|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Іорам, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії у вісімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював дванадцять років, | И# їwрaмъ сhнъ ґхаaвовъ воцари1сz над8 ї}лемъ въ самарjи, въ лёто nсмоенaдесzть їwсафaта царS їyдина, и3 цaрствова лётъ дванaдесzть, |
|
2
|
2
|
| і робив невгодне в очах Господніх, хоча не так, як батько його і мати його: він зняв статую Ваала, яку зробив батько його; | и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима: nбaче не ћкоже nтeцъ є3гw2 и3 не ћкоже мaти є3гw2: и3 разруши2 к†пища ваaлwва, ±же сотвори2 nтeцъ є3гw2: |
|
3
|
3
|
| однак же гріхів Ієровоама, сина Наватового, що ввів у гріх Ізраїля, він тримався, не відступав від них. | nбaче ко грэхY їеровоaма сhна навaтова, и4же введE во грёхъ ї}лz, прилэпи1сz и3 не tступи2 t негw2. |
|
4
|
4
|
| Меса, цар Моавитський, був багатий на худобу і посилав цареві Ізраїльському по сто тисяч овець і по сто тисяч необстрижених баранів. | И# мwсA цaрь мwaвль бЁ нwки1дъ и3 даsше дaнь царю2 ї}леву, сто2 тhсzщъ ѓгнцєвъ и3 сто2 тhсzщъ nвнHвъ съ рунaми. |
|
5
|
5
|
| Але коли помер Ахав, цар Моавитський відділився від царя Ізраїльського. | И# бhсть по ўмeртвіи ґхаaвли и3 tвeржесz цaрь мwaвль царS ї}лева. |
|
6
|
6
|
| І виступив цар Іорам у той час із Самарії і зробив огляд всім ізраїльтянам; | И# и3зhде цaрь їwрaмъ во дни6 w4ны t самарjи и3 соглsда ї}лz, |
|
7
|
7
|
| і пішов і послав до Іосафата, царя Юдейського, сказати: цар Моавитський відділився від мене, чи підеш зі мною на війну проти Моава? Він сказав: піду; як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні. | и3 и4де, и3 послA ко їwсафaту царю2 їyдину, глаг0лz: цaрь мwaвль tвeржесz менє2: и4деши ли со мн0ю на брaнь на мwaва; И# речE: взhду: си1це мнЁ, ћкоже и3 тебЁ: ћкоже лю1діе мои2, лю1діе твои2: ћкоже к0ни мои2, к0ни твои2. |
|
8
|
8
|
| І сказав: якою дорогою йти нам? Він сказав: дорогою пустелі Едомської. | И# речE: кjимъ путeмъ взhдемъ; И# речE: путeмъ пустhни є3дHмскіz. |
|
9
|
9
|
| І пішов цар Ізраїльський, і цар Юдейський, і цар Едомський, і йшли вони обходом сім днів, і не було води для війська і для худоби, що йшла за ними. | И# и4де цaрь ї}левъ и3 цaрь їyдинъ и3 цaрь є3дHмль, и3 и3д0ша путeмъ сeдмь днjй: и3 не бЁ полкY воды2 и3 скотHмъ сyщымъ съ ни1ми. |
|
10
|
10
|
| І сказав цар Ізраїльський: ох! скликав Господь трьох царів цих, щоб віддати їх у руку Моава. | И# речE nтрокHмъ свои6мъ цaрь ї}левъ: Q, ћкw созвA гDь три2 сі‰ цари6 и3дyщыz предaти и5хъ въ рyцэ мwaвли. |
|
11
|
11
|
| І сказав Іосафат: чи немає тут пророка Господнього, щоб нам запитати Господа через нього? І відповів один із слуг царя Ізраїльського і сказав: тут Єлисей, син Сафатів, який подавав воду на руки Іллі. | И# речE їwсафaтъ къ немY цaрь їyдинъ: є4сть ли здЁ прbр0къ гDень, и3 вопр0симъ гDа и4мъ; и3 tвэщA є3ди1нъ џтрокъ царS ї}лева и3 речE: здЁ є4сть є3ліссeй сhнъ сафaтовъ, и4же возливaше в0ду на рyцэ и3ліинB. |
|
12
|
12
|
| І сказав Іосафат: є в нього слово Господнє. І пішли до нього цар Ізраїльський, і Іосафат, і цар Едомський. | И# речE їwсафaтъ: є4сть съ ни1мъ гlъ гDень. И# сни1де къ немY цaрь ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ и3 цaрь є3дHмль. |
|
13
|
13
|
| І сказав Єлисей цареві Ізраїльському: що мені і тобі? піди до пророків батька твого і до пророків матері твоєї. І сказав йому цар Ізраїльський: ні, бо Господь скликав сюди трьох царів цих, щоб віддати їх у руки Моава. | И# речE є3ліссeй ко царю2 ї}леву: что2 мнЁ и3 тебЁ; и3ди2 ко прор0кwмъ nтцA твоегw2 и3 ко прор0кwмъ мaтере твоеS. И# речE є3мY цaрь ї}левъ: є3дA созвA гDь три2 цари6, є4же предaти | въ рyцэ мw†вли; |
|
14
|
14
|
| І сказав Єлисей: живий Господь Саваоф, перед Яким я стою! Якби я не шанував Іосафата, царя Юдейського, то не глянув би на тебе і не бачив би тебе; | И# речE є3ліссeй: жи1въ гDь си1лъ є3мyже предстою2 пред8 ни1мъ, ћкw ѓще бhхъ не лицE їwсафaта царS їyдина ѓзъ пріsлъ, то2 воззрёлъ ли бhхъ на тS, и3 ви1дэлъ ли бhхъ тS; |
|
15
|
15
|
| тепер покличте мені гусляра. І коли гусляр грав на гуслях, тоді рука Господня торкнулася Єлисея, | и3 нн7э приведи1 ми пэвцA. И# бhсть є3гдA воспэвaше пэвeцъ, и3 бhсть на нeмъ рукA гDнz, |
|
16
|
16
|
| і він сказав: так говорить Господь: робіть на цій долині рови за ровами, | и3 речE: тaкw гlетъ гDь: сотвори1те пот0къ сeй рвaми рвaми, |
|
17
|
17
|
| бо так говорить Господь: не побачите вітру і не побачите дощу, а долина ця наповниться водою, яку будете пити ви і дрібна і велика худоба ваша; | ћкw тaкw гlетъ гDь: не ќзрите дyха, и3 нижE ўви1дите дождS: и3 пот0къ сeй нап0лнитсz воды2, и3 піeте вы2 и3 стzж†ніz в†ша и3 ск0ти вaши: |
|
18
|
18
|
| але цього мало перед очима Господа; Він і Моава віддасть у руки ваші, | и3 лeгко сіE пред8 nчи1ма гDнима, и3 предaмъ мwaва въ рyки вaшz, |
|
19
|
19
|
| і ви уразите всі міста укріплені і всі міста головні, і всі кращі дерева зрубаєте, і всі джерела водні загатите, і всі кращі ділянки польові зіпсуєте камінням. | и3 порази1те всsкъ грaдъ твeрдъ, и3 всsко дрeво блaго низложитE, и3 всsкъ и3ст0чникъ воды2 заградитE, и3 всsку чaсть блaгу разбіетE кaменіемъ. |
|
20
|
20
|
| Зранку, коли підносять хлібне приношення, раптом полилася вода по дорозі від Едома, і наповнилася земля водою. | И# бhсть заyтра восходsщей жeртвэ, и3 сE, в0ды и3дsху путeмъ є3дHмскимъ, и3 и3сп0лнисz воды2 землS. |
|
21
|
21
|
| Коли моавитяни почули, що йдуть царі воювати з ними, тоді зібрані були всі, починаючи від тих, хто носить пояс, і старші, і стали на кордоні. | И# вси2 мwави1тzне ўслhшаша, ћкw взыд0ша три1десzти цар‰ брaтисz съ ни1ми. И# возопи1ша tвсю1ду препоsсанніи nрyжіемъ и3 рёша: џхъ: и3 стaша ў предёла. |
|
22
|
22
|
| Зранку встали вони рано, і коли сонце засяяло над водою, моавитянам здаля здалася ця вода червоною, як кров. | И# ўрaниша заyтра, и3 с0лнце возсіS на в0ды: и3 ви1дэ мwaвъ сопроти1въ в0ды чє1рмны ћкw кр0вь, |
|
23
|
23
|
| І сказали вони: це кров; побилися царі між собою і знищили один одного; тепер на здобич, Моав! | и3 речE: кр0вь сіS є4сть t nрyжіz: и3 би1шасz цaріе, и3 ўби2 мyжъ и4скреннzгw своего2: и3 нн7э (грzди2) на коры6сти, мwaве. |
|
24
|
24
|
| І прийшли вони до стану ізраїльського. І встали ізраїльтяни і почали бити моавитян, і ті побігли від них, а вони продовжували йти на них і бити моавитян. | И# внид0ша въ п0лкъ ї}левъ, ї}лтzне же востaша. и3 и3зби1ша мwaвлzнъ: и3 побэг0ша t лицA и4хъ: и3 внид0ша входsще и3 бію1ще мwaва, |
|
25
|
25
|
| І міста зруйнували, і на кожну кращу ділянку в полі кинули кожен по каменю і закидали його; і всі протоки вод загатили й усі дерева кращі зрубали, так що залишалися тільки камені в Кир-Харешеті. І обступили його пращники і зруйнували його. | и3 грaды разби1ша, и3 всsку чaсть блaгу наверг0ша мyжіе кaменіемъ, и3 нап0лниша ю5, и3 всsкъ и3ст0чникъ загради1ша, и3 всsко дрeво блaго и3зсэк0ша, донeлэже њстaвиша кaменіе стёнъ разбіeно: и3 њбступи1ша прaщницы и3 разби1ша є3го2. |
|
26
|
26
|
| І побачив цар Моавитський, що битва долає його, і взяв із собою сімсот чоловік, які володіють мечем, щоб пробитися до царя Едомського; але не могли. | И# ви1дэ цaрь мwaвль, ћкw ўкрэпи1сz над8 ни1мъ брaнь, и3 взS съ соб0ю сeдмь сHтъ мужeй со њбнажeннымъ nрyжіемъ, є4же просэщи1сz ко царю2 є3дHмску: и3 не возмог0ша. |
|
27
|
27
|
| І взяв він сина свого первістка, якому належало царювати замість нього, і підніс його у всепалення на стіні. Це спричинило велике обурення серед ізраїльтян, і вони відступили від нього і повернулися у свою землю. | И# поsтъ сhна своего2 пeрвенца, є3г0же воцари2 вмёстw себє2, и3 вознесE є3го2 во всесожжeніе на стэнЁ: и3 бhсть раскazніе вели1кое во ї}ли: и3 tступи1ша t негw2 и3 возврати1шасz въ зeмлю свою2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
