Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 4
Главa д7
1
1
І відповів Мойсей і сказав: а якщо вони не повірять мені і не послухають голосу мого і скажуть: не явився тобі Господь? [що сказати їм?] Tвэщa же мwmсeй и3 речE: ѓще не ўвёруютъ ми2, нижE послyшаютъ глaса моегw2, рекyтъ бо, ћкw не kви1сz тебЁ бGъ, что2 рекY къ ни6мъ;
2
2
І сказав йому Господь: що це в руці у тебе? Він відповів: жезл. И# речE къ немY гDь: что2 сіE є4сть въ руцЁ твоeй; Џнъ же речE: жeзлъ.
3
3
Господь сказав: кинь його на землю. Він кинув його на землю, і жезл перетворився на змія, і Мойсей побіг від нього. И# речE: повeрзи є3го2 на зeмлю. И# вeрже и5 на зeмлю, и3 бhсть ѕмjй: и3 tбэжE мwmсeй t негw2.
4
4
І сказав Господь Мойсею: простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простяг руку свою, і взяв його [за хвіст]; і він став жезлом у руці його. И# речE гDь къ мwmсeю: простри2 рyку и3 и3ми2 за хв0стъ. Простeръ u5бо рyку, взS за хв0стъ, и3 бhсть жeзлъ въ руцЁ є3гw2.
5
5
Це для того, щоб повірили [тобі], що явився тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Да ўвёруютъ ти2, ћкw kви1сz тебЁ гDь бGъ nтє1цъ твои1хъ, бGъ ґвраaмовъ и3 бGъ їсаaковъ и3 бGъ їaкwвль.
6
6
Ще сказав йому Господь: поклади руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху, вийняв її [із пазухи своєї], і ось, рука його побіліла від прокази, як сніг. Речe же є3мY гDь пaки: вложи2 рyку твою2 въ нёдро твоE. И# вложи2 рyку въ нёдро своE, и3 и3з8sтъ ю5 t нёдра своегw2, и3 бhсть рукA є3гw2 прокажeна ћкw снёгъ.
7
7
[Ще] сказав [йому Господь]: поклади знову руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху; і вийняв її з пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його. И# речE пaки є3мY гDь: вложи2 рyку твою2 въ нёдро твоE. И# вложи2 рyку свою2 въ нёдро своE, и3 и3з8sтъ ю5 t нёдра своегw2, и3 бhсть пaки въ румsнствэ пл0ти своеS.
8
8
Якщо вони не повірять тобі і не послухають голосу першого знамення, то повірять голосу знамення іншого; Ѓще же не ўвёруютъ тебЁ, нижE послyшаютъ глaса знaменіz пeрвагw, ўвёруютъ тебЁ рaди глaса знaменіz вторaгw:
9
9
якщо ж не повірять і двом цим знаменням і не послухають голосу твого, то візьми води з ріки і вилий на сушу; і вода, взята з річки, зробиться кров’ю на суші. и3 бyдетъ ѓще не ўвёруютъ тебЁ двэмA знaменіzми си1ми, нижE послyшаютъ глaса твоегw2, да в0змеши t воды2 рёчныz, и3 проліeши на сyхо: и3 бyдетъ водA, ю4же в0змеши t рэки2, кр0вію на сyсэ.
10
10
І сказав Мойсей Господу: о, Господи! людина я не красномовна, і таким був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм: я тяжко говорю і недорікуватий. Речe же мwmсeй ко гDу: молю1сz ти2, гDи: недоброрёчивъ є4смь прeжде вчерaшнzгw и3 трeтіzгw днE, нижE tнeлэже начaлъ є3си2 гlати рабY твоемY: худоглaсенъ и3 косноzзhченъ ѓзъ є4смь.
11
11
Господь сказав [Мойсеєві]: хто дав уста людині? хто робить німим, або глухим, або зрячим, або сліпим? чи не Я Господь [Бог]? И# речE гDь къ мwmсeю: кто2 дадE ўстA человёку; и3 кто2 сотвори2 нёма и3 глyха, и3 ви1дzща и3 слёпа; не ѓзъ ли гDь бGъ;
12
12
отже, піди, і Я буду при вустах твоїх і навчу тебе, що тобі говорити. и3 нн7э и3ди2, и3 ѓзъ tвeрзу ўстA тво‰ и3 ўстр0ю тебЁ, є4же и4маши глаг0лати.
13
13
[Мойсей] сказав: Господи! пошли іншого, кого можеш послати. Речe же мwmсeй: молю1сz ти2, гDи, и3збери2 могyща и3н0го, є3г0же п0слеши.
14
14
І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: хіба немає у тебе Аарона брата, левитянина? Я знаю, що він може говорити [замість тебе], і ось, він вийде назустріч тобі, і, побачивши тебе, зрадіє в серці своєму; И# разгнёвавсz ћростію гDь на мwmсeа, речE: не сe ли брaтъ тв0й ґарHнъ леvjтинъ; вёмъ, ћкw глаг0лz возглаг0летъ џнъ вмёстw тебє2: и3 сE, т0й и3зhдетъ во срётеніе тебЁ, и3 ўзрёвъ тS, возрaдуетсz въ себЁ:
15
15
ти будеш йому говорити і вкладати слова [Мої] у вуста його, а Я буду при вустах твоїх і при вустах його і буду вчити вас, що вам робити; и3 речeши къ немY, и3 вдaси словесA мо‰ во ўстA є3гw2: ѓзъ же tвeрзу ўстA тво‰ и3 ўстA є3гw2, и3 ўстр0ю вaмъ ±же и4мате твори1ти:
16
16
і буде говорити він замість тебе до народу; отже, він буде твоїми вустами, а ти будеш йому замість Бога; и3 т0й возглаг0летъ t тебє2 къ лю1демъ, и3 т0й бyдетъ ўстA тво‰: тh же бyдеши є3мY въ тёхъ, ±же къ бGу:
17
17
і жезл цей [який був перетворений на змія] візьми в руку твою: ним ти будеш творити знамення. и3 жeзлъ сeй њбращeнный въ ѕмію2, возми2 въ рyку твою2, си1мъ сотвори1ши знaмєніz.
18
18
І пішов Мойсей, і повернувся до Іофора, тестя свого, і сказав йому: піду я, і повернуся до братів моїх, які в Єгипті, і подивлюся, чи живі ще вони? І сказав Іофор Мойсеєві: йди з миром. [Через багато часу помер цар Єгипетський.] П0йде же мwmсeй, и3 возврати1сz ко їоf0ру тeстю своемY и3 речE: пойдY и3 возвращyсz ко брaтіи моeй, и5же во є3гЂптэ, и3 ўви1жду, ѓще є3щE жи1ви сyть. И# речE їоf0ръ къ мwmсeю: и3ди2 здрaвъ. По днeхъ же џныхъ мн0гихъ, ќмре цaрь є3гЂпетскій.
19
19
І сказав Господь Мойсеєві в [землі] Мадіамській: піди, повернись у Єгипет, тому що померли всі, що шукали душі твоєї. И# речE гDь къ мwmсeю въ земли2 мадіaмстэй: и3ди2, tиди2 во є3гЂпетъ: и3змр0ша бо вси2 и4щущіи души2 твоеS.
20
20
І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадив їх на осла і вирушив у землю Єгипетську. І жезл Божий Мойсей взяв у руку свою. Пои1мъ же мwmсeй женY свою2 и3 nтрочaта, всади2 | на nслsта, и3 возврати1сz во є3гЂпетъ. И# взS мwmсeй жeзлъ, и4же t бGа, въ рyку свою2.
21
21
І сказав Господь Мойсею: коли підеш і повернешся в Єгипет, дивись, усі чудеса, які Я доручив тобі, зроби перед лицем фараона, а Я озлоблю серце його, і він не відпустить народ. Речe же гDь къ мwmсeю: и3дyщу тебЁ и3 возвращaющусz во є3гЂпетъ, зри2 вс‰ чудесA, ±же дaхъ въ рyцэ твои2, да сотвори1ши | пред8 фараHномъ: ѓзъ же њжесточY сeрдце є3гw2, и3 не tпyститъ людjй:
22
22
І скажи фараонові: так говорить Господь [Бог єврейський]: Ізраїль є син Мій, первісток Мій; тh же возглаг0леши фараHну: сі‰ гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: сhнъ м0й пeрвенецъ ї}ль:
23
23
Я говорю тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то ось, Я уб’ю сина твого, первістка твого. рёхъ же тебЁ: tпусти2 лю1ди мо‰, да ми2 послyжатъ: ѓще ќбw не х0щеши tпусти1ти и5хъ, блюди2 u5бо, ѓзъ ўбію2 сhна твоего2 пeрвенца.
24
24
Дорогою на ночівлі трапилося, що зустрів його Господь і хотів умертвити його. Бhсть же на пути2 на станY, срёте є3го2 ѓгGлъ гDнь и3 и3скaше є3го2 ўби1ти.
25
25
Тоді Сепфора, узявши кам’яний ніж, обрізала крайню плоть сина свого і, кинувши до ніг його, сказала: ти наречений крови у мене. И# взeмши сепфHра кaмень, њбрёза конeчную пл0ть сhна своегw2, и3 припадE къ ногaмъ є3гw2 и3 речE: стA кр0вь њбрёзаніz сhна моегw2.
26
26
І відійшов від нього Господь. Тоді сказала вона: наречений крови — за обрізанням. И# tи1де t негw2 ѓгGлъ, занeже речE: стA кр0вь њбрёзаніz сhна моегw2.
27
27
І Господь сказав Аарону: піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І він пішов, і зустрівся з ним біля гори Божої, і поцілував його. Речe же гDь ко ґарHну: и3зhди во срётеніе мwmсeю въ пустhню. И# и4де, и3 срёте є3го2 въ горЁ б9іи: и3 цэловaстасz џба.
28
28
І переказав Мойсей Аарону всі слова Господа, Який його послав, і всі знамення, що Він заповідав. И# повёда мwmсeй ґарHну вс‰ словесA гDнz, ±же послA, и3 вс‰ знaмєніz, ±же заповёда є3мY.
29
29
І пішов Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старійшин синів Ізраїлевих, И$де же мwmсeй и3 ґарHнъ, и3 собрaша вс‰ стaрцы сынHвъ ї}левыхъ:
30
30
і переказав [їм] Аарон усі слова, які говорив Господь Мойсеєві; і зробив Мойсей знамення перед очима народу, и3 глаг0ла и5мъ ґарHнъ вс‰ словесA сі‰, ±же гlа бGъ къ мwmсeю: и3 сотвори2 знaмєніz пред8 людьми2.
31
31
і повірив народ; і почули, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їх, і схилилися вони і поклонилися. И# вёроваша лю1діе, и3 возрaдовашасz, ћкw посэти2 бGъ сhны ї}лєвы и3 ћкw призрЁ на и4хъ скорбёніе: и3 прекл0ншесz лю1діе поклони1шасz.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.