Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 5

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6

Глава 5	Глава́ є҃

1	1
Старшого не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братів;	(Заⷱ҇ ©п҃е҃.) Ста́рцꙋ не творѝ па́кости, но оу҆тѣша́й [ста́рца не оу҆корѧ́й, но оу҆молѧ́й] ꙗ҆́коже ѻ҆тца̀: ю҆́ношы, ꙗ҆́коже бра́тїю:
2	2
старих жінок, як матерів; молодих, як сестер, з усякою чистотою.	ста̑рицы, ꙗ҆́коже ма́тєри: ю҆́ныѧ, ꙗ҆́коже сєстры̀, со всѧ́кою чистото́ю.
3	3
Вдовиць шануй, справжніх вдовиць.	Вдови̑цы чтѝ сꙋ́щыѧ и҆́стинныѧ вдови̑цы.
4	4
Коли ж яка вдовиця має дітей або внучат, то вони спочатку нехай вчаться шанувати свою родину і віддавати належне батькам, бо це угодне Богові.	А҆́ще же ка́ѧ вдови́ца ча̑да и҆лѝ внꙋ́чата и҆́мать, да оу҆ча́тсѧ пре́жде сво́й до́мъ бл҃гочⷭ҇ти́вѡ оу҆стро́ити и҆ взае́мъ воздаѧ́ти роди́телємъ: сїе́ бо є҆́сть бл҃гоꙋго́дно пред̾ бг҃омъ.
5	5
Справжня вдовиця і одинока надіється на Бога і перебуває день і ніч у благаннях та молитвах;	А҆ сꙋ́щаѧ и҆́стиннаѧ вдови́ца и҆ оу҆едине́на, оу҆пова́етъ на бг҃а и҆ пребыва́етъ въ моли́твахъ и҆ моле́нїихъ де́нь и҆ но́щь:
6	6
а сластолюбна живою померла.	пита́ющаѧсѧ же простра́ннѡ, жива̀ оу҆мерла̀.
7	7
І цьому повчай їх, щоб були непорочні.	И҆ сїѧ̑ завѣщава́й, да непоро́чни бꙋ́дꙋтъ.
8	8
Коли ж хто про своїх і особливо про домашніх не піклується, той відрікся від віри і гірший за невірного.	А҆́ще же кто̀ ѡ҆ свои́хъ, па́че же ѡ҆ прⷭ҇ныхъ [ѡ҆ дома́шнихъ] не промышлѧ́етъ, вѣ́ры ѿве́рглсѧ є҆́сть и҆ невѣ́рнагѡ го́ршїй є҆́сть.
9	9
Вдовиця повинна бути обрана не менш як шістдесятирічна, яка була жінкою одного чоловіка;	Вдови́ца же да причита́етсѧ не ме́нши лѣ́тъ шести́десѧтихъ, бы́вши є҆ди́номꙋ мꙋ́жꙋ жена̀,
10	10
відома добрими ділами, якщо вона виховала дітей, приймала подорожніх, умивала ноги святим, допомагала знедоленим і була старанна до всякого доброго діла.	въ дѣ́лѣхъ до́брыхъ свидѣ́телствꙋема, а҆́ще ча̑да воспита́ла є҆́сть, а҆́ще ст҃ы́хъ но́зѣ оу҆мы̀, а҆́ще стра̑нныѧ прїѧ́тъ, а҆́ще скѡ́рбнымъ оу҆тѣше́нїе бы́сть [ско́рбныхъ снабдѣ̀], а҆́ще всѧ́комꙋ дѣ́лꙋ бл҃гꙋ послѣ́довала є҆́сть.
11	11
Молодих же вдовиць не приймай, бо коли їх охопить пристрасть, противна Христові, вони хочуть виходити заміж.	(Заⷱ҇ ©п҃ѕ҃.) Ю҆́ныхъ же вдови́цъ ѿрица́йсѧ: є҆гда́ бо разсвирѣ́пѣютъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ [проти́вꙋ хрⷭ҇та̀], посѧга́ти хотѧ́тъ,
12	12
Вони підлягають осудові, бо зреклися попередньої віри;	и҆мꙋ́щыѧ грѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ пе́рвыѧ вѣ́ры ѿверго́шасѧ:
13	13
до того ж вони, будучи бездіяльними, привчаються ходити по домах і бувають не тільки бездіяльними, але й балакучими, цікавими і говорять, чого не слід.	кꙋ́пнѡ же и҆ пра̑здны оу҆ча́тсѧ ѡ҆бходи́ти до́мы, не то́чїю же пра̑здны, но и҆ блѧди̑вы и҆ ѡ҆плази̑вы [любопы̑тны], глаго́лющыѧ, ꙗ҆̀же не подоба́етъ.
14	14
Отже, я хочу, щоб молоді вдови заміж виходили, народжували дітей, управляли домом і не давали противникові ніякого приводу до лихомовства;	Хощꙋ̀ оу҆̀бо ю҆́нымъ вдови́цамъ посѧга́ти, ча̑да ражда́ти, до́мъ стро́ити, ни є҆ди́ны же вины̀ даѧ́ти проти́вномꙋ хꙋлы̀ ра́ди:
15	15
бо деякі вже пішли слідом за сатаною.	се́ бо нѣ̑кїѧ разврати́шасѧ в̾слѣ́дъ сатаны̀.
16	16
Коли який вірний чи вірна має вдовиць, то повинні їх утримувати і не обтяжувати церкви, щоб вона могла утримувати справжніх вдовиць.	А҆́ще кто̀ вѣ́ренъ и҆лѝ вѣ́рна и҆́мать вдови̑цы, да довли́тъ и҆̀хъ, и҆ да не тѧготи́тсѧ цр҃ковь, да сꙋ́щихъ и҆́стинныхъ вдови́цъ оу҆дово́литъ.
17	17
Пресвітерам, які начальствують достойно, належить виявляти особливу честь, надто тим, що трудяться в слові і навчанні.	Прилѣжа́щїи же до́брѣ пресвѵ́тери сꙋгꙋ́быѧ че́сти да сподоблѧ́ютсѧ: па́че же трꙋжда́ющїисѧ въ сло́вѣ и҆ оу҆че́нїи.
18	18
Бо Писання говорить: «Hе зав’язуй рота волові, що молотить»; і «Той‚ хто працює‚ вартий винагороди своєї».	Глаго́летъ бо писа́нїе: вола̀ молотѧ́ща не ѡ҆броти́ши: и҆: досто́инъ дѣ́латель мзды̀ своеѧ̀.
19	19
Звинувачення на пресвітера приймай не інакше як при двох чи трьох свідках.	На пресвѵ́тера хꙋлы̀ не прїе́мли, ра́звѣ при двою̀ и҆лѝ трїе́хъ свидѣ́телехъ.
20	20
А тих, хто грішить, викривай перед усіма, щоб і інші страх мали.	Согрѣша́ющихъ же пред̾ всѣ́ми ѡ҆блича́й, да и҆ про́чїи стра́хъ и҆́мꙋтъ.
21	21
Перед Богом і Господом Ісусом Христом та обраними ангелами заклинаю тебе зберегти це без упередження, нічого не роблячи з упередженням.	Засвидѣ́телствꙋю пред̾ бг҃омъ, и҆ гдⷭ҇емъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ, и҆ и҆збра́нными (є҆гѡ̀) а҆́гг҃лы, да сїѧ̑ сохрани́ши без̾ лицемѣ́рїѧ, ничесѡ́же творѧ̀ по оу҆клоне́нїю.
22	22
Рук ні на кого не покладай поспішно і не ставай учасником чужих гріхів. Бережи себе чистим.	(Заⷱ҇ ©п҃з҃.) Рꙋкѝ ско́рѡ не возлага́й ни на кого́же, нижѐ приѡбща́йсѧ чꙋжы́мъ грѣхѡ́мъ: себѐ чи́ста соблюда́й.
23	23
Hадалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг.	Ктомꙋ̀ не пі́й воды̀, но ма́лѡ вїна̀ прїе́мли, стома́ха ра́ди твоегѡ̀ и҆ ча́стыхъ твои́хъ недꙋ́гѡвъ.
24	24
Гріхи деяких людей явні і ведуть до осуду, а деяких відкриваються згодом.	Нѣ́кихъ (же) человѣ́къ грѣсѝ пред̾ѧвле́ни сꙋ́ть, предварѧ́юще на сꙋ́дъ: нѣ̑кимъ же и҆ послѣ́дствꙋютъ.
25	25
Так само і добрі діла явнi; а якщо і не такі, утаїтися не можуть.	Та́кожде и҆ дѡ́браѧ дѣла̀ пред̾ѧвлє́на сꙋ́ть: и҆ сꙋ̑щаѧ и҆́накѡ, оу҆таи́тисѧ не мо́гꙋтъ.

← Глава 4

Глава 6 →

1 2 3 4 5 6

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт