|
Глава 19
|
|
|
1
|
|
| І переповів Ахав Ієзавелі все, що зробив Ілля, і те, що він убив усіх пророків мечем. | |
|
2
|
|
| І послала Ієзавель посланця до Іллі сказати: [якщо ти Ілля, а я Ієзавель, то] нехай те і те зроблять мені боги, і ще більше зроблять, якщо я завтра до цього часу не зроблю з твоєю душею того, що зроблено з душею кожного з них. | |
|
3
|
|
| Побачивши це, він встав і пішов, щоб урятувати життя своє, і прийшов у Вирсавію, що в Юдеї, і залишив слугу свого там. | |
|
4
|
|
| А сам відійшов у пустелю на день путі і, прийшовши, сів під ялівцевим кущем, і просив смерти собі і сказав: досить уже, Господи; візьми душу мою, бо я не кращий за батьків моїх. | |
|
5
|
|
| І ліг і заснув під ялівцевим кущем. І ось, ангел торкнувся його і сказав йому: встань, їж [і пий]. | |
|
6
|
|
| І глянув Ілля, і ось, біля голови його печений корж і глечик води. Він поїв і напився і знову заснув. | |
|
7
|
|
| І повернувся ангел Господній удруге, торкнувся його і сказав: встань, їж [і пий], бо далека дорога перед тобою. | |
|
8
|
|
| І встав він, поїв і напився, і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей до гори Божої Хорива. | |
|
9
|
|
| І увійшов він там у печеру і ночував у ній. І ось, було до нього слово Господнє, і сказав йому Господь : що ти тут, Іллє? | |
|
10
|
|
| Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, тому що сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували Твої жертовники і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її. | |
|
11
|
|
| І сказав: вийди і стань на горі перед лицем Господнім, і ось, Господь пройде, і великий і сильний вітер, що роздирає гори і розтрощує скелі перед Господом, але не у вітрі Господь; після вітру землетрус, але не в землетрусі Господь; | |
|
12
|
|
| після землетрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогню віяння тихого вітру, [і там Господь]. | |
|
13
|
|
| Почувши це , Ілля закрив лице своє милоттю своєю, і вийшов, і став біля входу в печеру. І був до нього голос і сказав йому: що ти тут, Іллє? | |
|
14
|
|
| Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, бо сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували жертовники Твої і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її. | |
|
15
|
|
| І сказав йому Господь: піди назад своєю дорогою через пустелю в Дамаск, і коли прийдеш, то помаж Азаїла на царя над Сирією, | |
|
16
|
|
| а Іиуя, сина Намессіїного, помаж на царя над Ізраїлем; Єлисея ж, сина Сафатового, з Авел-Мехоли, помаж на пророка замість себе; | |
|
17
|
|
| хто втече від меча Азаїлового, того умертвить Іиуй; а хто врятується від меча Іиуєвого, того умертвить Єлисей. | |
|
18
|
|
| Утім, Я залишив між ізраїльтянами сім тисяч [мужів]; всіх цих коліна не схилялися перед Ваалом, і всіх цих уста не цілували його. | |
|
19
|
|
| І пішов він звідти, і знайшов Єлисея, сина Сафатового, коли він орав; дванадцять пар [волів] було в нього, і сам він був при дванадцятій. Ілля, проходячи повз нього, кинув на нього милоть свою. | |
|
20
|
|
| І залишив [Єлисей] волів, і побіг за Іллею, і сказав: дозволь мені поцілувати батька мого і матір мою, і я піду за тобою. Він сказав йому: піди і приходь назад, бо що зробив я тобі? | |
|
21
|
|
| Він, відійшовши від нього, взяв пару волів і заколов їх і, запаливши плуг волів, засмажив м’ясо їх, і роздав людям, і вони їли. А сам встав і пішов за Іллею, і став служити йому. |
