|
Глава 6
|
Глава́ ѕ҃
|
|
1
|
1
|
| Раби, що перебувають під ярмом, повинні вважати господарів своїх достойними всякої чести, щоб не було хули на ім’я Боже і вчення. | Є҆ли́цы сꙋ́ть под̾ и҆́гомъ рабѝ, свои́хъ госпо́дїй всѧ́кїѧ че́сти да сподоблѧ́ютъ, да и҆́мѧ бж҃їе не хꙋ́литсѧ и҆ оу҆ч҃нїе. |
|
2
|
2
|
| Ті, які мають господарів вірних, не повинні поводитися з ними недбало, бо вони браття; але тим більше повинні служити їм, що вони вірні і улюблені і благодіють їм. Hавчай цього і умовляй. | И҆мꙋ́щїи же вѣ́рныхъ госпо́дїй да не нерадѧ́тъ ѡ҆ ни́хъ, поне́же бра́тїѧ сꙋ́ть: но па́че да рабо́таютъ, занѐ вѣ́рни сꙋ́ть и҆ возлю́блени, и҆̀же благода́ть воспрїе́млющїи. Сїѧ̑ оу҆чѝ и҆ молѝ. |
|
3
|
3
|
| А коли хто навчає інакше і не дотримується розумних слів Господа нашого Ісуса Христа і вчення про побожність, | А҆́ще ли кто̀ и҆́накѡ оу҆чи́тъ и҆ не пристꙋпа́етъ къ здра̑вымъ словесє́мъ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ и҆ оу҆че́нїю, є҆́же по бл҃говѣ́рїю, |
|
4
|
4
|
| той гордий, нічого не знає, але заражений пристрастю до змагань і суперечок, від яких походять заздрість, чвари, лихомовство, лукаві підозри. | разгордѣ́сѧ, ничто́же вѣ́дый, но недꙋ́гꙋѧй ѡ҆ стѧза́нїихъ и҆ словопрѣ́нїихъ, ѿ ни́хже быва́етъ за́висть, рве́нїе, хꙋлы̑, непщева̑нїѧ лꙋка̑ва, |
|
5
|
5
|
| Пусті суперечки між людьми з ушкодженим розумом, які позбавлені істини і думають, ніби побожність служить для прибутку. Віддаляйся від таких. | бесѣ̑ды ѕлы̑ѧ растлѣ́нныхъ человѣ́кѡвъ оу҆мо́мъ и҆ лише́нныхъ и҆́стины, непщꙋ́ющихъ приѡбрѣ́тенїе бы́ти бл҃гочⷭ҇тїе. Ѿстꙋпа́й ѿ таковы́хъ. |
|
6
|
6
|
| Велике надбання — бути побожним і задоволеним. | Є҆́сть же сниска́нїе ве́лїе бл҃гочⷭ҇тїе съ дово́лствомъ. |
|
7
|
7
|
| Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього. | Ничто́же бо внесо́хомъ въ мі́ръ се́й: ꙗ҆́вѣ, ꙗ҆́кѡ нижѐ и҆знестѝ что̀ мо́жемъ. |
|
8
|
8
|
| Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим. | И҆мѣ́юще же пи́щꙋ и҆ ѡ҆дѣѧ́нїе, си́ми дово́лни бꙋ́демъ. |
|
9
|
9
|
| А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелi; | А҆ хотѧ́щїи богати́тисѧ впа́даютъ въ напа̑сти и҆ сѣ́ть, и҆ въ по́хѡти мнѡ́ги несмы́слєнны и҆ врежда́ющыѧ, ꙗ҆̀же погрꙋжа́ютъ человѣ́ки во всегꙋби́телство и҆ поги́бель: |
|
10
|
10
|
| бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам. | ко́рень бо всѣ̑мъ ѕлы̑мъ сребролю́бїе є҆́сть, є҆гѡ́же нѣ́цыи жела́юще заблꙋди́ша ѿ вѣ́ры, и҆ себѐ пригвозди́ша болѣ́знемъ мнѡ́гимъ. |
|
11
|
11
|
| Ти ж, чоловіче Божий, тікай від цього, досягай успіхів у правді, побожності, вірі, любові, терпінні, лагідності. | Ты́ же, ѽ, человѣ́че бж҃їй, си́хъ бѣ́гай: (Заⷱ҇ ©п҃и҃) гони́ же пра́вдꙋ, бл҃гочⷭ҇тїе, вѣ́рꙋ, любо́вь, терпѣ́нїе, кро́тость: |
|
12
|
12
|
| Змагайся добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти і покликаний, і сповідував добре сповідання перед багатьма свідками. | подвиза́йсѧ до́брымъ по́двигомъ вѣ́ры, є҆́млисѧ за вѣ́чнꙋю жи́знь, въ ню́же и҆ зва́нъ бы́лъ є҆сѝ, и҆ и҆сповѣ́далъ є҆сѝ до́брое и҆сповѣ́данїе пред̾ мно́гими свидѣ́тєли. |
|
13
|
13
|
| Заповідаю тобі перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Який засвідчив перед Понтієм Пилатом добре сповідання, | Завѣщава́ю тѝ пред̾ бг҃омъ ѡ҆живлѧ́ющимъ всѧ́чєскаѧ, и҆ хрⷭ҇то́мъ і҆и҃сомъ свидѣ́телствовавшимъ при понті́йстѣмъ пїла́тѣ до́брое и҆сповѣ́данїе: |
|
14
|
14
|
| дотримуватися заповіді чисто і бездоганно, навіть до явлення Господа нашого Ісуса Христа, | соблюстѝ тебѣ̀ за́повѣдь нескве́рнꙋ и҆ незазо́рнꙋ, да́же до ꙗ҆вле́нїѧ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, |
|
15
|
15
|
| яке у свій час відкриє блаженний і єдиний сильний Цар царюючих і Господь пануючих, | є҆́же во своѧ̑ времена̀ ꙗ҆ви́тъ бл҃же́нный и҆ є҆ди́нъ си́льный, цр҃ь ца́рствꙋющихъ и҆ гдⷭ҇ь госпо́дствꙋющихъ, |
|
16
|
16
|
| єдиний, Який має безсмертя і живе у неприступному світлі, Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь. | є҆ди́нъ и҆мѣ́ѧй безсм҃ртїе и҆ во свѣ́тѣ живы́й непристꙋ́пнѣмъ, є҆го́же никто́же ви́дѣлъ є҆́сть ѿ человѣ̑къ, нижѐ ви́дѣти мо́жетъ: є҆мꙋ́же чтⷭ҇ь и҆ держа́ва вѣ́чнаѧ. А҆ми́нь. |
|
17
|
17
|
| Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди; | (Заⷱ҇ ©п҃ѳ҃.) Бога̑тымъ въ нн҃ѣшнемъ вѣ́цѣ запреща́й не высокомꙋ́дрствовати, нижѐ оу҆пова́ти на бога́тство погиба́ющее, но на бг҃а жи́ва, даю́щаго на́мъ всѧ̑ ѻ҆би́лнѡ въ наслажде́нїе: |
|
18
|
18
|
| щоб вони благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися, | бл҃го́е дѣ́лати, богати́тисѧ въ дѣ́лѣхъ до́брыхъ, благопода̑тливымъ бы́ти, ѻ҆бщи́тєлнымъ, |
|
19
|
19
|
| збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного. | сокро́вищꙋюще себѣ̀ ѡ҆снова́нїе добро̀ въ бꙋ́дꙋщее, да прїи́мꙋтъ вѣ́чнꙋю жи́знь. |
|
20
|
20
|
| О Тимофію! Бережи передане тобі, відвертаючись від негідного марнослів’я і суперечок неправдивого знання, | Ѽ, тїмоѳе́е, преда́нїе сохранѝ, оу҆клонѧ́ѧсѧ скве́рныхъ сꙋесло́вїй и҆ прекосло́вїй лжеиме́ннагѡ ра́зꙋма: |
|
21
|
21
|
| віддавшись якому, деякі ухилились від віри. Благодать із тобою. Амінь. | ѡ҆ не́мже нѣ́цыи хва́лѧщесѧ, ѡ҆ вѣ́рѣ погрѣши́ша. Блгⷣть съ тобо́ю. А҆ми́нь. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.