Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 15
Главa є7i
1
1
Співаю Господу, бо Він високо звеличився; коня і вершника його ввергнув у море. Пои1мъ гDви, слaвнw бо прослaвисz: конS и3 всaдника ввeрже въ м0ре:
2
2
Господь кріпость моя і слава моя, Він був мені спасінням. Він Бог мій, і прославлю Його; Бог отця мого, і прославлю Його. пом0щникъ и3 покрови1тель бhсть мнЁ во спcніе: сeй м0й бGъ и3 прослaвлю є3го2, бGъ nц7A моегw2 и3 вознесY є3го2:
3
3
Господь муж брані, Єгова ім’я Йому. гDь сокрушazй бр†ни, гDь и4мz є3мY,
4
4
Колісниці фараона і військо його ввергнув Він у море, і вибрані воєначальники його потонули в Червоному морі. колєсни1цы фараHнwвы и3 си1лу є3гw2 ввeрже въ м0ре, и3збр†нныz всaдники трістaты потопи2 въ чермнёмъ м0ри,
5
5
Безодні покрили їх: вони пішли у глибину, як камінь. пучи1ною покры2 и5хъ, погрzз0ша во глубинЁ ћкw кaмень:
6
6
Правиця Твоя, Господи, прославилася силою; правиця Твоя, Господи, убила ворога. десни1ца твоS, гDи, прослaвисz въ крёпости, деснaz твоS рукA, гDи, сокруши2 враги2:
7
7
Величчю слави Твоєї Ти скинув тих, що повстали проти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він попалив їх, як солому. и3 мн0жествомъ слaвы твоеS стeрлъ є3си2 сопроти1вныхъ, послaлъ є3си2 гнёвъ тв0й, поzдE | ћкw стeбліе,
8
8
Від подуву Твого розступилися води, волога стала, як стіна, загустіли безодні в серці моря. и3 дyхомъ ћрости твоеS разступи1сz водA: њгустёша ћкw стэнA в0ды, њгустёша и3 вHлны посредЁ м0рz:
9
9
Ворог сказав: поженуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними душа моя, оголю меч мій, знищить їх рука моя. речE врaгъ: гнaвъ пости1гну, раздэлю2 корhсть, и3сп0лню дyшу мою2, ўбію2 мечeмъ мои1мъ, госп0дствовати бyдетъ рукA моS:
10
10
Ти подув духом Твоїм, і покрило їх море: вони занурилися, як свинець, у великих водах. послaлъ є3си2 д¦а твоего2, покры2 | м0ре, погрzз0ша ћкw џлово въ водЁ ѕёлнэй:
11
11
Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю, славний похвалами, Творець чудес? кто2 под0бенъ тебЁ въ бозёхъ, гDи, кто2 под0бенъ тебЁ; прослaвленъ во с™hхъ, ди1венъ въ слaвэ, творsй чудесA:
12
12
Ти простяг правицю Твою: поглинула їх земля. простeрлъ є3си2 десни1цу свою2, пожрE | землS,
13
13
Ти ведеш милістю Твоєю народ цей, який Ти визволив, — супроводжуєш силою Твоєю в оселю святині Твоєї. настaвилъ є3си2 прaвдою твоeю лю1ди тво‰ сі‰, ±же и3збaвилъ є3си2, ўтёшилъ є3си2 крёпостію твоeю во њби1тель с™yю твою2:
14
14
Почули народи і тремтять: жах огорнув жителів филистимських; слhшаша kзhцы и3 прогнёвашасz, бwлёзни пріsша живyщіи въ фmлістjмэ:
15
15
тоді засмутилися князі Едомові, тремтіння огорнуло вождів моавитських, засумували всі жителі Ханаана. тогдA потщaшасz владhцы є3дHмстіи и3 кн‰зи мwавjтстіи, пріsтъ | трeпетъ: растazша вси2 живyщіи въ ханаaнэ:
16
16
Нехай нападуть на них страх і жах; від величі сили Твоєї нехай оніміють вони, як камінь, поки проходить народ Твій, Господи, поки проходить цей народ, який Ти придбав. да нападeтъ на нS стрaхъ и3 трeпетъ: вели1чіемъ мhшцы твоеS да њкaменzтсz, д0ндеже пр0йдутъ лю1діе твои2, гDи, д0ндеже пр0йдутъ лю1діе твои2 сjи, ±же стzжaлъ є3си2:
17
17
Введи його і насади його на горі насліддя Твого, на місці, яке Ти вчинив оселею Собі, Господи, у святилище, яке створили руки Твої, Владико! ввeдъ насади2 | въ г0ру достоsніz твоегw2, въ гот0вое жили1ще твоE, є4же содёлалъ є3си2, гDи, с™hню, гDи, ю4же ўгот0вастэ рyцэ твои2:
18
18
Господь буде царювати повіки й у вічність. гDь цrтвуzй вёки, и3 на вёкъ, и3 є3щE:
19
19
Коли ввійшли коні фараона з колісницями його і з вершниками його в море, то Господь повернув на них води морські, а сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря. є3гдA вни1де к0нница фараHнова съ колесни1цами и3 вс†дники въ м0ре, и3 наведE на ни1хъ гDь в0ду морскyю: сhнове же ї}лєвы проид0ша сyшею посредЁ м0рz.
20
20
І взяла Маріам пророчиця, сестра Ааронова, у руку свою тимпан, і вийшли за нею всі жінки з тимпанами і радістю. Взs же маріaмъ прbр0чица, сестрA ґарHнова, тmмпaнъ въ рyцэ свои2, и3 и3зыд0ша вс‰ жєны2 в8слёдъ є3S со тmмп†ны и3 ли6ки:
21
21
І заспівала Маріам перед ними: співайте Господу, тому що високо звеличився Він, коня і вершника його ввергнув у море. предначa же и5мъ маріaмъ, глаг0лющи: пои1мъ гDви, слaвнw бо прослaвисz: конS и3 всaдника ввeрже въ м0ре.
22
22
І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони три дні по пустелі і не знаходили води. Поsтъ же мwmсeй сhны ї}лєвы t м0рz чермнaгw и3 ведE и5хъ въ пустhню сyръ: и3 и3дsху три2 дни6 въ пустhни, и3 не њбрэтaху воды2 пи1ти.
23
23
Прийшли в Мерру — і не могли пити води з Мерри, тому що вона була гіркою, чому і наречено тому [місцю] ім’я: Мерра*. Пріид0ша же въ мeрру, и3 не можaху пи1ти воды2 t мeрры, горькa бо бЁ: сегw2 рaди наречeсz и4мz мёсту томY г0ресть.
24
24
І ремствував народ на Мойсея, говорячи: що нам пити? И# роптaху лю1діе на мwmсeа, глаг0люще: что2 піeмъ;
25
25
[Мойсей] заволав до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон і там випробовував його. Возопи1 же мwmсeй ко гDу, и3 показA є3мY гDь дрeво, и3 вложи2 є5 въ в0ду, и3 ўслади1сz водA: тaмw положи2 є3мY њправд†ніz и3 судбы6, и3 тaмw є3го2 и3скуси2,
26
26
І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне перед очима Його, і слухатимеш заповіді Його, і виконуватимеш усі устави його, то не наведу на тебе жодної з хвороб, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь [Бог твій], цілитель твій. и3 речE: ѓще слyхомъ ўслhшиши глaсъ гDа бGа твоегw2, и3 ўгHднаz пред8 ни1мъ сотвори1ши, и3 внуши1ши зaповэдемъ є3гw2, и3 сохрани1ши вс‰ њправд†ніz є3гw2: всsку болёзнь, ю4же навед0хъ є3гЂптzнwмъ, не наведY на тS: ѓзъ бо є4смь гDь бGъ тв0й и3сцэлszй тS.
27
27
І прийшли в Єлим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом біля вод. И# пріид0ша во є3лjмъ, и3 бsху тaмw дванaдесzть и3ст0чникwвъ в0дъ, и3 сeдмьдесzтъ стeблій фjніковыхъ: и3 њполчи1шасz тaмw при водaхъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.