Глава 10
|
|
1
|
|
Я ж, Павло, який особисто між вами смиренний, а заочно проти вас сміливий, благаю вас лагідністю й покірністю Христовою. | |
2
|
|
Благаю, щоб мені і в день приходу мого не вдаватися до тієї рішучої сміливості, яку гадаю вжити проти деяких, що думають про нас, ніби ми чинимо за плоттю. | |
3
|
|
Бо ми, будучи в плоті, не за плоттю воюємо. | |
4
|
|
Зброя нашого воювання не плотська, але сильна Богом на зруйнування твердинь: нею руйнуємо задуми | |
5
|
|
і всяке звеличування, що повстає проти пізнання Бога, і беремо в полон усякий помисел на послух Христу, | |
6
|
|
і готові покарати всілякий непослух, коли ваш послух здійсниться. | |
7
|
|
Чи на обличчя ви дивитесь? Хто певний у собі, що він Христів, той сам по собі суди, що як він Христів, так і ми Христові. | |
8
|
|
Бо коли б я і більше став хвалитися нашою владою, що Господь дав нам на будування, а не на руйнування ваше, то не осоромився б. | |
9
|
|
Втім, нехай не здається, що я залякую вас посланнями. | |
10
|
|
Так як дехто говорить: послання його важкі і міцні, а особисто присутній — слабкий, і мова його незначна, — | |
11
|
|
такий нехай знає, що які ми на словах у посланнях заочно, такі самі і на ділі особисто. | |
12
|
|
Бо ми не сміємо рівняти або прирівнювати себе до тих, які самі себе виставляють: вони міряють себе самими собою та порівнюють себе з собою нерозумно. | |
13
|
|
А ми не будемо хвалитися безмірно, але за мірилом, що призначив нам Бог, як таку міру, щоб досягти і до вас. | |
14
|
|
Бо ми не напружуємо себе, як ті, що не досягли до вас, тому що ми досягли і до вас благовістям Христовим. | |
15
|
|
Ми не без міри хвалимося, не чужими трудами, але надіємось, що разом із зростанням віри вашої ми звеличимося між вами надміру, | |
16
|
|
так щоб проповідувати Євангеліє і далеко за вами, а не хвалитися готовим у чужому ділі. | |
17
|
|
«А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господi». | |
18
|
|
Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь. |