Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа, дванадцятьом колінам, що в розсіянні, — радуйтеся.

З великою радістю приймайте, браття мої, коли підпадаєте різним спокусам,

знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння;

терпіння ж повинно мати досконалу дію, щоб ви були досконалі в усій повноті без усякого недоліку.

Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, — і дасться йому.

Але нехай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває.

Hехай не думає така людина одержати що-небудь від Господа.

Двоєдушна людина нестійка на всіх шляхах своїх.

Hехай хвалиться брат смиренний своєю висотою,

а багатий — смиренням своїм, бо він перейде, як цвіт трав’яний.

Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву; цвіт її опадає, зникає краса її вигляду, так в’яне і багатий на своїх шляхах.

Блаженна людина, яка переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона одержить вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його.

У спокусі ніхто не кажи: «Бог мене спокушає»; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,

але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю;

похіть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Hе обманюйтесь, браття мої улюблені.

Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів, у Якого немає зміни і ні тіні переміни.

Захотівши, Він породив нас словом істини, щоб нам бути якимсь початком Його створінь.

Отож, браття мої улюблені, кожна людина нехай буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів,

бо гнів людини не творить правди Божої.

Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти ваші душі.

Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють.

Бо хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

вона подивилась на себе, відійшла і відразу ж забула, яка вона.

Але хто вникне в закон довершений, в закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде у своїй діяльності.

Коли хто з вас гадає, що він побожний і не приборкує свого язика, але спокушає своє серце, то побожність у того пуста.

Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є в тому, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхніх скорботах і берегти себе неоскверненим від світу.

Браття мої, майте віру в Ісуса Христа, нашого Господа слави, не зважаючи на особи.

Бо, якщо у зібрання ваше ввійде людина із золотим перснем, у багатому одязі, увійде ж і бідний у драному одязі,

і ви, дивлячись на одягненого у багатий одяг, скажете йому: «Тобі добре сісти тут», а бідному скажете: «Ти стань там або сідай тут, біля моїх ніг»‚ —

то чи не поділилися ви в собі і чи не стаєте суддями з недобрими думками?

Послухайте, браття мої улюблені: хіба не бідних обрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, яке Він обіцяв тим, що люблять Його?

А ви зневажили бідного. Хіба не багаті утискують вас і хіба не вони тягнуть вас на суди?

Хіба не вони зневажають те добре ім’я, яким ви називаєтесь?

Коли ви виконуєте закон царський за Писанням: люби ближнього твого, як самого себе, — добре робите.

А коли робите, дивлячись на особу, то гріх чините, і перед законом виявляєтеся злочинцями.

Хто дотримується всього закону і зогрішить у чому-небудь одному, той стає винуватим у всьому.

Бо Той же, Хто сказав: «Hе перелюбствуй», сказав і: «Hе убий»; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом.

Так говоріть і так робіть, як такi‚ що мають бути суджені за законом свободи.

Бо немилостивий суд тому, хто не творив милости; милість же підноситься над судом.

Яка користь, браття мої, коли хто говорить, що він має віру, а діл не має? Чи може ця віра спасти його?

Якщо брат або сестра нагі і не мають денного прожитку,

а хто-небудь з вас скаже їм: «Йдіть із миром, грійтесь і їжте», — але не дасть їм потрібного для тіла, яка користь?

Так само й віра — коли не має діл, сама по собі мертва.

Але скаже хто-небудь: «Ти маєш віру, а я маю діла; покажи мені віру твою без діл твоїх, а я покажу тобі віру мою в ділах моїх».

Ти віруєш, що Бог єдиний: добре робиш; та й біси вірують і тремтять.

Але чи хочеш ти знати, легковажна людино, що віра без діл мертва?

Хіба не ділами виправдався Авраам, отець наш, поклавши на жертовник сина свого Ісаака?

Чи бачиш, що віра сприяла ділам його, і ділами віра досягла довершености?

І справдилося слово Писання: «Вірував Авраам Богові, і це було поставлено йому в праведність, і його назвали другом Божим».

Чи бачите, що людина виправдовується ділами, а не тільки вірою?

Так само і блудниця Раава хіба не ділами виправдалася, прийнявши підглядачів і вивівши їх іншою дорогою?

Бо як тіло без духу мертве, так і віра без діл мертва.

Браття мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми підпадемо під більший осуд,

бо всі ми багато грішимо. Хто не грішить словом, той досконала людина, яка може приборкати і все тіло.

Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім тілом їхнім.

Ось і кораблі, хоч які вони великі і як не носяться сильними вітрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич;

так само і язик — невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює!

І язик — вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни.

Бо всяке єство звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборкане людським єством,

а язика приборкати ніхто з людей не може: це — невтримне зло; він повний отрути смертоносної.

Hим благословляємо Бога і Отця, і ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою.

З тих самих уст виходить благословення і прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було.

Хіба з одного джерела тече солодка і гірка вода?

Hе може, браття мої, смоковниця родити маслини або виноградна лоза — смокви. Також і з одного джерела не може виливатися солона і солодка вода.

Хто мудрий і розумний між вами? Доведи це на ділі добрим поводженням з мудрою лагідністю.

Але якщо у вашому серці ви маєте гірку заздрість і сварливість, то не хваліться і не говоріть неправди проти істини.

Це не та мудрість, яка сходить зверху, але земна, душевна, бісівська,

бо де заздрість і сварливість, там безладдя і все лихе.

А мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна.

Плід же правди сіється у світі тими, які зберігають мир.

Звідкіль у вас ворожнеча і чвари? Чи не звідси, від пристрастей ваших, що воюють у членах ваших?

Жадаєте і не маєте; вбиваєте і заздрите‚ і не можете досягти? Сваритесь і ворогуєте — і не маєте, бо не просите,

просите — і не одержуєте, тому що просите не на добре, а щоб ужити для пристрастей ваших.

Перелюбники і перелюбниці! Чи не знаєте, що дружба зі світом є ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові.

Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: «Ревнощів жадає дух, який вселився в нас»?

Але тим більшу дає благодать; тому й сказано: «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать».

Отже, покоріться Боговi; противтеся дияволові, і він утече від вас.

Hаблизьтеся до Бога, і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, виправте серця, двоєдушні.

Страждайте, плачте і ридайте; сміх ваш нехай обернеться на плач і радість — на печаль.

Смиріться перед Господом, і піднесе вас.

Hе злословте один на одного, браття: бо хто злословить на брата або судить брата свого, той злословить на закон і судить закон: коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя.

Один є Законодавець і Суддя, Який може спасти і погубити; а ти хто, що судиш ближнього?

Тепер послухайте ви, що говорите: «Сьогодні або завтра підемо до такого-то міста, і проживемо там один рік, і будемо торгувати й одержувати прибуток»;

ви, які не знаєте, що станеться завтра; бо що таке ваше життя? Воно є пара, що з’являється на короткий час, а потім зникає.

Замість того, щоб вам говорити: «Коли угодно буде Господеві і будемо живі, то зробимо те або інше», —

ви ж нині хвалитесь у гордощах ваших; всяка така похвальба є зло.

Отже, хто знає, як добро робити, і не робить, тому гріх.

Послухайте ви, багатії; плачте і ридайте від лютих бід ваших, що наближаються до вас.

Багатство ваше згнило, і одяг ваш поточений міллю.

Золото ваше і срібло поіржавіло, та іржа їх буде свідчити проти вас і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви придбали собі скарб на останні дні.

Ось плата, яку ви утримали у робітників, що працювали на ваших полях, голосить; і голосіння женців дійшли до вух Господа Саваофа.

Ви розкошували на землі та зазнали насолоди; наситили серця ваші, ніби на день заколення.

Ви засудили, убили Праведника; Він не противився вам.

Отже, браття, будьте довготерпеливі до пришестя Господа. Ось хлібороб чекає доброго плоду від землі і довго терпить задля нього, поки прийме дощ ранній і пізній.

Терпіть же довго і ви, зміцніть серця ваші, бо пришестя Господа наближається.

Hе нарікайте, браття, один на одного, щоб і ви не були осуджені: ось Суддя перед дверима стоїть.

Візьміть за приклад, браття мої, тяжкі страждання і довготерпіння пророків, які говорили ім’ям Господнім.

Ось ми ублажаємо тих, які терпіли. Ви чули про терпіння Іова і бачили кінець його від Господа; бо Господь вельми милостивий і щедрий.

Перш за все, браття мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні іншою якою клятвою, а нехай буде у вас: «так, так»; і «ні, нi», щоб вам не зазнати осуду.

Якщо хто з вас тяжко страждає, нехай молиться. Хто в доброму настрої, нехай співає псалми.

Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в ім’я Господнє.

І молитва віри зцілить недужого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому.

Отже, признавайтесь один одному в провинах і моліться один за одного, щоб вам зцілитися, бо багато може щира молитва праведного.

Ілля був чоловік подібний до нас, а помолився молитвою, щоб не було дощу, і не було дощу на землі три роки і шість місяців.

І знову помолився, і небо дало дощ, і земля зростила плід свій.

Браття! Якщо хтось із вас відхилиться від істини і хтось наверне його,

нехай той знає, що хто звернув грішника з облудної путі, спасе душу від смерти і покриє безліч гріхів.