|
Глава́ к҃а
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| Ꙗ҆́коже оу҆стремле́нїе воды̀, та́кѡ се́рдце царе́во въ рꙋцѣ̀ бж҃їей: а҆́може а҆́ще восхо́щетъ ѡ҆брати́ти, та́мѡ оу҆клони́тъ є҆̀. | Серце царя — у руці Господа, як потоки вод: куди захоче, туди Він направляє його. |
|
2
|
2
|
| Всѧ́къ мꙋ́жъ ꙗ҆влѧ́етсѧ себѣ̀ пра́веденъ: оу҆правлѧ́етъ же сердца̀ гдⷭ҇ь. | Усякий шлях людини прямий в очах її; але Господь зважує серця. |
|
3
|
3
|
| Твори́ти првⷣнаѧ и҆ и҆́стинствовати оу҆гѡ́дна бг҃ꙋ па́че, не́жели же́ртвъ кро́вь. | Дотримання правди і правосуддя більш угодне Господу, ніж жертва. |
|
4
|
4
|
| Велемꙋ́дрый во оу҆кори́знѣ дерзосе́рдъ, свѣти́ло же нечести́выхъ грѣсѝ. | Гордість очей і зарозумілість серця, які відзначають нечестивих, — гріх. |
|
5
|
5
|
| Помышлє́нїѧ тщали́вагѡ во и҆з̾ѻби́лїи, и҆ всѧ́къ неради́вый въ лише́нїи. | Думки старанного прагнуть достатку, а всякий поспішний терпить збиток. |
|
6
|
6
|
| Дѣ́лаѧй сокрѡ́вища ѧ҆зы́комъ лжи́вымъ сꙋ́етнаѧ го́нитъ въ сѣ̑ти смє́ртныѧ. | Придбання скарбу неправдивим язиком — скороминучий подув тих, хто шукає смерти. |
|
7
|
7
|
| Всегꙋби́телство на нечєсти́выѧ оу҆стремлѧ́етсѧ: не хотѧ́тъ бо твори́ти првⷣнаѧ. | Насильство нечестивих упаде на них, тому що вони зреклися дотримуватися правди. |
|
8
|
8
|
| Къ стро́пѡтнымъ стро́пѡтныѧ пꙋти̑ посыла́етъ бг҃ъ: чи̑ста бо и҆ пра̑ва дѣла̀ є҆гѡ̀. | Мінливий шлях у людини розбещеної; а хто чистий, того дія пряма. |
|
9
|
9
|
| Лꙋ́чше жи́ти во оу҆́глѣ непокрове́ннѣмъ, не́жели въ пова́пленныхъ съ непра́вдою и҆ въ хра́минѣ ѻ҆́бщей. | Краще жити в кутку на покрівлі, ніж зі сварливою дружиною у просторому домі. |
|
10
|
10
|
| Дꙋша̀ нечести́вагѡ не поми́лꙋетсѧ ни ѿ є҆ди́нагѡ ѿ человѣ́кѡвъ. | Душа нечестивого бажає зла: не знайде милости в очах його і друг його. |
|
11
|
11
|
| Тщетꙋ̀ прїе́млющꙋ невозде́ржномꙋ, кова́рнѣйшїй бꙋ́детъ неѕло́бивый, разꙋмѣва́ѧй же мꙋ́дрый прїи́метъ ра́зꙋмъ. | Коли карається кощунник, простий робиться мудрим; і коли врозумляється мудрий, то він здобуває знання. |
|
12
|
12
|
| Разꙋмѣва́етъ првⷣный сердца̀ нечести́выхъ и҆ оу҆ничтожа́етъ нечести̑выѧ въ ѕлы́хъ. | Праведник спостерігає за домом нечестивого: як впадають нечестиві у нещастя. |
|
13
|
13
|
| И҆́же затыка́етъ оу҆шеса̀ своѧ̑, є҆́же не послꙋ́шати немощна́гѡ, и҆ то́й призове́тъ, и҆ не бꙋ́детъ послꙋ́шаѧй є҆гѡ̀. | Хто затикає вухо своє від волання бідного, той і сам буде волати, — і не буде почутий. |
|
14
|
14
|
| Даѧ́нїе та́йно ѿвраща́етъ гнѣ́вы, щадѧ́й же дарѡ́въ воздвиза́етъ ꙗ҆́рость крѣ́пкꙋю. | Подарунок таємний гасить гнів, і дарунок у пазуху — сильну лють. |
|
15
|
15
|
| Весе́лїе првⷣныхъ твори́ти сꙋ́дъ: прпⷣбный же нечи́стъ оу҆ ѕлодѣ́євъ. | Дотримання правосуддя — радість для праведника і страх для тих, хто чинить зло. |
|
16
|
16
|
| Мꙋ́жъ заблꙋжда́ѧй ѿ пꙋтѝ пра́вды въ со́нмищи и҆споли́нѡвъ почі́етъ. | Людина, що збилася з путі розуму, оселиться в зібранні мерців. |
|
17
|
17
|
| Мꙋ́жъ скꙋ́денъ лю́битъ весе́лїе, любѧ́й же вїно̀ и҆ є҆ле́й не ѡ҆богати́тсѧ. | Хто любить веселощі, зубожіє; а хто любить вино і жир, не розбагатіє. |
|
18
|
18
|
| Ѡ҆тре́бїе же првⷣникꙋ беззако́нникъ. | Викупом буде за праведного нечестивий і за прямодушного — лукавий. |
|
19
|
19
|
| Лꙋ́чше жи́ти въ землѝ пꙋ́стѣ, не́же жи́ти съ жено́ю сварли́вою и҆ ѧ҆зы́чною и҆ гнѣвли́вою. | Краще жити у землі пустельній, ніж з дружиною сварливою і сердитою. |
|
20
|
20
|
| Сокро́вище вожделѣ́нно почі́етъ во оу҆стѣ́хъ мꙋ́драгѡ: безꙋ́мнїи же мꙋ́жїе пожира́ютъ є҆̀. | Жаданий скарб і жир — у домі мудрого; а нерозумна людина марнотратить їх. |
|
21
|
21
|
| Пꙋ́ть пра́вды и҆ ми́лостыни ѡ҆брѧ́щетъ живо́тъ и҆ сла́вꙋ. | Хто дотримується правди і милости, той знайде життя, правду і славу. |
|
22
|
22
|
| Во гра́ды крѣ̑пки вни́де премꙋ́дрый и҆ разрꙋшѝ оу҆твержде́нїе, на не́же надѣ́ѧшасѧ нечести́вїи. | Мудрий входить у місто сильних і знищує укріплення, на яке вони сподівалися. |
|
23
|
23
|
| И҆́же храни́тъ своѧ̑ оу҆ста̀ и҆ ѧ҆зы́къ, соблюда́етъ ѿ печа́ли дꙋ́шꙋ свою̀. | Хто зберігає вуста свої і язик свій, той зберігає від біди душу свою. |
|
24
|
24
|
| Проде́рзый и҆ велича́вый и҆ гордели́вый гꙋби́тель нарица́етсѧ: а҆ и҆́же памѧтоѕло́бствꙋетъ, беззако́ненъ. | Зарозумілий злодій — кощунник ім’я йому — діє у запалі гордости. |
|
25
|
25
|
| По́хѡти лѣни́ваго оу҆бива́ютъ: не произволѧ́ютъ бо рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ твори́ти что̀. | Жадоба лінивця уб’є його, тому що руки його відмовляються працювати; |
|
26
|
26
|
| Нечести́вый жела́етъ ве́сь де́нь по́хѡти ѕлы̑ѧ, првⷣный же ми́лꙋетъ и҆ ще́дритъ неща́днѡ. | кожного дня він сильно жадає, а праведник дає і не шкодує. |
|
27
|
27
|
| Жє́ртвы нечести́выхъ ме́рзость гдⷭ҇еви: и҆́бо беззако́ннѡ прино́сѧтъ ѧ҆̀. | Жертва нечестивих — мерзота, особливо коли з лукавством приносять її. |
|
28
|
28
|
| Свидѣ́тель ло́жный поги́бнетъ, мꙋ́жъ же послꙋшли́въ сохранѧ́емь возглаго́летъ. | Лжесвідок загине; а людина, яка говорить те, що знає, буде говорити завжди. |
|
29
|
29
|
| Нечести́въ мꙋ́жъ безстꙋ́днѡ стои́тъ лице́мъ: пра́вый же са́мъ разꙋмѣва́етъ пꙋти̑ своѧ̑. | Людина нечестива зухвала лицем своїм, а праведний тримає прямо путь свою. |
|
30
|
30
|
| Нѣ́сть премꙋ́дрости, нѣ́сть мꙋ́жества, нѣ́сть совѣ́та оу҆ нечести́вагѡ. | Немає мудрости, і немає розуму, і немає ради всупереч Господу. |
|
31
|
31
|
| Ко́нь оу҆готовлѧ́етсѧ на де́нь бра́ни: ѿ гдⷭ҇а же по́мощь. | Коня готують на день битви, але перемога — від Господа. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.