Перше послання до Тимофія святого апостола Павла
|
Перше послання до Тимофія святого апостола Павла
|
Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Павло, апостол Ісуса Христа за повелінням Бога, Спасителя нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої, | |
2
|
|
Тимофієві, істинному синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога Отця нашого і Христа Ісуса, Господа нашого. | |
3
|
|
Йдучи до Македонії, я просив тебе залишитися в Ефесі і умовляти деяких, щоб вони не навчали іншого | |
4
|
|
і не займалися байками та нескінченними родоводами, які більше викликають суперечки, ніж Боже утвердження у вірі. | |
5
|
|
Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісти та нелицемірної віри, | |
6
|
|
від чого відступивши, деякі вдались до марнослів’я, | |
7
|
|
бажаючи бути законовчителями, але не розуміють ні того, про що говорять, ні того, що стверджують. | |
8
|
|
А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його, | |
9
|
|
знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, неправедних і нечистих, для кривдників батька і матері, для людиновбивць, | |
10
|
|
для блудників, мужоложців, розбійників‚ наклепників, скотоложців, неправдомовців, клятвопорушників та для всіх, що противляться здоровому вченню, | |
11
|
|
за славним благовістям блаженного Бога, яке мені довірене. | |
12
|
|
Дякую Христу Ісусу, Господеві нашому, Який дав мені силу, що Він визнав мене вірним, поставивши на служіння, | |
13
|
|
мене, колишнього хулителя, і гонителя, і кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невіданням‚ у невірствi; | |
14
|
|
благодать же Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені щедро з вірою і любов’ю у Христі Ісусі. | |
15
|
|
Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший. | |
16
|
|
Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Hього, для життя вічного. | |
17
|
|
Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь. | |
18
|
|
Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, що були про тебе раніш, такий заповіт, щоб ти воював згідно з ними, як добрий воїн, | |
19
|
|
маючи віру і добру совість, яку деякі відкинувши, зазнали загибелі корабля у вірі, | |
20
|
|
такі Гіменей і Олександр, яких я передав сатані, щоб вони навчилися не хулити Бога. | |
Глава 2
|
|
1
|
|
Отже, передусім благаю чинити молитви, моління, прохання, подяки за всіх людей, | |
2
|
|
за царів і за всіх, які начальствують, щоб провадити нам життя тихе й безтурботне, у всякому благочесті і чистоті, | |
3
|
|
бо це добре і угодне Спасителеві нашому Богу, | |
4
|
|
Який хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини. | |
5
|
|
Бо єдиний Бог, єдиний і Посередник між Богом і людьми, чоловік Христос Ісус, | |
6
|
|
Який віддав Себе для відкуплення всіх. Таке було у свій час свідчення, | |
7
|
|
для якого я поставлений проповідником і апостолом, — істину кажу у Христі, не обманюю, — учителем язичників у вірі та істині. | |
8
|
|
Отже, бажаю, щоб на всякому місці мужі підносили молитви, піднімаючи чисті руки без гніву та сумніву; | |
9
|
|
щоб також і жінки, в пристойному вбранні, з соромливістю і цнотливістю прикрашали себе не заплітанням волосся, не золотом, не перлами, не дорогоцінним одягом, | |
10
|
|
а добрими ділами, як личить жінкам, які присвячують себе благочестю. | |
11
|
|
Жінка нехай вчиться в безмовності, в повній покорi; | |
12
|
|
а навчати жінці не дозволяю, ані панувати над чоловіком, а бути в безмовності. | |
13
|
|
Бо спершу був створений Адам, а потім Єва; | |
14
|
|
і не Адам був спокушений; а жінка, спокусившись, вдалася до переступу; | |
15
|
|
а втім, спасеться через народження дітей, якщо буде у вірі й любові та в святості з цнотою. | |
Глава 3
|
|
1
|
|
Вірне слово: коли хто єпископства бажає, доброго діла бажає. | |
2
|
|
Але єпископ повинен бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цнотливим, благоговійним, чесним, гостинним, здатним навчати, | |
3
|
|
не п’яницею, не забіякою, не сварливим, не користолюбним, а тихим, миролюбним, не сріблолюбним, | |
4
|
|
таким, що добре править домом своїм, дітей тримає у слухняності: з усякою чесністю; | |
5
|
|
бо хто не вміє управляти власним домом, чи буде той піклуватися про Церкву Божу? | |
6
|
|
Hе повинен бути з новонавернених, щоб не загордився і не потрапив на осуд і в тенета диявола. | |
7
|
|
Hалежить йому також мати добре свідчення від зовнішніх, щоб не потрапити на ганьблення і в сіті неприязні диявольські. | |
8
|
|
Диякони також повинні бути чесними, не двомовними, не охочими до вина, не користолюбними, | |
9
|
|
такими, що зберігають таїнство віри в чистій совісті. | |
10
|
|
Таких треба спершу випробовувати, потім, якщо бездоганні, допускати до служіння. | |
11
|
|
Так само і жінки їхні повинні бути чесними, не обмовницями, тверезими, вірними в усьому. | |
12
|
|
Диякон повинен бути чоловіком однієї жінки, таким, щоб добре правив дітьми і домом своїм. | |
13
|
|
Бо ті, що добре служать, готують собі вищий ступінь і велике дерзновення у вірі в Христа Ісуса. | |
14
|
|
Це пишу тобі, сподіваючись незабаром прийти до тебе, | |
15
|
|
щоб, коли забарюсь, ти знав, як слід поводитись у домі Божому, яким є Церква Бога Живого, стовп і утвердження істини. | |
16
|
|
І безперечно — велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі. | |
Глава 4
|
|
1
|
|
Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів спокусників і вчення бісівські, | |
2
|
|
через лицемірство лжесловесників, спалених у совісті своїй, | |
3
|
|
що забороняють одружуватися і вживати в їжу те, що Бог сотворив, аби вірні і ті, що пізнали істину, споживали з подякою. | |
4
|
|
Бо всяке творіння Боже добре, і ніщо не погане, коли приймається з подякою, | |
5
|
|
бо освячується словом Божим і молитвою. | |
6
|
|
Hавчаючи цьому братів, будеш добрим служителем Ісуса Христа, годованим словами віри і добрим ученням, за яким ти пішов. | |
7
|
|
Негідних і бабських байок цурайся, а вправляй себе в побожності, | |
8
|
|
бо тілесна вправа мало корисна, а благочестя корисне на все, маючи обітницю життя теперішнього і майбутнього. | |
9
|
|
Слово це вірне і всякого прийняття гідне. | |
10
|
|
Бо ми для того і трудимося і ганьбу терпимо, що уповаємо на Бога Живого, Який є Спасителем усіх людей, а найбільше вірних. | |
11
|
|
Проповідуй це і навчай. | |
12
|
|
Hехай ніхто не гордує твоєю молодістю: але будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті. | |
13
|
|
Доки не прийду, займайся читанням, наставлянням, повчанням. | |
14
|
|
Hе занедбуй дарування, що перебуває в тобі і дане тобі за пророцтвом з покладанням рук священства. | |
15
|
|
Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успіх твій для всіх був очевидний. | |
16
|
|
Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постійно: бо, так роблячи, і себе спасеш і тих, що слухають тебе. | |
Глава 5
|
|
1
|
|
Старшого не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братів; | |
2
|
|
старих жінок, як матерів; молодих, як сестер, з усякою чистотою. | |
3
|
|
Вдовиць шануй, справжніх вдовиць. | |
4
|
|
Коли ж яка вдовиця має дітей або внучат, то вони спочатку нехай вчаться шанувати свою родину і віддавати належне батькам, бо це угодне Богові. | |
5
|
|
Справжня вдовиця і одинока надіється на Бога і перебуває день і ніч у благаннях та молитвах; | |
6
|
|
а сластолюбна живою померла. | |
7
|
|
І цьому повчай їх, щоб були непорочні. | |
8
|
|
Коли ж хто про своїх і особливо про домашніх не піклується, той відрікся від віри і гірший за невірного. | |
9
|
|
Вдовиця повинна бути обрана не менш як шістдесятирічна, яка була жінкою одного чоловіка; | |
10
|
|
відома добрими ділами, якщо вона виховала дітей, приймала подорожніх, умивала ноги святим, допомагала знедоленим і була старанна до всякого доброго діла. | |
11
|
|
Молодих же вдовиць не приймай, бо коли їх охопить пристрасть, противна Христові, вони хочуть виходити заміж. | |
12
|
|
Вони підлягають осудові, бо зреклися попередньої віри; | |
13
|
|
до того ж вони, будучи бездіяльними, привчаються ходити по домах і бувають не тільки бездіяльними, але й балакучими, цікавими і говорять, чого не слід. | |
14
|
|
Отже, я хочу, щоб молоді вдови заміж виходили, народжували дітей, управляли домом і не давали противникові ніякого приводу до лихомовства; | |
15
|
|
бо деякі вже пішли слідом за сатаною. | |
16
|
|
Коли який вірний чи вірна має вдовиць, то повинні їх утримувати і не обтяжувати церкви, щоб вона могла утримувати справжніх вдовиць. | |
17
|
|
Пресвітерам, які начальствують достойно, належить виявляти особливу честь, надто тим, що трудяться в слові і навчанні. | |
18
|
|
Бо Писання говорить: «Hе зав’язуй рота волові, що молотить»; і «Той‚ хто працює‚ вартий винагороди своєї». | |
19
|
|
Звинувачення на пресвітера приймай не інакше як при двох чи трьох свідках. | |
20
|
|
А тих, хто грішить, викривай перед усіма, щоб і інші страх мали. | |
21
|
|
Перед Богом і Господом Ісусом Христом та обраними ангелами заклинаю тебе зберегти це без упередження, нічого не роблячи з упередженням. | |
22
|
|
Рук ні на кого не покладай поспішно і не ставай учасником чужих гріхів. Бережи себе чистим. | |
23
|
|
Hадалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг. | |
24
|
|
Гріхи деяких людей явні і ведуть до осуду, а деяких відкриваються згодом. | |
25
|
|
Так само і добрі діла явнi; а якщо і не такі, утаїтися не можуть. | |
Глава 6
|
|
1
|
|
Раби, що перебувають під ярмом, повинні вважати господарів своїх достойними всякої чести, щоб не було хули на ім’я Боже і вчення. | |
2
|
|
Ті, які мають господарів вірних, не повинні поводитися з ними недбало, бо вони браття; але тим більше повинні служити їм, що вони вірні і улюблені і благодіють їм. Hавчай цього і умовляй. | |
3
|
|
А коли хто навчає інакше і не дотримується розумних слів Господа нашого Ісуса Христа і вчення про побожність, | |
4
|
|
той гордий, нічого не знає, але заражений пристрастю до змагань і суперечок, від яких походять заздрість, чвари, лихомовство, лукаві підозри. | |
5
|
|
Пусті суперечки між людьми з ушкодженим розумом, які позбавлені істини і думають, ніби побожність служить для прибутку. Віддаляйся від таких. | |
6
|
|
Велике надбання — бути побожним і задоволеним. | |
7
|
|
Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього. | |
8
|
|
Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим. | |
9
|
|
А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелi; | |
10
|
|
бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам. | |
11
|
|
Ти ж, чоловіче Божий, тікай від цього, досягай успіхів у правді, побожності, вірі, любові, терпінні, лагідності. | |
12
|
|
Змагайся добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти і покликаний, і сповідував добре сповідання перед багатьма свідками. | |
13
|
|
Заповідаю тобі перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Який засвідчив перед Понтієм Пилатом добре сповідання, | |
14
|
|
дотримуватися заповіді чисто і бездоганно, навіть до явлення Господа нашого Ісуса Христа, | |
15
|
|
яке у свій час відкриє блаженний і єдиний сильний Цар царюючих і Господь пануючих, | |
16
|
|
єдиний, Який має безсмертя і живе у неприступному світлі, Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь. | |
17
|
|
Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди; | |
18
|
|
щоб вони благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися, | |
19
|
|
збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного. | |
20
|
|
О Тимофію! Бережи передане тобі, відвертаючись від негідного марнослів’я і суперечок неправдивого знання, | |
21
|
|
віддавшись якому, деякі ухилились від віри. Благодать із тобою. Амінь. |