|
Глава́ к҃д
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
| Сы́не, не ревнꙋ́й мꙋжє́мъ ѕлы̑мъ, нижѐ возжелѣ́й бы́ти съ ни́ми: | Не ревнуй злим людям і не бажай бути з ними, |
|
2
|
2
|
| лжа́мъ бо поꙋча́етсѧ се́рдце и҆́хъ, и҆ болѣ̑зни оу҆стнѣ̀ и҆́хъ глаго́лютъ. | тому що про насильство помишляє серце їх, і про зле говорять вуста їхні. |
|
3
|
3
|
| Съ премꙋ́дростїю зи́ждетсѧ до́мъ и҆ съ ра́зꙋмомъ и҆справлѧ́етсѧ. | Мудрістю влаштовується дім і розумом утверджується, |
|
4
|
4
|
| Съ чꙋ́вствїемъ и҆сполнѧ́ютсѧ сокрѡ́вища ѿ всѧ́кагѡ бога́тства честна́гѡ и҆ до́брагѡ. | і з умінням наповнюється він усередині всяким дорогоцінним і прекрасним майном. |
|
5
|
5
|
| Лꙋ́чше мꙋ́дрый крѣ́пкагѡ, и҆ мꙋ́жъ ра́зꙋмъ и҆мѣ́ѧй земледѣ́лца вели́ка. | Людина мудра сильна, і людина розумна зміцнює силу свою. |
|
6
|
6
|
| Со оу҆правле́нїемъ быва́етъ бра́нь, по́мощь же съ се́рдцемъ совѣ́тнымъ. | Тому обдумано веди війну твою, і успіх буде при багатьох нарадах. |
|
7
|
7
|
| Премꙋ́дрость и҆ мы́сль бла́га во вратѣ́хъ премꙋ́дрыхъ: смы́сленнїи не оу҆кланѧ́ютсѧ ѿ зако́на гдⷭ҇нѧ, | Для нерозумного занадто високою є мудрість; біля воріт не відкриє він уст своїх. |
|
8
|
8
|
| но совѣ́тꙋютъ въ со́нмищихъ. Ненака́занныхъ срѣта́етъ сме́рть, | Хто замишляє зробити зло, того називають зловмисником. |
|
9
|
9
|
| оу҆мира́етъ же безꙋ́мный во грѣсѣ́хъ. Нечистота̀ мꙋ́жꙋ гꙋби́телю: | Помисел глупоти — гріх, і кощунник — мерзота для людей. |
|
10
|
10
|
| ѡ҆скверни́тсѧ въ де́нь ѕо́лъ и҆ въ де́нь печа́ли, до́ндеже ѡ҆скꙋдѣ́етъ. | Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя. |
|
11
|
11
|
| И҆зба́ви ведѡ́мыѧ на сме́рть и҆ и҆скꙋпѝ оу҆бива́емыхъ, не щадѝ. | Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на убиття? |
|
12
|
12
|
| А҆́ще же рече́ши: не вѣ́мъ сегѡ̀: разꙋмѣ́й, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь всѣ́хъ сердца̀ вѣ́сть, и҆ созда́вый дыха́нїе всѣ̑мъ, се́й вѣ́сть всѧ́чєскаѧ, и҆́же возда́стъ комꙋ́ждо по дѣлѡ́мъ є҆гѡ̀. | Чи скажеш: «ось, ми не знали цього»? А Той, Хто випробовує серця, хіба не знає? Той, Хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть людині за ділами її. |
|
13
|
13
|
| Ꙗ҆́ждь ме́дъ, сы́не, бла́гъ бо є҆́сть со́тъ, да наслади́тсѧ горта́нь тво́й: | Їж, сину мій, мед, тому що він приємний, і стільник, який солодкий для гортані твоєї: |
|
14
|
14
|
| си́це оу҆разꙋмѣ́еши премꙋ́дрость дꙋше́ю твое́ю: а҆́ще бо ѡ҆брѧ́щеши, бꙋ́детъ добра̀ кончи́на твоѧ̀, и҆ оу҆пова́нїе не ѡ҆ста́витъ тебѐ. | таке і пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, тобто майбутнє, і надія твоя не втрачена. |
|
15
|
15
|
| Не приводѝ нечести́ваго на па́жить првⷣныхъ, нижѐ прельща́йсѧ насыще́нїемъ чре́ва: | Не замислюй зла, нечестивий, проти житла праведника, не спустошуй місця спокою його, |
|
16
|
16
|
| седмери́цею бо паде́тъ првⷣный и҆ воста́нетъ, нечести́вїи же и҆знемо́гꙋтъ въ ѕлы́хъ. | бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель. |
|
17
|
17
|
| А҆́ще паде́тъ вра́гъ тво́й, не ѡ҆бра́дꙋйсѧ є҆мꙋ̀, въ преткнове́нїи же є҆гѡ̀ не возноси́сѧ: | Не радій, коли упаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться. |
|
18
|
18
|
| ꙗ҆́кѡ оу҆́зритъ гдⷭ҇ь, и҆ не оу҆го́дно є҆мꙋ̀ бꙋ́детъ, и҆ ѿврати́тъ ꙗ҆́рость свою̀ ѿ негѡ̀. | Інакше, побачить Господь, і неугодне буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій. |
|
19
|
19
|
| Не ра́дꙋйсѧ ѡ҆ ѕлодѣ́ющихъ и҆ не ревнꙋ́й грѣ̑шнымъ, | Не обурюйся на злодіїв і не заздри нечестивим, |
|
20
|
20
|
| не пребꙋ́дꙋтъ бо внꙋ́цы лꙋка́выхъ, свѣти́ло же нечести́выхъ оу҆га́снетъ. | тому що злий не має майбуття, — світильник нечестивих погасне. |
|
21
|
21
|
| Бо́йсѧ бг҃а, сы́не, и҆ царѧ̀, и҆ ни є҆ди́номꙋ же и҆́хъ проти́висѧ: | Бійся, сину мій, Господа і царя; із заколотниками не спілкуйся, |
|
22
|
22
|
| внеза́пꙋ бо и҆стѧ́жꙋтъ нечести́выхъ, мꙋчє́нїѧ же ѻ҆бои́хъ кто̀ оу҆вѣ́сть; Сло́во сохранѧ́ѧй сы́нъ кромѣ̀ поги́бели бꙋ́детъ: прїе́млѧй же прїѧ́тъ ѻ҆́ное. Ничто́же ло́жно ѿ ѧ҆зы́ка царе́ви да глаго́летсѧ, и҆ ни є҆ди́на лжа̀ ѿ ѧ҆зы́ка є҆гѡ̀ да и҆зы́детъ: ме́чь (є҆́сть) ѧ҆зы́къ царе́въ, а҆ не пло́тѧнъ: и҆ и҆́же а҆́ще пре́данъ бꙋ́детъ, сокрꙋши́тсѧ: а҆́ще бо раздражи́тсѧ ꙗ҆́рость є҆гѡ̀, со жи́лами человѣ́ки гꙋби́тъ, и҆ кѡ́сти человѣ́чєскїѧ поѧда́етъ и҆ сожига́етъ ꙗ҆́кѡ пла́мень, ꙗ҆́кѡ не ꙗ҆дѡ́мымъ бы́ти птенца́ми ѻ҆́рлими. Мои́хъ слове́съ, сы́не, бо́йсѧ, и҆ прїи́мъ ѧ҆̀ пока́йсѧ. | тому що несподівано прийде погибель від них, і біду від них обох хто передбачить? |
|
23
|
23
|
| Сїѧ̑ же ва́мъ смы́слєннымъ глаго́лю разꙋмѣ́ти: срамлѧ́тисѧ лица̀ на сꙋдѣ̀ не добро̀. | Сказано також мудрими: мати упередженість на суді — недобре. |
|
24
|
24
|
| Глаго́лѧй нечести́ваго, ꙗ҆́кѡ пра́веденъ є҆́сть, про́клѧтъ ѿ люді́й бꙋ́детъ и҆ возненави́дѣнъ во ꙗ҆зы́цѣхъ: | Хто говорить винному: «ти правий», того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена; |
|
25
|
25
|
| ѡ҆блича́ющїи же лꙋ́чшїи ꙗ҆вѧ́тсѧ, на нѧ́же прїи́детъ благослове́нїе бла́го: | а викривачів будуть любити, і на них прийде благословення. |
|
26
|
26
|
| и҆ оу҆стнѣ̀ ѡ҆блобыза́ютъ ѿвѣща́ющыѧ словеса̀ бла̑га. | В уста цілує той, хто відповідає словами вірними. |
|
27
|
27
|
| Оу҆готовлѧ́й на и҆схо́дъ дѣла̀ твоѧ̑, и҆ оу҆гото́висѧ на село̀, и҆ ходѝ в̾слѣ́дъ менє̀, и҆ сози́ждеши до́мъ тво́й. | Зверши справи твої поза домом, закінчи їх на полі твоєму, і потім облаштовуй і дім твій. |
|
28
|
28
|
| Не бꙋ́ди свидѣ́тель лжи́въ на твоего̀ граждани́на, нижѐ пространѧ́йсѧ твои́ма оу҆стна́ма. | Не будь лжесвідком на ближнього твого: для чого тобі обманювати вустами твоїми? |
|
29
|
29
|
| Не рцы̀: и҆́мже ѡ҆́бразомъ сотвори́ ми, сотворю̀ є҆мꙋ̀ и҆ ѿмщꙋ̀ є҆мꙋ̀, и҆́миже мѧ̀ преѡби́дѣ. | Не говори: «як він вчинив зі мною, так і я зроблю з ним, воздам людині за ділами її». |
|
30
|
30
|
| Ꙗ҆́коже ни́ва мꙋ́жъ безꙋ́мный, и҆ ꙗ҆́кѡ вїногра́дъ человѣ́къ скꙋдоꙋ́мный: | Проходив я мимо поля чоловіка лінивого і мимо виноградника чоловіка бідного на розум: |
|
31
|
31
|
| а҆́ще ѡ҆ста́виши є҆го̀, ѡ҆пꙋстѣ́етъ и҆ траво́ю порасте́тъ ве́сь, и҆ бꙋ́детъ ѡ҆ста́вленъ, ѡ҆гра̑ды же ка́мєнныѧ є҆гѡ̀ раскопа́ютсѧ. | і ось, усе це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яна огорожа його зруйнувалася. |
|
32
|
32
|
| Послѣдѝ а҆́зъ пока́ѧхсѧ, воззрѣ́хъ и҆збра́ти наказа́нїе: | І подивився я, і взяв до серця свого, і подивився й отримав урок: |
|
33
|
33
|
| ма́лѡ дремлю̀, ма́лѡ же сплю̀ и҆ ма́лѡ ѡ҆б̾е́млю рꙋка́ма пє́рси: | «трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш, — |
|
34
|
34
|
| а҆́ще же сїѐ твори́ши, прїи́детъ пред̾идꙋ́щи нищета̀ твоѧ̀ и҆ скꙋ́дость твоѧ̀, ꙗ҆́кѡ бла́гъ тече́цъ. | і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій — як людина озброєна». |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.