|
Глава 11
|
|
|
1
|
|
| О, коли б ви були трохи поблажливіші до мого безумства! Але ви і поблажливі до мене. | |
|
2
|
|
| Бо я турбуюся про вас ревністю Божою; тому що я заручив вас єдиному мужу, щоб представити Христу вас чистою дівою. | |
|
3
|
|
| Але боюсь, щоб, як змій хитрістю обманув Єву, так і ваші уми щоб не пошкодились, ухилившись від простоти у Христі. | |
|
4
|
|
| Бо якби хто, прийшовши, почав проповідувати іншого Ісуса, Якого ми не проповідували, або коли б ви одержали іншого Духа, Якого не одержали, або інше благовістя, якого не приймали, — то ви були б дуже поблажливі до цього. | |
|
5
|
|
| Але я думаю, що я ні в чому не менший від великих апостолів: | |
|
6
|
|
| хоч я і неук у слові, але не в пізнанні. Втім, ми у всьому цілком відомі вам. | |
|
7
|
|
| Чи згрішив я тим, що принижував себе, щоб піднести вас; бо безвідплатно проповідував вам Євангеліє Боже? | |
|
8
|
|
| Від інших церков я одержував плату для служіння вам; а перебуваючи у вас, хоч і терпів нестаток, нікому не докучав, | |
|
9
|
|
| бо нестаток мій поповнили браття, що прийшли з Македонії; та й у всьому я старався і постараюсь не бути для вас тягарем. | |
|
10
|
|
| По істині Христовій, що в мені, скажу, що ця похвала не відбереться від мене в країнах Ахайї. | |
|
11
|
|
| Чому ж я так чиню? Чи тому, що не люблю вас? Богові відомо! Але так роблю і так робитиму, | |
|
12
|
|
| щоб не дати приводу тим, хто шукає приводу, щоб вони, чим хваляться, у тому виявились такими ж, як і ми. | |
|
13
|
|
| Бо такі лжеапостоли — лукаві працівники, що набирають вигляду апостолів Христових. | |
|
14
|
|
| І не дивно: адже сам сатана набирає вигляду ангела світла, | |
|
15
|
|
| а тому не велика річ, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кінець їх буде по ділах їхніх. | |
|
16
|
|
| Ще скажу: нехай не вважає хто-небудь мене нерозумним, а якщо не так, то прийміть мене хоч як нерозумного, щоб і мені скільки-небудь похвалитися. | |
|
17
|
|
| А що кажу, то кажу не в Господі, але ніби в безумстві при такій відвазі на похвалу. | |
|
18
|
|
| Як багато хто хвалиться за плоттю, то і я буду хвалитися. | |
|
19
|
|
| Бо ви, люди розумні, охоче терпите нерозумних: | |
|
20
|
|
| ви терпите, коли хто вас поневолює, коли хто об’їдає, коли хто вас оббирає, коли хто звеличується, коли хто б’є вас в обличчя. | |
|
21
|
|
| Hа сором скажу, що на це у нас не вистачало сили. А коли хто сміє хвалитися чим-небудь, то (кажу з нерозуму) смію і я. | |
|
22
|
|
| Вони євреї? І я. Ізраїльтяни? І я. Сíм’я Авраамове? І я. | |
|
23
|
|
| Христові служителі? У нерозумі говорю — я більше. Я значно більше був у трудах, безмірно в ранах, більше у в’язницях і багаторазово при смерті. | |
|
24
|
|
| Від юдеїв п’ять разів дано було мені по сорок ударів без одного; | |
|
25
|
|
| три рази мене били палицями, один раз побивали камінням; три рази розбивався зі мною корабель, ніч і день пробув я у безодні морській; | |
|
26
|
|
| багато разів був я у подорожах, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від єдиноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках в пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках між лжебратами, | |
|
27
|
|
| в труді й у виснаженні, часто без сну, в голоді і спразі, часто в постах, на холоді і в наготі. | |
|
28
|
|
| Крім зовнішнього‚ налягають на мене щоденні клопоти, турбота про всі церкви. | |
|
29
|
|
| Хто знемагає, з ким і я не знемагав би? Хто спокушається, за кого б я не палав би? | |
|
30
|
|
| Якщо треба мені хвалитися, то буду хвалитися неміччю моєю. | |
|
31
|
|
| Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, благословенний повік, знає, що я кажу правду. | |
|
32
|
|
| У Дамаску обласний правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і мене в кошику спустили з вікна по стіні, і я уник його рук. |
