|
Глава 18
|
|
|
1
|
|
| Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною; | |
|
2
|
|
| наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому. | |
|
3
|
|
| Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок; | |
|
4
|
|
| також початки від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початки від вовни овець твоїх віддавай йому, | |
|
5
|
|
| бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні. | |
|
6
|
|
| І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь, | |
|
7
|
|
| і буде служити в ім’я Господа Бога свого, як і всі брати його левити, які стоять там перед Господом, — | |
|
8
|
|
| то нехай вони користуються одинаковою частиною, зверх отриманого від продажу батьківського майна. | |
|
9
|
|
| Коли ти ввійдеш у землю, яку дає тобі Господь Бог твій, тоді не навчися робити мерзоти, які чинили народи ці: | |
|
10
|
|
| не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун, | |
|
11
|
|
| чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих; | |
|
12
|
|
| бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого; | |
|
13
|
|
| будь непорочним перед Господом Богом твоїм; | |
|
14
|
|
| бо народи ці, яких ти виганяєш, слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій. | |
|
15
|
|
| Пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій, — Його слухайте, — | |
|
16
|
|
| оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти. | |
|
17
|
|
| І сказав мені Господь: добре те, що вони говорили [тобі]; | |
|
18
|
|
| Я воздвигну їм Пророка із середовища братів їхніх, такого як ти, і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він буде говорити їм усе, що Я повелю Йому; | |
|
19
|
|
| а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну; | |
|
20
|
|
| але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть. | |
|
21
|
|
| І якщо скажеш у серці твоєму: «як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?» | |
|
22
|
|
| Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, — не бійся його. |
