Глава 26
1
І взяв весь народ юдейський Озію, якому було шістнадцять років, і поставили його царем на місце батька його Амасії.
2
Він оббудував Елаф і повернув його Юдеї, після того як спочив цар з батьками своїми.
3
Шістнадцяти років був Озія, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієхолія з Єрусалима.
4
І робив він угодне в очах Господніх точно так, як робив Амасія, батько його;
5
і звертався він до Бога у дні Захарії, який навчав страху Божого; і в ті дні, коли він звертався до Господа, сприяв йому Бог.
6
І він вийшов і воював з филистимлянами, і зруйнував стіни Гефа і стіни Іавнеї і стіни Азота; і побудував міста в області Азотській і у филистимлян.
7
І допомагав йому Бог проти филистимлян і проти аравитян, що живуть у Гур-Ваалі, і проти меунитян;
8
і давали аммонитяни данину Озії, і дійшло ім’я його до меж Єгипту, тому що він був дуже сильний.
9
І побудував Озія вежі в Єрусалимі над воротами наріжними і над воротами долини і на розі, і зміцнив їх.
10
І побудував вежі в пустелі, і зробив багато водойм, тому що мав багато худоби, і на низині і на рівнині, і хліборобів і садівників у горах і на Кармилі, бо він любив землеробство.
11
Було в Озії і військо, яке виходило на війну загонами, за рахунком у списку їх, складеним рукою Ієіела писаря і Маасеї наглядача, під проводом Хананії, одного з головних сановників царських.
12
Уся кількість глав поколінь, з хоробрих воїнів, була дві тисячі шістсот,
13
і під їхньою рукою військової сили — триста сім тисяч п’ятсот, які вступали у битву з військовою мужністю, на допомогу царю проти ворога.
14
І заготував для них Озія, для усього війська, щити і списи, і шоломи і лати, і луки і каміння для пращі.
15
І зробив він в Єрусалимі майстерно придумані машини, щоб вони знаходилися на вежах і на кутах для пускання стріл і великого каміння. І пронеслося ім’я його далеко, тому що він дивно огородив себе і зробився сильним.
16
Але коли він зробився сильним, загордилося серце його на загибель його, і він зробився злочинцем перед Господом Богом своїм, тому що ввійшов у храм Господній, щоб запалити фіміам на вівтарі кадильному.
17
І пішов за ним Азарія священик, і з ним вісімдесят священиків Господніх, людей відмінних,
18
і стали проти Озії царя і сказали йому: не тобі, Озіє, кадити Господеві; це справа священиків, синів Ааронових, посвячених для кадіння; вийди зі святилища, бо ти вчинив беззаконно, і не [буде] тобі це за честь у Господа Бога.
19
І розгнівався Озія, — а в руці в нього була кадильниця для кадіння; і коли він розгнівався на священиків, проказа з’явилася на чолі його, перед лицем священиків, у домі Господньому, біля вівтаря кадильного.
20
І глянув на нього Азарія первосвященик і всі священики; і ось у нього проказа на чолі його. І примушували його вийти звідти, та й сам він поспішав відійти, тому що вразив його Господь.
21
І був цар Озія прокаженим до дня смерти своєї, і жив в окремому домі і відлучений був від дому Господнього. А Іоафам, син його, був начальником над домом царським і управляв народом землі.
22
Інші діяння Озії, перші й останні, описав Ісая, син Амоса, пророк.
23
І спочив Озія з батьками своїми, і поховали його з батьками його на полі царських гробниць, тому що говорили: він прокажений. І став царем Іоафам, син його, замість нього.
