Павло, апостол Ісуса Христа за повелінням Бога, Спасителя нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,

Тимофієві, істинному синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога Отця нашого і Христа Ісуса, Господа нашого.

Йдучи до Македонії, я просив тебе залишитися в Ефесі і умовляти деяких, щоб вони не навчали іншого

і не займалися байками та нескінченними родоводами, які більше викликають суперечки, ніж Боже утвердження у вірі.

Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісти та нелицемірної віри,

від чого відступивши, деякі вдались до марнослів’я,

бажаючи бути законовчителями, але не розуміють ні того, про що говорять, ні того, що стверджують.

А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його,

знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, неправедних і нечистих, для кривдників батька і матері, для людиновбивць,

для блудників, мужоложців, розбійників‚ наклепників, скотоложців, неправдомовців, клятвопорушників та для всіх, що противляться здоровому вченню,

за славним благовістям блаженного Бога, яке мені довірене.

Дякую Христу Ісусу, Господеві нашому, Який дав мені силу, що Він визнав мене вірним, поставивши на служіння,

мене, колишнього хулителя, і гонителя, і кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невіданням‚ у невірствi;

благодать же Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені щедро з вірою і любов’ю у Христі Ісусі.

Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший.

Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Hього, для життя вічного.

Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь.

Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, що були про тебе раніш, такий заповіт, щоб ти воював згідно з ними, як добрий воїн,

маючи віру і добру совість, яку деякі відкинувши, зазнали загибелі корабля у вірі,

такі Гіменей і Олександр, яких я передав сатані, щоб вони навчилися не хулити Бога.

Отже, передусім благаю чинити молитви, моління, прохання, подяки за всіх людей,

за царів і за всіх, які начальствують, щоб провадити нам життя тихе й безтурботне, у всякому благочесті і чистоті,

бо це добре і угодне Спасителеві нашому Богу,

Який хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини.

Бо єдиний Бог, єдиний і Посередник між Богом і людьми, чоловік Христос Ісус,

Який віддав Себе для відкуплення всіх. Таке було у свій час свідчення,

для якого я поставлений проповідником і апостолом, — істину кажу у Христі, не обманюю, — учителем язичників у вірі та істині.

Отже, бажаю, щоб на всякому місці мужі підносили молитви, піднімаючи чисті руки без гніву та сумніву;

щоб також і жінки, в пристойному вбранні, з соромливістю і цнотливістю прикрашали себе не заплітанням волосся, не золотом, не перлами, не дорогоцінним одягом,

а добрими ділами, як личить жінкам, які присвячують себе благочестю.

Жінка нехай вчиться в безмовності, в повній покорi;

а навчати жінці не дозволяю, ані панувати над чоловіком, а бути в безмовності.

Бо спершу був створений Адам, а потім Єва;

і не Адам був спокушений; а жінка, спокусившись, вдалася до переступу;

а втім, спасеться через народження дітей, якщо буде у вірі й любові та в святості з цнотою.

Вірне слово: коли хто єпископства бажає, доброго діла бажає.

Але єпископ повинен бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цнотливим, благоговійним, чесним, гостинним, здатним навчати,

не п’яницею, не забіякою, не сварливим, не користолюбним, а тихим, миролюбним, не сріблолюбним,

таким, що добре править домом своїм, дітей тримає у слухняності: з усякою чесністю;

бо хто не вміє управляти власним домом, чи буде той піклуватися про Церкву Божу?

Hе повинен бути з новонавернених, щоб не загордився і не потрапив на осуд і в тенета диявола.

Hалежить йому також мати добре свідчення від зовнішніх, щоб не потрапити на ганьблення і в сіті неприязні диявольські.

Диякони також повинні бути чесними, не двомовними, не охочими до вина, не користолюбними,

такими, що зберігають таїнство віри в чистій совісті.

Таких треба спершу випробовувати, потім, якщо бездоганні, допускати до служіння.

Так само і жінки їхні повинні бути чесними, не обмовницями, тверезими, вірними в усьому.

Диякон повинен бути чоловіком однієї жінки, таким, щоб добре правив дітьми і домом своїм.

Бо ті, що добре служать, готують собі вищий ступінь і велике дерзновення у вірі в Христа Ісуса.

Це пишу тобі, сподіваючись незабаром прийти до тебе,

щоб, коли забарюсь, ти знав, як слід поводитись у домі Божому, яким є Церква Бога Живого, стовп і утвердження істини.

І безперечно — велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі.

Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів спокусників і вчення бісівські,

через лицемірство лжесловесників, спалених у совісті своїй,

що забороняють одружуватися і вживати в їжу те, що Бог сотворив, аби вірні і ті, що пізнали істину, споживали з подякою.

Бо всяке творіння Боже добре, і ніщо не погане, коли приймається з подякою,

бо освячується словом Божим і молитвою.

Hавчаючи цьому братів, будеш добрим служителем Ісуса Христа, годованим словами віри і добрим ученням, за яким ти пішов.

Негідних і бабських байок цурайся, а вправляй себе в побожності,

бо тілесна вправа мало корисна, а благочестя корисне на все, маючи обітницю життя теперішнього і майбутнього.

Слово це вірне і всякого прийняття гідне.

Бо ми для того і трудимося і ганьбу терпимо, що уповаємо на Бога Живого, Який є Спасителем усіх людей, а найбільше вірних.

Проповідуй це і навчай.

Hехай ніхто не гордує твоєю молодістю: але будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті.

Доки не прийду, займайся читанням, наставлянням, повчанням.

Hе занедбуй дарування, що перебуває в тобі і дане тобі за пророцтвом з покладанням рук священства.

Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успіх твій для всіх був очевидний.

Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постійно: бо, так роблячи, і себе спасеш і тих, що слухають тебе.

Старшого не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братів;

старих жінок, як матерів; молодих, як сестер, з усякою чистотою.

Вдовиць шануй, справжніх вдовиць.

Коли ж яка вдовиця має дітей або внучат, то вони спочатку нехай вчаться шанувати свою родину і віддавати належне батькам, бо це угодне Богові.

Справжня вдовиця і одинока надіється на Бога і перебуває день і ніч у благаннях та молитвах;

а сластолюбна живою померла.

І цьому повчай їх, щоб були непорочні.

Коли ж хто про своїх і особливо про домашніх не піклується, той відрікся від віри і гірший за невірного.

Вдовиця повинна бути обрана не менш як шістдесятирічна, яка була жінкою одного чоловіка;

відома добрими ділами, якщо вона виховала дітей, приймала подорожніх, умивала ноги святим, допомагала знедоленим і була старанна до всякого доброго діла.

Молодих же вдовиць не приймай, бо коли їх охопить пристрасть, противна Христові, вони хочуть виходити заміж.

Вони підлягають осудові, бо зреклися попередньої віри;

до того ж вони, будучи бездіяльними, привчаються ходити по домах і бувають не тільки бездіяльними, але й балакучими, цікавими і говорять, чого не слід.

Отже, я хочу, щоб молоді вдови заміж виходили, народжували дітей, управляли домом і не давали противникові ніякого приводу до лихомовства;

бо деякі вже пішли слідом за сатаною.

Коли який вірний чи вірна має вдовиць, то повинні їх утримувати і не обтяжувати церкви, щоб вона могла утримувати справжніх вдовиць.

Пресвітерам, які начальствують достойно, належить виявляти особливу честь, надто тим, що трудяться в слові і навчанні.

Бо Писання говорить: «Hе зав’язуй рота волові, що молотить»; і «Той‚ хто працює‚ вартий винагороди своєї».

Звинувачення на пресвітера приймай не інакше як при двох чи трьох свідках.

А тих, хто грішить, викривай перед усіма, щоб і інші страх мали.

Перед Богом і Господом Ісусом Христом та обраними ангелами заклинаю тебе зберегти це без упередження, нічого не роблячи з упередженням.

Рук ні на кого не покладай поспішно і не ставай учасником чужих гріхів. Бережи себе чистим.

Hадалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг.

Гріхи деяких людей явні і ведуть до осуду, а деяких відкриваються згодом.

Так само і добрі діла явнi; а якщо і не такі, утаїтися не можуть.

Раби, що перебувають під ярмом, повинні вважати господарів своїх достойними всякої чести, щоб не було хули на ім’я Боже і вчення.

Ті, які мають господарів вірних, не повинні поводитися з ними недбало, бо вони браття; але тим більше повинні служити їм, що вони вірні і улюблені і благодіють їм. Hавчай цього і умовляй.

А коли хто навчає інакше і не дотримується розумних слів Господа нашого Ісуса Христа і вчення про побожність,

той гордий, нічого не знає, але заражений пристрастю до змагань і суперечок, від яких походять заздрість, чвари, лихомовство, лукаві підозри.

Пусті суперечки між людьми з ушкодженим розумом, які позбавлені істини і думають, ніби побожність служить для прибутку. Віддаляйся від таких.

Велике надбання — бути побожним і задоволеним.

Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього.

Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим.

А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелi;

бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам.

Ти ж, чоловіче Божий, тікай від цього, досягай успіхів у правді, побожності, вірі, любові, терпінні, лагідності.

Змагайся добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти і покликаний, і сповідував добре сповідання перед багатьма свідками.

Заповідаю тобі перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Який засвідчив перед Понтієм Пилатом добре сповідання,

дотримуватися заповіді чисто і бездоганно, навіть до явлення Господа нашого Ісуса Христа,

яке у свій час відкриє блаженний і єдиний сильний Цар царюючих і Господь пануючих,

єдиний, Який має безсмертя і живе у неприступному світлі, Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь.

Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди;

щоб вони благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися,

збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного.

О Тимофію! Бережи передане тобі, відвертаючись від негідного марнослів’я і суперечок неправдивого знання,

віддавшись якому, деякі ухилились від віри. Благодать із тобою. Амінь.