|
Глава 6
|
Глава́ ѕ҃
|
|
1
|
1
|
| У ту ніч Господь забрав сон у царя, і він звелів [слузі] принести пам’ятну книгу денних записів; і читали їх перед царем, | Гдⷭ҇ь же ѿѧ̀ со̀нъ ѿ царѧ̀ въ нощѝ ѻ҆́нѣй. И҆ повелѣ̀ рабꙋ̀ своемꙋ̀ принестѝ кни̑ги па̑мѧтныѧ дні́й прочита́ти є҆мꙋ̀: |
|
2
|
2
|
| і знайдено було записане там, як доніс Мардохей на Гавафу і Фарру, двох євнухів царських, що оберігали поріг, які замишляли накласти руку на царя Артаксеркса. | и҆ ѡ҆брѣ́те писа̑нїѧ напи̑саннаѧ ѡ҆ мардохе́и, ка́кѡ повѣ́да царю̀ ѡ҆ двою̀ є҆ѵнꙋ̑хꙋ ца̑рскꙋю, внегда̀ стрещѝ и҆́ма, и҆ оу҆мы́слиста оу҆би́ти (царѧ̀) а҆ртаѯе́рѯа. |
|
3
|
3
|
| І сказав цар: яка дана пошана і відзнака за це Мардохею? І сказали слуги царя, які служили при ньому: нічого не зроблено йому. | И҆ речѐ ца́рь: кꙋ́ю сла́вꙋ и҆лѝ благода́ть сотвори́хомъ мардохе́ю; И҆ реко́ша ѻ҆́троцы царє́вы: ничто́же сотвори́лъ є҆сѝ є҆мꙋ̀; |
|
4
|
4
|
| [Коли цар розпитував про благодіяння Мардохея, прийшов на двір Аман,] і сказав цар: хто надворі? Аман же прийшов тоді на зовнішній двір царського дому поговорити з царем, щоб повісили Мардохея на дереві, яке він приготував для нього. | Вопроша́ющꙋ же царю̀ ѡ҆ благодѣѧ́нїи мардохе́овѣ, сѐ, а҆ма́нъ прїи́де во дво́ръ, и҆ речѐ ца́рь: кто̀ є҆́сть во дворѣ̀; А҆ма́нъ же прїи́де рещѝ царе́ви, да повѣ́ситъ мардохе́а на дре́вѣ, є҆́же оу҆гото́ва. |
|
5
|
5
|
| І сказали слуги царю: ось, Аман стоїть надворі. І сказав цар: нехай увійде. | И҆ реко́ша ѻ҆́троцы царє́вы: сѐ, а҆ма́нъ стои́тъ во дворѣ̀. И҆ речѐ ца́рь: призови́те є҆го̀. |
|
6
|
6
|
| І ввійшов Аман. І сказав йому цар: що зробити б тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною? Аман подумав у серці своєму: кому іншому захоче цар зробити пошану, крім мене? | И҆ речѐ ца́рь а҆ма́нꙋ: что̀ сотворю̀ мꙋ́жꙋ, є҆го́же а҆́зъ хощꙋ̀ просла́вити; рече́ же въ себѣ̀ а҆ма́нъ: кого̀ хо́щетъ ца́рь просла́вити, ра́звѣ менє̀; |
|
7
|
7
|
| І сказав Аман царю: тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною, | Рече́ же царю̀: мꙋ́жа, є҆го́же хо́щетъ ца́рь просла́вити, |
|
8
|
8
|
| нехай принесуть одіяння царське, в яке одягається цар, і приведуть коня, на якому їздить цар, покладуть царський вінець на голову його, | да принесꙋ́тъ ѻ҆́троцы царє́вы ѻ҆де́ждꙋ вѷссо́ннꙋю, є҆́юже ца́рь ѡ҆блача́етсѧ, и҆ конѧ̀, на не́мже ца́рь ѣ҆́здитъ, |
|
9
|
9
|
| і нехай подадуть одіяння і коня в руки одному з перших князів царських, — і одягнуть того чоловіка, якого цар хоче відзначити пошаною, і виведуть його на коні на міську площу, і проголосять перед ним: так робиться тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною! | и҆ да да́стсѧ є҆ди́номꙋ ѿ дрꙋгѡ́въ царе́выхъ сла́вныхъ, и҆ да ѡ҆блече́тъ мꙋ́жа, є҆го́же ца́рь лю́битъ, и҆ да поса́дитъ є҆го̀ на конѧ̀ и҆ проповѣ́сть на оу҆́лицахъ гра́да, глаго́лѧ: та́кѡ бꙋ́детъ всѧ́комꙋ человѣ́кꙋ, є҆го́же ца́рь просла́витъ. |
|
10
|
10
|
| І сказав цар Аману: [добре ти сказав;] негайно ж візьми одіяння і коня, як ти сказав, і зроби це Мардохею юдеянину, який сидить біля царських воріт; нічого не опусти з усього, що ти говорив. | И҆ речѐ ца́рь а҆ма́нꙋ: до́брѣ ре́клъ є҆сѝ: та́кѡ сотворѝ мардохе́ю і҆ꙋде́анинꙋ, оу҆го́днѡ слꙋжа́щемꙋ во дворѣ̀ (на́шемъ), и҆ да не и҆змѣни́тсѧ сло́во твоѐ ѿ си́хъ, ꙗ҆̀же ре́клъ є҆сѝ. |
|
11
|
11
|
| І взяв Аман одіяння і коня і одягнув Мардохея, і вивів його на коні на міську площу і проголосив перед ним: так робиться тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною! | И҆ взѧ̀ а҆ма́нъ ѻ҆де́ждꙋ и҆ конѧ̀, и҆ ѡ҆блечѐ мардохе́а, и҆ возведѐ є҆го̀ на коиѧ̀, и҆ про́йде по оу҆́лицамъ гра́да, и҆ проповѣ́даше (пред̾ ни́мъ), глаго́лѧ: си́це бꙋ́детъ всѧ́комꙋ человѣ́кꙋ, є҆го́же хо́щетъ ца́р просла́вити. |
|
12
|
12
|
| І повернувся Мардохей до царських воріт. Аман же поспішив у дім свій, сумний і закривши голову. | И҆ возврати́сѧ мардохе́и во дво́ръ (царе́въ): а҆ма́нъ же и҆́де въ до́мъ сво́й скорбѧ̀ преклони́въ главꙋ̀. |
|
13
|
13
|
| І переказав Аман Зереші, дружині своїй, і всім друзям своїм усе, що трапилося з ним. І сказали йому мудреці його і Зереш, дружина його: якщо з племені юдеїв Мардохей, через якого ти почав падати, то не пересилиш його, а, напевно, впадеш перед ним, [тому що з ним Бог живий]. | И҆ сказа̀ а҆ма́нъ слꙋчи̑вшаѧсѧ є҆мꙋ̀ зѡса́рѣ женѣ̀ свое́й и҆ дрꙋгѡ́мъ свои̑мъ. И҆ рѣ́ша є҆мꙋ̀ дрꙋ́зїе є҆гѡ̀ и҆ жена̀: а҆́ще ѿ пле́мене і҆ꙋдейскагѡ мардохе́й, на́чалъ є҆сѝ смирѧ́тисѧ пред̾ ни́мъ, па́даѧ паде́ши, и҆ не возмо́жеши є҆мꙋ̀ ѿмсти́ти, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ живы́й є҆́сть съ ни́мъ. |
|
14
|
14
|
| Вони ще розмовляли з ним, як прийшли євнухи царя і стали підганяти Амана йти на бенкет, який приготувала Есфир. | И҆ є҆щѐ глаго́лющымъ и҆̀мъ, прїидо́ша є҆ѵнꙋ́си, спѣ́шнѡ зовꙋ́ще а҆ма́на на пи́ръ, є҆го́же оу҆гото́ва є҆сѳи́рь. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.