|
Глава 32
|
|
|
1
|
|
| Слухай, небо, я буду говорити; і слухай, земле, слова вуст моїх. | |
|
2
|
|
| Поллється як дощ вчення моє, як роса мова моя, як дрібний дощ на зелень, як злива на траву. | |
|
3
|
|
| Ім’я Господа прославляю; віддайте славу Богу нашому. | |
|
4
|
|
| Він твердиня; досконалі діла Його, і всі путі Його праведні; Бог вірний, і немає неправди [у Ньому]; Він праведний і істинний; | |
|
5
|
|
| але вони розбестилися перед Ним, вони не діти Його за своїми пороками, рід непокірливий і розбещений. | |
|
6
|
|
| Чи цим відплачуєте ви Господу, народе безглуздий і нерозумний? чи не Він Отець твій, Який привласнив тебе, створив тебе і влаштував тебе? | |
|
7
|
|
| Згадай дні давні, подумай про роки попередніх родів; запитай батька твого, і він розповість тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі. | |
|
8
|
|
| Коли Всевишній давав наділи народам і розселяв синів людських, тоді поставив межі народів за числом синів Ізраїлевих*; | |
|
9
|
|
| бо частина Господа — народ Його, Яків спадкоємний наділ Його. | |
|
10
|
|
| Він знайшов його в пустелі, у степу сумному і дикому, оберігав його, дивився за ним, оберігав його, як зіницю ока Свого; | |
|
11
|
|
| як орел прикликає гніздо своє, носиться над пташенятами своїми, простягає крила свої, бере їх і носить на крилах своїх, | |
|
12
|
|
| так Господь один водив його, і не було з Ним чужого бога. | |
|
13
|
|
| Він підніс його на висоту землі і годував плодами полів, і поїв його медом з каменю і єлеєм з твердої скелі, | |
|
14
|
|
| маслом коров’ячим і молоком овечим, і жиром агнців і баранів васанських і козлів, і повною пшеницею, і ти пив вино, кров виноградних ягід. | |
|
15
|
|
| І [їв Яків, і] розповнішав Ізраїль, і став упертим; розповнішав, потовстішав і розжирів; і залишив він Бога, Який створив його, і знехтував твердиню спасіння свого. | |
|
16
|
|
| Богами чужими вони роздратували Його і мерзотами [своїми] розгнівали Його: | |
|
17
|
|
| приносили жертви бісам, а не Богу, богам, яких вони не знали, новим, які прийшли від сусідів і про яких не помишляли батьки ваші. | |
|
18
|
|
| А Заступника, Який породив тебе, ти забув, і не пам’ятав Бога, Який створив тебе. | |
|
19
|
|
| Господь побачив [і обурився], і в обуренні зневажив синів Своїх і дочок Своїх, | |
|
20
|
|
| і сказав: сховаю лице Моє від них [і] побачу, який буде кінець їх; бо вони рід розбещений; діти, у яких немає вірности; | |
|
21
|
|
| вони роздратували Мене тим, що не є богом, марнотами своїми засмутили Мене: і Я роздратую їх тим, що не є народом, народом безглуздим засмучу їх; | |
|
22
|
|
| бо вогонь запалав у гніві Моєму, палить до пекла глибинного, і поглинає землю і плоди її, і спалює основи гір; | |
|
23
|
|
| зберу на них біди і випущу на них стріли Мої: | |
|
24
|
|
| будуть виснажені голодом, знищені гарячкою і лютою заразою; і пошлю на них зуби звірів і отруту плазунів, що на землі; | |
|
25
|
|
| ззовні буде губити їх меч, а в домах жах — і юнака, і дівчину, і немовля, і вкритого сивиною старця. | |
|
26
|
|
| Я сказав би: розсію їх і зітру з середовища людей пам’ять про них; | |
|
27
|
|
| але відклав це заради озлоблення ворогів, щоб вороги його не загордилися і не сказали: наша рука висока, і не Господь зробив усе це. | |
|
28
|
|
| Тому що вони народ, який утратив розум, і немає в них сенсу. | |
|
29
|
|
| О, якби вони розсудили, подумали про це, зрозуміли, що з ними буде! | |
|
30
|
|
| Як би міг один переслідувати тисячу і двоє проганяти десять тисяч, якби Заступник їх не зрадив їх, і Господь не віддав їх! | |
|
31
|
|
| Бо заступник їх не такий, як наш Заступник; самі вороги наші судді в тім. | |
|
32
|
|
| Бо виноград їх від виноградної лози содомської і з полів гоморрських; ягоди їх ягоди отруйні, грона їх гіркі; | |
|
33
|
|
| вино їх отрута драконів і згубна отрута аспидів. | |
|
34
|
|
| Чи не приховано це в Мене? чи не запечатано в сховищах Моїх? | |
|
35
|
|
| У Мене помста і нагорода, коли похитне нога їх; бо близько день загибелі їх, скоро настане приготоване для них. | |
|
36
|
|
| Але Господь буде судити народ Свій і над рабами Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що рука їх ослабла, і не стало ні ув’язнених, ні тих, що залишилися зовні. | |
|
37
|
|
| Тоді скаже [Господь]: де боги їх, твердиня, на яку вони надіялися, | |
|
38
|
|
| які їли жир жертв їх [і] пили вино узливань їх? нехай вони повстануть і допоможуть вам, нехай будуть для вас покровом! | |
|
39
|
|
| Бачите нині, [бачите,] що це Я, Я — і немає Бога, крім Мене: Я умертвляю й оживляю, Я уражаю і Я зціляю, і ніхто не визволить від руки Моєї. | |
|
40
|
|
| Я піднімаю до небес руку Мою і [клянуся правицею Моєю і] говорю: живу Я повік! | |
|
41
|
|
| Коли загострю блискучий меч Мій, і рука Моя прийме суд, то відомщу ворогам Моїм і ненависникам Моїм воздам; | |
|
42
|
|
| напою стріли Мої кров’ю, і меч Мій насититься плоттю, кров’ю убитих і полонених, головами начальників ворога. | |
|
43
|
|
| [Веселіться, небеса, разом з Ним, і поклоніться Йому, всі ангели Божі.] Веселіться, язичники, з народом Його [і хай зміцняться всі сини Божі]! бо Він відомстить за кров рабів Своїх, і відплатить помстою ворогам Своїм, [і ненависникам Своїм воздасть,] і очистить [Господь] землю Свою і народ Свій! | |
|
44
|
|
| [І написав Мойсей пісню цю в той день, і навчив її синів Ізраїлевих.] І прийшов Мойсей [до народу] й оголосив усі слова пісні цієї гучно народу, він і Ісус, син Навина. | |
|
45
|
|
| Коли Мойсей оголосив усі слова ці всьому Ізраїлю, | |
|
46
|
|
| тоді сказав їм: покладіть на серце ваше всі слова, які я оголосив вам сьогодні, і заповідайте їх дітям своїм, щоб вони намагалися виконувати всі слова закону цього; | |
|
47
|
|
| бо це не пусте для вас, але це життя ваше, і через це ви довгий час пробудете на тій землі, в яку ви йдете через Йордан, щоб оволодіти нею. | |
|
48
|
|
| І говорив Господь Мойсеєві в той же самий день і сказав: | |
|
49
|
|
| зійди на цю гору Аварим, на гору Нево, що в землі Моавитській, навпроти Єрихона, і подивися на землю Ханаанську, яку Я даю у володіння синам Ізраїлевим; | |
|
50
|
|
| і помри на горі, на яку ти зійдеш, і прилучись до народу твого, як помер Аарон, брат твій, на горі Ор, і прилучився до народу свого, | |
|
51
|
|
| за те, що ви згрішили проти Мене серед синів Ізраїлевих при водах Мериви в Кадесі, у пустелі Син, за те, що не явили святости Моєї серед синів Ізраїлевих; | |
|
52
|
|
| перед собою ти побачиш землю, а не ввійдеш туди, у землю, яку Я даю синам Ізраїлевим. |
