|
Глава́ ѳ҃
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| Премꙋ́дрость созда̀ себѣ̀ до́мъ и҆ оу҆твердѝ столпѡ́въ се́дмь: | Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його, |
|
2
|
2
|
| закла̀ своѧ̑ же́ртвєннаѧ, и҆ растворѝ въ ча́ши свое́й вїно̀, и҆ оу҆гото́ва свою̀ трапе́зꙋ: | заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу; |
|
3
|
3
|
| посла̀ своѧ̑ рабы̑, созыва́ющи съ высо́кимъ проповѣ́данїемъ на ча́шꙋ, глаго́лющи: | послала слуг своїх проголосити з височин міських: |
|
4
|
4
|
| и҆́же є҆́сть безꙋ́менъ, да оу҆клони́тсѧ ко мнѣ̀. | «хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала: |
|
5
|
5
|
| И҆ тре́бꙋющымъ оу҆ма̀ речѐ: прїиди́те, ꙗ҆ди́те мо́й хлѣ́бъ и҆ пі́йте вїно̀, є҆́же раствори́хъ ва́мъ: | «йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене; |
|
6
|
6
|
| ѡ҆ста́вите безꙋ́мїе и҆ жи́ви бꙋ́дете, да во вѣ́ки воцарите́сѧ: и҆ взыщи́те ра́зꙋма, да поживетѐ и҆ и҆спра́вите ра́зꙋмъ въ вѣ́дѣнїи. | залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму». |
|
7
|
7
|
| Наказꙋ́ѧй ѕлы̑ѧ прїи́метъ себѣ̀ безче́стїе, ѡ҆блича́ѧй же нечести́ваго поро́чна сотвори́тъ себѐ (*ѡ҆бличє́нїѧ бо нечести́вомꙋ ра̑ны є҆мꙋ̀). | Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі. |
|
8
|
8
|
| Не ѡ҆блича́й ѕлы́хъ, да не возненави́дѧтъ тебѐ: ѡ҆блича́й премꙋ́дра, и҆ возлю́битъ тѧ̀. | Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; |
|
9
|
9
|
| Да́ждь премꙋ́дромꙋ винꙋ̀, и҆ премꙋ́дрѣйшїй бꙋ́детъ: сказꙋ́й првⷣномꙋ, и҆ приложи́тъ прїима́ти. | дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання. |
|
10
|
10
|
| Нача́ло премꙋ́дрости стра́хъ гдⷭ҇ень, и҆ совѣ́тъ ст҃ы́хъ ра́зꙋмъ: разꙋмѣ́ти бо зако́нъ, по́мысла є҆́сть блага́гѡ. | Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум; |
|
11
|
11
|
| Си́мъ бо ѡ҆́бразомъ мно́гое поживе́ши вре́мѧ, и҆ приложа́тсѧ тебѣ̀ лѣ̑та живота̀ твоегѡ̀. | тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя. |
|
12
|
12
|
| Сы́не, а҆́ще премꙋ́дръ бꙋ́деши, себѣ̀ премꙋ́дръ бꙋ́деши и҆ и҆́скрєннимъ твои̑мъ: а҆́ще же ѕо́лъ бꙋ́деши, є҆ди́нъ почерпне́ши ѕла̑ѧ. Сы́нъ нака́занъ премꙋ́дръ бꙋ́детъ, безꙋ́мный же слꙋго́ю оу҆потреби́тсѧ. И҆́же оу҆твержда́етсѧ на лжа́хъ, се́й пасе́тъ вѣ́тры, то́й же пожене́тъ пти̑цы парѧ́щыѧ: ѡ҆ста́ви бо пꙋти̑ своегѡ̀ вїногра́да, въ стезѧ́хъ же своегѡ̀ земледѣ́ланїѧ заблꙋдѝ, прохо́дитъ же сквозѣ̀ пꙋсты́ню безво́днꙋю и҆ зе́млю ѡ҆предѣле́ннꙋю въ жа́ждѣхъ, собира́етъ же рꙋка́ма непло́дїе. | [Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.] |
|
13
|
13
|
| Жена̀ безꙋ́мнаѧ и҆ проде́рзаѧ скꙋдна̀ хлѣ́бомъ быва́етъ, ꙗ҆́же не вѣ́сть стыдѣ́нїѧ, | Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає, |
|
14
|
14
|
| сѣ́де при две́рехъ до́мꙋ своегѡ̀, на столцѣ̀ ꙗ҆́вѣ на сто́гнахъ, | сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста, |
|
15
|
15
|
| призыва́ющаѧ мимоходѧ́щихъ и҆ и҆справлѧ́ющихъ пꙋти̑ своѧ̑: | щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами: |
|
16
|
16
|
| и҆́же є҆́сть ѿ ва́съ безꙋ́мнѣйшїй, да оу҆клони́тсѧ ко мнѣ̀: и҆ лишє́ннымъ ра́зꙋма повелѣва́ю, глаго́лющи: | «хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона: |
|
17
|
17
|
| хлѣ́бѡмъ сокровє́ннымъ въ сла́дость прикосни́тесѧ и҆ во́дꙋ татьбы̀ сла́дкꙋю пі́йте. | «води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний». |
|
18
|
18
|
| Ѻ҆́нъ же не вѣ́сть, ꙗ҆́кѡ земноро́днїи оу҆ неѧ̀ погиба́ютъ и҆ во днѣ̀ а҆́да ѡ҆брѣта́ютсѧ. Но ѿскочѝ, не заме́дли на мѣ́стѣ є҆ѧ̀, нижѐ наста́ви ѻ҆́ка своегѡ̀ къ не́й: та́кѡ бо про́йдеши во́дꙋ чꙋждꙋ́ю и҆ пре́йдеши рѣкꙋ̀ чꙋждꙋ́ю: ѿ воды́ же чꙋжді́ѧ ѡ҆ша́йсѧ и҆ ѿ и҆сто́чника чꙋжда́гѡ не пі́й, да мно́гое вре́мѧ поживе́ши, и҆ приложа́тсѧ тебѣ̀ лѣ̑та живота̀. | І він не знає, що мерці там, і що у глибині пекла закликані нею. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.] |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.