|
Глава́ г҃
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Сы́не, мои́хъ зако́нѡвъ не забыва́й, глаго́лы же моѧ̑ да соблюда́етъ твоѐ се́рдце: | Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє; |
|
2
|
2
|
| долготꙋ́ бо житїѧ̀ и҆ лѣ̑та жи́зни и҆ ми́ръ приложа́тъ тебѣ̀. | бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі. |
|
3
|
3
|
| Ми́лѡстыни и҆ вѣ́ра да не ѡ҆скꙋдѣва́ютъ тебѣ̀: ѡ҆бложи́ же ѧ҆̀ на твое́й вы́и и҆ напишѝ ѧ҆̀ на скрижа́ли се́рдца твоегѡ̀: и҆ ѡ҆брѧ́щеши бл҃года́ть. | Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого, |
|
4
|
4
|
| И҆ промышлѧ́й дѡ́браѧ пред̾ гдⷭ҇емъ (бг҃омъ) и҆ человѣ́ки. | і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей. |
|
5
|
5
|
| Бꙋ́ди оу҆пова́ѧ всѣ́мъ се́рдцемъ на бг҃а, ѡ҆ твое́й же премꙋ́дрости не возноси́сѧ: | Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій. |
|
6
|
6
|
| во всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ познава́й ю҆̀, да и҆справлѧ́етъ пꙋти̑ твоѧ̑. | У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої. |
|
7
|
7
|
| Не бꙋ́ди мꙋ́дръ ѡ҆ себѣ̀: бо́йсѧ же бг҃а и҆ оу҆клонѧ́йсѧ ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀: | Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла: |
|
8
|
8
|
| тогда̀ и҆сцѣле́нїе бꙋ́детъ тѣ́лꙋ твоемꙋ̀ и҆ оу҆врачева́нїе косте́мъ твои̑мъ. | це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх. |
|
9
|
9
|
| Чтѝ гдⷭ҇а ѿ пра́ведныхъ твои́хъ трꙋдѡ́въ и҆ нача́тки дава́й є҆мꙋ̀ ѿ твои́хъ плодѡ́въ пра́вды: | Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх, |
|
10
|
10
|
| да и҆спо́лнѧтсѧ жи̑тницы твоѧ̑ мно́жествомъ пшени́цы, вїно́ же точи̑ла твоѧ̑ да и҆сточа́ютъ. | і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином. |
|
11
|
11
|
| Сы́не, не пренебрега́й наказа́нїѧ гдⷭ҇нѧ, нижѐ ѡ҆слабѣва́й ѿ негѡ̀ ѡ҆блича́емь: | Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його; |
|
12
|
12
|
| є҆го́же бо лю́битъ гдⷭ҇ь, наказꙋ́етъ, бїе́тъ же всѧ́каго сы́на, є҆го́же прїе́млетъ. | бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого. |
|
13
|
13
|
| Бл҃же́нъ человѣ́къ, и҆́же ѡ҆брѣ́те премꙋ́дрость, и҆ сме́ртенъ, и҆́же оу҆вѣ́дѣ ра́зꙋмъ. | Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, — |
|
14
|
14
|
| Лꙋ́чше бо сїю̀ кꙋпова́ти, не́жели зла́та и҆ сребра̀ сокрѡ́вища: | тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота: |
|
15
|
15
|
| честнѣ́йша же є҆́сть ка́менїй многоцѣ́нныхъ: не сопротивлѧ́етсѧ є҆́й ничто́же лꙋка́во, бл҃гозна́тна є҆́сть всѣ̑мъ приближа́ющымсѧ є҆́й: всѧ́ко же честно́е недосто́йно є҆ѧ̀ є҆́сть. | вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею. |
|
16
|
16
|
| Долгота́ бо житїѧ̀ и҆ лѣ̑та жи́зни въ десни́цѣ є҆ѧ̀, въ шꙋ́йцѣ же є҆ѧ̀ бога́тство и҆ сла́ва: ѿ оу҆́стъ є҆ѧ̀ и҆схо́дитъ пра́вда, зако́нъ же и҆ ми́лость на ѧ҆зы́цѣ но́ситъ. | Довголіття — у правиці її, а в лівій (руці) у неї — багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;] |
|
17
|
17
|
| Пꙋтїѐ є҆ѧ̀ пꙋтїѐ добрѝ, и҆ всѧ̑ стєзѝ є҆ѧ̀ ми̑рны. | путі її — путі приємні, і всі стежки її — мирні. |
|
18
|
18
|
| Дре́во живота̀ є҆́сть всѣ̑мъ держа́щымсѧ є҆ѧ̀, и҆ воскланѧ́ющымсѧ на ню̀, ꙗ҆́кѡ на гдⷭ҇а, тверда̀. | Вона — древо життя для тих, які здобувають її, — і блаженні, які зберігають її! |
|
19
|
19
|
| Бг҃ъ премⷣростїю ѡ҆снова̀ зе́млю, оу҆гото́ва же небеса̀ ра́зꙋмомъ: | Господь премудрістю заснував землю, небеса утвердив розумом; |
|
20
|
20
|
| въ чꙋ́вствѣ є҆гѡ̀ бє́здны разверзо́шасѧ, ѡ҆́блацы же и҆сточи́ша ро́сꙋ. | Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари кроплять росою. |
|
21
|
21
|
| Сы́не, да не премине́ши, соблюди́ же мо́й совѣ́тъ и҆ мы́сль: | Сину мій! не випускай їх з очей твоїх; зберігай розсудливість і розважливість, |
|
22
|
22
|
| да жива̀ бꙋ́детъ дꙋша̀ твоѧ̀, и҆ блгⷣть бꙋ́детъ на твое́й вы́и: (*бꙋ́детъ же и҆сцѣле́нїе пло́темъ твои̑мъ и҆ оу҆врачева́нїе косте́мъ твои̑мъ:) | і вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї. |
|
23
|
23
|
| да хо́диши надѣ́ѧсѧ въ ми́рѣ во всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ, нога́ же твоѧ̀ не по́ткнетсѧ. | Тоді безпечно підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться. |
|
24
|
24
|
| А҆́ще бо сѧ́деши, безбоѧ́зненъ бꙋ́деши, а҆́ще же поспи́ши, сла́достнѡ поспи́ши. | Коли ляжеш спати, — не будеш боятися; і коли заснеш, — сон твій приємним буде. |
|
25
|
25
|
| И҆ не оу҆бои́шисѧ стра́ха наше́дшагѡ, нижѐ оу҆стремле́нїѧ нечести́выхъ находѧ́щагѡ: | Не убоїшся несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде; |
|
26
|
26
|
| гдⷭ҇ь бо бꙋ́детъ на всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ и҆ оу҆тверди́тъ но́гꙋ твою̀, да не поползне́шисѧ. | тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ногу твою від уловлення. |
|
27
|
27
|
| Не ѿрецы́сѧ благотвори́ти тре́бꙋющемꙋ, є҆гда̀ и҆́мать рꙋка̀ твоѧ̀ помога́ти. | Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його. |
|
28
|
28
|
| Не рцы̀: ѿше́дъ возврати́сѧ, и҆ заꙋ́тра да́мъ, си́льнꙋ тѝ сꙋ́щꙋ благотвори́ти: не вѣ́си бо, что̀ породи́тъ де́нь находѧ́й. | Не говори другові твоєму: «піди і прийди знову, і завтра я дам», коли ти маєш при собі. [Тому що ти не знаєш, що принесе прийдешній день.] |
|
29
|
29
|
| Не соплета́й на дрꙋ́га твоего̀ ѕла̀, прише́лца сꙋ́ща и҆ оу҆пова́юща на тѧ̀. | Не замишляй проти ближнього твого зла, коли він без побоювання живе з тобою. |
|
30
|
30
|
| Не враждꙋ́й на человѣ́ка тꙋ́не, да не что̀ на тѧ̀ содѣ́етъ ѕло́е. | Не сварися з людиною без причини, коли вона не зробила зла тобі. |
|
31
|
31
|
| Не стѧжѝ ѕлы́хъ мꙋже́й поноше́нїѧ, ни возревнꙋ́й пꙋтє́мъ и҆́хъ. | Не змагайся з людиною, яка чинить насилля, і не обирай жодного зі шляхів її; |
|
32
|
32
|
| Нечи́стъ бо пред̾ гдⷭ҇емъ всѧ́къ законопрестꙋ́пникъ и҆ съ првⷣными не сочетава́етсѧ. | тому що мерзота перед Господом розпусний, а з праведними у Нього спілкування. |
|
33
|
33
|
| Клѧ́тва гдⷭ҇нѧ въ домѣ́хъ нечести́выхъ, дворы́ же првⷣныхъ блгⷭ҇влѧ́ютсѧ. | Прокляття Господнє на домі нечестивого, а житло благочестивих Він благословляє. |
|
34
|
34
|
| Гдⷭ҇ь гѡ́рдымъ проти́витсѧ, смирє́ннымъ же дае́тъ блгⷣть. | Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать. |
|
35
|
35
|
| Сла́вꙋ премꙋ́дрїи наслѣ́дѧтъ, нечести́вїи же вознесо́ша безче́стїе. | Мудрі успадковують славу, а нерозумні — ганьбу. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.