|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Hевже нам знову знайомитися з вами! Hевже потрібні для нас, як для деяких, схвальні послання до вас або від вас? | |
|
2
|
|
| Ви — наше послання, написане у серцях наших, яке пізнають і читають усі люди; | |
|
3
|
|
| ви показуєте собою, що ви — послання Христове, через служіння наше, написане не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на кам’яних скрижалях, але на плотських скрижалях серця. | |
|
4
|
|
| Таку впевненість ми маємо в Бозі через Христа. | |
|
5
|
|
| Hе тому, що ми самі здатні були помислити щось від себе, ніби від себе, але здібність наша від Бога. | |
|
6
|
|
| Він дав нам здібність бути служителями Hового Завіту, не букви, але духу, тому що буква вбиває, а дух животворить. | |
|
7
|
|
| Якщо ж служіння смерти‚ накреслене буквами на каменях, було таке славне, що сини Ізраїлеві не могли дивитися на обличчя Мойсеєве внаслідок минущої слави обличчя його, — | |
|
8
|
|
| то чи не значно славнішим має бути служіння духа? | |
|
9
|
|
| Бо коли служіння осуду — славне, то тим більше рясніє славою служіння виправдання. | |
|
10
|
|
| Та прославлене навіть не є славним із цього боку, з причини слави наступного‚ яка переважає. | |
|
11
|
|
| Бо, якщо славне те‚ що минає, тим славніше те‚ що триває. | |
|
12
|
|
| Маючи таку надію, ми діємо з великим дерзновенням, | |
|
13
|
|
| а не так, як Мойсей, який клав покривало на обличчя своє, щоб сини Ізраїлеві не дивилися на кінець того‚ що минає. | |
|
14
|
|
| Та їхній розум засліпився: бо те ж саме покривало донині лишається незнятим при читанні Старого Заповіту, бо воно знімається Христом. | |
|
15
|
|
| Донині, коли вони читають Мойсея, покривало лежить на серці їхньому, | |
|
16
|
|
| але коли навертаються до Господа, тоді це покривало знімається. | |
|
17
|
|
| Господь є Дух; а де Дух Господній, там свобода. | |
|
18
|
|
| А ми всi‚ відкритим обличчям, як у дзеркалі, дивлячись на славу Господню, перетворюємося на той же образ від слави у славу, як від Господнього Духа. |
