|
Глава 20
|
Главa к7
|
|
1
|
1
|
| Після цього моавитяни й аммонитяни, а з ними деякі з країни Маонитської, пішли війною на Іосафата. | По си1хъ же пріид0ша сhнове мw†вли и3 сhнове ґммw6ни и3 съ ни1ми t ґмманjтwвъ ко їwсафaту на брaнь. |
|
2
|
2
|
| І прийшли, і донесли Іосафату, говорячи: йде на тебе безліч велика з-за моря, від Сирії, і ось вони в Хацацон-Фамарі, тобто в Енгедді. | Пріид0ша же и3 сказaша їwсафaту, глаг0люще: и4детъ проти1ву тебє2 вели1ко мн0жество t њб8 w4нъ п0лъ м0рz t сmрjи, и3 сE, стоsтъ во ґсасaнъ-fамaрэ, и4же є4сть є3нгаддJ. |
|
3
|
3
|
| І злякався Іосафат, і навернув лице своє шукати Господа, й оголосив піст по всій Юдеї. | И# ўбоsсz, и3 вдадE їwсафaтъ лицE своE взыскaти гDа, и3 проповёда п0стъ во всeй їудeи. |
|
4
|
4
|
| І зібралися юдеї просити допомоги у Господа; з усіх міст Іудиних прийшли вони благати Господа. | И# собрaсz вeсь їyда взыскaти гDа: и3 t всёхъ градHвъ їyдиныхъ пріид0ша ко ўмолeнію гDню. |
|
5
|
5
|
| І став Іосафат на зібранні юдеїв та єрусалимлян у домі Господньому, перед новим двором, | И# стA їwсафaтъ въ собрaніи їyды во їеrли1мэ, въ домY гDни пред8 лицeмъ дворA н0вагw, |
|
6
|
6
|
| і сказав: Господи Боже батьків наших! Чи не Ти Бог на небі? І Ти володарюєш над усіма царствами народів, і у Твоїй руці сила і міцність, і ніхто не встоїть проти Тебе! | и3 речE: гDи б9е nтє1цъ нaшихъ, не тh ли є3си2 бGъ на нб7си2 горЁ, и3 ты2 вLчствуеши всёми цaрствы kзы6къ, и3 въ рукY твоє1ю є4сть крёпость си1лы, и3 кто2 противостaнетъ тебЁ; |
|
7
|
7
|
| Чи не Ти, Боже наш, вигнав жителів землі цієї перед лицем народу Твого Ізраїля і віддав її сімені Авраама, друга Твого, повік? | не тh ли є3си2 бGъ нaшъ и3скорени1вый живyщыz на земли2 сeй t лицA людjй твои1хъ ї}лz, и3 дaлъ є3си2 ю5 сёмени ґвраaмлю возлю1бленному твоемY во вёки; |
|
8
|
8
|
| І вони оселилися на ній і побудували Тобі на ній святилище в ім’я Твоє, говорячи: | и3 всели1шасz на нeй, и3 ўстр0иша въ нeй с™hню и4мени твоемY, глаг0люще: |
|
9
|
9
|
| якщо прийде на нас біда: меч, що карає, або моровиця, або голод, то ми станемо перед домом цим і перед лицем Твоїм, бо ім’я Твоє в домі цьому, і закличемо Тебе в тісноті нашій, і Ти почуєш і спасеш. | ѓще нападyтъ на ны2 ѕл†z, мeчь, сyдъ, губи1телство, глaдъ, стaнемъ пред8 д0момъ си1мъ и3 пред8 тоб0ю, ћкw при1звано и4мz твоE въ домY сeмъ, и3 возопіeмъ къ тебЁ t скорбeй нaшихъ, и3 ўслhшиши и3 сп7сeши: |
|
10
|
10
|
| І нині ось аммонитяни і моавитяни і жителі гори Сеїра, через землі яких Ти не дозволив пройти ізраїльтянам, коли вони йшли із землі Єгипетської, а тому вони оминули їх і не знищили їх, — | и3 нн7э сE, сhнове ґммw6ни и3 мw†вли и3 горA сиjръ, сквозЁ ±же не и3зв0лилъ є3си2 ї}лю проити2, є3гдA и3схождaху t земли2 є3гЂпетскіz, но ўклони1шасz t ни1хъ и3 не и3зби1ша и4хъ: |
|
11
|
11
|
| ось вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас зі спадкоємного володіння Твого, яке Ти віддав нам. | и3 сE, нн7э сjи напaдаютъ на ны2 и3сходsще и3згони1ти нaсъ t наслёдіz нaшегw, є4же прeдалъ є3си2 нaмъ. |
|
12
|
12
|
| Боже наш! Ти суди їх. Бо немає в нас сили проти безлічі цієї великої, що прийшла на нас, і ми не знаємо, що́ робити, але до Тебе очі наші! | гDи б9е нaшъ, не сyдиши ли и5мъ; въ нaсъ бо нёсть толи1ка крёпость, да м0жемъ семY мн0жеству сопроти1витисz, є4же нападE на ны2, и3 не вёмы что2 содёлати и4мамы и5мъ: но т0кмw џчи нaши къ тебЁ. |
|
13
|
13
|
| І всі юдеї стояли перед лицем Господнім, і малі діти їхні, дружини їхні і сини їхні. | И# вeсь їyда стоsше пред8 гDемъ, и3 ч†да и4хъ, и3 жєны2 и4хъ. |
|
14
|
14
|
| Тоді на Іозиїла, сина Захарієвого, сина Ванеї, сина Ієіела, сина Матфанії, левита із синів Асафових, зійшов Дух Господній серед зібрання | Бё же їwзіи1лъ сhнъ захaріинъ, сынHвъ ванeа, сынHвъ є3леи1ла, сынHвъ маfанjа леvjтина, t сынHвъ ґсaфовыхъ, и3 бhсть на нeмъ д¦ъ гDень посредЁ нар0да, |
|
15
|
15
|
| і сказав він: слухайте, всі юдеї і жителі Єрусалима і царю Іосафате! Так говорить Господь до вас: не бійтеся і не жахайтеся безлічі цієї великої, бо не ваша війна, а Божа. | и3 речE: слhшите, вeсь їyда и3 њбитaющіи во їеrли1мэ, и3 ты2, царю2 їwсафaте: сі‰ речE гDь вaмъ: не б0йтесz, нижE ўжасaйтесz t лицA нар0да сегw2 мн0гагw, нёсть бо вaше њполчeніе, но б9іе: |
|
16
|
16
|
| Завтра виступите проти них: ось вони піднімаються на височину Циц, і ви знайдете їх в кінці долини, перед пустелею Ієруїлом. | заyтра и3зыди1те проти1ву и4хъ: сE, восх0дzтъ по восх0ду ґссjсъ, и3 њбрsщете и5хъ на краи2 рэки2 проти1ву пустhни їеріи1лъ: |
|
17
|
17
|
| Не вам воювати цього разу; ви станьте, стійте і дивіться на спасіння Господнє, що посилається вам. Іуда та Єрусалим! не бійтеся і не жахайтеся. Завтра виступите назустріч їм, і Господь буде з вами. | не вaше є4сть воевaти: сі‰ разумёйте и3 ќзрите сіE спcніе гDне съ вaми, їyдо и3 їеrли1ме: не ўб0йтесz, ни ўжасaйтесz заyтра и3зhти проти1ву и4хъ, и3 гDь съ вaми. |
|
18
|
18
|
| І схилився Іосафат лицем до землі, і всі юдеї і жителі Єрусалима впали перед Господом, щоб поклонитися Господу. | И# прекл0ньсz їwсафaтъ на лицE своE, и3 вeсь їyда, и3 њбитaющіи во їеrли1мэ, пад0ша пред8 гDемъ поклони1тисz гDеви. |
|
19
|
19
|
| І встали левити із синів Каафових і з синів Кореєвих — хвалити Господа Бога Ізраїлева, голосом дуже гучним. | И# востaша леvjти t сынHвъ каafовыхъ и3 t сынHвъ корeовыхъ, хвали1ти гDа бGа ї}лева глaсомъ вели1кимъ въ высотY. |
|
20
|
20
|
| І встали вони рано-вранці, і виступили до пустелі Фекойської; і коли вони виступили, став Іосафат і сказав: послухайте мене, юдеї і жителі Єрусалима! Вірте Господу Богу вашому, і будьте твердими; вірте пророкам Його, і буде успіх вам. | И# заyтра востaша рaнw и3 и3зыд0ша въ пустhню fекwE. И# внегдA и3сходи1ти и5мъ, стA їwсафaтъ (посредЁ и4хъ), и3 возопи2 и3 речE: ўслhшите мS, мyжіе ї{дины и3 вси2 њбитaющіи во їеrли1мэ: вёруйте въ гDа бGа нaшего и3 ўвёритесz: вёруйте прbр0ку є3гw2, и3 благопоспэши1тсz вaмъ. |
|
21
|
21
|
| І радився він з народом, і поставив співців Господу, щоб вони у благоліпності святині, виступаючи попереду озброєних, славословили і говорили: славте Господа, бо повіки милість Його! | И# совётова съ людьми2, и3 постaви pалмопёвцы, и3 хвaлzщихъ и3сповёдатисz, и3 хвали1ти с™†z, внегдA и3зhти пред8 си1лою, и3 глаг0лаху: и3сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2. |
|
22
|
22
|
| І в той час, як вони стали викликувати і славословити, Господь збудив незгоду між аммонитянами, моавитянами і жителями гори Сеїра, які прийшли на Юдею, і були вони вражені: | Е#гдa же начaша хвалє1ніz и3 и3спwвёданіz, њбрати2 гDь воевaти сынHвъ ґммHнихъ на мwaва и3 г0ру сиjръ, и3зшeдшихъ на їyду, и3 поражeни бhша. |
|
23
|
23
|
| бо повстали аммонитяни і моавитяни на жителів гори Сеїра, вбиваючи і знищуючи їх, а коли покінчили з жителями Сеїра, тоді стали знищувати одне одного. | И# востaша сhнове ґммw6ни и3 мw†вли на њбитaющихъ въ горЁ сиjри, да побію1тъ и5хъ и3 сокрушaтъ: и3 є3гдA скончaша њбитaющихъ въ сиjрэ, востaша дрyгъ на дрyга, да потребsтсz. |
|
24
|
24
|
| І коли юдеї прийшли на височину до пустелі і глянули на ту багатолюдність, і ось — трупи лежать на землі, і нема уцілілого. | Їyда же пріи1де на созирaніе t пустhни, и3 воззрЁ, и3 ви1дэ мн0жество: и3 сE, вси2 мeртви пaдше на зeмлю, и3 не бЁ спасhйсz. |
|
25
|
25
|
| І прийшов Іосафат і народ його забирати здобич, і знайшли в них безліч і майна, і одягу, і коштовних речей, і набрали собі стільки, що не могли нести. І три дні вони забирали здобич; така велика була вона! | И# и3зhде їwсафaтъ и3 лю1діе є3гw2 взsти кwрhсти и4хъ, и3 њбрэт0ша скотA мн0гw, и3 nдє1жды, и3 кwрhсти, и3 сосyды дражaйшыz и3 плэни1ша и5хъ: и3 бhша собирaюще кwрhсти и4хъ три2 дни6, ћкw мнHги бsху. |
|
26
|
26
|
| А на четвертий день зібралися в долині благословення, бо там вони благословили Господа. Тому і називають те місце долиною благословення до цього дня. | Днe же четвeртагw собрaхусz во ўд0ль благословeніz, и4бо тaкw благослови1ша гDа: сегw2 рaди прозвaша мёсто то2 ўд0ль благословeніz дaже до сегw2 днE. |
|
27
|
27
|
| І пішли назад усі юдеї та єрусалимляни й Іосафат на чолі їх, щоб повернутися в Єрусалим з радістю, тому що дав їм Господь торжество над ворогами їхніми. | И# возврати1шасz вси2 мyжіе ї{дины во їеrли1мъ и3 їwсафaтъ в0ждь и4хъ съ весeліемъ вели1кимъ: ћкw возвесели2 и5хъ гDь њ вразёхъ и4хъ. |
|
28
|
28
|
| І прийшли в Єрусалим з псалтирями, і цитрами, і трубами, до дому Господнього. | И# внид0ша во їеrли1мъ со pалти1рми и3 гyсльми и3 трубaми въ д0мъ гDень. |
|
29
|
29
|
| І був страх Божий на всіх царствах земних, коли вони почули, що Сам Господь воював проти ворогів Ізраїля. | И# бhсть стрaхъ гDень на вс‰ ц†рства зємнaz, внегдA ўслhшати и5мъ, ћкw порази2 гDь враги2 ї}лєвы. |
|
30
|
30
|
| І спокійним стало царство Іосафатове, і дав йому Бог його спокій з усіх боків. | И# ўмири1сz цaрство їwсафaтово, и3 дадE є3мY гDь пок0й w4крестъ. |
|
31
|
31
|
| Так царював Іосафат над Юдеєю: тридцяти п’яти років він був, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Салаїла. | И# цaрствова їwсафaтъ над8 їyдою, сhй лётъ три1десzти пzти2, є3гдA цaрство пріS и3 двaдесzть пsть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 ґзувA, дщи2 салjина. |
|
32
|
32
|
| І ходив він путями батька свого Аси і не ухилився від них, роблячи угодне в очах Господніх. | И# хождaше въ путeхъ nтцA своегw2 ѓсы, и3 не ўклони1сz t ни1хъ твори1ти прaвое пред8 гDемъ: |
|
33
|
33
|
| Тільки висоти не були скасовані, і народ ще не навернув твердо серця свого до Бога батьків своїх. | nбaче высHкаz є3щE бsху, и3 є3щE лю1діе не ўпрaвиша сeрдца своегw2 ко гDу бGу nтє1цъ свои1хъ. |
|
34
|
34
|
| Інші діяння Іосафата, перші й останні, описані в записах Іиуя, сина Ананієвого, які внесені в книгу царів Ізраїлевих. | ПрHчаz же дэ‰ніz їwсафaтwва пє1рваz и3 послBднzz, сE, пи6сана сyть во словесёхъ їиyа сhна ґнанjина, и4же написA кни1гу царeй ї}левыхъ. |
|
35
|
35
|
| Але після того вступив Іосафат, цар Юдейський, у спілкування з Охозією, царем Ізраїльським, який чинив беззаконня, | И# по си1хъ соwбщи1сz їwсафaтъ цaрь їyдинъ со nхозjею царeмъ ї}левымъ, и3 сeй беззак0ннова, |
|
36
|
36
|
| і з’єднався з ним, щоб побудувати кораблі для відправлення у Фарсис; і побудували вони кораблі в Еціон-Гавері. | занeже сотвори2, и3 tи1де къ немY, да сотворsтъ корабли6, є4же и3ти2 во fарсjсъ: и3 сотвори2 корабли6 въ гасіHнъ-гавeрэ. |
|
37
|
37
|
| І вирік тоді Єлиєзер, син Додави з Мареші, пророцтво на Іосафата, говорячи: оскільки ти вступив у спілкування з Охозією, то зруйнував Господь справу твою. — І розбилися кораблі, і не могли йти у Фарсис. | И# прbр0чествова є3ліезeръ сhнъ дwдjа t маріси1са на їwсафaта, глаг0лz: понeже воз8имёлъ є3си2 люб0вь со nхозjею, сокруши2 гDь дёло твоE, и3 сокруши1шасz корабли6 тво‰ и3 не возмог0ша поити2 во fарсjсъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
