Глава 23
|
|
1
|
|
Давид, постарівши і наситившись життям, поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона. | |
2
|
|
І зібрав усіх князів ізраїльських і священиків і левитів, | |
3
|
|
і перелічені були левити, від тридцяти років і вище, і було число їх, рахуючи поголовно, тридцять вісім тисяч чоловік. | |
4
|
|
З них призначені для справи в домі Господньому двадцять чотири тисячі, писарів же і суддів шість тисяч, | |
5
|
|
і чотири тисячі воротарів, і чотири тисячі, які прославляють Господа на музичних інструментах, які він зробив для прославляння. | |
6
|
|
І розділив їх Давид на черги за синами Левія — Гирсоном, Каафою і Мерарі. | |
7
|
|
Із гирсонян — Лаедан і Шимей. | |
8
|
|
Сини Лаедана: перший Ієхиїл, Зефам та Іоїль, троє. | |
9
|
|
Сини Шимея: Шеломиф, Хазиїл і Гаран, троє. Вони глави поколінь Лаеданових. | |
10
|
|
Ще сини Шимея: Іахаф, Зиза, Ієуш і Берія. Це сини Шимея, четверо. | |
11
|
|
Іахаф був головним, Зиза другим; Ієуш і Берія мали дітей мало, і тому вони були в одному рахунку з домом батька. | |
12
|
|
Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон і Озиїл, четверо. | |
13
|
|
Сини Амрама: Аарон і Мойсей. Аарон відділений був на присвяту до Святого Святих, він і сини його, навіки, щоб звершувати куріння перед лицем Господа, щоб служити Йому і благословляти ім’ям Його повіки. | |
14
|
|
А Мойсей, чоловік Божий, і сини його приєднані до коліна Левіїного. | |
15
|
|
Сини Мойсея: Гирсон і Єлиєзер. | |
16
|
|
Сини Гирсона: перший був Шевуїл. | |
17
|
|
Сини Єлиєзера були: перший Рехавія. І не було в Єлиєзера інших синів; у Рехавії ж було дуже багато синів. | |
18
|
|
Сини Іцгара: перший Шеломиф. | |
19
|
|
Сини Хеврона: перший Ієрія і другий Амарія, третій Іахазиїл і четвертий Ієкамам. | |
20
|
|
Сини Озиїла: перший Миха і другий Ішшия. | |
21
|
|
Сини Мерарині: Махлі і Муші. Сини Махлі: Єлеазар і Кис. | |
22
|
|
І помер Єлеазар, і не було в нього синів, а тільки дочки; і взяли їх за себе сини Киса, брати їхні. | |
23
|
|
Сини Муші: Махлі, Едер та Іремоф — троє. | |
24
|
|
Ось сини Левіїні, за домами батьків їхніх, глави родин, за поіменним численням їх поголовно, які відправляли діла служіння в домі Господньому, від двадцяти років і вище. | |
25
|
|
Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїлів, дав спокій народу Своєму й оселив його в Єрусалимі навіки, | |
26
|
|
і левитам не треба носити скинію і всякі речі її для служіння в ній. | |
27
|
|
Тому, за останніми повеліннями Давида, пораховані левити від двадцяти років і вище, | |
28
|
|
щоб вони були при синах Ааронових, для служіння дому Господньому, у дворі й у прибудовах, для дотримання чистоти усього святилища і для виконання всякої служби при домі Божому, | |
29
|
|
для спостереження за хлібами предкладення і пшеничним борошном для хлібного приношення, і прісними коржами, за печеним, смаженим і за всякою мірою і вагою, | |
30
|
|
і щоб ставали щоранку складати подяку і славословити Господа, також і ввечері, | |
31
|
|
і при усіх всепаленнях, що возносяться Господу в суботи, у новомісяччя й у свята за числом, як написано про них, — постійно перед лицем Господа, | |
32
|
|
і щоб охороняли скинію одкровення і святилище і синів Ааронових, братів своїх, при службах дому Господньому. |