|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
|
Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, і Тимофій брат, церкві Божій, що в Коринфі, з усіма святими по всій Ахайї:
|
|
|
2
|
|
|
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
|
|
|
3
|
|
|
Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя і Бог усякої втіхи,
|
|
|
4
|
|
|
Який втішає у всякій скорботі нашій, щоб і ми могли втішати тих‚ хто перебуває у всякій скорботi‚ тією втіхою, якою Бог утішає нас самих.
|
|
|
5
|
|
|
Бо в міру, як примножуються в нас страждання Христові, примножує Христос і втіху нашу.
|
|
|
6
|
|
|
Чи терпимо скорботи, ми терпимо скорботи для вашої втіхи і спасіння, що здійснюється перенесенням тих самих страждань, які й ми терпимо.
|
|
|
7
|
|
|
І надія наша на вас тверда. Чи втішаємося ми, втішаємося для вашої втіхи й спасіння, знаючи, що ви берете участь як у стражданнях наших, так і в утішенні.
|
|
|
8
|
|
|
Бо не хочемо ми, браття, щоб вам було невідомо про скорботу нашу, що трапилася з нами в Асії, де було нам тяжко надміру і над силу, так що не сподівалися залишитися живими,
|
|
|
9
|
|
|
але самі в собі мали вирок до смерти для того, щоб надіятися не на самих себе, а на Бога, Який воскрешає мертвих,
|
|
|
10
|
|
|
Який і врятував нас від такої близької смерти‚ і визволяє, і на Якого надіємось, що і ще визволить,
|
|
|
11
|
|
|
при сприянні й вашої молитви за нас, щоб за дароване нам, завдяки заступництву багатьох, багато хто дякував за нас.
|
|
|
12
|
|
|
Бо похвала ця наша — є свідченням совісти нашої, що ми в простоті і боговгодній щирості, не за тілесною мудрістю, але за благодаттю Божою, жили на світі, особливо ж у вас.
|
|
|
13
|
|
|
І ми пишемо вам не інше, як те, що ви читаєте або розумієте і що, сподіваюсь, до кінця зрозумієте.
|
|
|
14
|
|
|
Бо ви частково і зрозуміли вже, що ми будемо вашою похвалою, а рівно й ви нашою, в день Господа нашого Ісуса Христа.
|
|
|
15
|
|
|
І з цією певністю я мав намір прийти до вас раніше, щоб ви вдруге одержали благодать,
|
|
|
16
|
|
|
і через вас пройти до Македонії, з Македонії знову прийти до вас, а ви провели б мене до Юдеї.
|
|
|
17
|
|
|
Маючи такий намір, хіба легковажно я вчинив? Або те, що я роблю, за плоттю роблю, так що в мене і «так, так», і «ні, нi»?
|
|
|
18
|
|
|
Вірний Бог, що наше слово до вас не було і «так», і «нi».
|
|
|
19
|
|
|
Бо Син Божий, Ісус Христос, проповіданий у вас нами, мною та Силуаном і Тимофієм, не був «так» і «нi»; але в Hьому Самому було «так», —
|
|
|
20
|
|
|
бо всі обітниці в Hьому «так»‚ і в Hьому «амінь» — Богові на славу, через нас.
|
|
|
21
|
|
|
А Той‚ Хто утверджує нас із вами у Христі і Який помазав нас‚ є Бог,
|
|
|
22
|
|
|
Він і поклав печать на нас‚ і дав запоруку Духа в серця наші.
|
|
|
23
|
|
|
Бога кличу в свідки на душу мою, що, жаліючи вас, я досі не приходив до Коринфа,
|
|
|
24
|
|
|
не тому, ніби ми беремо владу над вірою вашою; але ми сприяємо радості вашій: бо вірою ви тверді.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.