Глава 3
|
Главa G
|
1
|
1
|
І тому, не стерпівши більше, ми захотіли зостатися в Афінах одні | Тёмже ўжE не терпsще, благоволи1хомъ њстaтисz во ґfи1нэхъ є3ди1ни, |
2
|
2
|
і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співпрацівника нашого у благовістуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій, | и3 послaхомъ тімоfeа, брaта нaшего и3 служи1телz б9іz и3 споспёшника нaшего во бlговёстіи хrт0вэ, ўтверди1ти вaсъ и3 ўтёшити њ вёрэ вaшей, |
3
|
3
|
щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося. | ћкw ни є3ди1ному смущaтисz въ ск0рбехъ си1хъ: сaми бо вёсте, ћкw на сіE и4стое лежи1мъ [ўчинeни є3смы2]. |
4
|
4
|
Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте. | И$бо є3гдA ў вaсъ бёхомъ, предрек0хомъ вaмъ, ћкw и4мамы скорбёти, є4же и3 бhсть, и3 вёсте. |
5
|
5
|
Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатися про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник і не став марним труд наш. | Сегw2 рaди и3 ѓзъ ктомY не терпS, послaхъ разумёти вёру вaшу, да не кaкw и3скуси1лъ вы2 и3скушazй, и3 вотщE бyдетъ трyдъ нaшъ. |
6
|
6
|
Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас, | Нн7э же пришeдшу тімоfeю къ нaмъ t вaсъ и3 благовэсти1вшу нaмъ вёру вaшу и3 люб0вь, и3 ћкw и4мате пaмzть њ нaсъ блaгу, всегдA желaюще нaсъ ви1дэти, ћкоже и3 мы2 вaсъ: |
7
|
7
|
то ми, при всій скорботі і нужді нашій‚ втішалися за вас, браття, заради вашої віри; | сегw2 рaди ўтёшихомсz, брaтіе, њ вaсъ, во всsкой ск0рби и3 нуждЁ нaшей, вaшею вёрою: |
8
|
8
|
бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі. | ћкw мы2 нн7э жи1ви є3смы2, ѓще вы2 стои1те њ гDэ. |
9
|
9
|
Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим, | (За? ©…}.) К0е бо бlгодарeніе бGу м0жемъ воздaти њ вaсъ, њ всsкой рaдости, є4юже рaдуемсz вaсъ рaди пред8 бGомъ нaшимъ, |
10
|
10
|
і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і довершити те, чого не вистачило віри вашій? | н0щь и3 дeнь преизли1ха молsщесz ви1дэти лицE вaше и3 соверши1ти лишeніе вёры вaшеz; |
11
|
11
|
Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай і направить шлях наш до вас. | Сaмъ же бGъ и3 nц7ъ нaшъ и3 гDь нaшъ ї}съ хrт0съ да и3спрaвитъ пyть нaшъ къ вaмъ. |
12
|
12
|
А вас Господь нехай виповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, як і наша є до вас, | Вaсъ же гDь да ўмн0житъ и3 да и3збhточествитъ люб0вію дрyгъ ко дрyгу и3 ко всBмъ, ћкоже и3 мы2 къ вaмъ, |
13
|
13
|
щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь. | во є4же ўтверди1ти сердцA в†ша непорHчна въ с™hни пред8 бGомъ и3 nц7eмъ нaшимъ, въ пришeствіе гDа нaшегw ї}са хrтA со всёми с™hми є3гw2. Ґми1нь. |