Глава 22
|
|
1
|
|
Прожили три роки, і не було війни між Сирією й Ізраїлем. | |
2
|
|
На третій рік Іосафат, цар Юдейський, пішов до царя Ізраїльського. | |
3
|
|
І сказав цар Ізраїльський слугам своїм: чи знаєте, що Рамоф галаадський наш? А ми так довго мовчимо, і не беремо його з руки царя Сирійського. | |
4
|
|
І сказав він Іосафату: чи підеш ти зі мною на війну проти Рамофа галаадського? І сказав Іосафат царю Ізраїльському: як ти, так і я; як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні. | |
5
|
|
І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь. | |
6
|
|
І зібрав цар Ізраїльський пророків, близько чотирьохсот чоловік, і сказав їм: чи йти мені війною на Рамоф галаадський, чи ні? Вони сказали: йди, Господь віддасть його в руки царя. | |
7
|
|
І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього, щоб нам запитати через нього Господа? | |
8
|
|
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе, — це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори, царю, так. | |
9
|
|
І покликав цар Ізраїльський одного євнуха і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая. | |
10
|
|
Цар Ізраїльський і Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на сідалищі своєму, одягнені у царський одяг, на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними. | |
11
|
|
І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги, і сказав: так говорить Господь: цими забодаєш сиріян до знищення їх. | |
12
|
|
І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя. | |
13
|
|
Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, слова пророків одноголосно передвіщають цареві добре; нехай би і твоє слово було згідне зі словом кожного з них; проречи і ти добре. | |
14
|
|
І сказав Михей: живий Господь! я проречу те, що скаже мені Господь. | |
15
|
|
І прийшов він до царя. Цар сказав йому: Михею! чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи ні? І сказав той йому: йди, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя. | |
16
|
|
І сказав йому цар: ще і ще заклинаю тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини в ім’я Господа. | |
17
|
|
І сказав він: я бачу всіх ізраїльтян, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря. І сказав Господь: немає в них начальника, нехай повертаються з миром кожен у свій дім. | |
18
|
|
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе? | |
19
|
|
І сказав [Михей]: [не так; не я, а] вислухай слово Господнє: я бачив Господа, що сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло при Ньому, праворуч і ліворуч від Нього; | |
20
|
|
і сказав Господь: хто схилив би Ахава, щоб він пішов і загинув у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше; | |
21
|
|
і виступив один дух, став перед лицем Господа і сказав: я схилю його. І сказав йому Господь: чим? | |
22
|
|
Він сказав: я вийду і зроблюся духом неправдивим у вустах усіх пророків його. Господь сказав: ти схилиш його і виконаєш це; піди і зроби так. | |
23
|
|
І ось, тепер попустив Господь духа неправдивого у вуста всіх цих пророків твоїх; але Господь прорік про тебе недобре. | |
24
|
|
І підійшов Седекія, син Хенаани, і, вдаривши Михея по щоці, сказав: як, невже від мене відійшов Дух Господній, щоб говорити в тобі? | |
25
|
|
І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з однієї кімнати в іншу, щоб сховатися, | |
26
|
|
і сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя, | |
27
|
|
і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його скудно хлібом і скудно водою, доки я не повернусь у мирі. | |
28
|
|
І сказав Михей: якщо повернешся у мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухай, весь народе! | |
29
|
|
І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського. | |
30
|
|
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнусь і вступлю в битву, а ти вдягни твій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський і вступив у битву. | |
31
|
|
Сирійський цар повелів начальникам колісниць, яких у нього було тридцять два, сказавши: не боріться ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським. | |
32
|
|
Начальники колісниць, побачивши Іосафата, подумали: «мабуть, це цар Ізраїльський», і повернули на нього, щоб битися з ним . І закричав Іосафат. | |
33
|
|
Начальники колісниць, бачачи, що це не Ізраїльський цар, повернули від нього. | |
34
|
|
А один чоловік випадково натягнув лук і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він своєму візникові: поверни назад і вивези мене з війська, бо я поранений. | |
35
|
|
Але битва у той день посилилася, і цар стояв на колісниці проти сиріян, і ввечері помер, і кров з рани лилася в колісницю. | |
36
|
|
І проголошено було по всьому стану при заходженні сонця: кожен іди у своє місто, кожен у свою землю! | |
37
|
|
І помер цар, і привезли його у Самарію, і поховали царя у Самарії. | |
38
|
|
І обмили колісницю на ставу самарійському, і пси лизали кров його, і обмивали блудниці, за словом Господа, яке Він прорік. | |
39
|
|
Інші діла Ахава, усе, що він робив, і дім зі слонової кістки, який він побудував, і всі міста, які він будував, описані у літописі царів ізраїльських. | |
40
|
|
І спочив Ахав з батьками своїми, і став царем Охозія, син його, замість нього. | |
41
|
|
Іосафат, син Аси, став царем Юдеї в четвертий рік Ахава, царя Ізраїльського. | |
42
|
|
Тридцяти п’яти років був Іосафат, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Салаїля. | |
43
|
|
Він ходив у всьому шляхом батька свого Аси, не сходив з нього, роблячи угодне перед очима Господніми. Тільки висоти не були знищені; народ ще приносив жертви і куріння на висотах. | |
44
|
|
Іосафат уклав мир з царем Ізраїльським. | |
45
|
|
Інші діла Іосафата і подвиги його, які він звершив, і як він воював, описані у літописі царів юдейських. | |
46
|
|
І залишки блудників, які залишилися у дні батька його Аси, він знищив із землі. | |
47
|
|
В Ідумеї тоді не було царя; був намісник царський. | |
48
|
|
[Цар] Іосафат зробив кораблі на морі, щоб ходити в Офир за золотом; але вони не дійшли, бо розбилися в Еціон-Гавері. | |
49
|
|
Тоді сказав Охозія, син Ахава, Іосафату: нехай мої слуги підуть з твоїми слугами на кораблях. Але Іосафат не погодився. | |
50
|
|
І спочив Іосафат з батьками своїми і був похований з батьками своїми у місті Давида, батька свого. І став царем Іорам, син його, замість нього. | |
51
|
|
Охозія, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії, у сімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював над Ізраїлем [у Самарії] два роки, | |
52
|
|
і робив неугодне перед очима Господа, і ходив шляхом батька свого і шляхом матері своєї і шляхом Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля у гріх: | |
53
|
|
він служив Ваалу і поклонявся йому і прогнівив Господа Бога Ізраїлевого всім тим, що робив батько його. |