Глава 31
|
|
1
|
|
І пішов Мойсей, і говорив слова ці всім [синам] Ізраїля, | |
2
|
|
і сказав їм: тепер мені сто двадцять років, я не можу уже виходити і входити, і Господь сказав мені: «ти не перейдеш Йордан цей»; | |
3
|
|
Господь Бог твій Сам піде перед тобою; Він знищить народи ці від імені твого, і ти оволодієш ними; Ісус піде перед тобою, як говорив Господь; | |
4
|
|
і вчинить Господь з ними так само, як Він зробив із Сигоном і Огом, царями аморрейськими, [які були по цей бік Йордану,] і з землею їх, яких Він знищив; | |
5
|
|
і видасть їх Господь вам, і ви зробите з ними за всіма заповідями, які заповів я вам; | |
6
|
|
будьте тверді і мужні, не бійтеся, [не жахайтеся] і не страшіться їх, бо Господь Бог твій Сам піде з тобою [і] не відступить від тебе і не залишить тебе. | |
7
|
|
І прикликав Мойсей Ісуса і перед очима всіх ізраїльтян сказав йому: будь твердим і мужнім, бо ти ввійдеш з народом цим у землю, яку Господь клявся батькам його дати йому, і ти розділиш її на наділи йому; | |
8
|
|
Господь Сам піде перед тобою, Сам буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе, не бійся і не жахайся. | |
9
|
|
І написав Мойсей закон цей, і віддав його священикам, синам Левіїним, які носять ковчег завіту Господнього, і всім старійшинам [синів] Ізраїлевих. | |
10
|
|
І заповів їм Мойсей і сказав: після закінчення семи років, у рік відпущення, у свято кущів, | |
11
|
|
коли весь Ізраїль прийде явитися перед лицем Господа Бога твого на місці, яке обере [Господь], читай цей закон перед усім Ізраїлем для слуху його; | |
12
|
|
збери народ, чоловіків і дружин, і дітей, і прибульців твоїх, які будуть в оселях твоїх, щоб вони слухали й училися, і щоб боялися Господа Бога вашого, і намагалися виконувати всі слова закону цього; | |
13
|
|
і сини їхні, які не знають цього, почують і навчаться боятися Господа Бога вашого в усі дні, доки ви будете жити на землі, в яку ви переходите за Йордан, щоб оволодіти нею. | |
14
|
|
І сказав Господь Мойсеєві: ось, дні твої наблизилися до смерти; поклич Ісуса і станьте біля [входу] в скинію зібрання, і Я дам йому настанови. І прийшли Мойсей та Ісус, і стали біля [входу] в скинію зібрання. | |
15
|
|
І явився Господь у скинії в стовпі хмарному, і став стовп хмарний біля входу до скинії [зібрання]. | |
16
|
|
І сказав Господь Мойсеєві: ось, ти упокоїшся з батьками твоїми, і стане народ цей блудно ходити услід за чужими богами тієї землі, в яку він вступає, і залишить Мене, і порушить завіт Мій, який Я уклав з ним; | |
17
|
|
і запалає гнів Мій на нього в той день, і Я залишу їх і сховаю лице Моє від них, і він знищений буде, і спостигнуть його багато бід і скорбот, і скаже він у той день: «чи не тому спостигли мене ці біди, що немає [Господа] Бога мого серед мене?» | |
18
|
|
і Я сховаю лице Моє [від нього] у той день за всі беззаконня його, які він зробить, навернувшись до інших богів. | |
19
|
|
Отже, напишіть собі [слова] пісні цієї, і навчи її синів Ізраїлевих, і вклади її у вуста їхні, щоб пісня ця була Мені свідченням на синів Ізраїлевих; | |
20
|
|
тому що Я введу їх у землю [добру], як Я клявся батькам їх, де тече молоко і мед, і вони будуть їсти і насичуватися, і потовстішають, і навернуться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене відкинуть і порушать завіт Мій, [який Я заповів їм]; | |
21
|
|
і коли прийде на них багато бід і скорбот, тоді пісня ця буде проти них свідченням, бо вона не вийде [з вуст їхніх і] з вуст нащадків їхніх. Я знаю думки їхні, які вони мають нині, раніше ніж Я ввів їх у [добру] землю, про яку Я клявся [батькам їхнім]. | |
22
|
|
І написав Мойсей пісню цю в той день і навчив її синів Ізраїлевих. | |
23
|
|
І заповів Господь Ісусові, синові Навина, і сказав [йому]: будь твердим і мужнім, бо ти введеш синів Ізраїлевих у землю, про яку Я клявся їм, і Я буду з тобою. | |
24
|
|
Коли Мойсей вписав у книгу всі слова закону цього до кінця, | |
25
|
|
тоді Мойсей повелів левитам, які носять ковчег завіту Господнього, сказавши: | |
26
|
|
візьміть цю книгу закону і покладіть її праворуч ковчега завіту Господа Бога вашого, і вона буде там свідченням проти тебе; | |
27
|
|
бо я знаю впертість твою і жорстокість твою: ось і тепер, коли я живу з вами нині, ви вперті перед Господом; чи не тим більше після смерти моєї? | |
28
|
|
зберіть до мене усіх старійшин колін ваших [і суддів ваших] і наглядачів ваших, і я скажу їм уголос слова ці і закличу у свідчення на них небо і землю; | |
29
|
|
бо я знаю, що після смерти моєї ви розбеститеся й ухилитеся від путі, яку я заповів вам, і з часом прийдуть на вас біди за те, що ви будете робити зло перед очима Господа [Бога], дратуючи Його ділами рук своїх. | |
30
|
|
І виголосив Мойсей уголос, щоб почуло все зібрання ізраїльтян слова пісні цієї до кінця: |