що Я зробив у Єгипті, і про знамення Мої, які Я показав у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь. | ћкw да повёсте во ўшесA ч†дъ вaшихъ и3 чaдwмъ ч†дъ вaшихъ, є3ли1кw наругaхсz є3гЂптzнwмъ, и3 знaмєніz мо‰, ±же сотвори1хъ въ ни1хъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь. |
|
3
|
3
|
| Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали йому: так говорить Господь, Бог євреїв: чи довго ти не смиришся переді Мною? відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння; | Вни1де же мwmсeй и3 ґарHнъ пред8 фараHна и3 рёста є3мY: сі‰ гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: док0лэ не х0щеши ўсрами1тисz менє2; tпусти2 лю1ди мо‰, да послyжатъ ми2: |
|
4
|
4
|
| а якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра [у цей самий час] Я наведу сарану на [всю] твою область: | ѓще же не х0щеши ты2 tпусти1ти лю1ди мо‰, сE, ѓзъ наведY въ сeй чaсъ заyтра прyги мнHги на вс‰ предёлы тво‰, |
|
5
|
5
|
| вона покриє лице землі так, що не можна буде бачити землі, і поїсть у вас [усе], що залишилося [на землі], що уціліло від граду; об’їсть також усі дерева, що ростуть у вас на полі, | и3 покрhютъ лицE земли2, и3 не возм0жеши ви1дэти земли2, и3 поzдsтъ вeсь њстaнокъ земли2 њстaвшійсz, є3г0же њстaви вaмъ грaдъ, и3 и3з8zдsтъ всsко дрeво растyщее вaмъ на земли2: |
|
6
|
6
|
| і наповнить доми твої, доми всіх рабів твоїх і [усі] доми всіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх з дня, як живуть на землі, навіть до цього дня. [Мойсей] обернувся і вийшов від фараона. | и3 нап0лнzтсz д0мове твои2 и3 д0мове рабHвъ твои1хъ, и3 вси2 д0мове по всeй земли2 є3гЂпетстэй: и5хже никогдaже ви1дэша nтцы2 твои2, ни прaдэды и4хъ, t негHже днE бhша на земли2, дaже до днE сегw2. И# ўклони1всz мwmсeй, и3зhде t фараHна. |
|
7
|
7
|
| Тоді раби фараонові сказали йому: чи довго він буде мучити нас? відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господу, Богу своєму; невже ти ще не бачиш, що Єгипет гине? | Рек0ша же раби2 фараHнwвы къ немY: док0лэ нaмъ сіS бyдетъ мyка; tпусти2 лю1ди, да послyжатъ гDу бGу своемY: и3ли2 ви1дэти х0щеши, ћкw поги1бнетъ є3гЂпетъ; |
|
8
|
8
|
| І повернули Мойсея й Аарона до фараона, і [фараон] сказав їм: підіть, звершіть служіння Господу, Богу вашому; хто ж і хто піде? | И# возврати1ша мwmсeа и3 ґарHна пред8 фараHна, и3 речE и5мъ фараHнъ: и3ди1те и3 послужи1те гDу бGу вaшему: кт0 же и3 кт0 суть и3дyщіи; |
|
9
|
9
|
| І сказав Мойсей: підемо з малолітніми нашими і старими нашими, з синами нашими і дочками нашими, і з вівцями нашими і з волами нашими підемо, тому що у нас свято Господу [Богу нашому]. | И# речE мwmсeй: съ ю4нотами нaшими и3 съ ст†рцы п0йдемъ, съ сынми2 и3 дщeрьми, и3 со nвцaми и3 волaми нaшими: бyдетъ бо прaздникъ гDа бGа нaшегw. |
|
10
|
10
|
| [Фараон] сказав їм: нехай буде так, Господь з вами! я готовий відпустити вас: але навіщо з дітьми? бачите, у вас недобрий намір! | И# речE и5мъ фараHнъ: да бyдетъ тaкw, гDь съ вaми: ћкоже tпущaю вaсъ, є3дA и3 стzжaніе вaше; ви1дите, ћкw лукaвство њбрэтaетсz въ вaсъ: |
|
11
|
11
|
| ні: підіть одні чоловіки і звершіть служіння Господу, тому що ви цього просили. І вигнали їх від фараона. | не тaкw: но да и4дутъ мyжіе и3 да послyжатъ бGу: сегH бо сaми пр0сите. И# и3згнaша и5хъ t лицA фараHнова. |
|
12
|
12
|
| Тоді Господь сказав Мойсеєві: простягни руку твою на землю Єгипетську, і нехай нападе сарана на землю Єгипетську і поїсть усю траву земну [і всі плоди дерев], усе, що вціліло від граду. | Речe же гDь мwmсeю: простри2 рyку твою2 на зeмлю є3гЂпетскую, и3 да взhдутъ прyзи на зeмлю є3гЂпетскую, и3 снэдsтъ всю2 травY земнyю и3 вeсь пл0дъ древeсный, є3г0же њстaви грaдъ. |
|
13
|
13
|
| І простяг Мойсей жезл свій на землю Єгипетську, і Господь навів на цю землю східний вітер, який продовжувався весь той день і всю ніч. Настав ранок, і східний вітер наніс сарану. | И# воздви1же мwmсeй жeзлъ на нeбо, гDь же наведE вётръ ю4жный на зeмлю во вeсь т0й дeнь и3 во всю2 н0щь: ќтро бhсть, и3 вётръ ю4жный взS прyги, |
|
14
|
14
|
| І напала сарана на всю землю Єгипетську і лягла по всій країні Єгипетській у великій кількості: раніше не бувало такої сарани, і після цього не буде такої; | и3 наведE | на всю2 зeмлю є3гЂпетскую: и3 напад0ша на вс‰ предёлы є3гЂпєтскіz мн0зи ѕэлw2: прeжде си1хъ не бhша сицевjи прyзи, и3 по си1хъ не бyдутъ тaкw, |
|
15
|
15
|
| вона покрила лице всієї землі, так що землі не було видно, і поїла всю траву земну і всі плоди дерев, що вціліли від граду, і не залишилося ніякої зелені ні на деревах, ні на траві польовій по всій землі Єгипетській. | и3 покрhша лицE земн0е, и3 и3стлЁ землS: и3 снэд0ша всю2 травY земнyю и3 вeсь пл0дъ древeсный, и4же њстaсz t грaда: не њстaсz зелeно ничт0же на дрeвэхъ и3 во всeй травЁ п0льнэй, по всeй земли2 є3гЂпетстэй. |
|
16
|
16
|
| Фараон поспіхом прикликав Мойсея й Аарона і сказав: згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами; | Потщaсz же фараHнъ призвaти мwmсeа и3 ґарHна, глаг0лz: согрэши1хъ пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ и3 къ вaмъ: |
|
17
|
17
|
| тепер простіть гріх мій ще раз і помоліться Господу Богу вашому, щоб Він тільки відвернув від мене цю смерть. | прости1те u5бо м0й грёхъ є3щE нн7э и3 помоли1тесz гDу бGу вaшему, да tи1метъ t менє2 смeрть сію2. |
|
18
|
18
|
| [Мойсей] вийшов від фараона і помолився Господу. | И#зhде же мwmсeй t фараHна и3 помоли1сz ко гDу: |
|
19
|
19
|
| І підняв Господь із протилежного боку західний дуже сильний вітер, і він поніс сарану і кинув її в Червоне море: не залишилося жодної сарани у всій країні Єгипетській. | и3 премэни2 гDь t м0рz вётръ вели1къ и3 взS прyги, и3 ввeрже и5хъ въ м0ре чермн0е: и3 не њстaсz ни є3ди1нъ прyгъ на всeй земли2 є3гЂпетстэй. |
|
20
|
20
|
| Але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих. | И# њжесточи2 гDь сeрдце фараHново, и3 не tпусти2 сынHвъ ї}левыхъ. |
|
21
|
21
|
| І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, і буде темрява на землі Єгипетській, відчутна пітьма. | Речe же гDь мwmсeю: простри2 рyку твою2 на нeбо, и3 да бyдетъ тмA по земли2 є3гЂпетстэй, њсzзaемаz тмA. |
|
22
|
22
|
| Мойсей простяг руку свою до неба, і була густа темрява по всій землі Єгипетській три дні; | Прострe же мwmсeй рyку свою2 на нeбо, и3 бhсть тмA, мрaкъ, бyрz по всeй земли2 є3гЂпетстэй три2 дни6: |
|
23
|
23
|
| не бачили одне одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні; у всіх же синів Ізраїлевих було світло в житлах їхніх. | и3 не ви1дэ никт0же брaта своегw2 три2 дни6, и3 не востA никт0же t nдрA своегw2 три2 дни6, всBмъ же сынHмъ ї}лєвымъ бsше свётъ во всёхъ (жили1щахъ), въ ни1хже пребывaху. |
|
24
|
24
|
| Фараон покликав Мойсея [й Аарона] і сказав: підіть, звершіть служіння Господу [Богу вашому], нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами. | И# призвA фараHнъ мwmсeа и3 ґарHна, глаг0лz: и3ди1те, послужи1те гDу бGу вaшему: т0кмw џвцы и3 волы2 њстaвите: стzжaніе же вaше да и4детъ съ вaми. |
|
25
|
25
|
| Але Мойсей сказав: [ні,] дай також у руки наші жертви і всепалення, щоб принести Господу Богу нашому; | И# речE мwmсeй: ни2: но и3 ты2 нaмъ дaси всесожжє1ніz и3 жє1ртвы, ±же сотвори1мъ гDу бGу нaшему: |
|
26
|
26
|
| нехай підуть і стада наші з нами, не залишиться ні копита; тому що з них ми візьмемо на жертву Господу, Богу нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести в жертву Господу [Богу нашому]. | и3 ск0тъ нaшъ п0йдетъ съ нaми, не њстaвимъ и3 копhта: t ни1хъ бо в0змемъ на слyжбу гDу бGу нaшему: мh же не вёмы, чи1мъ послyжимъ гDу бGу нaшему, д0ндеже д0йдемъ тaмw. |
|
27
|
27
|
| І озлобив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх. | Њжесточи1 же гDь сeрдце фараHново, и3 не восхотЁ tпусти1ти и5хъ: |
|
28
|
28
|
| І сказав йому фараон: вийди від мене; бережися, не з’являйся більше перед лицем моїм; у той день, коли ти побачиш лице моє, помреш. | и3 речE є3мY фараHнъ: tиди2 t менє2, внемли2 себЁ ктомY, да не приложи1ши ви1дэти лицA моегw2: въ џньже бо дeнь ѓще kви1шисz мнЁ, ќмреши. |
|
29
|
29
|
| І сказав Мойсей: як сказав ти, так і буде; я не побачу більше лиця твого. | Речe же мwmсeй: ћкоже рeклъ є3си2, ктомY не kвлю1сz пред8 лицeмъ твои1мъ. |
