|
Глава́ к҃а
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
|
Ꙗ҆́коже оу҆стремле́нїе воды̀, та́кѡ се́рдце царе́во въ рꙋцѣ̀ бж҃їей: а҆́може а҆́ще восхо́щетъ ѡ҆брати́ти, та́мѡ оу҆клони́тъ є҆̀.
|
Серце царя — у руці Господа, як потоки вод: куди захоче, туди Він направляє його.
|
|
2
|
2
|
|
Всѧ́къ мꙋ́жъ ꙗ҆влѧ́етсѧ себѣ̀ пра́веденъ: оу҆правлѧ́етъ же сердца̀ гдⷭ҇ь.
|
Усякий шлях людини прямий в очах її; але Господь зважує серця.
|
|
3
|
3
|
|
Твори́ти првⷣнаѧ и҆ и҆́стинствовати оу҆гѡ́дна бг҃ꙋ па́че, не́жели же́ртвъ кро́вь.
|
Дотримання правди і правосуддя більш угодне Господу, ніж жертва.
|
|
4
|
4
|
|
Велемꙋ́дрый во оу҆кори́знѣ дерзосе́рдъ, свѣти́ло же нечести́выхъ грѣсѝ.
|
Гордість очей і зарозумілість серця, які відзначають нечестивих, — гріх.
|
|
5
|
5
|
|
Помышлє́нїѧ тщали́вагѡ во и҆з̾ѻби́лїи, и҆ всѧ́къ неради́вый въ лише́нїи.
|
Думки старанного прагнуть достатку, а всякий поспішний терпить збиток.
|
|
6
|
6
|
|
Дѣ́лаѧй сокрѡ́вища ѧ҆зы́комъ лжи́вымъ сꙋ́етнаѧ го́нитъ въ сѣ̑ти смє́ртныѧ.
|
Придбання скарбу неправдивим язиком — скороминучий подув тих, хто шукає смерти.
|
|
7
|
7
|
|
Всегꙋби́телство на нечєсти́выѧ оу҆стремлѧ́етсѧ: не хотѧ́тъ бо твори́ти првⷣнаѧ.
|
Насильство нечестивих упаде на них, тому що вони зреклися дотримуватися правди.
|
|
8
|
8
|
|
Къ стро́пѡтнымъ стро́пѡтныѧ пꙋти̑ посыла́етъ бг҃ъ: чи̑ста бо и҆ пра̑ва дѣла̀ є҆гѡ̀.
|
Мінливий шлях у людини розбещеної; а хто чистий, того дія пряма.
|
|
9
|
9
|
|
Лꙋ́чше жи́ти во оу҆́глѣ непокрове́ннѣмъ, не́жели въ пова́пленныхъ съ непра́вдою и҆ въ хра́минѣ ѻ҆́бщей.
|
Краще жити в кутку на покрівлі, ніж зі сварливою дружиною у просторому домі.
|
|
10
|
10
|
|
Дꙋша̀ нечести́вагѡ не поми́лꙋетсѧ ни ѿ є҆ди́нагѡ ѿ человѣ́кѡвъ.
|
Душа нечестивого бажає зла: не знайде милости в очах його і друг його.
|
|
11
|
11
|
|
Тщетꙋ̀ прїе́млющꙋ невозде́ржномꙋ, кова́рнѣйшїй бꙋ́детъ неѕло́бивый, разꙋмѣва́ѧй же мꙋ́дрый прїи́метъ ра́зꙋмъ.
|
Коли карається кощунник, простий робиться мудрим; і коли врозумляється мудрий, то він здобуває знання.
|
|
12
|
12
|
|
Разꙋмѣва́етъ првⷣный сердца̀ нечести́выхъ и҆ оу҆ничтожа́етъ нечести̑выѧ въ ѕлы́хъ.
|
Праведник спостерігає за домом нечестивого: як впадають нечестиві у нещастя.
|
|
13
|
13
|
|
И҆́же затыка́етъ оу҆шеса̀ своѧ̑, є҆́же не послꙋ́шати немощна́гѡ, и҆ то́й призове́тъ, и҆ не бꙋ́детъ послꙋ́шаѧй є҆гѡ̀.
|
Хто затикає вухо своє від волання бідного, той і сам буде волати, — і не буде почутий.
|
|
14
|
14
|
|
Даѧ́нїе та́йно ѿвраща́етъ гнѣ́вы, щадѧ́й же дарѡ́въ воздвиза́етъ ꙗ҆́рость крѣ́пкꙋю.
|
Подарунок таємний гасить гнів, і дарунок у пазуху — сильну лють.
|
|
15
|
15
|
|
Весе́лїе првⷣныхъ твори́ти сꙋ́дъ: прпⷣбный же нечи́стъ оу҆ ѕлодѣ́євъ.
|
Дотримання правосуддя — радість для праведника і страх для тих, хто чинить зло.
|
|
16
|
16
|
|
Мꙋ́жъ заблꙋжда́ѧй ѿ пꙋтѝ пра́вды въ со́нмищи и҆споли́нѡвъ почі́етъ.
|
Людина, що збилася з путі розуму, оселиться в зібранні мерців.
|
|
17
|
17
|
|
Мꙋ́жъ скꙋ́денъ лю́битъ весе́лїе, любѧ́й же вїно̀ и҆ є҆ле́й не ѡ҆богати́тсѧ.
|
Хто любить веселощі, зубожіє; а хто любить вино і жир, не розбагатіє.
|
|
18
|
18
|
|
Ѡ҆тре́бїе же првⷣникꙋ беззако́нникъ.
|
Викупом буде за праведного нечестивий і за прямодушного — лукавий.
|
|
19
|
19
|
|
Лꙋ́чше жи́ти въ землѝ пꙋ́стѣ, не́же жи́ти съ жено́ю сварли́вою и҆ ѧ҆зы́чною и҆ гнѣвли́вою.
|
Краще жити у землі пустельній, ніж з дружиною сварливою і сердитою.
|
|
20
|
20
|
|
Сокро́вище вожделѣ́нно почі́етъ во оу҆стѣ́хъ мꙋ́драгѡ: безꙋ́мнїи же мꙋ́жїе пожира́ютъ є҆̀.
|
Жаданий скарб і жир — у домі мудрого; а нерозумна людина марнотратить їх.
|
|
21
|
21
|
|
Пꙋ́ть пра́вды и҆ ми́лостыни ѡ҆брѧ́щетъ живо́тъ и҆ сла́вꙋ.
|
Хто дотримується правди і милости, той знайде життя, правду і славу.
|
|
22
|
22
|
|
Во гра́ды крѣ̑пки вни́де премꙋ́дрый и҆ разрꙋшѝ оу҆твержде́нїе, на не́же надѣ́ѧшасѧ нечести́вїи.
|
Мудрий входить у місто сильних і знищує укріплення, на яке вони сподівалися.
|
|
23
|
23
|
|
И҆́же храни́тъ своѧ̑ оу҆ста̀ и҆ ѧ҆зы́къ, соблюда́етъ ѿ печа́ли дꙋ́шꙋ свою̀.
|
Хто зберігає вуста свої і язик свій, той зберігає від біди душу свою.
|
|
24
|
24
|
|
Проде́рзый и҆ велича́вый и҆ гордели́вый гꙋби́тель нарица́етсѧ: а҆ и҆́же памѧтоѕло́бствꙋетъ, беззако́ненъ.
|
Зарозумілий злодій — кощунник ім’я йому — діє у запалі гордости.
|
|
25
|
25
|
|
По́хѡти лѣни́ваго оу҆бива́ютъ: не произволѧ́ютъ бо рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ твори́ти что̀.
|
Жадоба лінивця уб’є його, тому що руки його відмовляються працювати;
|
|
26
|
26
|
|
Нечести́вый жела́етъ ве́сь де́нь по́хѡти ѕлы̑ѧ, првⷣный же ми́лꙋетъ и҆ ще́дритъ неща́днѡ.
|
кожного дня він сильно жадає, а праведник дає і не шкодує.
|
|
27
|
27
|
|
Жє́ртвы нечести́выхъ ме́рзость гдⷭ҇еви: и҆́бо беззако́ннѡ прино́сѧтъ ѧ҆̀.
|
Жертва нечестивих — мерзота, особливо коли з лукавством приносять її.
|
|
28
|
28
|
|
Свидѣ́тель ло́жный поги́бнетъ, мꙋ́жъ же послꙋшли́въ сохранѧ́емь возглаго́летъ.
|
Лжесвідок загине; а людина, яка говорить те, що знає, буде говорити завжди.
|
|
29
|
29
|
|
Нечести́въ мꙋ́жъ безстꙋ́днѡ стои́тъ лице́мъ: пра́вый же са́мъ разꙋмѣва́етъ пꙋти̑ своѧ̑.
|
Людина нечестива зухвала лицем своїм, а праведний тримає прямо путь свою.
|
|
30
|
30
|
|
Нѣ́сть премꙋ́дрости, нѣ́сть мꙋ́жества, нѣ́сть совѣ́та оу҆ нечести́вагѡ.
|
Немає мудрости, і немає розуму, і немає ради всупереч Господу.
|
|
31
|
31
|
|
Ко́нь оу҆готовлѧ́етсѧ на де́нь бра́ни: ѿ гдⷭ҇а же по́мощь.
|
Коня готують на день битви, але перемога — від Господа.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.