|
Глава́ к҃г
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
|
А҆́ще сѧ́деши вечерѧ́ти на трапе́зѣ си́льнагѡ, разꙋ́мнѡ разꙋмѣва́й предлага́ємаѧ тебѣ̀,
|
Коли сядеш споживати їжу з володарем, то ретельно спостерігай, що перед тобою,
|
|
2
|
2
|
|
и҆ налага́й рꙋ́кꙋ твою̀, вѣ́дый, ꙗ҆́кѡ сицєва́ѧ тебѣ̀ подоба́етъ оу҆гото́вити:
|
і постав перешкоду в гортані твоїй, якщо ти жадібний.
|
|
3
|
3
|
|
а҆́ще же несы́тнѣйшїй є҆сѝ, не жела́й бра́шенъ є҆гѡ̀: сїѧ̑ бо и҆́мꙋтъ живо́тъ ло́женъ.
|
Не захоплюйся ласими стравами його; це — оманна їжа.
|
|
4
|
4
|
|
Не распростира́йсѧ оу҆бо́гъ сы́й съ бога́тымъ, твое́ю же мы́слїю оу҆далѧ́йсѧ.
|
Не піклуйся про те, щоб нажити багатство; залиш такі думки твої.
|
|
5
|
5
|
|
А҆́ще оу҆стреми́ши на него̀ ѻ҆́ко твоѐ, никогда́же ꙗ҆ви́тсѧ: содѣ̑ланы бо сꙋ́ть є҆мꙋ̀ кри́ла ꙗ҆́кѡ ѻ҆рлꙋ̀, и҆ ѡ҆браща́етсѧ въ до́мъ настоѧ́телѧ своегѡ̀.
|
Спрямуєш очі твої на нього, і — його вже немає; тому що воно зробить собі крила і, як орел, полетить до неба.
|
|
6
|
6
|
|
Не вечерѧ́й съ мꙋ́жемъ зави́стливымъ, нижѐ похо́щеши пи́щей є҆гѡ̀:
|
Не споживай їжі у людини заздрісної і не захоплюйся ласими стравами її;
|
|
7
|
7
|
|
и҆́мже бо ѡ҆́бразомъ а҆́ще кто̀ поглоти́тъ власы̀, си́це ꙗ҆́стъ и҆ пїе́тъ: нижѐ къ себѣ̀ да введе́ши є҆го̀ и҆ снѣ́си хлѣ́бъ тво́й съ ни́мъ:
|
тому що, які думки у душі її, така й вона; «їж і пий», говорить вона тобі, а серце її не з тобою.
|
|
8
|
8
|
|
и҆зблюе́тъ бо є҆го̀ и҆ ѡ҆скверни́тъ словеса̀ твоѧ̑ дѡ́браѧ.
|
Шматок, який ти з’їв, виблюєш, і добрі слова твої ти витратиш даремно.
|
|
9
|
9
|
|
Во оу҆́шїю безꙋ́мнагѡ ничто́же глаго́ли, да не когда̀ порꙋга́етъ разꙋ̑мнаѧ словеса̀ твоѧ̑.
|
У вуха нерозумного не говори, тому що він знехтує розумні слова твої.
|
|
10
|
10
|
|
Не прелага́й предѣ̑лъ вѣ́чныхъ и҆ въ стѧжа́нїе сиро́тъ не вни́ди:
|
Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь,
|
|
11
|
11
|
|
и҆збавлѧ́ѧй бо и҆̀хъ гдⷭ҇ь крѣ́покъ є҆́сть и҆ разсꙋ́дитъ сꙋ́дъ и҆́хъ съ тобо́ю.
|
тому що Захисник їх сильний; Він вступиться у справу їх з тобою.
|
|
12
|
12
|
|
Да́ждь въ наказа́нїе се́рдце твоѐ, оу҆шеса́ же твоѧ̑ оу҆гото́вай словесє́мъ чꙋ́вствєннымъ.
|
Прихили серце твоє до навчання і вуха твої — до розумних слів.
|
|
13
|
13
|
|
Не престава́й младе́нца нака́зовати: а҆́ще бо жезло́мъ бїе́ши є҆го̀, не оу҆́мретъ (ѿ негѡ̀):
|
Не залишай юнака без покарання: якщо покараєш його різкою, він не помре;
|
|
14
|
14
|
|
ты́ бо побїе́ши є҆го̀ жезло́мъ, дꙋ́шꙋ же є҆гѡ̀ и҆зба́виши ѿ сме́рти.
|
ти покараєш його різкою і спасеш душу його від пекла.
|
|
15
|
15
|
|
Сы́не, а҆́ще премꙋ́дро бꙋ́детъ се́рдце твоѐ, возвесели́ши и҆ моѐ се́рдце,
|
Сину мій! якщо серце твоє буде мудре, то порадіє і моє серце;
|
|
16
|
16
|
|
и҆ пребꙋ́дꙋтъ въ словесѣ́хъ твоѝ оу҆стнѣ̀ къ мои̑мъ оу҆стна́мъ, а҆́ще пра̑ва бꙋ́дꙋтъ.
|
і нутрощі мої будуть радіти, коли вуста твої будуть говорити справедливе.
|
|
17
|
17
|
|
Да не ревнꙋ́етъ се́рдце твоѐ грѣ́шникѡмъ, но въ стра́сѣ гдⷭ҇ни бꙋ́ди ве́сь де́нь:
|
Нехай не заздрить серце твоє грішникам, але нехай перебуває воно в усі дні у страху Господньому;
|
|
18
|
18
|
|
а҆́ще бо соблюде́ши ѧ҆̀, бꙋ́дꙋтъ тѝ внꙋ́цы, и҆ оу҆пова́нїе твоѐ не ѿстꙋ́питъ.
|
тому що є майбутнє, і надія твоя не втрачена.
|
|
19
|
19
|
|
Слꙋ́шай, сы́не, и҆ премꙋ́дръ быва́й и҆ и҆справлѧ́й мы̑сли твоегѡ̀ се́рдца:
|
Слухай, сину мій, і будь мудрий, і направляй серце твоє на пряму путь.
|
|
20
|
20
|
|
не бꙋ́ди вїнопі́йца, нижѐ прилага́йсѧ къ сложе́нїємъ и҆ кꙋпова́нїємъ мѧ́съ:
|
Не будь між тими, хто упивається вином, між тими, хто пересичується м’ясом:
|
|
21
|
21
|
|
всѧ́къ бо пїѧ́ница и҆ блꙋдни́къ ѡ҆бнища́етъ, и҆ ѡ҆блече́тсѧ въ раздра̑ннаѧ и҆ въ рꙋ̑бища всѧ́къ сонли́вый.
|
тому що п’яниця і той, хто пересичується, зубожіють, і сонливість одягне в руб’я.
|
|
22
|
22
|
|
Слꙋ́шай, сы́не, ѻ҆тца̀ роди́вшагѡ тѧ̀, и҆ не презира́й, є҆гда̀ состарѣ́етсѧ ма́ти твоѧ̀.
|
Слухайся батька твого: він породив тебе; і не зневажай матері твоєї, коли вона і постаріє.
|
|
23
|
23
|
|
И҆́стинꙋ стѧжѝ и҆ не ѿри́ни мꙋ́дрости и҆ оу҆че́нїѧ и҆ ра́зꙋма.
|
Купи істину і не продавай мудрости і вчення і розуму.
|
|
24
|
24
|
|
До́брѣ воспитова́етъ ѻ҆те́цъ пра́веденъ, ѡ҆ сы́нѣ же премꙋ́дрѣмъ весели́тсѧ дꙋша̀ є҆гѡ̀.
|
Торжествує батько праведника, і хто породив мудрого, радіє за нього.
|
|
25
|
25
|
|
Да весели́тсѧ ѻ҆те́цъ и҆ ма́ти ѡ҆ тебѣ̀, и҆ да ра́дꙋетсѧ ро́ждшаѧ тѧ̀.
|
Нехай веселиться батько твій і нехай торжествує мати твоя, що народила тебе.
|
|
26
|
26
|
|
Да́ждь мѝ, сы́не, твоѐ се́рдце, ѻ҆́чи же твоѝ моѧ̑ пꙋти̑ да соблюда́ютъ.
|
Сину мій! віддай серце твоє мені, і очі твої нехай спостерігають за путями моїми,
|
|
27
|
27
|
|
Сосꙋ́дъ бо сокрꙋше́нъ чꙋжді́й до́мъ, и҆ стꙋдене́цъ тѣ́сенъ чꙋжді́й:
|
тому що блудниця — глибока прірва, і чужа дружина — вузький колодязь;
|
|
28
|
28
|
|
се́й бо вско́рѣ поги́бнетъ, и҆ всѧ́кїй законопрестꙋ́пникъ потреби́тсѧ.
|
вона, як розбійник, сидить у засідці і множить між людьми законопорушників.
|
|
29
|
29
|
|
Комꙋ̀ го́ре; комꙋ̀ молва̀; комꙋ̀ сꙋ́дове; комꙋ̀ го́рєсти и҆ сва̑ры; комꙋ̀ сокрꙋшє́нїѧ вотщѐ; комꙋ̀ си̑ни ѻ҆́чи;
|
У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі?
|
|
30
|
30
|
|
Не пребыва́ющымъ ли въ вїнѣ̀; и҆ не назира́ющымъ ли, гдѣ̀ пи́рове быва́ютъ;
|
У тих, які довго сидять за вином, які приходять шукати вина приправленого.
|
|
31
|
31
|
|
Не оу҆пива́йтесѧ вїно́мъ, но бесѣ́дꙋйте ко человѣ́кѡмъ првⷣнымъ, и҆ бесѣ́дꙋйте во прохо́дѣхъ: а҆́ще бо на ча́шы и҆ стклѧ̑ницы вда́си ѻ҆́чи твоѝ, послѣдѝ и҆́маши ходи́ти нажа́йшїй бѣли́лнагѡ дре́ва:
|
Не дивися на вино, як воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно світиться рівно:
|
|
32
|
32
|
|
послѣди́ же ꙗ҆́кѡ ѿ ѕмі́а оу҆ѧ́звенъ простре́тсѧ, и҆ ꙗ҆́коже ѿ кера́ста разлива́етсѧ є҆мꙋ̀ ꙗ҆́дъ.
|
згодом, як змій, воно вкусить, і вжалить, як аспид;
|
|
33
|
33
|
|
Ѻ҆́чи твоѝ є҆гда̀ оу҆́зрѧтъ (женꙋ̀) чꙋждꙋ́ю, оу҆ста̀ твоѧ̑ тогда̀ возглаго́лютъ стро́пѡтнаѧ:
|
очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє заговорить про розпусне,
|
|
34
|
34
|
|
и҆ возлѧ́жеши ꙗ҆́кѡ въ се́рдцы мо́рѧ и҆ ꙗ҆́коже ко́рмчїй во мно́зѣ волне́нїи.
|
і ти будеш, як той, що спить серед моря, і як той, що спить на верхівці щогли.
|
|
35
|
35
|
|
Рече́ши же: би́ша мѧ̀, и҆ не поболѣ́хъ, и҆ порꙋга́шасѧ мѝ, а҆́зъ же не разꙋмѣ́хъ: когда̀ оу҆́тро бꙋ́детъ, да ше́дъ взыщꙋ̀, съ ни́миже сни́дꙋсѧ;
|
[І скажеш:] «били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того самого».
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.