Завантаження...
Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава 5
Глава́ є҃
1
1
Слухайте це слово, у якому я здійму плач за вами, доме Ізраїлів. Слы́шите сло́во гдⷭ҇не, и҆́мже а҆́зъ прїе́млю на вы̀ пла́чь: до́мъ і҆и҃левъ паде́сѧ и҆ ктомꙋ̀ не приложи́тъ воста́ти:
2
2
Упала, не встає більше діва Ізраїлева! повалена на землі своїй, і нема кому підняти її. дѣви́ца і҆и҃лева пове́ржена на землѝ свое́й, нѣ́сть возставлѧ́ющагѡ ю҆̀.
3
3
Бо так говорить Господь Бог: місто, яке виступало з тисячею, залишиться тільки з сотнею, і хто виступав із сотнею, залишиться з десятком у домі Ізраїля. Поне́же сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ: и҆з̾ гра́да, и҆з̾ негѡ́же и҆схожда́ше ты́сѧща, ѡ҆ста́нетсѧ въ не́мъ сто̀: и҆ и҆з̾ негѡ́же и҆схожда́ше сто̀, ѡ҆ста́нетъ въ не́мъ де́сѧть до́мꙋ і҆и҃левꙋ.
4
4
Бо так говорить Господь дому Ізраїлевому: знайдіть Мене, і будете живі. Поне́же сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь къ до́мꙋ і҆и҃левꙋ: взыщи́те менѐ и҆ поживетѐ:
5
5
Не шукайте Вефиля і не ходіть у Галгал, і у Вирсавію не подорожуйте, бо Галгал весь піде у полон і Вефиль перетвориться на ніщо. а҆ не взыскꙋ́йте веѳи́лѧ и҆ въ галга́лꙋ не входи́те и҆ ко кла́дѧзю клѧ́твы не ходи́те, ꙗ҆́кѡ галга́ла плѣнѧ́ема плѣни́тсѧ, и҆ веѳи́ль бꙋ́детъ а҆́ки не бы́въ.
6
6
Знайдіть Господа, і будете живі, щоб Він не ринув на дім Йосифів як вогонь, який пожере його, і нікому буде погасити його у Вефилі. Взыщи́те гдⷭ҇а и҆ поживетѐ, ꙗ҆́кѡ да не возжже́тсѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь до́мъ і҆ѡ́сифовъ, и҆ поѧ́стъ є҆го̀, и҆ не бꙋ́детъ оу҆гаша́ющагѡ до́мꙋ і҆и҃лева.
7
7
О, ви, що суд перетворюєте на отруту і правду кидаєте на землю! Гдⷭ҇ь творѧ́й въ высотꙋ̀ сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ на землѝ положѝ:
8
8
Хто створив семизір’я й Оріон, і перетворює смертну тінь на ясний ранок, а день робить темним, як ніч, закликає води морські і розливає їх по лицю землі? — Господь ім’я Йому! творѧ́й всѧ̑ и҆ претворѧ́ѧй, и҆ ѡ҆браща́ѧй во оу҆́тро сѣ́нь сме́ртнꙋю и҆ де́нь въ но́щь помрача́ѧй, призыва́ѧй во́дꙋ морскꙋ́ю и҆ разлива́ѧй ю҆̀ на лицѐ землѝ:
9
9
Він зміцнює спустошувача проти сильного, і спустошувач входить в укріплення. гдⷭ҇ь бг҃ъ вседержи́тель и҆́мѧ є҆мꙋ̀: раздѣлѧ́ѧй сокрꙋше́нїе на крѣ́пость и҆ бѣ́дство на тверды́ню наводѧ́й.
10
10
А вони ненавидять того, хто викриває біля воріт, і гребують тим, хто говорить правду. Возненави́дѣша оу҆ вра́тъ наказꙋ́ющаго, и҆ сло́вомъ првⷣнымъ возгнꙋша́шасѧ.
11
11
Отже, за те, що ви зневажаєте бідного і берете від нього подарунки хлібом, ви побудуєте доми із тесаного каменю, але жити не будете у них; розведете прекрасні виноградники, а вино з них не будете пити. Сегѡ̀ ра́ди поне́же пѧстьмѝ бїе́те оу҆бо́гихъ и҆ да́ры и҆збра̑нны прїѧ́сте ѿ ни́хъ: до́мы оу҆кра́шєны согради́сте, и҆ не вселите́сѧ въ ни́хъ, вїногра́ды вожделѣ̑нны насади́сте, и҆ не и҆́мате пи́ти вїна̀ ѿ ни́хъ.
12
12
Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви вороги правого, берете хабарі й перекручуєте у суді справи бідних. Ꙗ҆́кѡ оу҆вѣ́дѣхъ мнѡ́га нечє́стїѧ ва̑ша, и҆ крѣ́пцы грѣсѝ ва́ши, попира́юще првⷣнаго, прїе́млюще премѣ̑ны и҆ оу҆бѡ́гїѧ ѿ вра́тъ ѿрѣѧ́юще.
13
13
Тому розумний мовчить у цей час, бо цей час злий. Сегѡ̀ ра́ди смы́слѧй въ то̀ вре́мѧ премолчи́тъ, ꙗ҆́кѡ вре́мѧ лꙋка́во є҆́сть.
14
14
Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися у живих, — і тоді Господь Бог Саваоф буде з вами, як ви говорите. Взыщи́те добра̀, а҆ не ѕла̀, ꙗ҆́кѡ да поживетѐ, и҆ бꙋ́детъ та́кѡ съ ва́ми гдⷭ҇ь бг҃ъ вседержи́тель, ꙗ҆́коже рѣ́сте:
15
15
Зненавидьте зло і полюбіть добро, і відновіть біля воріт правосуддя; можливо, Господь Бог Саваоф помилує залишок Йосифів. возненави́дѣхомъ ѕла̑ѧ и҆ возлюби́хомъ дѡ́браѧ: и҆ возста́вите оу҆ вра́тъ сꙋ́дъ, ꙗ҆́кѡ да поми́лꙋетъ гдⷭ҇ь бг҃ъ вседержи́тель ѡ҆ста̑вшаѧ і҆ѡ́сифѡва.
16
16
Тому так говорить Господь Бог Саваоф, Вседержитель: на всіх вулицях буде плач, і на всіх дорогах будуть викликувати: «горе, горе!», і покличуть хлібороба тужити і майстерних у жалібних піснях — плакати, Сегѡ̀ ра́ди сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ вседержи́тель: на всѣ́хъ сто́гнахъ (бꙋ́детъ) пла́чь, и҆ на всѣ́хъ пꙋте́хъ рече́тсѧ: оу҆вы̀ лю́тѣ, оу҆вы̀ лю́тѣ! призове́тсѧ земледѣ́лецъ на пла́чь и҆ на рыда́нїе, и҆ на вѣ́дѧщихъ пла́чь,
17
17
й у всіх виноградниках буде плач, бо Я пройду серед тебе, — говорить Господь. и҆ на всѣ́хъ пꙋте́хъ пла́чь, поне́же пройдꙋ̀ средѣ̀ тебє̀, речѐ гдⷭ҇ь.
18
18
Горе тим, що бажають дня Господнього! для чого вам цей день Господній? він темрява, а не світло, Оу҆вы̀ лю́тѣ жела́ющымъ днѐ гдⷭ҇нѧ! вскꙋ́ю ва́мъ се́й де́нь гдⷭ҇ень; се́й бо є҆́сть тма̀, а҆ не свѣ́тъ:
19
19
те саме, що якби хто втік від лева, і трапився б йому назустріч ведмідь, або якби прийшов додому й обперся рукою об стіну, і змія вжалила б його. ꙗ҆́коже а҆́ще оу҆бѣжи́тъ человѣ́къ ѿ лица̀ льва̀, и҆ нападе́тъ на́нь медвѣ́дица: и҆ вско́читъ въ до́мъ и҆ ѡ҆пре́тсѧ рꙋка́ма свои́ма ѡ҆ стѣ́нꙋ, и҆ оу҆сѣ́кнетъ є҆го̀ ѕмїѧ̀.
20
20
Хіба день Господній не морок, а світло? він темрява, і немає у ньому сяйва. Нѣ́сть ли де́нь гдⷭ҇ень тма̀, а҆ не свѣ́тъ, и҆ мгла̀ не и҆мꙋ́щи свѣ́та своегѡ̀;
21
21
Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пахощів від жертв під час урочистих зібрань ваших. Возненави́дѣхъ и҆ ѿверго́хъ пра́здники ва́шѧ и҆ не ѡ҆бонѧ́ю же́ртвъ въ со́нмѣхъ ва́шихъ:
22
22
Якщо піднесете Мені всепалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не спогляну на подячну жертву із повнотілих тельців ваших. занѐ а҆́ще принесе́те мѝ всесожжє́нїѧ и҆ жє́ртвы ва́шѧ, не прїимꙋ̀, и҆ на спаси́тєлнаѧ ꙗ҆вле́нїѧ ва́шегѡ не призрю̀.
23
23
Віддали від Мене шум пісень твоїх, бо звуків гуслів твоїх Я не буду слухати. Ѿста́ви ѿ менє̀ гла́съ пѣ́сней твои́хъ, и҆ пѣ́сни ѻ҆рга́нѡвъ твои́хъ не послꙋ́шаю.
24
24
Нехай, як вода, тече суд, і правда — як сильний потік! И҆ пова́литсѧ ꙗ҆́коже вода̀ сꙋ́дъ, и҆ пра́вда ꙗ҆́коже водоте́ча непрохо́дна.
25
25
Чи приносили ви Мені жертви і хлібні дари у пустелі протягом сорока років, доме Ізраїлів? Є҆да̀ заколє́нїѧ и҆ трє́бы принесо́сте мѝ въ пꙋсты́ни лѣ́тъ четы́редесѧть, до́ме і҆и҃левъ;
26
26
Ви носили скинію Молохову і зірку бога вашого Ремфана, зображення, які ви зробили для себе. И҆ воспрїѧ́сте ски́нїю моло́ховꙋ и҆ ѕвѣздꙋ̀ бо́га ва́шегѡ ремфа́на, ѡ҆́бразы, ꙗ҆̀же сотвори́сте себѣ̀.
27
27
За те Я переселю вас за Дамаск, — говорить Господь; Бог Саваоф — ім’я Йому! И҆ преселю́ вы да́лѣе дама́ска, гл҃етъ гдⷭ҇ь: бг҃ъ вседержи́тель и҆́мѧ є҆мꙋ̀.

Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.