|
Глава 21
|
|
|
1
|
|
| І повстав сатана на Ізраїля, і підбурив Давида зробити перелік ізраїльтян. | |
|
2
|
|
| І сказав Давид Іоаву і начальникам у народі: підіть порахуйте ізраїльтян, від Вирсавії до Дана, і представте мені, щоб я знав число їх. | |
|
3
|
|
| І сказав Іоав: нехай примножить Господь народ Свій у сто разів проти того, скільки є його. Чи не всі вони, господарю мій царю, раби господаря мого? Для чого ж вимагає цього господар мій? Щоб було поставлено це в провину Ізраїлю? | |
|
4
|
|
| Але царське слово перемогло Іоава; і пішов Іоав, і обійшов увесь Ізраїль, і прийшов у Єрусалим. | |
|
5
|
|
| І подав Іоав Давиду список народного перепису, і було всіх ізраїльтян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків, які оголюють меч, і юдеїв — чотириста сімдесят тисяч, які оголюють меч. | |
|
6
|
|
| А левитів і веніаминян він не порахував між ними, тому що царське слово було противним Іоаву. | |
|
7
|
|
| І не угодною була в очах Божих справа ця, і Він уразив Ізраїля. | |
|
8
|
|
| І сказав Давид Богу: дуже згрішив я, зробивши це. І нині прости провину раба Твого, бо я зробив дуже нерозважливо. | |
|
9
|
|
| І говорив Господь Гадові, прозорливцю Давидовому, і сказав: | |
|
10
|
|
| піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання Я пропоную тобі, обери собі одне з них, — і Я пошлю його на тебе. | |
|
11
|
|
| І прийшов Гад до Давида і сказав йому: так говорить Господь: обирай собі: | |
|
12
|
|
| або три роки — голод, або три місяці будеш ти переслідуваний ворогами твоїми і меч ворогів твоїх буде досягати тебе; або три дні — меч Господній і моровиця на землі й ангел Господній, який знищує в усіх краях Ізраїля. Отже, розглянь, що мені відповісти Тому, Хто Послав мене зі словом. | |
|
13
|
|
| І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже, але нехай краще впаду в руки Господа, бо дуже велике милосердя Його, тільки б не впасти мені в руки людські. | |
|
14
|
|
| І послав Господь моровицю на Ізраїля, і померло ізраїльтян сімдесят тисяч чоловік. | |
|
15
|
|
| І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб знищувати його. І коли він почав знищувати, побачив Господь і пожалів про цю біду, і сказав ангелу-знищувачу: досить! тепер опусти руку твою. Ангел же Господній стояв тоді над током Орни ієвусеянина. | |
|
16
|
|
| І підняв Давид очі свої, і побачив ангела Господнього, який стоїть між землею і небом, з оголеним у руці його мечем, простягнутим на Єрусалим; і впав Давид і старійшини, покриті веретищем, на обличчя свої. | |
|
17
|
|
| І сказав Давид Богу: чи не я повелів порахувати народ? я згрішив, я зробив зло, а ці вівці що зробили? Господи, Боже мій! нехай буде рука Твоя на мені і на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його. | |
|
18
|
|
| І ангел Господній сказав Гадові, щоб той сказав Давиду: нехай Давид прийде і поставить жертовник Господу на току Орни ієвусеянина. | |
|
19
|
|
| І пішов Давид, за словом Гада, яке він говорив ім’ям Господнім. | |
|
20
|
|
| Орна повернувся, побачив ангела, і чотири сини його з ним сховалися. Орна молотив тоді пшеницю. | |
|
21
|
|
| І прийшов Давид до Орни. Орна, глянувши і побачивши Давида, вийшов з току і поклонився Давиду лицем до землі. | |
|
22
|
|
| І сказав Давид Орні: віддай мені місце під током, я побудую на ньому жертовник Господу; за справжню ціну віддай мені його, щоб припинилося знищення народу. | |
|
23
|
|
| І сказав Орна Давиду: візьми собі; нехай робить господар мій цар що йому вгодно; ось я віддаю і волів на всепалення, і молотильні знаряддя на дрова, і пшеницю на приношення; усе це віддаю задарма. | |
|
24
|
|
| І сказав цар Давид Орні: ні, я хочу купити в тебе за дійсну ціну, бо не стану я приносити твоєї власности Господу, і не буду приносити у всепалення взятого задарма. | |
|
25
|
|
| І дав Давид Орні за це місце шістсот сиклів золота. | |
|
26
|
|
| І спорудив там Давид жертовник Господу і підніс всепалення і мирні жертви; і призвав Господа, і Він почув його, пославши вогонь з неба на жертовник всепалення. | |
|
27
|
|
| І сказав Господь ангелові: поверни меч твій у піхви його. | |
|
28
|
|
| У цей час Давид, бачачи, що Господь почув його на току Орни ієвусеянина, приніс там жертву. | |
|
29
|
|
| Скинія ж Господня, яку зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалення знаходилися в той час на висоті в Гаваоні. | |
|
30
|
|
| Й не міг Давид піти туди, щоб шукати Бога, тому що був наляканий мечем ангела Господнього. |
