Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Друге послання до Солунян святого апостола Павла

Порівняти:

⇄

← Перше послання до Солунян святого апостола Павла

Перше послання до Тимофія святого апостола Павла →

Друге послання до Солунян святого апостола Павла	Къ солꙋ́нѧнѡмъ 2-е

Глава 1	Глава́ а҃

1	1
Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — Солунській церкві в Богові Отці нашому і Господі Ісусі Христі:	(Заⷱ҇ ©о҃д҃.) Па́ѵелъ и҆ сїлꙋа́нъ и҆ тїмоѳе́й, цр҃кви солꙋ́нстѣй, ѡ҆ бз҃ѣ ѻ҆ц҃ѣ̀ на́шемъ и҆ гдⷭ҇ѣ і҆и҃сѣ хрⷭ҇тѣ̀:
2	2
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.	блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ, и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.
3	3
Завжди по справедливості ми повинні дякувати Богові за вас, браття, тому що зростає віра ваша і примножується любов кожного один до одного між усіма вами,	Благодари́ти до́лжни є҆смы̀ бг҃а всегда̀ ѡ҆ ва́съ, бра́тїе, ꙗ҆́коже досто́йно є҆́сть, ꙗ҆́кѡ превозраста́етъ вѣ́ра ва́ша, и҆ мно́житсѧ любо́вь є҆ди́нагѡ коегѡ́ждо всѣ́хъ ва́съ дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ:
4	4
так що ми самі хвалимося вами у церквах Божих, терпінням вашим і вірою в усіх гоніннях і скорботах, які ви зносите	ꙗ҆́кѡ самѣ̑мъ на́мъ хвали́тисѧ ѡ҆ ва́съ въ цр҃квахъ бж҃їихъ, ѡ҆ терпѣ́нїи ва́шемъ и҆ вѣ́рѣ во всѣ́хъ гоне́нїихъ ва́шихъ и҆ ско́рбехъ, ꙗ҆̀же прїе́млете,
5	5
на доказ того, що буде праведний суд Божий, щоб вам сподобитися Царства Божого, задля якого і страждаєте.	показа́нїе првⷣнагѡ сꙋда̀ бж҃їѧ, во є҆́же сподо́битисѧ ва́мъ црⷭ҇твїѧ бж҃їѧ, є҆гѡ́же ра́ди и҆ стра́ждете.
6	6
Бо праведно перед Богом — відплатити скорботою тим, що кривдять вас,	А҆́ще оу҆́бѡ првⷣно оу҆ бг҃а, возда́ти ско́рбь ѡ҆скорблѧ́ющымъ ва́съ,
7	7
а вам, скривдженим, — відрадою разом із нами в явлення з неба Господа Ісуса з ангелами сили Його,	а҆ ва́мъ ѡ҆скорблѧ́ємымъ ѿра́дꙋ съ на́ми, во ѿкрове́нїи гдⷭ҇а і҆и҃са съ нб҃сѐ, со а҆́гг҃лы си́лы своеѧ̀,
8	8
Який у полум’яному вогні здійснює помсту тим, які не пізнали Бога і не підкоряються благовістуванню Господа нашого Ісуса Христа,	во ѻ҆гнѝ пла́меннѣ даю́щагѡ ѿмще́нїе не вѣ́дꙋщымъ бг҃а и҆ не послꙋ́шающымъ бл҃говѣствова́нїѧ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀:
9	9
які приймуть кару, вічну погибель, від лиця Господнього і від слави могутности Його,	и҆̀же мꙋ́кꙋ прїи́мꙋтъ, поги́бель вѣ́чнꙋю, ѿ лица̀ гдⷭ҇нѧ и҆ ѿ сла́вы крѣ́пости є҆гѡ̀,
10	10
коли Він прийде прославитись у святих Своїх і з’явиться дивним в день той у всіх, хто увірував, бо ви повірили нашому свідченню.	є҆гда̀ прїи́детъ просла́витисѧ во ст҃ы́хъ свои́хъ и҆ ди́венъ бы́ти во всѣ́хъ вѣ́ровавшихъ, (Заⷱ҇.) ꙗ҆́кѡ оу҆вѣ́рисѧ свидѣ́телство на́ше въ ва́съ, въ де́нь ѡ҆́нъ.
11	11
За це і молимося завжди за вас, щоб Бог наш сподобив вас бути гідними покликання і здійснив усяке благовоління благости і діло віри в силі,	За сїѐ и҆ мо́лимсѧ всегда̀ ѡ҆ ва́съ, да вы̀ сподо́битъ зва́нїю бг҃ъ на́шъ и҆ и҆спо́лнитъ всѧ́ко бл҃говоле́нїе бл҃гости и҆ дѣ́ло вѣ́ры въ си́лѣ,
12	12
щоб прославилось ім’я Господа нашого Ісуса Христа у вас і ви в Hьому з благодаті Бога нашого і Господа Ісуса Христа.	ꙗ҆́кѡ да просла́витсѧ и҆́мѧ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ въ ва́съ, и҆ вы̀ въ не́мъ, по блгⷣти бг҃а на́шегѡ и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.
Глава 2	Глава́ в҃

1	1
Благаємо ж вас, браття, щодо пришестя Господа нашого Ісуса Христа і нашого зібрання до Hього,	(Заⷱ҇ ©о҃е҃.) Мо́лимъ же вы̀, бра́тїе, ѡ҆ прише́ствїи гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ и҆ на́шемъ собра́нїи ѡ҆ не́мъ,
2	2
не спішити вагатися розумом і не тривожитися ні від духу, ні від слова, ні від послання, ніби нами надісланого, неначе вже настає день Христів.	не ско́рѡ подвиза́тисѧ ва́мъ ѿ оу҆ма̀, ни оу҆жаса́тисѧ нижѐ дꙋ́хомъ, нижѐ сло́вомъ, ни посла́нїемъ а҆́ки ѿ на́съ по́сланнымъ, ꙗ҆́кѡ оу҆жѐ настои́тъ де́нь хрⷭ҇то́въ.
3	3
Hехай ніхто не спокусить вас ніяк: бо день той не прийде, поки не прийде раніш відступлення і не відкриється чоловік гріха, син погибелі,	Да никто́же ва́съ прельсти́тъ ни по є҆ди́номꙋ же ѡ҆́бразꙋ: ꙗ҆́кѡ а҆́ще не прїи́детъ ѿстꙋпле́нїе пре́жде, и҆ ѿкры́етсѧ человѣ́къ беззако́нїѧ, сы́нъ поги́бели,
4	4
який противиться і звеличується над усім, що зветься Богом‚ або святинею, так що в храмі Божому сяде він, як Бог, і за Бога себе видаватиме.	проти́вникъ и҆ превозносѧ́йсѧ па́че всѧ́кагѡ глаго́лемагѡ бо́га и҆́ли чти́лища, ꙗ҆́коже є҆мꙋ̀ сѣ́сти въ це́ркви бж҃їей а҆́ки бо́гꙋ, показꙋ́ющꙋ себѐ, ꙗ҆́кѡ бо́гъ є҆́сть.
5	5
Хіба не пам’ятаєте, як я, ще перебуваючи у вас, говорив вам це?	Не по́мните ли, ꙗ҆́кѡ є҆щѐ живы́й оу҆ ва́съ, сїѧ̑ глаго́лахъ ва́мъ;
6	6
І тепер ви знаєте, що утримує його від того‚ щоб з’явитися в свій час.	И҆ нн҃ѣ оу҆держава́ющее вѣ́сте, во є҆́же ꙗ҆ви́тисѧ є҆мꙋ̀ въ своѐ є҆мꙋ̀ вре́мѧ.
7	7
Бо таємниця беззаконня вже діє, тільки не здійсниться доти, доки не буде вилучений із середовища той, що утримує тепер.	Та́йна бо оу҆жѐ дѣ́етсѧ беззако́нїѧ, то́чїю держѧ́й нн҃ѣ до́ндеже ѿ среды̀ бꙋ́детъ:
8	8
І тоді відкриється беззаконник, якого Господь Ісус уб’є духом уст Своїх і знищить явленням пришестя Свого.	и҆ тогда̀ ꙗ҆ви́тсѧ беззако́нникъ, є҆го́же гдⷭ҇ь і҆и҃съ оу҆бїе́тъ дх҃омъ оу҆́стъ свои́хъ, и҆ оу҆праздни́тъ ꙗ҆вле́нїемъ прише́ствїѧ своегѡ̀,
9	9
Його ж пришестя, за дією сатани, буде з усякою силою і знаменням та чудесами неправдивими,	є҆гѡ́же є҆́сть прише́ствїе по дѣ́йствꙋ сатанинꙋ̀ во всѧ́цѣй си́лѣ и҆ зна́менїихъ и҆ чꙋдесѣ́хъ ло́жныхъ,
10	10
і з усякою оманою неправди тих, які гинуть за те, що вони не прийняли любови істини для свого спасіння.	и҆ во всѧ́кой льстѝ непра́вды въ погиба́ющихъ, занѐ любвѐ и҆́стины не прїѧ́ша, во є҆́же спасти́сѧ и҆̀мъ.
11	11
І за це пошле їм Бог дію омани, так що вони віритимуть неправді,	И҆ сегѡ̀ ра́ди по́слетъ и҆̀мъ бг҃ъ дѣ́йство льстѝ, во є҆́же вѣ́ровати и҆̀мъ лжѝ,
12	12
і відтак будуть засуджені всі, що не увірували істині, а полюбили неправду.	да сꙋ́дъ прїи́мꙋтъ всѝ не вѣ́ровавшїи и҆́стинѣ, но благоволи́вшїи въ непра́вдѣ.
13	13
Ми ж повинні завжди дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог від початку, через освячення Духа і віру в істину, обрав вас на спасіння,	(Заⷱ҇ ©о҃ѕ҃.) Мы́ же до́лжни є҆смы̀ благодари́ти бг҃а всегда̀ ѡ҆ ва́съ, бра́тїе возлю́бленнаѧ ѿ гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ и҆збра́лъ є҆́сть ва́съ бг҃ъ ѿ нача́ла во спⷭ҇нїе во ст҃ы́ни дх҃а и҆ вѣ́ры и҆́стины,
14	14
до якого ви і покликані благовістуванням нашим для досягнення слави Господа нашого Ісуса Христа.	въ не́же призва̀ ва́съ бл҃говѣствова́нїемъ на́шимъ, въ полꙋче́нїе сла́вы гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀.
15	15
Отже, браття, стійте і тримайтеся передань, яких ви навчилися чи то словом, чи то посланням нашим.	Тѣ́мже оу҆̀бо, бра́тїе, сто́йте и҆ держи́те преда̑нїѧ, и҆̀мже наꙋчи́стесѧ и҆лѝ сло́вомъ, и҆лѝ посла́нїемъ на́шимъ.
16	16
Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог і Отець наш, Який полюбив нас і дав утішення вічне і добру надію в благодаті,	Са́мъ же гдⷭ҇ь на́шъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́съ, и҆ бг҃ъ и҆ ѻ҆ц҃ъ на́шъ, возлюби́вый на́съ и҆ да́вый оу҆тѣше́нїе вѣ́чно и҆ оу҆пова́нїе бл҃го въ блгⷣти,
17	17
нехай утішить ваші серця і нехай утвердить вас у всякому слові й доброму ділі.	да оу҆тѣ́шитъ сердца̀ ва̑ша и҆ да оу҆тверди́тъ [да оу҆тверди́тъ ва́съ] во всѧ́цѣмъ сло́вѣ и҆ дѣ́лѣ бла́зѣ.
Глава 3	Глава́ г҃

1	1
Отже, моліться за нас, браття, щоб слово Господнє ширилося й славилось, як і у вас,	Про́чее, моли́тесѧ ѡ҆ на́съ, бра́тїе, да сло́во гдⷭ҇не тече́тъ и҆ сла́витсѧ, ꙗ҆́коже и҆ въ ва́съ,
2	2
і щоб нам визволитися від непорядних та лукавих людей, бо не в усіх є віра.	и҆ да и҆зба́вимсѧ ѿ ѕлы́хъ и҆ лꙋка́выхъ человѣ̑къ: не всѣ́хъ бо є҆́сть вѣ́ра.
3	3
Але вірний Господь, Який укріпить вас і збереже від лукавого.	Вѣ́ренъ же є҆́сть гдⷭ҇ь, и҆́же оу҆тверди́тъ ва́съ и҆ сохрани́тъ ѿ лꙋка́вагѡ.
4	4
Уповаємо ж на Господа щодо вас, що ви робите і будете робити те, що ми повеліваємо вам.	Оу҆пова́емъ же на гдⷭ҇а ѡ҆ ва́съ, ꙗ҆́кѡ, ꙗ҆̀же повелѣва́емъ ва́мъ, и҆ творитѐ и҆ сотворитѐ.
5	5
Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу і на терпіння Христове.	Гдⷭ҇ь же да и҆спра́витъ сердца̀ ва̑ша въ любо́вь бж҃їю и҆ въ терпѣ́нїе хрⷭ҇то́во.
6	6
Заповідаємо ж вам, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, віддалятися від усякого брата, який поводиться безчинно, а не за переданням, яке прийняли від нас,	(Заⷱ҇ ©о҃з҃.) Повелѣва́емъ же ва́мъ, бра́тїе, ѡ҆ и҆́мени гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, ѿлꙋча́тисѧ ва́мъ ѿ всѧ́кагѡ бра́та безчи́ннѡ ходѧ́ща, а҆ не по преда́нїю, є҆́же прїѧ́ша ѿ на́съ:
7	7
бо ви самі знаєте, як належить вам наслідувати нас, бо ми у вас не безчинствували,	са́ми бо вѣ́сте, ка́кѡ лѣ́по є҆́сть ва́мъ подо́битисѧ на́мъ: ꙗ҆́кѡ не безчи́нновахомъ оу҆ ва́съ,
8	8
ні в кого не їли хліба дарма, але були в труді і подвизі вночі і вдень, щоб не обтяжити кого з вас, —	нижѐ тꙋ́не хлѣ́бъ ꙗ҆до́хомъ оу҆ когѡ̀, но въ трꙋдѣ̀ и҆ по́двизѣ, но́щь и҆ де́нь дѣ́лающе, да не ѡ҆тѧгчи́мъ никогѡ́же ѿ ва́съ:
9	9
не те щоб ми не мали влади, але щоб себе самих дати вам на зразок, щоб ви наслідували нас.	не ꙗ҆́кѡ не и҆́мамы вла́сти, но да себѐ ѡ҆́бразъ да́мы ва́мъ, во є҆́же оу҆подо́битисѧ на́мъ.
10	10
Бо коли ми були у вас, то заповідали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть.	И҆́бо є҆гда̀ бѣ́хомъ оу҆ ва́съ, сїѐ завѣщава́хомъ ва́мъ: ꙗ҆́кѡ а҆́ще кто̀ не хо́щетъ дѣ́лати нижѐ да ꙗ҆́стъ.
11	11
Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять, тільки метушаться.	Слы́шимъ бо нѣ̑кїѧ безчи́ннѡ ходѧ́щыѧ оу҆ ва́съ, ничто́же дѣ́лающыѧ, но лꙋка́внѡ ѡ҆бходѧ́щыѧ:
12	12
Таких наставляємо і переконуємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свій хліб.	таковы̑мъ запреща́емъ и҆ мо́лимъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ на́шемъ і҆и҃сѣ хрⷭ҇тѣ̀, да съ безмо́лвїемъ дѣ́лающе, сво́й хлѣ́бъ ꙗ҆дѧ́тъ.
13	13
Ви ж, браття, не сумуйте, роблячи добро.	Вы́ же, бра́тїе, не стꙋжа́йте, до́брое творѧ́ще.
14	14
Коли ж хто не послухає слова нашого в цьому посланні, того майте на увазі і не знайтеся з ним, щоб присоромити його.	А҆́ще же кто̀ не послꙋ́шаетъ словесѐ на́шегѡ посла́нїемъ, сего̀ назна́менꙋйте и҆ не примѣша́йтесѧ є҆мꙋ̀, да посрами́тсѧ:
15	15
Тільки не майте його за ворога, а наставляйте на розум, як брата.	и҆ не а҆́ки врага̀ и҆мѣ́йте є҆го̀, но наказꙋ́йте ꙗ҆́коже бра́та.
16	16
Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди в усьому. Господь з усіма вами!	Са́мъ же гдⷭ҇ь ми́ра да да́стъ ва́мъ ми́ръ всегда̀ во всѧ́цѣмъ ѡ҆́бразѣ: гдⷭ҇ь со всѣ́ми ва́ми.
17	17
Вітання моєю рукою, Павловою, що є ознакою у кожному посланнi; пишу я так:	Цѣлова́нїе мое́ю рꙋко́ю па́ѵлею, є҆́же є҆́сть зна́менїе во всѧ́цѣмъ посла́нїи, си́це пишꙋ̀:
18	18
благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.	блгⷣть гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ со всѣ́ми ва́ми. А҆ми́нь.

← Перше послання до Солунян святого апостола Павла

Перше послання до Тимофія святого апостола Павла →

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт