Глава 3
1
І тому, не стерпівши більше, ми захотіли зостатися в Афінах одні
2
і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співпрацівника нашого у благовістуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій,
3
щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося.
4
Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте.
5
Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатися про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник і не став марним труд наш.
6
Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас,
7
то ми, при всій скорботі і нужді нашій‚ втішалися за вас, браття, заради вашої віри;
8
бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі.
9
Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим,
10
і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і довершити те, чого не вистачило віри вашій?
11
Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай і направить шлях наш до вас.
12
А вас Господь нехай виповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, як і наша є до вас,
13
щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь.
