Глава 16
|
|
1
|
|
І принесли ковчег Божий, і поставили його посеред скинії, яку спорудив для нього Давид, і піднесли Богу всепалення і мирні жертви. | |
2
|
|
Коли Давид закінчив всепалення і приношення мирних жертв, то благословив народ ім’ям Господа | |
3
|
|
і роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам і жінкам, по одній хлібині і по шматку м’яса і по кухлю вина, | |
4
|
|
і поставив на службу перед ковчегом Господнім деяких з левитів, щоб вони славословили, дякували і звеличували Господа Бога Ізраїлевого: | |
5
|
|
Асафа головним, другим по ньому Захарію, Ієїела, Шемирамофа, Ієхиїла, Маттафію, Елиава, і Ванею, Овед-Едома та Ієїела з псалтирями і цитрами, і Асафа для гри на кимвалах, | |
6
|
|
а Ванею та Озиїла, священиків, щоб постійно сурмили перед ковчегом завіту Божого. | |
7
|
|
У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа, і братів його: | |
8
|
|
славте Господа, проголошуйте ім’я Його; сповіщайте в народах діла Його; | |
9
|
|
співайте Йому, бряжчіть Йому; оповідайте про всі чудеса Його; | |
10
|
|
хваліться ім’ям Його святим; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа; | |
11
|
|
шукайте Господа і сили Його, шукайте безперестанно лиця Його; | |
12
|
|
поминайте чудеса, які Він сотворив, знамення Його і суди вуст Його, | |
13
|
|
ви, сíм’я Ізраїлеве, раби Його, сини Якова, обрані Його! | |
14
|
|
Він Господь Бог наш; суди Його по всій землі. | |
15
|
|
Пам’ятайте вічно завіт Його, слово, яке Він заповів у тисячу родів, | |
16
|
|
те, що заповідав Аврааму, і в чому клявся Ісааку, | |
17
|
|
і що поставив Якову в закон і Ізраїлю в завіт вічний, | |
18
|
|
говорячи: «тобі дам Я землю Ханаанську, у спадкоємний наділ вам». | |
19
|
|
Вони були тоді нечисленні і незначні, і прибульці в ній, | |
20
|
|
і переходили від народу до народу і з одного царства до іншого народу; | |
21
|
|
але Він нікому не дозволив кривдити їх, і викривав за них царів: | |
22
|
|
«Не доторкайтеся до помазаних Моїх, і пророкам Моїм не робіть зла». | |
23
|
|
Співайте Господу, вся земле, благовістіть з дня у день спасіння Його. | |
24
|
|
Сповіщайте язичникам славу Його, усім народам чудеса Його, | |
25
|
|
бо великий Господь і славний, страшніший за всіх богів. | |
26
|
|
Тому що всі боги народів ніщо, а Господь небеса сотворив. | |
27
|
|
Слава і велич перед лицем Його, могутність і радість на місці [святому] Його. | |
28
|
|
Воздайте Господу, племена народів, воздайте Господу славу і честь, | |
29
|
|
воздайте Господу славу імені Його. Візьміть дар, ідіть перед лице Його, поклоніться Господу у величі святині Його. | |
30
|
|
Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував вселенну, вона не похитнеться. | |
31
|
|
Нехай веселяться небеса, нехай торжествує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює! | |
32
|
|
Нехай плеще море і все, що наповнює його, нехай радіє поле й усе, що на ньому. | |
33
|
|
Нехай радіють разом усі дерева дібровні перед лицем Господа, бо Він іде судити землю. | |
34
|
|
Прославляйте Господа, бо повіки милість Його, | |
35
|
|
і скажіть: спаси нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, щоб ми славили святе ім’я Твоє і щоб хвалилися славою Твоєю! | |
36
|
|
Благословенний Господь Бог Ізраїлів, від віку і до віку! І сказав увесь народ: амінь! алилуя! | |
37
|
|
Давид залишив там, перед ковчегом завіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед ковчегом постійно, щодня, | |
38
|
|
й Овед-Едома і братів його, шістдесят вісім чоловік; Овед-Едома, сина Ідифунового, і Хосу — воротарями, | |
39
|
|
а Садока священика і братів його священиків перед оселею Господньою, яка на висоті в Гаваоні, | |
40
|
|
для возношення всепалень Господу на жертовнику всепалення постійно, вранці і ввечері, і для усього, що написано в законі Господа, який Він заповів Ізраїлю; | |
41
|
|
і з ними Емана та Ідифуна й інших обраних, які призначені поіменно, щоб славити Господа, бо навіки милість Його. | |
42
|
|
При них Еман та Ідифун прославляли Бога, граючи на трубах, кимвалах і різних музичних інструментах; синів же Ідифуна поставив при вратах. | |
43
|
|
І пішов увесь народ, кожен у свій дім; повернувся і Давид, щоб благословити дім свій. |