Глава 13
|
|
1
|
|
І радився Давид з тисячоначальниками, сотниками і з усіма вождями, | |
2
|
|
і сказав [Давид] усьому зібранню ізраїльтян: якщо угодно вам, і якщо на те буде воля Господа Бога нашого, пошлемо всюди до інших братів наших, по всій землі Ізраїльській, і разом з ними до священиків і левитів, у міста і селища їхні, щоб вони зібралися до нас; | |
3
|
|
і перенесемо до себе ковчег Бога нашого, тому що у дні Саула ми не зверталися до нього. | |
4
|
|
І сказало все зібрання: «нехай буде так», тому що ця справа всьому народові здавалася справедливою. | |
5
|
|
Так зібрав Давид усіх ізраїльтян, від Шихора єгипетського до входу в Емаф, щоб перенести ковчег Божий з Кириаф-Іарима. | |
6
|
|
І пішов Давид і весь Ізраїль у Кириаф-Іарим, що в Юдеї, щоб перенести звідти ковчег Бога, Господа, Який сидить на херувимах, на якому називається ім’я Його. | |
7
|
|
І повезли ковчег Божий на новій колісниці з дому Авинадава; й Оза й Ахия вели колісницю. | |
8
|
|
Давид же і всі ізраїльтяни грали перед Богом з усієї сили, зі співом, на цитрах і псалтирях, і тимпанах, і кимвалах і трубах. | |
9
|
|
Коли дійшли до току Хидона, Оза простяг руку свою, щоб притримати ковчег, тому що воли нахилили його. | |
10
|
|
Але Господь розгнівався на Озу, й уразив його за те, що він простяг руку свою до ковчега; і він помер одразу перед лицем Божим. | |
11
|
|
І засмутився Давид, що Господь уразив Озу. І назвав те місце поразкою Ози; так називається воно і до цього дня. | |
12
|
|
І злякався Давид Бога в день той, і сказав: як я внесу до себе ковчег Божий? | |
13
|
|
І не повіз Давид ковчег до себе, у місто Давидове, а повернув його до дому Аведдара гефянина. | |
14
|
|
І залишався ковчег Божий у Аведдара, у домі його, три місяці, і благословив Господь дім Аведдара й усе, що в нього. |