Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Це є слова, які говорив Мойсей усім ізраїльтянам за Йорданом у пустелі на рівнині навпроти Суфа, між Фараном і Тофелом, і Лаваном, і Асирофом, і Дизагавом, | |
2
|
|
на відстані одинадцяти днів путі від Хорива, по дорозі від гори Сеїр до Кадес-Варні. | |
3
|
|
Сорокового року, одинадцятого місяця, у перший [день] місяця говорив Мойсей [усім] синам Ізраїлевим усе, що заповів йому Господь про них. | |
4
|
|
Після вбивства ним Сигона, царя Аморрейського, який жив у Есевоні, і Ога, царя Васанського, який жив у Аштерофі в Едреї, | |
5
|
|
за Йорданом, у землі Моавитській, почав Мойсей пояснювати закон цей і сказав: | |
6
|
|
Господь, Бог наш, говорив нам у Хориві і сказав: «досить вам жити на горі цій! | |
7
|
|
поверніться, вирушайте в путь і підіть на гору аморреїв і до всіх сусідів їх, на рівнину, на гору, на низькі місця і на південний край і до берегів моря, у землю Ханаанську і до Ливану, навіть до ріки великої, ріки Євфрату; | |
8
|
|
ось, Я даю вам землю цю, підіть, візьміть у спадщину землю, яку Господь із клятвою обіцяв дати батькам вашим, Аврааму, Ісааку і Якову, їм і нащадкам їхнім». | |
9
|
|
І я сказав вам у той час: не можу один водити вас; | |
10
|
|
Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось, ви нині численні, як зірки небесні; | |
11
|
|
Господь, Бог отців ваших, нехай розмножить вас у тисячу разів проти того, скільки вас тепер, і хай благословить вас, як Він говорив вам: | |
12
|
|
як же мені одному носити тяготи ваші, тягарі ваші і суперечки ваші? | |
13
|
|
оберіть собі в колінах ваших мужів мудрих, розумних і випробуваних, і я поставлю їх начальниками вашими. | |
14
|
|
Ви відповіли мені і сказали: добру справу ти наказуєш зробити. | |
15
|
|
І взяв я старійшин із колін ваших, мужів мудрих, [розумних] і випробуваних, і зробив їх начальниками над вами, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками, десятиначальниками і наглядачами за колінами вашими. | |
16
|
|
І дав я повеління суддям вашим у той час, говорячи: вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і прибулого його; | |
17
|
|
не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд — справа Божа. | |
18
|
|
І дав я вам у той час повеління про все, що слід вам робити. | |
19
|
|
І вирушили ми від Хорива, і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, яку ви бачили, по шляху до гори Аморрейської, як повелів Господь, Бог наш, і прийшли в Кадес-Варні. | |
20
|
|
І сказав я вам: ви прийшли до гори Аморрейської, яку Господь, Бог наш, дає нам; | |
21
|
|
ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю цю, йди, візьми її у володіння, як говорив тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся. | |
22
|
|
Але ви усі підійшли до мене і сказали: пошлемо перед собою людей, щоб вони дослідили нам землю і принесли нам звістку про дорогу, по якій іти нам, і про міста, в які йти нам. | |
23
|
|
Слово це мені сподобалося, і я взяв з вас дванадцять мужів, по одній людині від [кожного] коліна. | |
24
|
|
Вони пішли, зійшли на гору і дійшли до долини Есхол, і оглянули її; | |
25
|
|
і взяли в руки свої плоди землі і доставили нам, і принесли нам звістку і сказали: добра земля, яку Господь, Бог наш, дає нам. | |
26
|
|
Але ви не захотіли йти і стали проти веління Господа, Бога вашого, | |
27
|
|
і нарікали в наметах ваших і говорили: Господь, з ненависти до нас, вивів нас із землі Єгипетської, щоб віддати нас у руки аморреїв і знищити нас; | |
28
|
|
куди ми підемо? брати наші розслабили серце наше, говорячи: народ той більший, [численніший] і вищій за нас, міста там великі і з укріпленнями до небес, та й синів Енакових бачили ми там. | |
29
|
|
І я сказав вам: не страшіться і не бійтеся їх; | |
30
|
|
Господь, Бог ваш, іде перед вами; Він буде боротися за вас, як Він зробив з вами в Єгипті, перед очима вашими, | |
31
|
|
і в пустелі цій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій, носив тебе, як людина носить сина свого, на всьому шляху, яким ви проходили, до приходу вашого на це місце. | |
32
|
|
Але і при цьому ви не вірили Господу, Богу вашому, | |
33
|
|
Який ішов перед вами шляхом — шукати вам місце, де зупинитися вам, вночі у вогні, щоб указувати вам дорогу, по якій іти, а вдень у хмарі. | |
34
|
|
І Господь [Бог] почув слова ваші, і розгнівався, і поклявся, говорячи: | |
35
|
|
ніхто з людей цих, з цього злого роду, не побачить доброї землі, яку Я клявся дати батькам вашим; | |
36
|
|
тільки Халев, син Ієфонніїн, побачить її; йому дам Я землю, по якій він проходив, і синам його, за те, що він підкорився Господу. | |
37
|
|
І на мене прогнівався Господь за вас, говорячи: і ти не ввійдеш туди; | |
38
|
|
Ісус, син Навина, який при тобі, він увійде туди; його утверди, тому що він введе Ізраїля у володіння нею; | |
39
|
|
діти ваші, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, і сини ваші, які не знають нині ні добра ні зла, вони ввійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею; | |
40
|
|
а ви поверніться і рушайте в пустелю по дорозі до Червоного моря. | |
41
|
|
І ви відповіли тоді і сказали мені: згрішили ми перед Господом, [Богом нашим,] підемо й будемо воювати, як повелів нам Господь, Бог наш. І підперезалися ви, кожен військовою зброєю своєю, і нерозсудливо зважилися зійти на гору. | |
42
|
|
Але Господь сказав мені: скажи їм: не піднімайтесь і не воюйте, тому що немає Мене серед вас, щоб не уразили вас вороги ваші. | |
43
|
|
І я говорив вам, але ви не послухали і стали проти веління Господнього і з упертості своєї зійшли на гору. | |
44
|
|
І виступив проти вас Аморрей, який жив на горі тій, і переслідували вас так, як роблять бджоли, й уражали вас на Сеїрі до самої Хорми. | |
45
|
|
І повернулися ви і плакали перед Господом: але Господь не почув волання вашого і не послухав вас. | |
46
|
|
І пробули ви в Кадесі багато часу, скільки часу ви там були. |