Глава 12
|
|
1
|
|
І пішов Ровоам у Сихем, бо в Сихем прийшли всі ізраїльтяни, щоб поставити його царем. | |
2
|
|
І почув про те Ієровоам, син Наватів, коли перебував ще в Єгипті, куди втік від царя Соломона, і повернувся Ієровоам з Єгипту; | |
3
|
|
і послали за ним і покликали його. Тоді Ієровоам і все зібрання ізраїльтян прийшли і говорили [цареві] Ровоаму і сказали: | |
4
|
|
батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам жорстоку роботу батька твого і тяжке ярмо, яке він наклав на нас, і тоді ми будемо служити тобі. | |
5
|
|
І сказав він їм: підіть і через три дні знову прийдіть до мене. І пішов народ. | |
6
|
|
Цар Ровоам радився зі старцями, які стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і говорив: як порадите ви мені відповісти цьому народу? | |
7
|
|
Вони говорили йому і сказали: якщо ти в цей день будеш слугою народу цього і будеш слугувати йому, і задовольниш їх і будеш говорити з ними ласкаво, то вони будуть твоїми рабами на всі дні. | |
8
|
|
Але він зневажив пораду старців, що вони радили йому, і радився з молодими людьми, які виросли разом з ним і які стояли перед ним, | |
9
|
|
і сказав їм: що ви порадите мені відповісти народу цьому, який говорив мені і сказав: «полегши ярмо, яке наклав на нас батько твій»? | |
10
|
|
І говорили йому молоді люди, які виросли разом з ним, і сказали: так скажи народу цьому, який говорив тобі і сказав: «батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам»; так скажи їм: «мій мізинець товщий за стегна батька мого; | |
11
|
|
отже, якщо батько мій обтяжував вас тяжким ярмом, то я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами». | |
12
|
|
Ієровоам і весь народ прийшли до Ровоама на третій день, як наказав цар, сказавши: прийдіть до мене на третій день. | |
13
|
|
І відповідав цар народу суворо і зневажив пораду старців, що вони радили йому; | |
14
|
|
і говорив він за порадою молодих людей і сказав: батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами. | |
15
|
|
І не послухав цар народу, бо так суджено було Господом, щоб сповнилося слово Його, яке прорік Господь через Ахию силомлянина Ієровоаму, синові Наватовому. | |
16
|
|
І побачили всі ізраїльтяни, що цар не послухав їх. І відповів народ цареві і сказав: яка нам частина в Давиді? немає нам частки в сині Ієссеєвому; по наметах своїх, Ізраїль! тепер знай свій дім, Давиде! І розійшовся Ізраїль по наметах своїх. | |
17
|
|
Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в містах Іудиних, царював Ровоам. | |
18
|
|
І послав цар Ровоам Адонирама, начальника над податками; але всі ізраїльтяни закидали його камінням, і він помер; цар же Ровоам поспішно зійшов на колісницю, щоб утекти в Єрусалим. | |
19
|
|
І відокремився Ізраїль від дому Давидового до цього дня. | |
20
|
|
Коли почули всі ізраїльтяни, що Ієровоам повернувся [з Єгипту], то послали і прикликали його на зібрання, і поставили його царем над усіма ізраїльтянами. За домом Давидовим не залишилося нікого, крім коліна Іудиного [і Веніамінового]. | |
21
|
|
Ровоам, прибувши в Єрусалим, зібрав з усього дому Іудиного і з коліна Веніамінового сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, щоб воювати з домом Ізраїлевим для того, щоб повернути царство Ровоаму, синові Соломона. | |
22
|
|
І було слово Боже до Самея, чоловіка Божого, і сказано: | |
23
|
|
скажи Ровоаму, синові Соломона, цареві Юдейському, і всьому дому Іудиному і Веніаміновому й іншому народу: | |
24
|
|
так говорить Господь: не ходіть і не починайте війни з братами вашими, синами Ізраїлевими; поверніться кожен у дім свій, бо від Мене це було. І послухалися вони слова Господнього і пішли назад за словом Господа. | |
25
|
|
І оббудував Ієровоам Сихем на горі Єфремовій й оселився в ньому; звідти пішов і побудував Пенуїл. | |
26
|
|
І говорив Ієровоам у серці своєму: царство може знову перейти до дому Давидового; | |
27
|
|
якщо народ цей буде ходити в Єрусалим для жертвоприношення в домі Господньому, то серце народу цього навернеться до господаря свого, до Ровоама, царя Юдейського, і уб’ють вони мене і повернуться до Ровоама, царя Юдейського. | |
28
|
|
І порадившись, цар зробив двох золотих тельців і сказав [народу]: не потрібно вам ходити в Єрусалим; ось боги твої, Ізраїль, які вивели тебе з землі Єгипетської. | |
29
|
|
І поставив одного у Вефилі, а іншого в Дані. | |
30
|
|
І привело це до гріха, бо народ став ходити до одного з них , навіть у Дан, [і залишили храм Господній]. | |
31
|
|
І побудував він капище на висоті і поставив з народу священиків, які не були із синів Левіїних. | |
32
|
|
І встановив Ієровоам свято у восьмий місяць, у п’ятнадцятий день місяця, подібне до того свята, яке було в Юдеї, і приносив жертви на жертовнику; те саме зробив він у Вефилі, щоб приносити жертву тельцям, яких зробив. І поставив у Вефилі священиків висот, які спорудив, | |
33
|
|
і приніс жертви на жертовнику, який він зробив у Вефилі, у п’ятнадцятий день восьмого місяця, місяця, який він довільно призначив; і встановив свято для синів Ізраїлевих, і підійшов до жертовника, щоб зробити куріння. |