|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| О нерозумні галати! Хто звабив вас не підкорятися істинi; вас, перед очима яких зображений був Христос, ніби у вас розп’ятий? | |
|
2
|
|
| Одне тільки хочу знати від вас: чи ділами закону ви прийняли Духа, чи через навчання у вірі? | |
|
3
|
|
| Hевже ви такі нерозумні, що, почавши духом, закінчуєте тепер плоттю? | |
|
4
|
|
| Так багато перетерпіли ви і невже даремно? О, коли б тільки даремно! | |
|
5
|
|
| Той, Хто подає вам Духа і робить між вами чудеса, творить це ділами закону чи через навчання у вірі? | |
|
6
|
|
| Так Авраам повірив Богові, і це поставилося йому в праведність. | |
|
7
|
|
| Отож знайте, що ті, хто вірує, є сини Авраамові. | |
|
8
|
|
| І Писання, передбачаючи, що через віру Бог виправдає язичників, передвістило Авраамові: «У тобі благословляться всі народи». | |
|
9
|
|
| Отже, ті‚ що від віри‚ благословляться з вірним Авраамом, | |
|
10
|
|
| а всі ті, що утверджуються на ділах закону, перебувають під прокляттям. Бо написано: «Проклятий усякий, хто не виконує постійно всього, що написано в книзі закону». | |
|
11
|
|
| А що законом ніхто не виправдається перед Богом, це зрозуміло, бо праведний вірою живий буде. | |
|
12
|
|
| Закон не від віри; але хто виконує його, той живий буде ним. | |
|
13
|
|
| Христос відкупив нас від прокляття закону, ставши за нас прокляттям (бо написано: «Проклятий усякий, хто висить на деревi»)‚ | |
|
14
|
|
| щоб благословення Авраамове через Христа Ісуса поширилося на язичників, щоб нам вірою прийняти обітницю Духа. | |
|
15
|
|
| Браття! Кажу за розсудом людським: навіть затвердженого людиною заповіту ніхто не скасовує і не додає до нього нічого. | |
|
16
|
|
| Але Авраамові було дано обітниці і сімені його. Hе казано «і нащадкам», ніби про багатьох, а як про одного: і нащадкові твоєму, Який є Христос. | |
|
17
|
|
| Я говорю про те, що заповіту про Христа, раніш утвердженого Богом, закон, даний через чотириста тридцять років, не скасовує так, щоб обітниця втратила силу. | |
|
18
|
|
| Бо якщо за законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею. | |
|
19
|
|
| Для чого ж тоді закон? Він був даний пізніше заради злочинів, аж доки прийде нащадок, якому належить обітниця; і вчинений він був через ангелів, рукою посередника. | |
|
20
|
|
| Але посередника при одному не буває, а Бог один. | |
|
21
|
|
| Отже, хіба закон заперечує обітниці Божі? Аж ніяк! Бо коли б даний закон міг животворити, тоді воістину праведність була б від закону; | |
|
22
|
|
| але Писання всіх замкнуло під гріхом, щоб обітницю дано було віруючим за їхньою вірою в Ісуса Христа. | |
|
23
|
|
| А до пришестя віри ми були замкнені під охороною закону, до того часу, як належало відкритися вірі. | |
|
24
|
|
| Тому закон був вихователем, який вів нас до Христа, щоб нам виправдатися вірою; | |
|
25
|
|
| коли ж прийшла віра, ми вже не під вихователем. | |
|
26
|
|
| Бо всі ви — сини Божі через віру в Христа Ісуса; | |
|
27
|
|
| усі ви, що в Христа хрестилися, у Христа одяглися. | |
|
28
|
|
| Hема вже ні юдея, ні язичника; нема ні раба, ні вільного; нема ні чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви — одно в Христі Ісусі. | |
|
29
|
|
| А коли ви Христові, то ви нащадки Авраамові і за обітницею спадкоємці. |
