Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Павло апостол, обраний не людьми і не через людину, але Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих, | |
2
|
|
і вся братія, яка зі мною, — Церквам Галатійським: | |
3
|
|
благодать вам і мир від Бога Отця і Господа нашого Ісуса Христа, | |
4
|
|
Який віддав Себе Самого за гріхи наші, щоб визволити нас від сучасного лукавого віку, з волі Бога і Отця нашого; | |
5
|
|
Йому і слава на віки віків. Амінь. | |
6
|
|
Дивуюся, що від того, хто покликав вас благодаттю Христовою, ви так скоро переходите до іншого благовістування, | |
7
|
|
яке, зрештою, не інше, а тільки є люди, що бентежать вас і хочуть спотворити благовістування Христове. | |
8
|
8
|
Та коли б навіть ми або ангел з неба став благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде анафема. | Но і а́ще ми, іли́ а́нгел с небесе́ благовісти́ть вам па́че, є́же благовісти́хом вам, ана́фема да бу́деть. |
9
|
|
Як ми раніше казали, так і тепер ще говорю: хто благовістить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема. | |
10
|
|
Чи в людей я шукаю тепер благовоління, чи у Бога? Чи людям я прагну догоджати? Якби я і тепер догоджав людям, не був би рабом Христовим. | |
11
|
|
Сповіщаю ж вам, браття, що Євангеліє, яке я благовістив, не є людське; | |
12
|
|
бо я прийняв його і навчився не від людини, а через одкровення Ісуса Христа. | |
13
|
|
Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, що я жорстоко гнав Церкву Божу та руйнував її | |
14
|
|
і перевершував у юдействі багатьох ровесників моїх у роді моєму, будучи надмірним ревнителем батьківських моїх передань. | |
15
|
|
Коли ж Бог, Який обрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, благоволив | |
16
|
|
відкрити в мені Сина Свого, щоб я благовістив Його язичникам, — я не став тоді ж радитися з плоттю і кров’ю | |
17
|
|
і не пішов у Єрусалим до тих, що стали апостолами раніше за мене, а пішов до Аравії і знову повернувся в Дамаск. | |
18
|
|
Потім‚ через три роки‚ пішов я до Єрусалима побачити Петра і пробув у нього днів п’ятнадцять. | |
19
|
|
Іншого з апостолів не бачив нікого, тільки Якова, брата Господнього. | |
20
|
|
А те, що пишу вам, як перед Богом, не обманюю. | |
21
|
|
Потім я пішов до країн Сирії та Киликії. | |
22
|
|
Церквам Христовим в Юдеї я особисто не був відомий, | |
23
|
|
вони лише чули, що той, хто гнав їх колись, тепер благовістить віру, яку раніш знищував, — | |
24
|
|
і славили Бога за мене. |