Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатії, Каппадокії, Асії й Вифинії,

обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплення Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться.

Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який з великої Своєї милости відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих для живого уповання‚

для спадщини нетлінної, чистої, нев’янучої, яка зберігається на небесах для вас,

яких сила Божа через віру охороняє для спасіння, що готове відкритися в останній час.

Цьому радійте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, від різних спокус,

щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за золото, що гине, хоч і очищається вогнем, на похвалу і честь і славу під час об’явлення Ісуса Христа,

Якого, не бачивши, любите, і в Якого віруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною,

досягаючи, нарешті, вірою вашою спасіння душ.

Цього-то спасіння стосувалися шукання і дослідження пророків, які провіщали про визначену вам благодать,

досліджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провіщаючи спочатку Христові страждання і наступну за ними славу.

Їм же було відкрито, що не їм самим, а нам служило те, що нині проповідане вам Духом Святим через благовісників, посланих із неба, у що бажають проникнути ангели.

Тому, улюблені, підперезавши стегна розуму вашого, пильнуючи, майте досконалу надію на благодать, що подається вам у явленні Ісуса Христа.

Як слухняні діти, не потурайте похотям, що були в час вашого невідання,

але, за прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх вчинках.

Бо написано: «Будьте святі — Я бо святий».

І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кожного по ділах, то зі страхом проводьте час мандрування вашого,

знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків,

а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця,

призначеного ще раніше створення світу, але явленого останнім часом для вас,

що увірували через Hього в Бога, Який воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ви мали віру і уповання на Бога.

Послухом істині через Духа, очистивши душі ваші для нелицемірного братолюбства, постійно любіть один одного від чистого серця,

як відроджені не від тлінного насіння, а від нетлінного, від Слова Бога Живого, Який перебуває повік.

Бо всяка плоть як трава, і всяка слава людська як цвіт на травi; як засохне трава, і цвіт її одпаде;

Слово ж Господнє перебуває повік; а це є те Слово, яке проповідане вам.

Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів’я,

як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння;

бо ви пізнали, що благий Господь.

Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом обраного, коштовного,

і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.

Бо сказано в Писанні: «Ось Я кладу в Сионі камінь наріжний, обраний, дорогоцінний; і віруючий у Hього не осоромиться».

Отже, Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним каменем, каменем спотикання і каменем спокуси,

об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й призначені були.

А ви — рід обраний, царствене священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви у чудове Своє світло;

колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.

Улюблені! Прошу вас, як пришельців і подорожніх, сторонитися тілесних похотей, які повстають проти душі,

і провадити доброчесне життя ваше між язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання.

Отже, будьте покірні всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховній владі,

чи правителям‚ як від Hього посланим для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро, —

бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, —

як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.

Усіх шануйте, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим,

бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо.

Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, ви терпите, це угодно Богові.

Бо ви до цього покликані: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.

Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його.

Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному.

Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.

Бо ви були, як вівці заблукалі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших.

Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб деякі з них, які хоч і не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались,

коли побачать ваше чисте, богобоязне життя.

Hехай буде прикрасою вашою не зовнішнє — заплітання волосся, золоте вбрання або нарядність в одязі,

а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом.

Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам.

Так Сарра підкорялась Авраамові, називаючи його господарем. Ви — діти її, якщо робите добро і не лякаєтесь ніякого страху.

Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як немічному сосуду, віддаючи їм честь‚ як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.

І нарешті, будьте всі однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні, дружелюбні, смиренномудрi;

не платіть злом за зло або лихослів’ям за лихослів’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликані, щоб успадкувати благословення.

Бо, хто хоче любити життя і бачити добрі дні, той нехай стримує язик свій від зла і вуста свої від лукавих слів;

ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і прагни його,

бо очі Господні звернені до праведних, і вуха Його — до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло‚ щоб їх винищити із землі.

І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго?

Але коли ви і страждаєте за правду, ви блаженнi; а страху їхнього не бійтеся і не тривожтеся.

Господа Бога святіть у серцях ваших; завжди будьте готові всім, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь із лагідністю і благоговінням.

Майте добру совість, щоб тим самим, за що лихословлять на вас, як злочинців, були осоромлені ті, які ганьблять ваше добре життя в Христі.

Бо коли на те воля Божа, то краще постраждати за добрі діла, ніж за злi;

тому що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, Праведник за неправедних, бувши умертвлений тілом, але оживши Духом,

Яким Він і тим духам, що перебували у темниці, зійшовши, проповідав,

які колись противилися Божому довготерпінню, що очікувало їх за днів Hоя, коли будувався ковчег, у якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води.

Так і нас нинi‚ подібно до цього образу, хрещення, не обмивання тілесної нечистоти, а обіцяння Богові доброї совісти, спасає воскресінням Ісуса Христа,

Який, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога і Якому скорились ангели, і влади, і сили.

Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити,

щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою.

Бо досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розпусті, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтві, безчинному бенкетуванні, хабарництві й богомерзенних ідолослужіннях;

тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цій розпусті, і лихословлять на вас.

Вони дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих.

Бо на це і мертвим благовістилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом.

А втім, близький усьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах.

Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів.

Будьте гостинні один до одного без нарікань.

Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої.

Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь.

Улюблені! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої,

оскільки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб і в з’явлення слави Його ви зраділи і звеселились.

Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас. Тими Він ганьбиться, а вами прославляється.

Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже;

а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю.

Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кінець тих, хто противиться Євангелію Божому?

І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться?

Тому і ті, що страждають з волі Божої, нехай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро.

Пастирів ваших благаю я, співпастир, і свідок страждань Христових‚ і співучасник слави, що має відкритися:

пасіть Боже стадо, яке у вас, доглядаючи його не примусово, а охоче і Боговгодно не для ганебної користи, а щиро;

і не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад стадовi;

і коли з’явиться Пастиреначальник, ви одержите нев’янучий вінець слави.

Також і молодші, будьте покірні пастирям; а всі, покоряючись один одному, одягніться у смиренномудрість, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.

Отже, смиріться під міцною рукою Божою, щоб підніс вас свого часу.

Усі турботи ваші покладіть на Hього, бо Він піклується про вас.

Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти.

Станьте проти нього міцною вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з вашими браттями у світі.

Бог же всякої благодаті, Який покликав нас до вічної слави Своєї у Христі Ісусі, Сам при короткочасному стражданні вашому нехай удосконалить вас, нехай утвердить, нехай зміцнить і нехай зробить непохитними.

Йому слава й держава на віки віків. Амінь.

Це коротко написав я вам через Силуана, вірного, як гадаю, вашого брата, щоб упевнити вас, утішаючи і засвідчуючи, що це істинна благодать Божа, в якій ви перебуваєте.

Вітає вас обрана, як і ви, церква у Вавилоні і Марк, син мій.

Вітайте один одного цілуванням любови. Мир вам усім у Христі Ісусі. Амінь.