|
Глава́ в҃
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Сы́не, а҆́ще прїи́мъ глаго́лъ моеѧ̀ за́повѣди, скры́еши въ себѣ̀, | Сину мій! якщо ти приймеш слова мої і збережеш при собі заповіді мої, |
|
2
|
2
|
| послꙋ́шаетъ премꙋ́дрости твоѐ оу҆́хо, и҆ приложи́ши се́рдце твоѐ къ ра́зꙋмꙋ: приложи́ши же є҆̀ въ наказа́нїе сы́нꙋ твоемꙋ̀. | так що вухо твоє зробиш уважним до мудрости і нахилиш серце твоє до роздумування; |
|
3
|
3
|
| А҆́ще бо премꙋ́дрость призове́ши и҆ ра́зꙋмꙋ да́си гла́съ тво́й, чꙋ́вство же взы́щеши вели́кимъ гла́сомъ, | якщо будеш закликати знання і звертатися до розуму; |
|
4
|
4
|
| и҆ а҆́ще взы́щеши є҆ѧ̀ ꙗ҆́кѡ сребра̀, и҆ ꙗ҆́коже сокрѡ́вища и҆спыта́еши ю҆̀: | якщо будеш шукати його, як срібла, і відшукувати його, як скарб, |
|
5
|
5
|
| тогда̀ оу҆разꙋмѣ́еши стра́хъ гдⷭ҇ень и҆ позна́нїе бж҃їе ѡ҆брѧ́щеши: | то зрозумієш страх Господній і знайдеш пізнання про Бога. |
|
6
|
6
|
| ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь дае́тъ премꙋ́дрость, и҆ ѿ лица̀ є҆гѡ̀ позна́нїе и҆ ра́зꙋмъ: | Тому що Господь дає мудрість; з уст Його — знання і розум; |
|
7
|
7
|
| и҆ сокро́вищствꙋетъ и҆справлѧ́ющымъ спⷭ҇нїе, защища́етъ же ше́ствїе и҆́хъ, | Він зберігає для праведних спасіння; Він — щит для тих, хто ходить непорочно; |
|
8
|
8
|
| є҆́же сохрани́ти пꙋти̑ ѡ҆правда́нїй, и҆ пꙋ́ть благоговѣ́инствꙋющихъ є҆го̀ сохрани́тъ. | Він охороняє путі правди й оберігає стежки святих Своїх. |
|
9
|
9
|
| Тогда̀ оу҆разꙋмѣ́еши пра́вдꙋ и҆ сꙋ́дъ и҆ и҆спра́виши всѧ̑ стєзѝ бл҃гі̑ѧ. | Тоді ти зрозумієш правду і правосуддя і прямоту, усякий добрий шлях. |
|
10
|
10
|
| А҆́ще бо прїи́детъ премꙋ́дрость въ твою̀ мы́сль, чꙋ́вство же твое́й дꙋшѝ добро̀ бы́ти возмни́тсѧ, | Коли мудрість увійде в серце твоє, і знання буде приємне душі твоїй, |
|
11
|
11
|
| совѣ́тъ до́бръ сохрани́тъ тѧ̀, помышле́нїе же преподо́бное соблюде́тъ тѧ̀, | тоді розсудливість буде оберігати тебе, розум буде охороняти тебе, |
|
12
|
12
|
| да и҆зба́витъ тѧ̀ ѿ пꙋтѝ ѕла́гѡ и҆ ѿ мꙋ́жа, глаго́люща ничто́же вѣ́рно. | щоб спасти тебе від шляху злого, від людини, яка говорить неправду, |
|
13
|
13
|
| Ѽ, ѡ҆ста́вившїи пꙋти̑ пра̑выѧ, є҆́же ходи́ти въ пꙋте́хъ тмы̀! | від тих, які залишають путі прямі, щоб ходити шляхами темряви; |
|
14
|
14
|
| ѽ, веселѧ́щїисѧ ѡ҆ ѕлы́хъ и҆ ра́дꙋющїисѧ ѡ҆ развраще́нїи ѕлѣ́мъ! | від тих, які радіють, чинячи зло, захоплюються злою розпустою, |
|
15
|
15
|
| и҆́хже стєзѝ стро́пѡтны, и҆ кри̑ва течє́нїѧ и҆́хъ, є҆́же дале́че тѧ̀ сотвори́ти ѿ пꙋтѝ пра́ва, | шляхи яких криві, і які блукають на стежках своїх; |
|
16
|
16
|
| и҆ чꙋ́жда ѿ пра́веднагѡ ра́зꙋма. Сы́не, да тѧ̀ не пости́гнетъ совѣ́тъ ѕлы́й, | щоб спасти тебе від дружини іншого, від чужої, яка промовляє солодкі слова свої, |
|
17
|
17
|
| ѡ҆ставлѧ́ѧй оу҆че́нїе ю҆́ности, и҆ завѣ́та бжⷭ҇твеннагѡ забы́вый: | яка залишила керівника юности своєї і забула завіт Бога свого. |
|
18
|
18
|
| поста́ви бо при сме́рти до́мъ сво́й и҆ при а҆́дѣ съ земны́ми дѣѧ̑нїѧ своѧ̑. | Дім її веде до смерти, і шляхи її — до мерців; |
|
19
|
19
|
| Всѝ ходѧ́щїи по немꙋ̀ не возвратѧ́тсѧ, нижѐ пости́гнꙋтъ сте́зь пра́выхъ: ни бо̀ дости́гнꙋтъ лѣ́тъ жи́зни. | ніхто з тих, що ввійшли до неї, не повертається і не вступає на путь життя. |
|
20
|
20
|
| А҆́ще бо бы́ша ходи́ли въ стєзѝ бл҃гі̑ѧ, ѡ҆брѣлѝ оу҆́бѡ бы́ша стєзѝ пра̑вы гла̑дки: бла́зи бꙋ́дꙋтъ жи́телїе на землѝ, неѕло́бивїи же ѡ҆ста́нꙋтъ на не́й: | Тому ходи шляхом добрих і тримайся стежок праведників, |
|
21
|
21
|
| ꙗ҆́кѡ пра́вїи вселѧ́тсѧ на землѝ, и҆ прпⷣбнїи ѡ҆ста́нꙋтъ на не́й. | бо праведні будуть жити на землі, і непорочні будуть перебувати на ній; |
|
22
|
22
|
| Пꙋтїѐ нечести́выхъ ѿ землѝ поги́бнꙋтъ, пребеззако́ннїи же и҆зри́нꙋтсѧ ѿ неѧ̀. | а беззаконні будуть знищені з землі, і віроломні викорінені з неї. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.